10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
"03" лютого 2009 р. Справа № 8/151-08
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Пасічник С.С.
суддів: Будішевської Л.О.
Зав'язуна В.С.
при секретарі Жарській І.В. ,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: Оверковського К.В. - представника за довіреністю від 24.10.2008р.,
розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Конкурент", м.Бар Вінницької області
на рішення господарського суду Вінницької області
від "04" листопада 2008 р. у справі № 8/151-08 (суддя Мельник І.Ю.)
за позовом Приватного підприємства "Конкурент", м.Бар Вінницької області
до Закритого акціонерного товариства акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м.Вінниці", м.Вінниця
про визнання недійсним кредитного договору від 05.02.2007р.,
05.02.2007р. між Закритим акціонерним товариством акціонерним комерційного промислово-інвестиційним банком в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м.Вінниці" (Банком) та Приватним підприємством "Конкурент" (Позичальником) було укладено кредитний договір про відкриття відновлювальної кредитної лінії №06-2.1/62 (а.с.6-8), згідно п.2.1 якого Банк зобов'язався надати Позичальнику кредит шляхом відкриття відновлюваної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 1500000,00 грн. на умовах, встановлених даним договором, а Позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим договором.
Дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту - 04.02.2008р. (п.2.2 договору).
Згідно п.3.2 договору проценти за користування кредитом нараховуються Банком на суму фактичного щоденно залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником виходячи із встановленої Банком процентної ставки у розмірі 18% річних.
Зі змісту вказаного договору вбачається, що від імені Банку його було підписано в.о. керуючого філією "Відділення Промінвестбанку в м.Вінниця" Толстошеєвим О.У., який діяв на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Старостіною Н.С. 29.01.2007р. та зареєстрованої за №346 (а.с.47), а від Позичальника даний договір підписала директор підприємства Гончарук І.Г., яка діяла на підставі Статуту ПП "Конкурент".
06.10.2008р. Приватне підприємство "Конкурент" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до Закритого акціонерного товариства акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м.Вінниці" про визнання недійсним кредитного договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії №06-2.1/62 від 05.02.2007р., укладеного між Приватним підприємством "Конкурент" та Закритим акціонерним товариством акціонерним комерційного промислово-інвестиційним банком в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м.Вінниці".
Обґрунтовуючи позовну заяву, ПП "Конкурент", зокрема, зазначає, що в порушення п.4.1 та п.4.2 Статуту Приватного підприємства "Конкурент", згідно яких вся повнота влади на підприємстві належить засновнику, який одночасно може бути директором підприємства або призначити директора підприємства, якому делегується частина повноважень, зокрема, щодо забезпечення рентабельності та перспективного розвитку підприємства й виконання розпоряджень засновника, які не суперечать чинному законодавству, будь-яких розпоряджень директору ПП "Конкурент" щодо укладення з відповідачем спірного кредитного договору власник підприємства не надавав, а отже, при укладенні даного кредитного договору було порушено вимоги ст.113 ГК України, ст.ст.87,88 ЦК України, в зв'язку з чим він має бути визнаний недійсним на підставі ч.1 ст.215 ЦК України.
Рішенням господарського суду Вінницької області від 04.11.2008р. у справі №8/151-08 в позові Приватного підприємства "Конкурент" (м.Бар Вінницької області) до Закритого акціонерного товариства акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м.Вінниці" (м.Вінниця) про визнання недійсним кредитного договору від 05.02.2007р. було відмовлено (а.с.52-53).
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив його скасувати з наведених у скарзі підстав та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.
