"17" грудня 2008 р.
Справа № 4/183-08-5037
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вадіта»;
До відповідача: квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси Міністерства оборони України;
про припинення права користування земельною ділянкою
Суддя Літвінов С.В.
Представники:
Від позивача: Покась О.С. по довіреності
Від відповідача:не з"явився
СУТЬ СПОРУ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Вадіта»(надалі - Товариство), звернувся до суду з позовною заявою до Квартирно -експлуатаційнного відділу м. Одеси Міністерства оборони України про припинення права користування земельною ділянкою загальною площею 24429 кв.м, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Бабеля (колишня Виноградна), 34.
Представник позивача позовну заяву підтримав, наполягав на своїх вимогах.
Відповідач до суду не з'явився, відзив на позов не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку. Справа розглядалася в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній документами.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника сторони у справі, суд встановив наступне:
Товариство з обмеженою відповідальністю дійсно, на підставі договору купівлі -продажу посвідченого «28»грудня 2005 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Нікітюк О.М., реєстр. № 480, та зареєстрованого Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості»30 грудня 2005 року, є власником нерухомого майна -будівель військового містечка № 211 в/ч 15413-У, які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Бабеля (колишня вул. Виноградна), 34, що в цілому складаються з: літ. «А», «Б», «В», «Г», «Д», «Е», «Ж», «З», «И», «К», «Л», «М», «Н», «О», «Т», «Ф», «У», «ШШ1», «Р», «Є»загальною площею 5972,8 кв.м. Зазначені будівлі розташовані на земельній ділянці площею 24429 кв.м.
Ст. 377 Цивільного кодексу України визначено, що до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.
Відповідно до п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади, а забезпечення реалізації повноважень Одеської міської ради у галузі земельних відносин, як встановлено Положенням про Одеське міське управління земельних ресурсів Одеської міської ради, затвердженим рішенням Одеської міської ради № 20-V від 27.06.2006р. № 20-V, здійснюється Одеським міським управлінням земельних ресурсів.
Тож, як стверджує представник позивача, з огляду на наведене, виконуючи вимоги діючого законодавства України, товариство звернулося до Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради з проханням щодо оформлення відповідних документів на право користування земельною ділянкою площею 24429 кв.м, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Бабеля, 34, однак на вказане звернення ТОВ «Вадіта»отримало відповідь Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради (лист № 02-05/1915-08 від 28 грудня 2008 року), в якій зазначалося, що для розгляду по суті звернення Товариству необхідно надати відповідні документи, серед яких, зокрема, має бути згоди на вилучення основного землекористувача, яким в даному випадку є квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси Міністерства оборони України, оскільки ще в 1946 році земельна ділянка площею 24429 кв.м, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Бабеля, 34, відповідно до Рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради депутатів трудящих № 296 від 19.04.1946 року «Про відведення земельної ділянки, яка знаходиться по вул. Виноградній поряд з ділянкою «Жилремснаб»для деревообробних майстерень ВПС ОдВО в/ч 16413-У», була відведена для розташування та обслуговування деревообробних майстерень Деревообробного комбінату квартирно -експлуатаційного управління Південного регіонального командування, які з моменту ліквідації ДОК до моменту відчуження ТОВ «Вадіта»належали Квартирно-експлуатаційному відділу м. Одеси Міністерства оборони України на праві оперативного управління.
Отже саме відповідач мав надати лист, в якому б зазначалося про відмову від права користування земельною ділянкою, в зв'язку з відчуженням будівель, на якій вони розташовані.
Як видно з пояснень представника позивача ТОВ «Вадіта»неодноразово зверталося до відповідача з проханням щодо відмови від права користування спірною земельною ділянкою, проте, не дивлячись на вказане та на той факт, що з моменту відчуження пройшло вже майже три роки, відмову від права користування спірною земельною ділянкою відповідач так і не надав, що перешкоджає оформленню позивачем відповідних документів на право користування спірною земельною ділянкою, на якій розташоване нерухоме майно, що знаходиться у власності Товариства, як того вимагає законодавство.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що Деревообробний комбінат квартирно -експлуатаційного управління Південного регіонального командування Міністерства оборони України припинив свою діяльність, будівлі колишнього військового містечка відчужені і, як вже зазначалося, перебувають у власності позивача, також з моменту придбання вказаного нерухомого майна земельний податок сплачується Товариством з обмеженою відповідальністю «Вадіта», що підтверджується платіжними квитанціями.
