Справа № 1618/3963/2012
21 лютого 2013 року Лубенський міськрайонний суд
Полтавської області
В складі: головуючого судді - Волювача О. В.
при секретарі - Джадан І.В.,
за участю представника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2,
за участю представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лубнах справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розподіл майна, набутого за час шлюбу, та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про встановлення факту окремого проживання подружжя та втрату права на житло, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про розподіл майна, набутого за час шлюбу.
У позові ОСОБА_1 вказав, що в період з 18 листопада 1995 року по 08 грудня 2010 року вони з ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі. За час перебування в шлюбі вони за спільні кошти придбали квартиру АДРЕСА_1. Після розірвання шлюбу сторони не досягли згоди про розподіл майна, що є спільною сумісною власністю, в добровільному порядку. Всі правовстановлюючі документи на квартиру знаходяться у відповідачки.
Позивач прохає суд провести розподіл майна, що є спільною сумісною власністю його та відповідачки; визнати за ним право власності на 1/2 частину квартири, що розташована АДРЕСА_1; стягнути з ОСОБА_3 на його користь судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
31.10.2012 року ОСОБА_3 надала суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 про встановлення факту окремого проживання подружжя та втрату права на житло. В позові вказала, що 18.11.1995 року вони з ОСОБА_1 уклали шлюб, після чого стали мешкати у її матері по АДРЕСА_4. Восени 2001 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 виїхали на заробітки до м.Норильськ Російської Федерації. Влітку 2002 року вони розірвали стосунки і ОСОБА_3 повернулася до м.Лубни. 12 грудня 2002 року ОСОБА_3 придбала за власні та позичені у родичів кошти квартиру АДРЕСА_3. У вересні 2005 року на прохання ОСОБА_1, з метою збереження сім'ї знов приїхала до м.Норильська, де стала з ним проживати. Наприкінці серпня 2007 року вони разом повернулися до м.Лубни, а 03.09.2007 року ОСОБА_1 зареєструвався у придбаній ОСОБА_3 квартирі. В січні 2008 року ОСОБА_1 виїхав в невідомому напрямку і в квартирі більше не проживав, його речей та спільно нажитого майна там немає.
ОСОБА_3 прохає встановити факт окремого проживання та не ведення спільного господарства нею та ОСОБА_1 в період з 31 серпня 2002 року по 01.09.2005 року та з 31 січня 2008 року по 08.12.2010 року; визнати ОСОБА_1 втратившим право проживання в АДРЕСА_1.
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав, зазначивши, що сторони по справі на момент купівлі спірної квартири перебували в шлюбі, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, разом перебували на заробітках в м.Норильськ, РФ, разом їздили на відпочинок в Крим. В 2002 році ОСОБА_3 поїхала до м.Лубен для придбання житла, де вони з чоловіком в подальшому мали намір разом проживати, а ОСОБА_1 залишився на заробітках в м.Норильськ, звідки надсилав дружині зароблені кошти шляхом їх банківського переказу. Таким чином, шлюбні відносини між сторонами по справі не припинялися, спірна квартира була придбана ними за час перебування в шлюбі за спільні кошти, а тому є спільною сумісною власністю подружжя і підлягає розподілу в рівних долях - по 1/2 частині кожному.
ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 проти позову ОСОБА_1 заперечують, на заявлених зустрічних позовних вимогах наполягають. При цьому ОСОБА_3 пояснила, що спірну квартиру вона придбала власним коштом, в час, коли шлюбні відносини у них ОСОБА_1 фактично були припинені та спільне господарство вони не вели, а тому вказане нерухоме майно належить лише їй на праві приватної власності. ОСОБА_1 з 2008 року не з'являвся в належній їй квартирі, а тому згідно закону втратив право проживання в ній.
Свідок ОСОБА_5 повідомила суду, що ОСОБА_3 є її дочкою, а ОСОБА_1 є чоловіком її дочки. В 2001 році ОСОБА_3 та ОСОБА_1 разом виїхали на заробітки в м. Норильськ, що в Росії. В 2002 році ОСОБА_3 повернулася без чоловіка до м.Лубен, де придбала спірну квартиру. Коштів на придбання квартири не вистачало, а тому вона дала дочці гроші в сумі 4000 грн. Про припинення шлюбних відносин дочки з ОСОБА_1 їй нічого невідомо, дочка нічого не розповідала.
