Україна
Харківський апеляційний адміністративний суд
Справа №22-а-2840/2008 Головуючий 1 інстанції: Тимошенко К.В.
Категорія: 35 Доповідач: Філатов Ю.М.
4 листопада 2008 р. Справа № 22-а-2840/2008
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Філатов Ю.М., судді Водолажська Н.С., Гуцал М.І.
при секретарі Житєньовій Н.М.
за участю представників:
позивача - Верченко О.В., Деревьягіна Є.В.
відповідача - Недоріка М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу відповідача, Кременчуцької ОДПІ на постанову господарського суду Полтавської області від 24.012008р. по справі №9/49
за позовом ЗАТ «лікарня «Нафтохімік»
до Кременчуцької ОДПІ
про скасування податкового повідомлення - рішення
встановила:
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та нечинним податкового повідомлення-рішення від 18.12.2006р. № 0002992301/0/2961 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 133482,00грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 53045,00грн.
Постановою господарського суду Полтавської області від 24.012008р. по справі №9/49 позовні вимоги задоволені частково. Визнано неправомірним та нечинним податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ №0002992301/0/2961 від 18.12.2006р. в частині визначення податкового зобов'язання в сумі 131757грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 52107,50грн.Відмовлено у визнанні неправомірним та нечинним податкового повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ №0002992301/0/2961 від 18.12.2006р. в частині визначення податкового зобов'язання в сумі 1725грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 937,50грн.
Не погоджуючись з постановою господарського суду Полтавської області від 24.012008р. по справі №9/49 відповідач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити повністтю, вважає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права.
Позивач вважає, що постанова господарського суду Полтавської області від 24.012008р. по справі №9/49 прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача та представників сторін колегія суддів встановила, що за результатами виїзної планової документальної перевірки ЗАТ Лікарня „Нафтохімік" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005р. по 30.06.2006р. Кременчуцькою ОДПІ складено акт від 18.12.2006р. №673/23-120/31069675, в якому зроблений висновок про заниження позивачем податку на прибуток за перевіряємий період на суму 133482грн., що стало наслідком заниження оподатковуваного прибутку за перевіряємий період в сумі 533927грн., яке виникло внаслідок заниження відповідачем валового доходу, в результаті не включення відповідачем до складу валового доходу доходів, отриманих від безоплатного отримання послуг по користуванню приміщеннями, користуванню опаленням, гарячим водопостачанням та електроенергією на загальну суму 527026,21грн. за договорами про спільну діяльність №1 від 03.02.2001р. та №1 від О3.02.2006р. та завищення валових витрат на 6900грн.. в результаті віднесення до валових витрат суми витрат на обслуговування та ремонт автомобілів, що були передані в оренду з умовою покладення на орендарів обов'язків по обслуговуванню і ремонту цих автомобілів.
На підставі вищевказаного акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.12.2006р. № 0002992301/0/2961 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 133482грн. та застосування штрафних (фінансових)! санкції у розмірі - 53045грн.
Матеріали справи свідчать про те, що між ЗАТ Лікарня „Нафтохімік" і благодійним фондом „Укртатнафта-Віта" укладено договір №1 від 03.02.2001р. та договір №1 від 03.02.2006р. про спільну діяльність, відповідно до яких ЗАТ Лікарня „Нафтохімік" безоплатно користується приміщенням, отриманим у благодійного фонду „Укртатнафта-Віта", де проводить кваліфіковану діагностику та лікування.
Відповідач вважає що дані договори не можна вважати договорами про спільну діяльність, тому що вони не відповідають нормам законодавства та згідно Цивільного кодексу можуть підпадати лише під договори позички, в якому одна сторона безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні річ для користування протягом встановленого строку. Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними. При цьому користувач несе звичайні витрати щодо підтримання належного стану речі, переданої йому в користування. Що для ЗАТ Лікарня „Нафтохімік" отримання будівлі в безоплатне користування підпадає під п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємства" - у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді.
Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.
Договори про спільну діяльність №1 від 03.02.2001р. та №1 від 03.02.2006р укладені в належній формі, виражають волю сторін і набули чинності у встановленому законом порядку та не визнані судом недійсними.
Згідно з п. 1.22.1 та п.4.1.6 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємства" безповоротна фінансова допомога - це отримання коштів (товарів, послуг) для використання для власної мети. Згідно з п. 7.7.1. Закону України „Про оподаткування прибутку підприємства" спільна діяльність без створення юридичної особи провадиться на підставі договору про спільну діяльність, що передбачає об'єднання коштів або майна учасників для досягнення спільної господарської мети.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що здійснені ЗАТ Лікарня „Нафтохімік" згідно договорів про спільну діяльність господарські операції не можуть вважатись отриманням безповоротної фінансової допомоги, оскільки будівля передавалася позивачу для здійснення спільної діяльності, а не для використання для власної мети. Крім того, користування приміщенням не можна прирівнювати до отримання послуг по користуванню приміщенням, оскільки послуги і користування майном є різними поняттями згідно законодавства, так послуги - це вчинення певної дії (діяльності), а найом (оренда) - передача майна в користування. Тобто користування майном, в т.ч. в ході спільної діяльності, не є отриманням послуг.
