Ухвала від 21.02.2013 по справі 0907/17460/2012

Справа № 2/0907/17460/2012

Провадження № 22ц/779/422/2013

Категорія 47

Головуючий у І інстанції - Ковалюк І.П.

Суддя-доповідач Васильковський В.М.

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Васильковського В.М.

суддів: Вакарук В.М., Меленко О.Є.

секретаря Бойчука Л.М.,

з участю: позивача ОСОБА_2

представників ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про розірвання шлюбу і виключення запису про батьківство з актового запису про народження дитини за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 22 листопада 2012 року, -

ВСТАНОВИЛА:

ухвалою Івано-Франківського міського суду від 22 листопада 2012 року у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про розірвання шлюбу і виключення запису про батьківство з актового запису про народження дитини відмовлено в частині позовної вимоги про виключення запису про батьківство з актового запису про народження дитини з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на порушення судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що висновок суду про те, що вимога в частині виключення запису про батьківство з актового запису про народження дитини повинна пред'являтись до органу РАЦС як суб'єкта владних повноважень в порядку адміністративного судочинства, є помилковим, оскільки ним не оспорюються дії органу РАЦС і спір не випливає із публічно-правових відносин. Відповідно до ст. 136 СК України він має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. Предметом доказування у цій справі є відсутність кровного споріднення між ним, який записаний батьком, і дитиною, що доводиться експертизою ДНК. Цю вимогу він правомірно об'єднав із вимогою про розірвання шлюбу. Тому судом помилково відмовлено у відкритті провадження в частині цієї позовної вимоги. З наведених мотивів просить оскаржувану ухвалу скасувати.

В засідання апеляційного суду позивач та його представник апеляційну скаргу підтримали, представник відповідачки доводи апеляційної скарги заперечила.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши подані докази і доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства (п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Згідно ст. 136 СК України особа, яка записана батьком дитини має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами зареєстровано шлюб 15.06.2010 року. В шлюбі у них народилася дочка ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_2 у позові про розірвання шлюбу і виключення запису про батьківство з актового запису про народження дитини посилався на висновок експертизи ДНК від 04.10.2012 року про те, що його біологічне батьківство по відношенню до дочки повністю виключається.

Тобто, ОСОБА_2 звернувся за захистом порушеного права, що виникає із сімейних відносин.

Даний спір не є публічно-правовим. Позивачем у цьому випадку не оскаржується рішення органу РАЦС, як суб'єкта владних повноважень, тому висновок суду про відмову у відкритті провадження в частині позовної вимоги ОСОБА_2 про виключення запису про батьківство з актового запису про народження дитини є помилковим, а справа підлягає розгляду в суді цивільної юрисдикції.

Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку, що вказана позовна вимога повинна розглядатися адміністративним судом.

За таких обставин, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з передачею питання в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 307, 308, 312, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 22 листопада 2012 року про відмову у відкритті провадження в частині позовної вимоги ОСОБА_2 про виключення запису про батьківство з актового запису про народження дитини скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Касаційна скарга на ухвалу може бути подана до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Васильковський В.М.

Судді: Вакарук В.М.

Меленко О.Є.

Попередній документ
29499396
Наступний документ
29499398
Інформація про рішення:
№ рішення: 29499397
№ справи: 0907/17460/2012
Дата рішення: 21.02.2013
Дата публікації: 22.02.2013
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд Івано-Франківської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, пов’язані із застосуванням Закону України ”Про захист прав споживачів”