Свідок ОСОБА_6 повідомив суду, що є братом ОСОБА_3 Його сестра в 2002 році повернулася з м.Норильськ, де перебувала разом зі своїм чоловіком - ОСОБА_1 на заробітках, до м.Лубен. Зі слів сестри дізнався, що шлюбні відносини вона з чоловіком припинила. Сестра вирішила придбати квартиру, коштів на купівлю не вистачало, а тому він дав їй гроші в сумі 3000 грн.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні повідомила, що вона є головою будинкового комітету по. АДРЕСА_1. У вказаному будинку ОСОБА_3 придбала квартиру №18 і проживає в ній. Громадянин ОСОБА_1 приїхав та був зареєстрований у вказаній квартирі в 2007 році, після чого виїхав в невідомому напрямку і на даний час в квартирі не проживає.
Свідок ОСОБА_8 повідомила суду, що є подругою ОСОБА_3, яка після придбання спірної квартири деякий час проживала у неї вдома. ОСОБА_1 вона в придбаній квартирі не бачила і особисто з ним не знайома.
Свідок ОСОБА_9 повідомила, що ОСОБА_1 є її сином, а ОСОБА_3 є дружиною сина. У подружжя були гарні стосунки, вони разом їздили на заробітки до м.Норильськ. В 2002 році ОСОБА_3 приїхала до м.Лубен, де мала намір придбати житло. Вона особисто надала невістці гроші в сумі 2000 доларів на придбання квартири, розписку про це не брала, оскільки у них були гарні взаємовідносини і в подібних діях не було потреби.
Свідок ОСОБА_10 повідомила, що є сестрою ОСОБА_1, який одружився з ОСОБА_3 У подружжя були гарні стосунки, вони разом їздили на заробітки до м.Норильськ. В 2002 році ОСОБА_3 приїхала до м.Лубен, де мала намір придбати житло. Бачила як їх з братом мати - ОСОБА_9, надала ОСОБА_3 гроші в сумі 2000 доларів на придбання квартири. На цьому ґрунті у неї особисто з матір'ю виник конфлікт.
Свідок ОСОБА_11 повідомив, що ОСОБА_1 є його племінником. Він бачив особисто як проводився ремонт в придбаній квартирі по АДРЕСА_4, пам'ятає як з підлоги зривали дошки, які він забрав. ОСОБА_1 брав участь у проведенні ремонту.
Свідок ОСОБА_12 повідомив, що є другом ОСОБА_1, колись вони разом працювали. Він особисто був в спірній квартирі по АДРЕСА_4, бачив як там проводився ремонт, допомагав виносити ОСОБА_1 будівельне сміття.
З'ясувавши обставини справи, заслухавши сторін, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 слід задовольнити, а в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 - відмовити.
За загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (ч. 1 ст. 58 Конституції України) норми Сімейного кодексу України застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набрання ним чинності, тобто не раніше 01 січня 2004 року.
Оскільки правовідносини між сторонами щодо набуття права власності на квартиру виникли до набрання чинності Сімейним кодексом України та Цивільним кодексом України 2004 року, справа має розглядатися за нормами Кодексу про шлюб та сім'ю України та Цивільного кодексу УРСР 1963 року.
Згідно ст.22 Кодексу про шлюб та сім»ю України майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном..
Стаття 28 КпШС України передбачає, що в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними. Суд може визнати майно, нажите кожним із подружжя під час їх роздільного проживання при фактичному припиненні шлюбу, власністю кожного з них.
Пунктом 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 1998року № 16 «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сімю України», чинної до 21 грудня 2007 року, передбачено, що, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час придбання зазначеного майна. При цьому, належить виходити з того, що відповідно до ст. ст. 22, 25, 27-1 КпШС України спільною сумісною власністю подружжя є нажите ними в період шлюбу рухоме і нерухоме майно, яке може бути обєктом права приватної власності (крім майна, нажитого кожним із подружжя під час їх роздільного проживання при фактичному припиненні шлюбу).