Мотивуючи апеляційну скаргу (а.с.56), позивач посилається на порушення місцевим господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм процесуального права й неправильне застосування норм матеріального права, зокрема:
- відповідно до ст.4-7 ГПК України судове рішення приймається суддею за результатами обговорення всіх обставин справи, однак, при прийнятті оскарженого рішення судом першої інстанції не було враховано, що відповідно до ст.113 ГК України приватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці, при цьому, згідно ст.87 ЦК України для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово, і підписуються всіма учасника (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження; установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом;
- місцевим господарським судом не було надано оцінки тому факту, що відповідно до п.4.1, п.4.2 Статуту Приватного підприємства "Конкурент" вся повнота влади на підприємстві належить засновнику, який одночасно може бути директором підприємства або призначити директора підприємства, якому делегується частина повноважень, зокрема, щодо забезпечення рентабельності та перспективного розвитку підприємства й виконання розпоряджень засновника, які не суперечать чинному законодавству, проте, будь-яких розпоряджень директору ПП "Конкурент" щодо укладення з відповідачем спірного кредитного договору власник підприємства не надавав, а отже, при укладенні даного кредитного договору було порушено вимоги ст.113 ГК України, ст.ст.87,88 ЦК України та пункти 4.1 й 4.2 Статуту Приватного підприємства "Конкурент";
- відповідно до частини 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, а згідно частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5-6 статті 203 цього Кодексу, тому, оскільки, на думку позивача, при укладенні спірного кредитного договору було порушено вимоги діючого законодавства, то у суду першої інстанції були всі підстави для визнання кредитного договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії №06-2.1/62 від 05.02.2007р. недійсним.
Представник позивача в засідання суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції та той факт, що свою позицію позивач виклав в апеляційній скарзі, а також те, що неявка в засідання суду представника позивача, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить реєстр відправки рекомендованої кореспонденції Житомирського апеляційного господарського суду від 05.12.2008р. (а.с.63-64), не перешкоджає перегляду оскарженого судового акту, судова колегія вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу в даному судовому засіданні за відсутності представника позивача.
Відповідач у відзиві від 02.02.2009р. (а.с.62) та його представник в засіданні суду заперечили проти доводів та вимог апеляційної скарги, вказавши, що вважають рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що апеляційна скарга позивача не ґрунтується на нормах матеріального права та не відповідає фактичним обставинам справи, зокрема:
- посилання позивача в апеляційній скарзі на ненадання власником ПП "Конкурент" будь-яких розпоряджень директору підприємства щодо укладення спірного кредитного договору є безпідставними, оскільки факт надання повноважень власником (засновником) підприємства директору ПП "Конкурент" підтверджується рішенням засновника №1 від 29.01.2007р., а отже, при укладенні між сторонами кредитного договору від 05.02.2007р. норми чинного законодавства порушені не були й підстав для визнання вказаного договору недійсним немає;
- вищевказані факти також підтверджуються, крім наведеного рішення засновника №1 від 29.01.2007р., наявними в матеріалах справи доказами, а саме: копіями рішення №1 від 25.03.2002р. про призначення директора, трудового договору від 26.03.2002р., виписки з ЄДРПОУ по ПП "Конкурент" від 23.01.2007р., клопотання ПП "Конкурент" №2 від 02.02.2007р., заяви підприємства №9 від 02.02.2007р., довідки ПП "Конкурент" №5 від 02.02.2007р., картки клієнта - ПП "Конкурент".
Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши дану судом першої інстанції юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 "Позика", якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст.1054-1055 ЦК України).
Як вбачається зі змісту п.1.1 Статуту Приватного підприємства "Конкурент", зареєстрованого державним реєстратором Барської РДА 21.03.2003р. за реєстраційним записом №11471050003000355, Приватне підприємство "Конкурент" засноване громадянином України Кушніром Віктором Петровичем, який є його єдиним засновником.
Відповідно до п.4.1 Статуту підприємства вся повнота влади на підприємстві належить засновнику. Засновник одночасно може бути і директором або може призначати директора підприємства якому делегується частина повноважень.
При цьому, вказаний пункт містить випадки виключної компетенції засновника, до якої належать:
- визначення основних напрямків діяльності, затвердження планів, звітів про його діяльність;
- призначення директора, його заступника, головного бухгалтера і затвердження рішень про їх звільнення;
- прийняття рішень про відкриття представництв, філій та інших структурних підрозділів;
- прийняття рішення про припинення діяльності підприємства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу;
- здійснення фактичного та юридичного контролю та відповідальності за фінансово-господарською діяльністю підприємства;
- прийняття і звільнення працівників підприємства.
Згідно п.4.2 Статуту ПП "Конкурент" директор підприємства забезпечує рентабельність та перспективний розвиток підприємства, а також виконує розпорядження засновника, які не суперечать чинному законодавству.
