83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
02.02.09 р. Справа № 28/103
Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.
при секретарі судового засідання Кондратьєвій К.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи
за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», м.Алчевськ, код ЄДРПОУ 05441447
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Донтехресурси», м.Макіївка, ЄДРПОУ 31714262
про стягнення 2002765грн.69коп.
Представники:
від позивача: Кир»ян Є.В. на підставі довіреності № 01-026-27 від 02.01.2009 р.
від відповідача: не з'явився.
Позивач, Відкрите акціонерне товариство «Алчевський металургійний комбінат», м.Алчевськ звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Донтехресурси», м.Макіївка про стягнення 2002765грн.69коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки №015/2318 від 01.10.2006р., додаткові угоди до даного договору, банківські виписки, претензію від 27.03.2008р., акт звірки станом на 01.01.2008р.
Господарський суд Донецької області ухвалою від 04.11.2008р. порушив провадження у справі № 28/103 та призначив її розгляд на 24.11.2008р.
Відповідач, який належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами господарського суду, що підтверджується клопотаннями відповідача від 20.11.2008 р., від 15.12.2008 р., від 30.12.2008 р., від 21.01.2009 р. про відкладання розгляду справи, заявлені вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, в судове засідання не з'явився, тому згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.
21.01.2009р. через канцелярію господарського суду позивачем надана заява про зміну підстави позову №026-35/3 від 20.01.2009р., відповідно з якою останній просить суд стягнути з відповідача суму 2002765грн.69коп., як безпідставно збережену на підставі ст.1212 Цивільного кодексу Україну. Докази направлення заяви наявна в матеріалах справи.
Суд приймає до уваги вказану заяву та розглядає справу по суті.
На підставі ст.69 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою голови господарського суду Донецької області розгляд справи №28/103 було продовжено до 04.02.2009р.
Розгляд справи судом відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у попередніх судових засіданнях, господарський суд встановив:
Між позивачем, Відкритим акціонерним товариством «Алчевський металургійний комбінат», м.Алчевськ, та відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю «Донтехресурси», м.Макіївка, був укладений договір поставки №015/2318 від 01.10.2006р., відповідно з яким постачальник (відповідач) зобов'язується поставити та передати у власність, а покупець (позивач) прийняти та оплатити метали чорні вторинні по ДСТУ 4121-2002, надалі - товар, клас та ціна якого вказана в додатках до даного договору, які є невід'ємною його частиною (п.1.1 договору). Суду надані копії додаткових угод та специфікацій до договору.
Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Таким чином, між сторонами виникли господарські правовідносини щодо поставки товару за договором поставки №015/2318 від 01.10.2006р.
Відповідно до п.2.1 договору (з урахуванням додаткової угоди №2 від 29.01.2007р.) загальна вартість даного договору орієнтовно становить 400 000 000грн.00коп. Ціна товару визначається додатками до даного договору, які є невід'ємною його частиною. Зміни ціни в процесі виконання договору оформлюється додатковими угодами, підписаними обома сторонами (п.2.3 договору).
Додатковою угодою №2 від 29.01.2007р. змінено п.2.2 договору, відповідно з яким сторони дійшли згоди, що металобрухт постачається вагонними нормами на умовах FCA (ст. відправлення), згідно правил Інкотермс в редакції 2000р. Право власності на товар переходить до покупця в момент поставки товару. Датою поставки вважається дата передачі постачальником товару перевізнику, що підтверджується датою штемпеля на залізничній квитанції. Поставка товару здійснюється щомісячно рівними частинами згідно визначеного графіку. Додатковою угодою № 13 від 01.01.2008 р. сторони виклали п. 2.2. договору в наступній редакції: «Металобрухт постачається вагонними нормами на умовах FCA (ст. відправлення), згідно правил Інкотермс в редакції 2000р.»
Згідно п.4.1 договору, покупець здійснює оплату за отриманий товар протягом 7 банківських днів з моменту отримання документів на оплату.
Всупереч умовам договору, без отримання продукції позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти за продукцію в розмірі 2002765грн.69коп., що підтверджується банківськими виписками, копії яких наявні в матеріалах справи. Як вбачається з вищезазначених банківських виписок, призначенням платежу є передоплата за металобрухт згідно дог.№015/2318 від 01.10.2006р.
