Україна
Харківський апеляційний господарський суд
"02" лютого 2009 р. Справа № 9/633-08
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., судді Пушай В.І. , Плужник О.В.
при секретарі Чудновська І.І.
за участю представників сторін:
позивача - Красько С.Ю.
відповідача - Савченко П.В.
прокурора - не з*явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційне подання Військового прокурора Вінницького гарнізону (вх. № 3106С/3-7)) на рішення господарського суду Сумської області від 01.12.08 р. по справі № 9/633-08
за позовом Військового прокурора Вінницького гарнізону, м. Вінниця в інтересах держави в особі військової частини А 0215 (Командування Повітряних Сил ЗС України), м. Вінниця
до ТзОВ "Аструм ЛТД", м. Шостка
про стягнення 56408,88 грн.
встановила:
У жовтні 2008 р. Військовий прокурор Вінницького гарнізону в інтересах держави в особі Військової частини АО 0215 звернувся до господарського суду із позовною заявою про стягнення з відповідача на користь позивача штрафних санкцій за прострочення терміну поставки товару по договору закупівлі від 31.10.2007 р. № 56/07 пені у сумі 40 801,68 грн., штраф 15 607,20 грн., та судові витрати пов'язані з розглядом справи.
Рішенням господарського суду Сумської області від 01.12.2008 р. по справі № 9/633-08 (суддя - Лущик М.С.) в позові відмовлено.
Рішення мотивоване тим, що ні прокурор, ні позивач не надали доказів надсилання відповідачеві листа № 350/134/85/пс від 02.11.2007 року про готовність позивача до виконання умов договору щодо постачання кисневих масок відповідно до специфікації № 1, тобто відповідачем не порушено строк поставки продукції, а тому у позивача відсутнє право вимагати сплати штрафних санкцій за несвоєчасну поставку кисневих масок. Крім того, після закінчення терміну дії договору закупівлі, даний договір втратив юридичну силу в зв'язку з тим, що він не був пролонгований, тобто у відповідача не було підстав щодо постачання товару за даним договором.
Військовий прокурор з рішенням господарського суду не погоджується, подав апеляційне подання, в якому просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов військового прокурора Вінницького гарнізону у повному обсязі і стягнути з ТОВ «Аструм ЛТД » на користь військової частини А 0215 штрафні санкції за прострочення терміну поставки товару у розмірі 56 408 грн., у зв'язку з тим, що висновки викладені у рішенні суду не відповідають фактичним обставинам справи.
У апеляційному поданні прокурор зазначив, що факт отримання відповідачем листа позивача від 02.11.2007 року № 350/134/85/пс про готовність до виконання умов договору визнано самим відповідачем у відповіді на претензію (лист № 2605 від 26.03.2008 р.) копія якої була надана до суду першої інстанції разом з позовною заявою.
У призначене судове засідання прокурор не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду апеляційного подання, про причини неприбуття в судове засідання суд не повідомив, не з'явлення прокурора не перешкоджає розгляду апеляційного подання.
Представник позивача з рішенням господарського не погоджується, підтримує апеляційне подання прокурора, просить рішення скасувати посилаючись на те, що рішення винесено з порушенням норм матеріального права, так як факт отримання відповідачем листа позивача від 02.11.2007 року № 350/134/85/пс про готовність до виконання умов договору визнано самим відповідачем у відповіді на претензію. Позивач надав витяг з журналу реєстрації вихідних документів, який підтверджує направлення листа від 2.11.2007 р. вх. № 350/134/85/пс на адресу відповідача, але відповідач свої зобов'язання щодо поставки товару не здійснив.
Відповідач з обставинами, викладеними у апеляційному поданні не погоджується, надав відзив на апеляційне подання, в якому просить рішення залишити без змін, а апеляційне подання без задоволення, оскільки рішення господарського суду є законним, обґрунтованим, відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи.
У відзиві на апеляційне подання відповідач зазначив, що в процесі розгляду справи, суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що відповідач не отримував лист № 350/134/85 пс про готовність замовника до виконання умов договору закупівлі № 56/07 від 31.10.2007 р., а позивач не надав доказів надсилання вищезазначеного листа на адресу відповідача.
Судова колегія, перевіривши матеріали справи, вислухавши представників позивача та відповідача встановила, що 31.10.2007 р. між позивачем та відповідачем укладений договір закупівлі № 56/07.
Пунктом 1.1. договору передбачено, що відповідач зобов'язувався поставити позивачеві вузли та деталі для літальних апаратів (кисневі маски КМ -34 Д ) у кількості і в термін, зазначені у специфікації товару, що постачається (додаток № 1 до договору), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити вищевказаний товар.
