ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
29 січня 2009 р.
Справа № 20/104
Господарський суд Івано-Франківської областіу складі:
Судді Кобецької Світлани Миколаївни
При секретарі Колісник Оксані Михайлівні
Розглянувши матеріали справи:
за позовом ТзОВ "Компанія "Лізинговий дім", вул.Коновальця, 103/605, м.Львів, 79057;
до відповідача ФГ "Персей-Агро", Калуське шосе, 2А, с.Угринів,Тисменицький район, Івано-
Франківська область,77423;
про стягнення заборгованості.
Представники:
від позивача: не з"явились;
від відповідача: не з"явились.
СУТЬ СПОРУ: заявлено позов про стягнення з ФГ "Персей-Агро" заборгованості в сумі
93739,17грн. - основного боргу, 8818,24грн. - 3% річних та 2193,18грн. -
інфляційних витрат.
Представник позивача в судове засідання 29.01.2009р. не з"явився, хоча про час та місце
розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджує повідомлення про вручення поштового відправлення № 10890699 від 25.12.2008р. Проте, представник ТзОВ компанія "Лізинговий дім" направив до суду клопотання, в якому просить розглянути справу без його участі, у зв"язку з неможливістю прибути в засідання суду повноважного представника.
Крім того, позивач використав своє право надане йому ст.22 ГПК України - а саме
збільшив розмір позовних вимог, зокрема - просить суд стягнути заборгованість по орендній платі в сумі 93739,17грн. - основного боргу, 8818,24грн. - 3% річних та 2193,18грн. - інфляційних витрат. Даний факт підтверджує заява № 67 від 19.01.09р. про збільшення позовних вимог.
Враховуючи диспозитивний характер ст.22 ГПК, тобто право позивача до прийняття
рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог або зменшити розмір позовних вимог, суд розглянув спір відповідно до збільшених позовних вимог, враховуючи, що ця дія не суперечить нормам чинного законодавства та не порушує чиї небудь права та охоронювані законом інтереси.
При обгрунтуванні своєї правової позиції щодо даного спору, позивач в позовній заяві та в заяві про збільшення позовних вимог вказує на:
- невиконання умов договору фінансового лізингу № 442/0708 від 27.07.2008р., а саме п.4.1,
п.4.3, п.4.4, п.6.2 договору, які передбачають розмір, спосіб, форму та порядок внесення
лізингових платежів;
- ст.625 ЦК України, якою передбачено відповідальність за порушення грошового
зобов'язання, зокрема інфляційних витрат та 25% річних, оскільки такий розмір,
встановлений Договором;
- акт взаємозвірки між сторонами станом на 20.11.2008р., яким відповідач визнав частину
заявлених позовних вимог.
Представник відповідача в судові засідання неодноразово не з"являвся, про причини
неявки суду не повідомляв та не скористався своїми правами наданим йому ст.22 ГПК України. Господарський суд Івано-Франківської області в установленому законом порядку повідомляв відповідача про час та місце розгляду справи. Всі процесуальні документи відправлялись йому рекомендованою кореспонденцією, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень № 10890818 від 25.12.2008р., № 564570 від 26.11.2008р.
Відповідач будь-яких заперечень в спростування позовних вимог суду не подав.
Враховуючи, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті,
спір належить вирішити у відсутності позивача та відповідача, відповідно до ст.75 ГПК України за матеріалами справи.
Розглянувши матеріали справи, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд
Між ТзОВ "Компанія" Лізинговий дім " та ФГ "Персей-Агро" 27.07.2008р. укладено
договір фінансового лізингу (оренди) за № 442/0708, згідно з яким лізингодавець (позивач) передає лізингоодержувачу (відповідачу), а лізингоодержувач отримує від лізингодавця в платне користування на умовах фінансового лізингу майно - сівалку зернову Мега Сід 6002 К2 в кількості 1 шт.
Відповідно до п.4.1 спірного договору, лізингоодержувач - ФГ "Персей-Агро" за користування майном вносить періодичні лізингові платежі.
Як вказує п. 4.3 договору, розмір, спосіб, форму і строки внесення лізингових платежів визначаються у графіку платежів, викладеному у додатку № 3 до цього договору, який з моменту підписання обома сторонами стає його невід"ємною частиною. Відповідно до вище вказаного додатку, лізингоодержувач повинен сплачувати до 15 числа поточного місяця лізингові платежі відповідно до графіку їх сплати. Станом на 15.01.2009р. борг з лізингових платежів становить 93739,17грн. (розрахунок наявний в матеріалах справи).
Сплата лізингових платежів здійснюється лізингоодержувачем шляхом перерахування належних до сплати сум на розрахунковий рахунок лізингодавця (п.4.4 договору).
