79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
27.01.09 Справа№ 29/124
За позовом:
Відкритого акціонерного товариства "Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат", м. Жидачів,
до відповідача 1:
Жидачівської міської ради, м. Жидачів,
до відповідача 2:
Жидачівського районного відділу земельних ресурсів у м. Жидачеві Львівської області, м. Жидачів,
до відповідача 3:
ДП "Центр ДЗК", м.Львів
про:
визнання недійсним договору оренди, зобов'язання вчинити дії.
Суддя Петрик І.Й.
При секретарі Кравець В.П.
За участю представників:
позивача:
Федиш В. Б. -дов. від 06.11.2006 р. №23-5-3506юр,
Слюсарчук Ю.М. -дов. від 21.01.2009р. № 23-5-5863
Василюха Т.О. - дов. від 25.12.2008р. № 23-5-5864юр
відповідача 1:
Старак Н. М. -дов. №20 від 03.01.2008 р., Щуйко М. -голова
відповідача 2:
Кузишин М.В. - дов. від 08.01.2009 р.
відповідача 3:
не з»явився
Суть спору: 10.09.2008 року ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат»(надалі ВАТ «ЖЦПК»або «Позивач») звернувся в суд з позовною заявою та наступним її уточненням до Жидачівської міської ради Львівської області (надалі -«Жидачівська міська рада»або «Відповідач 1»), Жидачівського районного відділу земельних ресурсів у м. Жидачів (надалі -«Жидачівський РВЗР»або «Відповідач 2») та Львівської регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» (надалі -«Львівська регіональна філія ДП «Центр ДЗК»»або «Відповідач 3») з наступними позовними вимогами:
1.Визнання недійсним договору від 20.11.2007 року оренди землі площею 0,8041 га під відстійником, газоном, канавою, будівлею та площадкою, укладеного між Жидачівською міською радою та ВАТ «ЖЦПК», який зареєстрований у Жидачівському районному відділі Львівської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» у Державному реєстрі земель 17.01.2008 року за № 040845100003 (надалі -«Договір оренди землі» або «Оспорюваний Договір»),
2.Зобов'язання Жидачівського РВЗР скасувати державну реєстрацію Договору оренди землі від 20.11.2007р.
3.Визнання за позивачем права постійного користування земельною ділянкою площею 0,8041 на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ЛВ № 14, зареєстрованого 12.09.1995 року в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 6.
Ухвалою суду від 25.09.2008 року порушено провадження у справі. Ухвалою суду від 03.11.2008 року до участі у справі залучено Львівську регіональну філію ДП «Центр ДЗК». У судовому засіданні 20.10.2008р. представником позивача позов підтримано з підстав викладених у позовній заяві. У судовому засіданні 27.01.2009р. підтримано уточнені позовні вимоги та зміни підстав позову.
У позовній заяві, заяві про уточнення позовних вимог, заяві про зміну предмету позову позивач посилається на наступні факти та наводить наступні обґрунтування правомірності своїх позовних вимог.
20.11. 2007 року між ВАТ «ЖЦПК»(орендар) та Жидачівською міською радою (орендодавець) укладено Договір оренди землі загальною площею 0,8041 га, під відстійником газоном, канавою, будівлею та площадкою, який зареєстровано у Жидачівському районному відділі Львівської регіональної філії ДП «Центр ДЗК»у Державному реєстрі земель 17.01.2008 року за № 040845100003.
Відповідно до п.2 Договору оренди землі - Об'єктом оренди виступає земельна ділянка, яка складає частину земельної ділянки, якою користується Позивач на праві постійного користування , що посвідчується Державним актом на право постійного користування Серія ЛВ № 14, зареєстрованого в Книзі записів Державних актів на право постійного користування землею 12.09.1995 під № 6 (надалі «Державний акт на право постійного користування»). Право постійного користування перейшло до ВАТ «ЖЦПК»внаслідок корпоратизації державного підприємства Жидачівський целлюлозно-паперовий комбінат відповідно до ч.2 ст. 108 ЦК України та п. 15 Положення про порядок корпоратизації підприємств, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 508 від 05.07. 1993 року.
У період з 1998 по 2005 роки ВАТ «ЖЦПК»добровільно відмовляється від права постійного користування окремими ділянками, із загальної площі земельних ділянок на які виданий Державний акт на право постійного користування, подаючи клопотання про вилучення із постійного користування до Жидачівської міської ради.