Також в даний час фактичним користувачем земельної ділянки площею 24429 кв.м, розташованої по вул. Бабеля, 34 у м. Одесі, є ТОВ «Вадіта».
В обґрунтування позову позивач посилається на ст. 321 ЦК України, яка презюмує непорушність права власності. Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ст. 16 цього ж кодексу, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, суд може захистити порушене право способом, який передбачений законом або договором. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Проаналізувавши подані до суду позивачем документи та чинне законодавство, яке регулює дані відносини, заслухавши пояснення сторін та перевіривши їх доказами, суд доходить до висновку про правомірність позовних вимог за таких підстав:
Відповідно до ст. 377 ЦК України та ст. 120 ЗК України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
В договорі купівлі -продажу від «28»грудня 2005 року посвідченому приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Нікітюк О.М., реєстр. № 480, зареєстрованого Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості»30 грудня 2005 року, зазначено, що площа земельної ділянки, на якій розташовані відчужувані будівлі, становить 24429 кв.м.
Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності та право постійного користування земельною ділянкою виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації, а право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Використовувати земельну ділянку до одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється (ч. 2 ст. 125 ЗК України).
Суд враховує, що фактично ТОВ «Вадіта»користується спірною земельною ділянкою для обслуговування належних їй на праві власності будівель, а отже має право на отримання в користування цієї земельної ділянки та зобов'язане оформити правовстановлюючі документи відповідно до чинного законодавства України.
В той же час, як зазначено в ст. 141 ЗК України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій, систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Судом приймається до уваги також той факт, що Деревообробний комбінат КЕУ Південного регіонального командування Міністерства оборони України припинив свою діяльність, з 2006 року та по теперішній час земельний податок сплачується не відповідачем, а Товариством з обмеженою відповідальністю «Вадіта», що, в сукупності з наведеним вище, є достатніми підставами, які свідчать про втрату відповідачем права користування земельною ділянкою площею 24429 кв. м., розташованою по вул. Бабеля, 34 у м. Одесі.
Також суд звертає увагу на той факт, що як вбачається з схеми земельної ділянки виділ частини земельної ділянки для обслуговування будівель ДОКу неможливе, оскільки будівлі розташовані рівномірно по всій спірній ділянці.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, протягом усього часу, з моменту придбання у 2005 році Товариством нежитлових будівель, розташованих на земельній ділянці площею 24429 кв.м, за адресою: м. Одеса, вул. Бабеля, 34, і до теперішнього часу, претензій з боку жодних осіб, у тому числі й Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси Міністерства оборони України, щодо володіння та користування Товариством з обмеженою відповідальністю «Вадіта»спірною земельною ділянкою не висувалося.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Ст. 33 передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд, відповідно до ст. 43 ГПК України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Підсумовуючи зазначене, керуючись вищенаведеними положеннями чинного законодавства України, суд доходить до висновку щодо правомірності та обґрунтованості позовних вимог ТОВ «Вадіта»щодо припинення права користування Квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеси Міністерством оборони України земельною ділянкою площею 24429 кв.м, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Бабеля, 34, та наявності підстав для їх задоволення.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, правомірними та такими, що базуються на законних підставах, в зв'язку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 85 ГПК України, суд, -
1. Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Вадіта»до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси Міністерства оборони України про припинення права користування земельною ділянкою задовольнити в повному обсязі.
2. Припинити право Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси Міністерства оборони України на користування земельною ділянкою, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Бабеля (колишня Виноградна), 34, загальною площею 24429 кв.м.
3. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси Міністерства оборони України ( м. Одеса, вул. Єврейська, 13 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вадіта»код 25414493 ( м. Одеса, вул.. Успенська, 4-А) державне мито 85 грн. та витрати по сплаті ІТЗ судового процесу 118 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Літвінов С.В.