З огляду на п.6.2 договору, лізингоодержувач зобов"язаний прийняти та належним чином користуватися майном, своєчасно та в повному обсязі виплачувати лізингові платежі відповідно до умов договору .
Відповідно до п.9.2 договору, лізингоодержувач несе відповідальність за порушення своїх зобов"язань згідно даного договору, а саме за порушення термінів сплати лізингових платежів - проценти в розмірі 25% річних від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, незалежно від терміну тривання порушення. Таким чином, відповідачу нараховано інфляційних витрат: 2193,18грн. за період з серпня по листопад 2008р. та 8818,24грн. - 25% річних за період з 15.07.2008р. по 15.01.2009р.
Отже, договір фінансового лізингу (оренди) за № 442/0708 від 27.07.2008р. укладений в межах чинного законодавства України - є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не виконав умови спірного договору і як наслідок, виникла заборгованість у відповідача перед позивачем в сумі 93739,17грн. - основного боргу, 8818,24грн. - 25% річних та 2193,18грн. - інфляційних витрат. Станом на 29.01.2009р. в матеріалах справи відсутні відомості, які підтвердили б сплату вище зазначеної заборгованості.
В адресу відповідача 20.11.2008р. направлявся лист № 660, в якому позивач просить відповідача погасити заборгованість по лізингових платежах.
01.12.2008р. відповідачем направлено відповідь на вище вказаний лист, в якому вказує, що визнає заборгованість за договором в сумі 61236,92грн. і зобов"язується сплатити її.
Крім того, між сторонами підписано акт звірки розрахунків станом на 20.11.2008р., з
огляду на який відповідач підтвердив заборгованість перед позивачем в сумі 61236,92грн.
Беручи до уваги вище викладене, суд вважає за правильне задоволити позов, при цьому враховуючи наступне:
З огляду на ч.1 ст.1 ЗУ "Про фінансовий лізинг", фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу.
За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі) - (ч.2 ст.1 ЗУ "Про фінансовий лізинг").
У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Як вказує частина 1статті 527 ЦК України, боржник зобов"язаний виконати свій
обов"язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов"язання чи звичаїв ділового обороту.
Приписи ст. 625 ЦК України встановлюють відповідальність за порушення грошового зобов'язання, зокрема, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст.625 ЦК України).
Крім того, з огляду на п.9.2. спірного договору, лізингоодержувач несе відповідальність за порушення своїх зобов"язань згідно даного договору, а саме за порушення термінів сплати лізингових платежів - проценти в розмірі 25% річних від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, незалежно від терміну тривання порушення
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Таким чином, враховуючи те, що відповідачем не виконувались п.4.1, п.4.3, п.4.4, п.6.2 договору, які передбачають розмір, спосіб, форму та порядок внесення лізингових платежів та те, що між сторонами 20.11.2008р. підписано акт звірки розрахунків, яким відповідач визнає частину заявленого позову, у суду відсутні правові підстави для відмови у задоволенні позову.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
З огляду на вимоги ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на
які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Позивачем доведено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог. Відповідач позовні вимоги не спростував, а підписавши акт звірки розрахунків з позивачем фактично визнав частину позову.
Отже, вимога позивача про стягнення заборгованості в сумі 93739,17грн. - основного боргу, 8818,24грн. - 25% річних та 2193,18грн. - інфляційних витрат, що виникла в результаті невиконання умов договору фінансового лізингу № 442/0708 від 27.07.2008р., правомірна і підлягає задоволенню.
Враховуючи приписи ст.49 ГПК України, судові витрати покласти на відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України,ст.ст. 204, 509, 527, 625 Цивільного кодексу України, ст.193 Гсподарського кодексу України, ЗУ "Про фінансовий лізинг", ст.ст. 33, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов задоволити.
Стягнути з ФГ "Персей-Агро", Калуське шосе, 2А, с.Угринів,Тисменицький район, Івано-Франківська область,77423 (код ЄДРПОУ 34217403, р/р 260079203 у ІФ ОД ВАТ "Райффайзен банк Аваль", МФО 336462) на користь ТзОВ "Компанія "Лізинговий дім", вул.Коновальця, 103/605, м.Львів, 79057 (код ЄДРПОУ 31730064, п/р 260060134500 у Першій ЛФ АТ "Кредобанк", код банку 325365) - заборгованість по орендній платі в сумі 93739,17грн. - основного боргу, 8818,24грн. - 3% річних та 2193,18грн. - інфляційних витрат, 1047,58грн. - державного мита, 118,00грн. - витрат по сплаті на інформаційно-технічне забезпечення
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.Кобецька
Рішення підписано 02.02.2009р.
Виготовлено в АС "Діловодство суду"
помічник судді І.В.Григорчук