Так, за розглядом вказаних клопотань ВАТ «ЖЦПК», Жидачівською міською радою були прийняті рішення про вилучення з постійного користування ряд земельних ділянок із загальної земельної ділянки, якою користується ВАТ «ЖЦПК»на підставі Державного акту на право постійного користування землею: загальна площа земельних ділянок, від права постійного користування якими відмовився позивач, становить 16,7847 га.
При цьому, за результатами зменшення загальної площі земельної ділянки, якою користується ВАТ «ЖЦПК», відповідні зміни до Державного акту на право постійного користування не вносилися, заміна Державного акту -не проводилася.
Рішенням 32 сесії 4 скликання № 3217 від 25.05.2005р. Жидачівська міська рада зобов'язала ВАТ «ЖЦПК»анулювати Державний акт на право постійного користування землею та укласти договори оренди землі. Дане рішення базувалося на вимогах п. 6 Постанови Верховної Ради України "Про земельну реформу" № 563-ХІІ від 18,12.1990р., з наступними змінами та доповненнями, та п. 6 розділу X Перехідних положень ЗК України, якими встановлено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них, а у разі непереоформлення після закінчення вказаного строку, раніше надане їм право користування земельною ділянкою втрачається.
На виконання даного рішення ВАТ «ЖЦПК» у 2006 році проводиться інвентаризація земель при складанні Технічної документації із землеустрою для укладення договору оренди, під час якої встановлюється фактична площа земель, якими користується підприємство на підставі Державного акту на право постійного користування землею, згідно висновку державної експертизи землевпорядної документації № 4010 від 26.01.2007р. фактична площа земель склала 141,2862га.
20.11. 2007 року між ВАТ «ЖЦПК»(орендар) та Жидачівською міською радою (орендодавець) укладається Договір оренди землі загальною площею 0,8041 га, яка є частиною земельної ділянки загальної площі 141,2862га, якою користується ВАТ «ЖЦПК».
Обґрунтування твердження Позивача щодо порушень законодавства при укладанні Договору оренди землі.
01.01.2002 року набрав чинності Земельний кодекс України,
Частиною 2 ст. 92 Земельного кодексу України (в редакції від 12.05.2004 року) передбачено, що право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації.
Згідно п. 6 Постанови Верховної Ради України «Про земельну реформу»№ 563-ХІІ від 18.12.1990 року, з наступними змінами та доповненнями (далі - Постанова про земельну реформу) та п. 6 розділу X «Перехідні положення»ЗК України громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них, а у разі непереоформлення після закінчення вказаного строку, раніше надане їм право користування земельною ділянкою втрачається.
22.09.2005 року Рішенням Конституційного Суду України № 5рп/2005 у справі №1-17/2005, п. 6 розділу X Перехідних положень ЗК України та п. 6 Постанови про земельну реформу були визнані неконституційними, а тому право користування земельною ділянкою на підставі Державного акту на право постійного користування ВАТ «ЖЦПК»не втрачене, а сам Державний акт є дійсним.
Позивач вказує, що згідно абз.5 п.5.6. рішення КСУ від 22.09.2005 року право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених законодавством. Зазначені підстави передбачені ст. 141 ЗК України.
Однак, в даному випадку, ВАТ «ЖЦПК»не зверталося до Жидачівської міської ради із заявою про добровільну відмову від права постійного землекористування земельною ділянкою площею 0.8041 га, в порядку, передбаченому ч.3 ст. 142 ЗК України, а Жидачівська міська рада не приймала рішення відповідно до ч. 3 ст. 149 ЗК України про вилучення земельної ділянки, наданої ВАТ «ЖЦПК»у постійне користування, для суспільних або інших потреб. Ці обставини також підтверджують, що право постійного користування земельною ділянкою на підставі Державного акта на право постійного користування ВАТ «ЖЦПК»не припинялося.
Отже, на момент укладення Договору оренди землі, земельна ділянка, що є його об'єктом, перебувала (та перебуває на даний момент) у постійному користуванні ВАТ «ЖЦПК»та не була вилучена з такого користування позивача відповідно до діючого законодавства.
Позивач вказує, що згідно вимог ч.5 ст. 116 ЗК України надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності чи у користуванні проводиться лише після вилучення (викупу) її в порядку передбаченому цим Кодексом. Відповідно до ст.ст. 92, 93 ЗК України право користування чи право власності реалізується у формі права постійного користування або права оренди.