За приписом п.1 ст.691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу.
Заперечень відповідача стосовно того, що зазначені кошти були помилково перераховані на рахунок останнього або докази повернення зазначених грошових коштів позивачу суду не представлено.
Крім того в матеріалах справи наявний акт звірки підписаний сторонами, відповідно до якого сторони погодились, що відповідач має заборгованість перед позивачем відповідно до договору поставки №015/2318 від 01.10.2006р. станом на 01.01.2008 р. в сумі 2002765грн.69коп.
Таким чином, суд вважає, що позивачем здійснено передоплату за договором поставки №015/2318 від 01.10.2006р. в сумі 2002765грн.69коп.
Відповідно до п.4 ст.538 Цивільного кодексу України, якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
За твердженням позивача, незважаючи на попередню оплату продукції, відповідач до теперішнього часу не здійснив поставку товарів, обумовлених договором.
Відповідних доказів того, що відповідач поставив вищевказаний товар позивачу, незважаючи на внесення останнім передоплати, суду не надано. Також суду не представлено доказів повернення сплаченої позивачем суми.
Позивачем на адресу відповідача відправлена претензія №047/026-17 від 27.03.2008р.з вимогою про повернення грошових коштів. Докази направлення претензії наявні в матеріалах справи. Однак дана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Враховуючи те, що згідно п.8.1 договору (з урахуванням додаткової угоди № 13 від 01.01.2008 р.) строк дії даного договору - до 01.01.2009р. (тобто на момент винесення рішення строк дії договору поставки №015/2318 від 01.10.2006р. закінчився), тому позивач зазначає, що грошова сума в розмірі 2002765грн.69коп. безпідставно знаходиться у Товариства з обмеженою відповідальністю «Донтехресурси».
Суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки протягом дії договору поставки №015/2318 від 01.10.2006р. оплачена продукція не була поставлена на адресу позивача, а на момент винесення рішення по даній справі строк дії договору закінчився, тому підстави перерахування грошових коштів згодом відпали. Відтак, позивач має право вимагати повернення безпідставно отриманих коштів.
В свою чергу, зобов'язання з безпідставного набуття або збереження майна є одним з видів позадоговірних зобов'язань, які регулюються положеннями глави 83 Цивільного кодексу України. Обов'язковою умовою, з якою законодавець пов'язує виникнення даного виду зобов'язань, є відсутність правової підстави для набуття або збереження майна однією особою за рахунок іншої особи. Відсутність правової підстави означає, що майно набуте чи збережене особою поза підставою (юридичним фактом), передбаченою законом, іншим правовим актом чи правочином.
За приписом ч.1, 2 ст.1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Відповідно до п.1, 2 ст.139 Господарського кодексу України, майном визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів. Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів.
Коштами у складі майна суб'єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства (п.5 ст.139 Господарського кодексу України).
З аналізу зазначених норм вбачається, що грошові кошти є майном, яке підлягає поверненню потерпілій стороні як безпідставно набуте в розумінні ст.1212 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.
При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на викладене, дослідивши у сукупності матеріали справи, господарський суд вважає, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», м.Алчевськ є обґрунтованими, доведеними належним чином, а тому такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача в порядку, передбаченому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.538, 691, 1212 Цивільного кодексу України, ст.139, 180 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», м.Алчевськ до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Донтехресурси», м.Макіївка про стягнення 2002765грн.69коп. - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донтехресурси» (за адресою: вул.Шевченка, 23, м.Макіївка, Донецька область, 86100, р/р 26009045505901 в Донецькому відділенні АКБ «ТАС-Комерцбанк», МФО 335656, код ЄДРПОУ 31714262) на користь Відкритого акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» (за адресою: вул.Шмідта, 4, м.Алчевськ, Луганська область, 94202, р/р 2600914210 в ЛОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 304007, код ЄДРПОУ 05441447) грошову суму в розмірі 2002765грн.69коп., витрати по сплаті державного мита в розмірі 20027грн.66коп. та витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 118грн.00коп.
Видати наказ після набуття рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
У судовому засіданні 02.02.2009р. оголошено повний текст рішення.
Суддя