Не може бути прийнято до уваги посилання Кременчуцької ОДПІ на те, що спільна діяльність взагалі не велася і позивач лише безоплатно користувався приміщенням, отриманим у Благодійного фонду „Укртатнафта-Віта", оскільки воно документально не обґрунтоване і спростовується наданими позивачем доказами. Так, згідно пп..2.2.1 договорів №1 від 03.02.2001р. та №1 від 03.02.2006р. про спільну діяльність Благодійний фонд „Укртатнафта-Віта" зобов'язується для виконання договору „передати в безоплатне тимчасове користування будівлю санаторію-профілакторію, розташованого в М.Кременчуці по вул.Л.Чайкіної,17 для її реконструкції під лікарню з метою надання кваліфікованої, спеціалізованої медичної допомоги та відновлення стану здоров'я працівникам, інвалідам і пенсіонерам юридичних осіб - членів Фонду і членам їх сімей та малозабезпеченим категоріям населення, строком на 5 років. Висновком спеціаліста будівельно-технічного дослідження від 16.04.07р. підтверджується, що в 2001р. розпочато проведення ремонтно-будівельних робіт з реконструкції приміщень під лікарню, площа відремонтованих приміщень складає 246,03 м. кв. (з 4425,7м.кв.), в решті приміщень, загальною площею 4179,67м.кв., ремонтно-будівельні роботи незавершені і непридатні для експлуатації . Виходячи з цього здійснюється реконструкція приміщень відповідно до п.п.2.2.1 договорів про спільну діяльність.
Пунктом 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається н а відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач правомірність збільшення валових доходів позивача на 527026,21грн. за вказаними вище договорами про спільну діяльність, визначення вказаної суми як безповоротної фінансової допомоги і відповідно правомірність свого рішення в частині донарахування 131757грн. податку на прибуток підприємств та застосування штрафних санкцій в сумі 52107,50грн. не обґрунтував.
Також відповідач не обґрунтував застосування звичайних цін.
Матеріали справи свідчать про те, що при донарахуванні податку на прибуток Кременчуцькою ОДПІ застосовано „звичайні ціни" для цілей оподаткування на підставі листа Фонду міськмайна, що суперечить нормам Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" та Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Згідно зі ст. Закону України „Про систему оподаткування" визначення ставок і механізму справляння податків не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.
Підпунктом 1.20.10 п.1.20 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено - донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами.
Згідно з п.п. 4.3.1 п.4.3 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначення суми податкового зобов'язання за непрямими методами здійснюється якщо контролюючий орган не може самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків згідно з підпунктом "а" підпункту 4.2.2 статті 4 цього Закону (платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію) у зв'язку з невстановленням фактичного місцезнаходження підприємства чи його відокремлених підрозділів, місцезнаходження фізичної особи або ухиленням платника податків чи його посадових осіб від надання відомостей, передбачених законодавством, а також якщо неможливо визначити суму податкових зобов'язань у зв'язку з неведенням платником податків податкового обліку або відсутністю визначених законодавством первинних документів, сума податкових зобов'язань платника податків може бути визначена за непрямим методом. Цей метод може застосовуватися також у випадках, коли декларацію було подано, але під час документальної перевірки, що проводиться контролюючим органом, платник податків не підтверджує розрахунки, наведені у декларації, наявними документами обліку у порядку, передбаченому законодавством.
Відповідно до п.п. 4.3.4. п.4.3. ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" застосування непрямого методу для визначення податкових зобов'язань платників податків у випадках, не передбачених цим пунктом, не дозволяється.
Таким чином податкове повідомлення-рішення від 18.12.2006р. №0002992301/0/2961 в частині визначення позивачеві суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 131757грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 52107,50грн. не відповідає вимогам законодавства.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, керуючись ст.. ст.. 160,167, 195, 196, 198, 200, 205 ,206, 209, 254 КАС України
ухвалила:
Постанову господарського суду Полтавської області від 24.012008р. по справі №9/49 залишити без змін.
Апеляційну скаргу відповідача, Кременчуцької ОДПІ, на постанову господарського суду Полтавської області від 24.012008р. по справі №9/49залишити без задоволення.
Роз'яснити сторонам, що вони мають право подати касаційну скаргу на дану ухвалу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після виготовлення її повного тексту.
Справу направити до суду першої інстанції.
Повний текст ухвали виготовлений 10.11.2008 р.
Головуючий суддя підпис Філатов Ю.М.
Судді підпис Водолажська Н.С.
підпис Гуцал М.І.
Суддя Ю.М. Філатов