01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
09.02.2009 № 44/156
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Студенця В.І.
суддів: Буравльова С.І.
Коротун О.М.
при секретарі: Плукар І.І.
За участю представників:
від позивача - Трегуб Ю.С.;
від відповідача - Шиманська Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Маяк - Север»
на рішення Господарського суду м.Києва від 11.11.2008
у справі № 44/156 (Чеберяк П.П.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Морефрост»
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Маяк - Север»
про стягнення 766669,68 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Морефрост» (далі - ТОВ “Морефрост») звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Маяк - Север» (далі - ТОВ “Маяк - Север») про стягнення 766 669,68 грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 21.07.2008 порушено провадження у справі № 44/156 за позовом ТОВ “Морефрост» до ТОВ “Маяк - Север» про стягнення 766 669,68 грн.
Рішенням господарського суду м. Києва від 11.11.2008 позов задоволений частково. Суд стягнув з ТОВ “Маяк - Север» на користь ТОВ “Морефрост» 518 497,89 грн. основної заборгованості, 124 977 грн. інфляційних витрат та 12864,42 грн. трьох відсотків річних. В іншій частині суд в позові відмовив.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду м. Києва від 11.11.2008 ТОВ “Маяк - Север» подало апеляційну скаргу, в якій просило його скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову ТОВ “Морефрост» відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а також неправильно застосовано норми процесуального та матеріального права.
ТОВ “Морефрост» проти доводів апеляційної скарги заперечувало та просило рішення господарського суду м. Києва від 11.11.2008 залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ “Маяк - Север» - без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Між ТОВ “Морефрост» та ТОВ “Маяк - Север» 10.01.2006 укладено договір поставки № 181, за умовами якого, ТОВ “Морефрост» зобов'язалось поставити на умовах договору продукцію, а ТОВ “Маяк - Север» зобов'язалося прийняти та оплатити поставлений за договором товар (п. 1.1 договору).
Згідно п. 2.1 договору вартість товару визначається згідно з чинним на момент поставки прайс-листом постачальника (ТОВ “Морефрост»), який може корегуватися відповідно до економічних та законодавчих факторів.
Поставка товару здійснюється на умовах відстрочки платежу, термін якої визначається за згодою сторін у додатковій угоді, яка є невід'ємною частиною договору (п. 2.2 договору).
Додатковою угодою № 1 до договору сторони визначили, що розрахунки за поставку товару згідно з договором здійснюються ТОВ “Маяк - Север» на умовах відстрочки платежу три банківських дні.
Датою отримання ТОВ “Маяк - Север» товару вважається дата, вказана у накладній як дата приймання (п. 4.3 договору).
В разі невиконання або неналежного виконання умов цього договору сторони несуть цивільно-правову відповідальність згідно чинного законодавства України й цього договору ( п. 5.1 договору).
Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (ч. 2 ст. 175 ГК України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків ( ч. 1 ст. 626 ЦК України ).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства ( ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Виходячи із змісту укладеного між сторонами договору він за своєю правовою природою є договором поставки.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться ( ст. 526 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання договору ТОВ “Морефрост» поставило ТОВ “Маяк - Север» товар на загальну суму 1 456 635,07 грн., що підтверджується видатковими накладними, які знаходяться в матеріалах справи
ТОВ “Маяк - Север» отриманий за договором товар оплатило частково, на суму 571300 грн., що також підтверджується матеріалами справи.
З урахуванням того, що ТОВ “Маяк - Север» за договором повернуло ТОВ “Морефрост» товар на загальну суму 366 837,11 грн., що підтверджується видатковими накладними, то колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції про те, що заборгованість ТОВ “Маяк - Север» за договором перед ТОВ “Морефрост» становить 518 497,89 грн.
Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
ТОВ “Маяк - Север» не надало доказів того, що ним сплачена заборгованість перед ТОВ “Морефрост» на суму 518 497,89 грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на те, що ТОВ “Маяк - Север» порушило виконання грошового зобов'язання за договором, то суд першої інстанції також обґрунтовано стягнув з ТОВ «Маяк - Север» інфляційні витрати в сумі 124977 грн. та 12864,42 грн. 3 % річних.
Доводи ТОВ «Маяк - Север» стосовно того, що товариство за видатковими накладними № ДО-06/02/2 від 06.02.2006, № ДО-06/03/4 від 06.03.2006, № ДО-12/04/1 від 12.04.2006 поставило ТОВ «Морефрост» товар на загальну суму 218 500,00 грн., та за накладними № РН-0000074 від 19.10.2006, № РН-0000076 від 19.10.2006, № РН-0000080 від 20.10.2006, № РН-0000079 від 20.10.2006 товар був відпущений ТОВ «Океанія» на загальну суму 374 762,02 грн., а також на те, що судом не був прийнятий до уваги акт звірки прибуткових касових ордерів, в яких відображено розрахунок ТОВ «Маяк - Север» з ТОВ «Морефрост» на суму 114 160,00 (приходний касовий ордер НИ/007-001294 від 10.05.2006, НИ/007-001393 від 15.08.2006, НИ/007-001394 від 16.08.2006) колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що матеріалами справи не підтверджується, що зазначений товар та розрахунки ТОВ «Маяк - Север» проводились в рахунок оплати товару отриманого за договором № 181 від 10.01.2006.
За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду м. Києва від 11.11.2008.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Рішення господарського суду м. Києва від 11.11.2008 у справі № 44/156 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Маяк - Север» - без задоволення.
2. Матеріали справи № 44/156 повернути до господарського суду м. Києва.
3. Копію постанови надіслати сторонам.
Головуючий суддя Студенець В.І.
Судді Буравльов С.І.
Коротун О.М.
13.02.09 (відправлено)