79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
03.02.09 Справа№ 14/215
За позовом: закритого акціонерного товариства “Українська енергетична група», м.Київ
До відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Форум плюс», м.Львів
Про визнання права власності та повернення нерухомого майна.
Суддя Кітаєва С.Б.
Секретар Мільчук І.Л.
Представники сторін:
від позивача - не з»явився
від відповідача -не з»явився
Присутній від ОКП “БТІ та ЕО»: -Кичма Ю.М. - представник ( доручення від 27.11.08 р)
Суть спору: Позовну заяву подано закритим акціонерним товариством “Українська енергетична група», м.Київ, до товариства з обмеженою відповідальністю “Форум плюс», м.Львів, про визнання права власності та повернення нерухомого майна. Позивач просить визнати за ЗАТ “Українська енергетична група» право власності на нерухоме майно -приміщення , яке знаходиться за адресою м.Львів, вул..Наукова,7, загальною площею 2 295,9 кв.м, в зв»язку з відмовою позивача від договору купівлі-продажу від 15 березня 2003 року внаслідок прострочення боржника та втратою інтереса для кредитора у виконанні такого зобов»язання боржником, що тягне за собою розірвання в односторонньому порядку договору від 15.03.2003 року купівлі-продажу приміщення , яке знаходиться за адресою : м.Львів, вул..Наукова,7. та зобов»язати ТОВ “Форум плюс» повернути ЗАТ “Українська енергетична група» нерухоме майно - приміщення, яке знаходиться за адресою м.Львів, вул..Наукова ,7, загальною площею 2 295,9 кв.м.
Провадження у справі за даним позовом порушено ухвалою від 23.08.2006 року. та призначено розгляд справи на 04.10.2006 року.
З підстав, зазначених в ухвалі від 04.10.06 р розгляд справи відкладався З підстав, зазначених у розпорядженні заступника Голови господарського суду Львівської області від 06.12.2006 року, справа № 1/886-14/239 передана для розгляду судді Мороз Н.В.
Розгляд справи неодноразово відкладався, за клопотанням сторін строки вирішення спору продовжувались. Так, зокрема, розгляд справи відкладався з підстав, зазначених в ухвалі від 07.12.2006 р , в ухвалі від 11.01.2007 року., в ухвалі від 13.02.2007 року, в ухвалі від 13.03.2007 року, в ухвалах від 24.04.2007 року та від 22.05.2007 р якою розгляд справи було відкладено на 12.06.2007 року.
В судовому засіданні 12.06.2007 року, яке відбулось за участю повноважних представників обох сторін, затверджено мирову угоду від 12.06.2007 року між ЗАТ “Українська енергетична група»,м.Київ, та ТОВ “Форум плюс», м.Львів; провадження у справі припинено.
Позивачем оскаржувалась ухвала господарського суду Львівської області від 12.06.2007 року в апеляційному порядку. Постановою від 14.08.2008 року Львівський апеляційний господарський суд задоволив апеляційну скаргу ЗАТ “Українська енергетична група»; скасував ухвалу господарського суду Львівської області від 12.06.2007 року у справі № 1/886-14/239; справу направив на новий розгляд до господарського суду Львівської області.
Ухвалою від 23.09.2008 року справу № 1/886-14/239 прийнято до розгляду і призначено їй номер № 14/215 ( 1/886-14/239); судове засідання призначено на 14.10.2008 року. В даній ухвалі суд зобов»язував сторони надати оригінали для огляду, належно засвідчені копії до справи документів, які підтверджують обставини на яких грунтуються заявлені вимоги і заперечення на позов.
13.10.2008 року судом задоволено звернення представника позивача згідно Заяви від 13.10.08 р ( вх. реєстраційний номер заяви в канцелярії суду 22415 від 13.10.08 р) і надано представнику позивача для ознайомлення матеріали судової справи.
Після ознайомлення з матеріалами справи представником позивача подано в канцелярію суду клопотання про забезпечення позову , в якому, посилаючись на те, що предметом розгляду справи № 14/215 ( 1/886-14/239) є розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна та зобов»язання до його повернення ( майно, яке знаходиться у м. Львові, вул..Наукова,7), просить , вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, приміщення, що знаходяться за адресою, м.Львів, вул..Наукова.7. Обставини, які обумовили звернення з даною заявою не вказуються, жодний доказ в додаток до заяви не додається.
