01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
27.01.2009 № 42/286
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шипка В.В.
суддів: Борисенко І.В.
Євсікова О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
на рішення Господарського суду м.Києва від 08.09.2008
у справі № 42/286 (Шевченко Е.О.)
за позовом ВАТ по газопостачанню та газифікації "Донецькміськгаз"
до Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
про стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання зобов"язання, ціна позову 16 907 390,89 грн.
за участю представників сторін:
від позивача Плакса Н.О. - дов. № 05/6353 від 09.12.2008
від відповідача Ященко Р.Ю. -дов. № 14-263 від 17.09.2008
Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» (надалі - позивач) в червні 2008 звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом (з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) до Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (надалі - відповідач, апелянт) про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 16 184 890,26 грн., пені в сумі 573 433,97 грн., 3% річних у розмірі 71 679,25 грн. та інфляційних у розмірі 318 429,96 грн. (за період з 01.05.2008 по 18.07.2008).
Рішенням Господарського суду м. Києва № 42/286 від 08.09.2008:
- припинено провадження у справі в частині стягнення з НАК «Нафтогаз України» на користь ВАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» суми основної заборгованості в розмірі 16 184 890,26 грн.;
- стягнуто з НАК «Нафтогаз України» на користь ВАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» 55 915,72 грн. - пені, 6 989,47 грн. - 3% річних, 5 055,82 грн. - інфляційних витрат, 679,61 грн. - витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;
- в іншій частині в позові відмовлено.
Рішення місцевого суду обґрунтоване наступним:
- провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу припинено на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України, оскільки за період після порушення провадження у справі та до прийняття судом рішення відповідачем оплачено послуги позивача з транспортування газу в повному обсязі;
- позовні вимоги про стягнення з відповідача пені, інфляційних та річних за період з 01.05.2008 по 25.06.2008 є безпідставними;
- оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов'язання лише за період з 26.06.2008 по 18.07.2008, то з нього на користь позивача на підставі договору підлягає стягненню пеня у сумі 55 915,72 грн. і на підставі ст.625 ЦК України - інфляційні у сумі 5 055,82 грн. та річні у сумі 6 989,47 грн.
Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», не погоджуючись з вказаним рішенням суду, звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою № 14/2-2107 від 24.10.2008, у відповідності до якої просить рішення Господарського суду м. Києва від 08.09.2008р. у справі № 42/286 в частині стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних скасувати та припинити провадження у справі в цій частині, а в інший частині - рішення залишити без змін.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийняте судом з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він проти доводів апелянта заперечує та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва - без змін.
У судовому засіданні 02.12.2008 судом на підставі ч.3 ст.77 ГПК України була оголошена перерва до 16.12.2008.
Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду №01-23/3/684 від 15.12.2008 було змінено склад колегії суддів. З огляду на вказану обставину розгляд справи в судовому засіданні 16.12.2008 було розпочато спочатку.
У судовому засіданні 16.12.2008 судом на підставі ч.3 ст.77 ГПК України була оголошена перерва до 27.01.2009.
Представник апелянта (відповідача) в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Представник позивача в судовому засідання проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується представниками сторін, між позивачем (як виконавцем) та відповідачем (як замовником) був укладений договір про надання послуг з транспортування природного газу розподільними трубопроводами № 458 від 25.04.2008 (надалі - Договір).
Відповідно до умов Договору позивач зобов'язується прийняти природний газ від НАК «Нафтогаз України» або ДК «Газ України» (в разі, коли вона реалізує газ з ресурсів НАК «Нафтогаз України» через ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» та/або газодобувні підприємства, які є технічними виконавцями зобов'язань постачальника і транспортувати від пунктів приймання-передачі газу (газорозподільних станцій на магістральних трубопроводах та/або пунктів виміру витрат газу в районах видобутку газу на території України) системою газопроводів, що знаходяться в зоні обслуговування та/або користування виконавця, до пунктів призначення (вхідної запірної / відключаючої) арматури газопроводів та/або ГРП споживача) або припинити (обмежити) постачання газу згідно п. 3 даного договору (п.1.2 договору).
Відповідно до п.2.1 Договору виконавець бере на себе зобов'язання надати послуги замовнику з транспортування природного газу в 2008 році в обсязі до 445 440 тис. куб.м.
Згідно з п. 4.1 Договору факт надання послуг з транспортування газу споживачам оформлюється замовником та виконавцем шляхом складання акту здачі-прийомки послуг з транспортування газу.
Вартість наданих виконавцем замовнику послуг з транспортування газу у звітному місяці визначається в акті, зазначеному в пункті 4.1 даного договору, та тарифів, зазначених в п.5.1. На підставі акту виконавець оформлює рахунок-фактуру на оплату послуг та направляє її замовнику (п. 6.1 Договору).
Пунктом 6.2 Договору визначено, що оплата послуг по транспортуванню газу здійснюється замовником на підставі рахунку-фактури в розмірі вартості послуг, що були надані виконавцем у звітному місяці транспортування газу, до 25 числа місяця, наступного за звітним.