Згідно ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом в разі його відсутності в місці проживання понад 1 року.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі між собою в період з 18 листопада 1995 року по 08 грудня 2010 року, що підтверджується свідоцтвами про укладення та про розірвання шлюбу. /а.с.56,57/
На підставі договору купівлі-продажу від 12 грудня 2002 року ОСОБА_3 придбала двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, отримала свідоцтво про право власності на вказане нерухоме майно та зареєструвала його у встановленому законом порядку. /а.с. 58, 60, 61/
Згідно довідки ЛК ЖЕУ від 30.01.2003 року у вищевказаній квартирі з 01.01.2002 ніхто не проживав. /а.с. 63/
Згідно паспортних даних ОСОБА_3 в період з 24 грудня 1996 року по 29 травня 2004 року була зареєстрована по АДРЕСА_4, а з 01 червня 2004 року зареєстрована в спірній квартирі АДРЕСА_1. /а.с.55/
ОСОБА_1 в період з 14.06.1996 року по 03.09.2007 року був зареєстрований по АДРЕСА_4, а з 05.09.2007 року і на момент розгляду справи зареєстрований АДРЕСА_1 що підтверджується його паспортними даними та довідкою ЛК ЖЕУ про склад сім'ї. /а.с.3, 4, 65/
Згідно акту вуличного комітету вулиці Новоселецької від 04.10.2012 року ОСОБА_3 та її чоловік - ОСОБА_1 мешкали в домогосподарстві ОСОБА_5 з 1996 року. Восени 2001 року подружжя виїхало до Російської Федерації. В 2002 році ОСОБА_3 повернулася, а ОСОБА_1 - ні. /а.с. 73/
З акту будинкового комітету по АДРЕСА_1, випливає, що ОСОБА_1 з'явився та був зареєстрований в спірній квартирі в 2007 році,після чого виїхав в невідомому напрямку і на даний час в квартирі не проживає. /а.с. 74/
Суд критично розцінює доказове значення показів свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 щодо фактичного припинення шлюбу між сторонами на момент придбання спірної квартири. Так, свідку ОСОБА_5 про припинення шлюбних відносин між її дочкою та ОСОБА_1 на час придбання спірної квартири нічого не відомо. Свідок ОСОБА_6 про припинення шлюбних стосунків подружжя знає лише зі слів ОСОБА_3 Свідок ОСОБА_7 повідомила дані щодо реєстрації та проживання осіб в спірній квартирі, однак нічого не повідомила щодо підтримання сторонами шлюбних відносин. Свідок ОСОБА_8 навіть не була знайома з ОСОБА_1
Натомість, свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 повідомили, що на власні очі бачили як ОСОБА_1 брав участь у проведенні ремонту в придбаній спірній квартирі. Вказаний факт свідчить про підтримання подружжям шлюбних відносин.
Що стосується показів свідків зі сторони ОСОБА_3 - ОСОБА_5, ОСОБА_6 та свідків зі сторони ОСОБА_1 - ОСОБА_9, ОСОБА_10 щодо надання коштів ОСОБА_3 на придбання квартири, то ці покази є рівними в своїй доказовості, і в сукупності свідчать про спільний вклад родичів подружжя у придбання спірної квартири.
Водночас сам факт збереження офіційної реєстрації шлюбу між сторонами на момент придбання спірної квартири в 2002 році, перебування на реєстрації ОСОБА_1 спочатку в квартирі матері ОСОБА_3, а згодом в спірній квартирі, суд розцінює як доказ підтримання подружжям шлюбних стосунків. Сам по собі переїзд ОСОБА_3 влітку 2002 року на проживання до м.Лубни Полтавської області, не свідчить про фактичне припинення шлюбу між сторонами.
Приймаючи до уваги матеріали справи та покази свідків, суд доходить висновку, що в придбання та облаштування спірної квартири подружжям були вкладені спільні кошти та зусилля.
Таким чином, ОСОБА_3 не доведено, що вони з ОСОБА_1 на момент придбання квартири не вели спільного господарства, тобто, що в цей період часу шлюбні відносини між ними фактично були припинені.
Зважаючи на викладене, та враховуючи, що спірна квартира була придбана під час перебування сторін у шлюбі її слід вважати спільним сумісним майном подружжя.
За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити, враховуючи при цьому, що ОСОБА_1 фактично не вимагає розподілу спірного майна в натурі, а лише ставить питання про визнання його спільною сумісною власністю з ОСОБА_3 та про визнання за ним права власності на 1/2 частину спірного майна.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про встановлення факту окремого проживання подружжя слід відмовити за недоведеністю, а щодо втрати ОСОБА_1 права на житло - за безпідставністю, оскільки останній є співвласником спірної квартири.
Судові витрати понесені ОСОБА_1 по сплаті судового збору підлягають стягненню на його користь з ОСОБА_3, оскільки згідно ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Витрати на правову допомогу в розмірі 3000 грн., понесені ОСОБА_1, на підтвердження яких надано квитанцію за підписом адвоката ОСОБА_2, стягненню не підлягають, оскільки до квитанції не додано розрахунок цих витрат за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що позбавляє суд можливості переконатися в тому, що розмір цих витрат відповідає положенню ст.1 ЗУ «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20.12.2011 року.
Керуючись ст. 58 Конституції України, ст.ст. 22, 28 Кодексу про шлюб та сім»ю України, ст. 405 ЦК України, ст.ст. 5-12, 57, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розподіл майна, набутого за час шлюбу задовольнити.
Визнати квартиру АДРЕСА_1, спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_3.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про встановлення факту окремого проживання подружжя та втрату права на житло - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 998 грн. 09 коп.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу до Апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя Лубенського
міськрайонного суду Волювач О. В.