В засіданні 14.10.2008 року провадження у даній справі за позовом ЗАТ “Українська енергетична група» до ТзОВ “Форум плюс» про визнання права власності та повернення нерухомого майна зупинено, до перегляду в касаційному порядку постанови Львівського апеляційного господарського суду від 14.08.08 року. Ухвала не оскаржувалась і набрала законної сили.
Ухвалою від 26.12.2008 року поновлено провадження у справі, розгляд справи призначено на 22.01.09 року. З підстав, зазначених в ухвалі від 22.01.09 р розгляд справи було відкладено на 03.02.2009 року. В ухвалах від 26.12.08 р , від 22.01.09 р суд витребовував від сторін додаткові документи, які станом на 03.02.2009 року ними не були надані суду.
В засідання 03.02.2009 року з невідомих суду причин сторони не забезпечили явку повноважних представників, клопотання про відкладення розгляду справи, пояснення причин які унеможливили забезпечити в засідання явку повноважних представників, адже така судом визнавалась обов»язковою, чи пояснення причин, які обумовили неподання витребовуваних документів, - від сторін до суду не поступали.
За день до судового засідання ( 02.02.09 р) представником позивача зареєстровано в канцелярії суду клопотання від 29.01.2009 року про вжиття заходів до забезпечення позову. У клопотанні представник позивача вказує, що предметом розгляду справи № 14/215 ( 1/886-14/239) за позовом ЗАТ “Українська енергетична група» до ТзОВ “Форум Плюс» є розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна, яке знаходиться у м.Львові по вул..Наукова, 7, загальною площею 2 295, 9 кв.м, та зобов»язання до його повернення; що станом на день подання клопотання до суду відповідачем проводяться дії по відчуженню приміщення, що є предметом договору купівлі-продажу нерухомого майна від 15.03.2003 року ( приміщення виставлене на продаж, про що поширюється відповідна інформація, як зазначено у клопотанні.), а це , вважає представник позивача, дає підстави стверджувати про спробу ТзОВ “Форум Плюс» унеможливити виконання можливого рішення суду по даній справі, уникнути виконання будь-яких грошових зобов»язань, взятих на себе за умовами договору Відтак, просить вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно- приміщення , що знаходиться за адресою -м.Львів, вул..Наукова,7 , загальною площею 2 295, 9 кв.м., що в даний час перебуває у власності ТзОВ “Форум Плюс». Жодного документу, в обгрунтування обставин, на яких грунтується звернення про забезпечення позову, представником позивача до клопотання від 29.01.2009 року не подано.
Представнику позивача в ході розгляду справи роз»яснювались його права та обов»язки, відповідно до ст..ст..20,22 ГПК України.
У відповідності до ч.3 ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судом було створено сторонам всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин і правильного застосування законодавства. У відповідності до ч.1 ст.38 ГПК України господарським судом витребовувались необхідні докази від підприємств та організацій, незалежно від їх участі у справі, зокрема, листом від 29.12.08 р № 14/215 ( відповідь на зазначений лист за № 16 від 10.01.09 р в матеріалах справи); ухвалою від 22.01.2009 року, якою викликано в судове засідання повноважного представника ОКП “БТІ та ЕО» з матеріалами реєстраційних справ по нежитлових приміщеннях , які знаходяться за адресою : м.Львів, вул..Наукова, 7 для огляду.
Обласне комунальне підприємство “БТІ та ЕО» Львівської обласної ради забезпечило в засідання 03.02.2009 року явку повноважного представника і надало суду для огляду матеріали реєстраційних справ. Відтак, судом перевірено достовірність даних, наведених у листі ОКП “БТІ та ЕО» за № 16 від 10.01.09 р.
Відповідно до ст..69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.
У відповідності до ст..75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Позовні вимоги позивача про визнання права власності та повернення нерухомого майна грунтуються на наступному.