Сторонами у п.6.5 Договору було погоджено, що оплата послуг за транспортування природного газу за січень, лютий, березень 2008 буде проведена в квітні 2008.
Підписаними актами здачі-прийомки послуг з транспортування газу підтверджується та сторонами не заперечується, що за період січень-квітень 2008 року позивачем на виконання умов вищевказаного договору надано відповідачу послуги з транспортування газу на загальну суму 16 184 890,26 грн.
Оскільки акти здачі-приймання послуг з транспортування газу за січень-квітень 2008 були підписані сторонами лише 30.05.2008, то судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що у відповідності до п.6.2 Договору оплата наданих послуг за вказаний період повинна була бути здійснена відповідачем до 25.06.2008.
Доводи апелянта проте, що суд першої інстанції (встановивши неможливість виконання відповідачем зобов'язання по оплаті в строк до кінця квітня 2008 наданих йому в січні-березні 2008 послуг) помилково не застосував правові наслідки, встановлені ст.607 ЦК України, чим порушив вказану норму, судовою колегією до уваги не приймаються, оскільки такі доводи є безпідставними, не ґрунтуються на законі та положення ст.607 ЦК України не можуть бути застосовані до даних правовідносин.
Матеріалами справи підтверджується та не заперечується представниками сторін, що на момент прийняття судом першої інстанції рішення про справі оплата послуг з транспортування газу була здійснена відповідачем в повному обсязі на суму 16 184 890,26 грн. (копії платіжних доручень за червень-серпень 2008 наявні в матеріалах справи).
З врахуванням вищевикладеного судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про те, що провадження у справі в частині стягнення основного боргу у сумі 16 184 890,26 грн. підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України за відсутності предмету спору.
Відповідно до п.7.4 договору № 458 від 25.04.2008 у випадку непроведення у встановлені даним договором строки розрахунків замовник сплачує на користь виконавця пеню в розмірі 0,1 відсотка від вартості послуг транспортування газу у відповідному місяці за кожен день прострочення виконання зобов'язання, але не більше подвійної облікової ставки, встановленої НБУ, яка діяла у період, протягом якого відбулась затримка виконання зобов'язання.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За таких обставин, висновок суду першої інстанції про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача пені та 3% річних за прострочення виконання зобов'язання за договором № 458 від 25.04.2008 за період з 26.06.2008 по 18.07.2008 є правильним.
Разом з тим, судова колегія дійшла висновку, що, задовольняючи частково позовні вимоги, місцевий господарський суд припустився помилкового висновку, що є підставою для зміни оскаржуваного рішення. При цьому судова колегія виходить з наступного.
Як вбачається з наявних у справі розрахунків (долучених до заяви про збільшення розміру позовних вимог станом на 18.07.2008), позивач просив стягнути з відповідача:
- пеню у сумі 53 501,88 грн. за період з 26.06.2008 по 18.07.2008 (розрахунок - а.с.60);
- 3% річних у сумі 6 687,74 грн. за період з 26.06.2008 по 18.07.2008 (розрахунок - а.с.58);
- інфляційні за червень 2008 у сумі 129 479,12 грн. (розрахунок - а.с.59).
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені та 3% річних за прострочення виконання зобов'язання за договором за період з 26.06.2008 по 18.07.2008 підлягають задоволенню у вказаних сумах.
Позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат задоволенню не підлягають, оскільки вимоги позивача про стягнення з відповідача за червень 2008 інфляційних у сумі 129 479,12 грн. (що нараховані за місяць на заборгованість у розмірі 14 534 679,82 грн.) є безпідставними та матеріалами справи не підтверджуються, а в липні 2008 індекс інфляції не мав позитивного значення. А тому, місцевий господарський суд безпідставно та необґрунтовано дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача інфляційних втрат за період з 26.06.2008 по 18.07.2008 у сумі 5 055,82 грн.
А відтак, враховуючи усе вищевикладене, апеляційна скарга Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» підлягає залишенню без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 08.09.2008р. у справі № 42/286 - підлягає зміні.
Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 99, 101, п.4 ст.103, п.3 ст.104, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 08.09.2008р. у справі № 42/286 за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» до Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» змінити.
3. Пункт 2 резолютивної частини рішення Господарського суду м. Києва від 08.09.2008р. у справі № 42/286 викласти в наступній редакції:
«Позов задовольнити частково.
Стягнути з Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, п/р 260053012609 в Промінвестбанку України, МФО 300012, код ЄДРПОУ 20077720) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» (83055, м. Донецьк, пр. Театральний, 1, п/р 26005301534297 в філії «Київське відділення Промінвестбанка у м. Донецьк», МФО 334635, код ЄДРПОУ 03361081)» 53 501 (п'ятдесят три тисячі п'ятсот одна) грн. 88 коп. пені, 6 687 (шість тисяч шістсот вісімдесят сім) грн. 74 коп., 604 (шістсот чотири) грн. 91 коп. витрат по сплаті державного мита та 37 (тридцять сім) грн. 76 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу».
3. В іншій частині рішення залишити без змін.
4. Матеріали справи № 42/286 повернути до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя Шипко В.В.
Судді Борисенко І.В.
Євсіков О.О.