Проаналізував вказані положення Статуту, суд приходить до висновку, що останні не містять приписів щодо виключних повноважень засновника на укладення договорів, у тому числі кредитних. Зазначення ж в п.4.2 Статуту умови про виконання директором розпоряджень засновника, як вважає суд, вказує лише на те, що директор, маючи певні повноваження, також виконує й розпорядження засновника, але лише такі, які не суперечать чинному законодавству.
Крім того, як вбачається з трудового договору, укладеного 26.03.2002р. між ПП "Конкурент" в особі засновника Кушніра В.П. та громадянкою Гончарук І.Г., остання, займаючи посаду директора, має право, зокрема, представляти підприємство у відносинах з організаціями, установами, державними органами та партнерами.
Але, в даному випадку, засновник підприємства Кушнір В.П. особисто узгодив питання отримання кредиту, як і особи, що мала підписати кредитний договір.
Згідно рішення №1 засновника ПП "Конкурент" Кушніра В.П. 29.01.2007р. (а.с.18,22) у зв'язку з виробничою потребою було вирішено звернутись до керівництва філії "Відділення Промінвестбанку в м.Вінниця" з проханням надати кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії в сумі 1500000,00 грн. терміном користування 12 місяців із платою за користування кредитом 18% річних і комісійною винагородою 0,5% від розміру кредиту на виробничі потреби (закупівля дизельного палива та дизельного мастила, мінеральних добрив, засобів захисту рослин, запасних частин, насіння сільськогосподарських культур, племінного стада великої рогатої худоби та свиней, сільськогосподарських вузлів та агрегатів, оплати наданих послуг по: передпосівному обробітку ґрунту, охороні посівів, збиранню та зберіганню врожаю та виплаті орендної плати).
Пунктом 3 вказаного рішення засновника було уповноважено директора підприємства Гончарук І.Г. підписувати кредитний договір, договори забезпечення (сільськогосподарської техніки, автотранспорту, іпотеки, товарів в обороті), виконання зобов'язань по кредитному договору, а також вчиняти інші дії, необхідні для отримання вищевказаного кредиту.
Також, намір засновника ПП "Конкурент" на укладення кредитного договору та уповноваження на його укладення директора підприємства підтверджується клопотанням власника (засновника) підприємства Кушніра В.П. №2 від 02.02.2007р. та листом №9 від 02.02.2007р., адресованим в.о. керуючого філією "Відділення Промінвестбанку в м.Вінниця" (а.с.26-27).
Крім того, як вбачається з наявних в матеріалах справи рішення №1 засновника ПП "Конкурент" Кушніра В.П. від 25.03.2002р. та трудового договору від 26.03.2002р. (а.с.23-24), Гончарук Ірина Григорівна, якою, як вже вказувалось, було підписано договір кредитування від 05.02.2007р., на момент укладення договору дійсно займала посаду директора ПП "Конкурент" й виконала розпорядження засновника щодо укладення договору на відкриття відновлювальної кредитної лінії, при чому саме на тих умовах (сума кредиту, строк користування ним, плата за користування кредитом та комісійна винагорода), які були визначені засновником ПП "Конкурент" у рішенні №1 від 29.01.2007р. (а.с.18,22).
Отже, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про відмову в позові, оскільки всупереч приписів ст.33 ГПК України позивачем не було доведено, що при укладенні вказаного договору було порушено норми чинного законодавства, які можуть бути підставою для визнання вчиненого правочину недійсним (ч.1 ст.215 ЦК України).
Враховуючи вищевикладене, судова колегія апеляційного господарського суду приходить до висновку, що рішення господарського суду Вінницької області від 04.11.2008р. у даній справі є обґрунтованим та законним, а тому його слід залишити без змін.
Доводи ж апеляційної скарги Приватного підприємства "Конкурент" спростовуються наведеним вище та не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції, в зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
1. Рішення господарського суду Вінницької області від 04.11.2008р. усправі №8/151-08 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства "Конкурент", м.Бар Вінницької області - без задоволення.
2. Справу №8/151-08 повернути до господарського суду Вінницької області.
Головуючий суддя Пасічник С.С.
судді:
Будішевська Л.О.
Зав'язун В.С.
Віддрук. 4 прим.:
1 - до справи,
2 - позивачу,
3 - відповідачу,4 - в наряд