15.03.2003 року між ЗАТ “Українська енергетична група» ( м.Київ) та ТзОВ “Форум плюс» ( м.Львів) був укладений договір купівлі -продажу нерухомого майна, за яким продавець ( ЗАТ “Українська енергетична група) зобов»язувався передати у власність Покупця ( ТзОВ “Форум плюс») приміщення, яке знаходиться за адресою м.Львів, вул..Наукова,7 загальною площею 2 295,9 кв.м. Позивач зазначає, що право власності на приміщення повинно було перейти до покупця з моменту прийому-передачі такого об»єкту на умовах даного договору ( п.1.5).; підтверджує, що актом прийому-передачі від 15.03.2003 року у відповідності до умов договору купівлі-продажу від 15.03.2003 року продавець ( позивач у справі) передав покупцю ( відповідачу по справі) у власність приміщення, яке знаходиться за адресою м.Львів, вул..Наукова, 7 загальною площею 2 295,9 кв.м.; що за домовленістю сторін вартість відчужуваного об»єкта склала 106 600 грн ( в т.ч. ПДВ 17 766,67 грн). В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до п.4.1 договору відповідач зобов»язувався оплатити вартість об»єкта до 31 грудня 2003 року, однак, станом на день звернення до господарського суду з даним позовом своїх зобов»язань не виконав, розрахунків за придбане нерухоме майно не здійснив ( заборгованість на момент подання позову до суду склала 106 600 грн). Позивач стверджує, що в п. 7.3 договору від 15.03.2003 року визначено, що в односторонньому порядку цей договір може бути розірваний з підстав, передбачених законодавством. Крім того, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов»язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитись від прийняття виконання ( ч.3 ст.612). На день звернення позивача з позовом до суду, виконання зобов»язання зі сторони ТОВ “Форум плюс», яке витікало з умов вищевказаного договору купівлі-продажу від 15.03.2003 року, втратило інтерес для ЗАТ “Українська енергетична група», стверджує позивач.
Враховуючи , що сторони договору передбачили, що покупець зобов»язаний був оплатити вартість об»єкта до 31 грудня 2003 року , позивач вважає, що правовідносини між сторонами регулюються і ст..695 ЦК Україна, яка передбачає особливості оплати товару з розстроченням платежу. А відповідно до ч.2 ст.695 ЦК України ( якщо покупець не здійснив у встановлений договором строк чергового платежу за проданий з розстроченням платежу і переданий йому товар) продавець має право відмовитися від договору і вимагати повернення проданого товару.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на п. 3 ст.651 ЦК України відповідно до якої, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Позивач вважає, що відповідно до приписів ст..188 ГК України розірвання ЗАТ “Українська енергетична група» в односторонньому порядку договору купівлі-продажу від 15.03.2003 року не потребує підтвердження судовим рішенням, і що відмова від договору є окремою підставою для його розірвання, а також необхідною умовою, яка забезпечує право вимагати повернення проданого товару.
11 липня 2006 року позивач надіслав відповідачу повідомлення-вимогу про розірвання договору купівлі-продажу від 15.03.2008 року шляхом відмови від нього та про повернення спірного нерухомого майна. Листом від 25.07.2006 року за № 1361 відповідач повідомив позивача, що не визнає вимог, викладених у повідомленні від 11.07.2006 року та готовий провести оплату за договором від 15.03.2006 року при умові підтвердження з боку позивача власних банківських реквізитів.
Оскільки відповідач не погоджується повернути нерухоме майно, яке є предметом договору купівлі-продажу від 15.03.2003 року, фактично не визнає юридичний факт відмови позивачам від договору від 15.03.2003 року, ЗАТ “Українська енергетична група» звернулось з позовом до суду.
Так як позивач в односторонньому порядку розірвав договір купівлі-продажу нерухомого майна від 15.03.2006 року шляхом відмови від нього ( стверджується в позовній заяві), у відповідача відсутні правові підстави вважати спірне приміщення своєю власністю, відтак позивач вважає, що власником такого приміщення, в силу положень ст..ст..615,695 ЦК України повинно бути визнане ЗАТ “Українська енергетична група». Відповідно до ст..387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. . Посилається позивач і на ст..392 ЦК України, відповідно до якої власник майна може пред»явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Відповідач явку повноважного представника в засідання не забезпечив, відзиву, документів які витребовувались, суду не подав.
При прийнятті рішення по справі суд виходив з наступного.
15 березня 2003 року між позивачем та відповідачем по справі було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна.
За договором позивач ( ЗАТ “Українська енергетична група» -продавець) зобов»язався передати у власність відповідача ( ТзОВ “Форум плюс» -покупця») приміщення, яке знаходиться за адресою : м.Львів, вул..Наукова,7 ( далі -об»єкт купівлі-продажу), а покупець зобов»язався прийняти та оплатити їх вартість. Об»єктом купівлі-продажу було приміщення загальною площею 2 295,9 м.кв, розташоване за адресою м.Львів, вул..Наукова, 7
Згідно п.1.5 Договору право власності на об»єкт переходить до Покупця з моменту прийому-передачі такого об»єкта на умовах даного Договору.