Відповідно п. 5.1 договору товар поставляється вантажоотримувачу замовника транспортом виконавця протягом 60 календарних днів після письмового повідомлення представника замовника (командира військової частини А 1055Г ) про готовність до виконання умов договору.
На виконання умов договору направив відповідачу лист від 02.11.2007 року № 350/134/85/пс про готовність до виконання умов договору, що підтверджується витягом з журналу реєстрації вихідних документів, отримання якого підтверджується відповідачем у відповіді на претензію.
Суд першої інстанції безпідставно вважав, що ні прокурор, ні позивач не надали доказів надсилання відповідачеві листа № 350/134/85/пс від 02.11.2007 року про готовність позивача до виконання умов договору щодо постачання кисневих масок відповідно до специфікації № 1, тобто відповідачем не порушено строк поставки продукції, а тому у позивача відсутнє право вимагати сплати штрафних санкцій за несвоєчасну поставку кисневих масок.
При цьому, суд першої інстанції не звернув увагу на наявність у матеріалах справи відповіді на претензію від 26.05.2008 р., в якій відповідач не тільки не повідомляв про відсутність листа, а навпаки визнавав отримання листа № 350/134/85/пс від 02.11.2007 року про готовність замовника до виконання умов договору та вважав крайнім терміном поставки товару 2.01.2008 р., а датою поставки - 8.01.2008 р., тобто п. 5.1 договору не порушеним. В зв'язку з закінченням строку дії договору 31.12.2007 р. відповідач вважав договір втратившим юридичну силу.
Отже, як свідчать матеріали справи, відповідач отримав лист про готовність замовника до виконання умов договору, вважав дату поставки з 2.11.2007 р., а причиною не виконання умов договору, на думку відповідача, було закінчення строку дії договору. Посилання відповідача в відзиві на позов та в апеляційній скарзі на неотримання листа необґрунтоване, суперечить матеріалам справи та має своєю метою ухилитися від відповідальності за невиконання зобов'язання.
Про невиконання умов договору та відсутність наміру його виконувати також свідчить порушення відповідачем п. 5.2 договору, згідно з яким відповідач повинен в термін не пізніше 3 робочих діб до дати постачання письмово повідомити замовника про дату постачання товару на склад вантажоотримувача замовника.
Отже, відповідач повинен був до 29.12.2007 р. повідомити про дату постачання, що їм не виконано та свідчить про невиконання зобов*язання.
В порядку досудового врегулювання майнового спору позивачем на адресу відповідача направлена претензія № 350/129/138/154 від 22.04.2008 р. щодо не виконання умов договору, а саме постачання зазначених у договорі виробів, та відповідно до п. 9.3 договору нараховані пеня та штраф, яка залишена без задоволення.
Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами, а ст. 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Отже, ні в законі, ні в договорі не зазначена така підстава припинення зобов'язання як закінчення терміну дії договору.
Суд першої інстанції безпідставно посилаючись на ст. 631 ЦК України вважав договір втратившим юридичну силу, а зобов'язання припиненим та звільнив відповідача від відповідальності за невиконання зобов'язання.
Відповідно до ст.193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання ), а ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 9.3 договору сторони встановили, що у разі перевищення терміну постачання товару або його зміни, визначеного специфікацією товару, що постачається ( додаток № 1 до договору), виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 % вартості товару, з якого допущено прострочення їх постачання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
Отже, як свідчать матеріали справи, відповідач не виконав зобов'язання та не поставив товар і повинен сплатити штрафні санкції у сумі 56408,88 грн., а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Таким чином, висновки викладені в рішенні господарського суду не відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, керуючись ст.ст. 193, 202 ГК України, ст.ст. 525, 526, 598, 610, 611 ЦК України, ст.ст.101 -105 ГПК України судова колегія
постановила:
Апеляційне подання задовольнити.
Рішення господарського суду Сумської області від 01.12.2008 р. по справі № 9/633-08 скасувати та прийняти нове рішення.
Позов задовольнити.
Стягнути з ТзОВ «Аструм ЛТД»(41100, Сумська обл., м. Шостка, вул. Гагаріна, 7, р/р 260081735 у філії м. Шостка СОД ВАТ «Райффайзен банк Аваль», МФО 337483, код ЄДРПОУ 23047623) на користь Військової частини А0215 (Командування Повітряних Сил ЗС України) (21007, м. Вінниця, вул. Червоноармійська, 105, р/р 35225044000013 в ГУДКУ у Вінницькій обл., МФО 802015, код ЄДРПОУ 24981451) - 40801,68 грн. пені, 15607,20 грн. штрафу; на користь держбюджету 564,08 грн. держмита, 282,04 грн. держмита по скарзі.
Накази доручити надати господарському суду Сумської області.
Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.
Судді Пушай В.І.
Плужник О.В.
Повний текст постанови підписаний 06.02.2009 р.