Відповідно до п.4.1 Договору покупець зобов»язаний оплатити вартість об»акта до 31.12.2003 року. Відповідно до умов п.6.2 договору за порушення умов п.4.1 Договору, покупець сплачує на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до п.7.1 Договору, даний договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до повного виконання ними взятих на себе зобов»язань. Відповідно до умов п.7.1 Договір може бути розірвано за згодою сторін у порядку, передбаченому законодавством. Відповідно до п.7.3 договору в односторонньому порядку цей договір може бути розірвано з підстав, передбачених законодавством.
Відповідно до п.10.1 Договору зміни та доповнення до цього договору набувають чинності з моменту підписання їх повноважними представниками сторін та є невід»ємною частиною цього договору..
Відповідно до Акту прийому-передачі від 15 березня 2003 року, підписаного керівниками обох сторін та завіреного печатками товариств “Українська енергетична група» та “Форум плюс», у відповідності до умов договору купівлі-продажу від 15 березня 2003 року Продавець передав у власність Покупця, а Покупець прийняв приміщення , яке знаходиться за адресою : м.Львів, вул..Наукова, 7 загальною площею 2 295,9 кв.м. На момент передачі майна, що зазначено в акті, сторони не мають ніяких взаємних претензій щодо складу та стану переданого майна.
В подальшому ( що підтверджується і матеріалами, наявними в реєстраційних справах, які оглядались в судовому засіданні) відповідачем були проведені дії, спрямовані на державну реєстрацію цього об»єкта у ЛОДКБТІ та ЕО та 26.05.2003 року вказаний об»єкт було внесено до реєстру прав власності на нерухоме майно.
Як вбачається з матеріалів справи, затвердивши ухвалою від 12.06.2007 року мирову угоду, господарський суд Львівської області припинив провадження у справі № 1/886-14/239 відповідно до п.7 ст.80 ГПК України.
Припинення провадження у справі -це форма завершення справи, яке зумовлене передбаченими законом обставинами.. Як вбачається зі змісту ухвали від 12.06.2007 року в засіданні брали участь представники обох сторін.; відповідно до п.6 ухвали від 12.06.2007 року -з наслідками укладення мирової угоди сторони ознайомлені.
13.06.2007 року від позивача поступає в канцелярію господарського суду Львівської області Заява від 05.06.2007 року ( тобто, оформлена до погодження і підписання сторона мирової угоди), в якій інформується про знаходження в провадженні господарського суду Львівської області справи ЗАТ “Українська енергетична група» до ТОВ “Форум плюс» про визнання права власності та повернення нерухомого майна і що на виконання вимог ухвали суду від 22.05.2007 р та відповідно до ст..22 ГПК України позивач надає суду уточнену позовну заяву щодо часткової зміни своїх позовних вимог до відповідача і просить суд розглянути позов з врахуванням цих уточнених позовних вимог . Зазначена заява відіслана позивачем і поступила до господарського суду 13.06.07 р ( зареєстрована за вхідним номером 12252). До зазначеної заяви долучено Позовну заяву (уточнену) про розірвання договору та повернення нерухомого майна..
Таким чином, в засіданні 12.06.2007 року було затверджено умови мирової угоди від 12.06.2007 року; в засіданні 12.06.2007 року брали участь представники обох сторін; представник позивача не звертався до суду з вимогою про відкладення розгляду справи; про відмову у затвердженні мирової угоди у зв»язку з тим, що ЗАТ “Українська енергетична група» вважає за необхідне станом на 12.06.2007 року уточнити позовні вимоги у даній справі і просити суд розглянути позов з врахуванням уточнених позовних вимог від 05.06.2007 року “ Про розірвання договору та повернення нерухомого майна».
Станом на 13.06.2007 року, на дату поступлення до суду Заяви позивача від 05.06.2007 р з доданою Позовною заявою (уточненою) про розірвання договору та повернення нерухомого майна, провадження у справі № 1/886-14/239 було припинено.. Таким чином, зазначені документи поступили до суду, після завершення розгляду справи.
Відповідно ж до ст..22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення у справі змінити підставу або предмет позову, що позивачем дотримано не було. Клопотання від позивача, у зв»язку із скеруванням до суду зазначених документів, чи відмова від заяви про затвердження мирової угоди, від позивача станом на 12.06.2007 року не поступали, зазначена заява до розгляду судом у справі № 1/886-14/239 не приймалась. Апеляційна скарга позивача від 23.02.08 р на ухвалу господарського суду Львівської області від 12.06.2007 року поступила до суду 04.03.2008 року і прийнята до розгляду Львівським апеляційним господарським судом ухвалою від 19.03.2008 року.
При новому розгляді справи суд не вбачав за можливе прийняти Позовну заяву (уточнену) до розгляду, виходячи з наступного.
За змістом приписів частини четвертої статті 22 ГПК України одночасна зміна позивачем підстав і предмету позову неможлива.
У разі подання позивачем клопотання (заяви) , направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такого клопотання (заяви). Позов заявлено про визнання права власності на приміщення, вимога ж про розірвання договору купівлі-продажу ( про яку не йшлося у позовній заяві) розцінюється судом за своєю суттю як пред»явлення додаткових позовних вимог, суд вважає що ця вимога направлена на одночасну зміну предмета і підстави позову, що суперечить приписам ст..22 ГПК України.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним, примусове відчуження об»єктів права приватної власності може бути засноване лише як вийняток з мотивів суспільної необхідності, на підставах і в порядку встановлених законом та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості.
У відповідності до ст..321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ст..328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст..334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Факт правомірності набуття права власності відповідачем на приміщення, яке знаходиться за адресою : м.Львів, вул..Наукова,7 позивачем не оспорюється, отже відповідно до ч.2 ст.328 ЦК України позивач правомірно та на законних підставах набув право власності на об»єкт.
Пунктом 2.1 договору передбачено обов»язок відповідача передати у власність позивача об»єкт у строки та на умовах, визначених цим договором. Пунктом 2.2 договору визначено виключні права позивача, переліком яких не передбачено право відмовитись від виконання договору. Пунктом 2.4.4 договору право відмовитись від виконання договору передбачено лише для відповідача.
Ст..525 ЦК України містить тезу про те, що “одностороння відмова від зобов»язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом». Тобто, можливість односторонньої відмови повинна бути зафіксована або в законі, або в договорі.
У відповідності до ст..615 ЦК України, у разі порушення зобов»язання однією стороною, друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов»язання, якщо це встановлено договором. Договором таке право передбачено лише для відповідача.
Цивільний кодекс УРСР, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, не допускав односторонньої відмови від зобов»язання, крім випадків, передбачених законом.
Таким чином, позивачу не надано права відмовитися від договору купівлі-продажу від 15.03.2003 року приміщення, яке знаходиться за адресою : м.Львів, вул..Наукова,7, укладеного між ЗАТ “Українська енергетична група» та ТзОВ “Форум плюс».
Окрім того, як з»ясовано судом що підтвердило ОКП “БТІ та ЕО» і матеріали про що містяться в реєстраційних справах, спірні приміщення не перебувають на момент розгляду спору у власності відповідача.
Відповідно ж до ст..387 ЦК України, на яку посилається позивач у позовній заяві, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. У позовній заяві позивач вказує інші обставини, як підставу своїх вимог про визнання права власності, які ґрунтуються на зобов»язальних правовідносинах.
Умовою задоволення позову про визнання права власності на майно згідно ст..392 ЦК України ( на яку теж посилається у позовній заяві позивач) є наявність у позивача доказів, що підтверджують його право власності на майно.
Відповідно до ст..ст..33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести і підтвердити належними доказами ті обставини, на яких грунтуються заявлені нею вимоги чи заперечення на позов.
Позивачем не доведено ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, тому у задоволенні позову слід відмовити.
Судові витрати по справі покладаються на позивача.
Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Відповідно до ст..67 ГПК України позов забезпечується зокрема, накладанням арешту на майно, що належить відповідачу, про що виноситься ухвала. Наявність такої ухвали суду означає, що з моменту накладення арешту відповідач не має права розпоряджатися належним йому майном.
Як вбачається з матеріалів справи, до нового розгляду суд прийняв справу ухвалою від 23.09.2008 року. На той час спірне майно вже не належало відповідачу, що спростовує доводи позивача , наведені у клопотанні від 29.01.09 р про забезпечення позову. До того ж обставини, наведені у зазначеному клопотанні не підтверджені жодним доказом, тоді як відповідно до вимог ст..66 ГПК України обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов»язано вирішення питання про забезпечення позову і в доведенні адекватності засобу забезпечення позову. Тягар доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватись за загальними правилами відповідно до ст..33 ГПК України.
З огляду на наведене, матеріали справи, враховуючи те, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення позовних вимог позивача, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання від 29.01.09 р про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36, 38,43, 44,49, 66-68, 82, 84 ГПК України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя Кітаєва С.Б.