Таким чином, позивач вважає, що передання позивачу земельної ділянки за Договором оренди землі, яка до цього не була вилучена з дотриманням порядку передбаченого земельним законодавством є порушенням вимог ч.5.ст.116 Земельного кодексу України . Позивач також зазначає, що укладення Договору оренди землі суперечить вимогам ст. 792 ЦК України, та ст. 1 Закону України про «Оренду землі» в тій частині, що оренда землі полягає у наданні орендарю права володіння та користування відповідною земельною ділянкою, обов'язковою передумовою якого є належність такого права володіння та користування власнику земельної ділянки. За висновками Позивача такого права у власника, представником якого є Жидачівська міська рада, не було, оскільки право володіння і користування здійснювалось ВАТ «ЖЦПК».
Враховуючи наведене вище, оспорюваний договір оренди укладений з порушенням ч. 5 ст. 116 ЗК України, ст. 1 Закону № 161-ХІУ, що є підставою недійсності такого договору відповідно до ч. ст. 203, ст. 215 ЦК України, в зв'язку із недодержанням вимог в ч.1 ст. 203 ЦК -«Зміст правочинну не може суперечити цьому Кодексу іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства». Позивач просить визнати даний договір недійсним, його державну реєстрацію скасувати та визнати за ВАТ «ЖЦПК» право постійного користування земельною ділянкою площею, 0,8041 га.
Позиція Відповідача 1- Жидачівської міської ради.
Жидачівська міська рада позов не визнала повністю та заперечує проти аргументів та доводів Позивача з мотивів, викладених у відзиві та доповненні до нього, зокрема вказує наступне:
12.09.1995р. позивач отримав Державний акт на право постійного користування, як державне підприємство. Наказом Фонду державного майна України від 29.12.1995р. Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат перетворено на відкрите акціонерне товариство «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат». До 2007р. акції, які належали державі були продані, тому викупивши майно, позивач в подальшому бажав викупити і землю.
Згідно Державного акта на право постійного користування землею за позивачем числиться 4 земельні ділянки площею 170,23 га, а - фактично відповідно до інвентаризації і виготовленої документації - 7 земельних ділянок, площею 141,2862 га (після вилучення).
Порядок оформлення та видачі Державних актів регулюється Інструкцією, яка затверджена наказом Держкомзему від 04.05.1999р. №43 (із змінами). Вказана Інструкція не передбачає внесення будь-яких змін до Державних актів внаслідок зміни площі земельної ділянки, зміни власника або назви власника земельної ділянки. Виходячи з цього, позивачу необхідно оформити нові документи на користування земельними ділянками. Таким документом і є укладені договори оренди на земельні ділянки. Відповідач вважає правомірним і єдиним можливим способом отримання ВАТ «ЖЦПК»земельної ділянки у користування , оскільки відповідно до ст..92 ЗК України ВАТ «ЖЦПК»не може отримати земельну ділянку на праві постійного користування .
Жидачівська міська рада вважає, що рішення Конституційного суду від 22.09.2005р., на яку посилається Позивач, не дає йому права і надалі користуватися Державним актом 12.09.1995р., оскільки з цього часу пройшли зміни, не тільки у землекористуванні позивача, а й сам позивач із державного став приватним підприємством. Жидачівська міська рада посилається також на положення ч.1 ст.141 ЗК України, якими встановлено, що право користування земельною ділянкою чи її частиною припиняється у разі припинення діяльності підприємства. Також відповідно до положень ст.. 104 ЦК України юридична особа припиняє свою діяльність шляхом ліквідації або реорганізації(злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення), а згідно наказу Фонду державного майна України від 29.12.1995 року відбулось перетворення державного підприємства Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат у ВАТ «ЖЦПК», що є юридичним фактом для припинення користування земельною ділянкою в зв'язку з реорганізацією. Тому, відповідно до чинного законодавства Державний акт на право постійного користування землею 12.09.1995р. не може бути документом, що підтверджує право користування ВАТ «ЖІДПК»на земельні ділянки для ведення підприємницької діяльності (ст. ст. 92, 93 Земельного кодексу України).
Позивач не виконував рішення ради від 23.05.2007р. №1501, тобто зволікав із укладенням договорів оренди на земельні ділянки. Тому, 28.11.2007р. на сесії міської ради було прийнято рішення №2102, яким зобов'язувалося позивача у встановлений термін, а саме до 01.12.2007р. заключити договори оренди земельних ділянок та до 31.12.2007р. провести їх державну реєстрацію. В період після 22.09.2005р. (набрання чинності рішення Конституційного суду) і до 2007р. позивач замовляв, виготовляв і оплачував необхідні документи для заключення договорів оренди земельних ділянок, проводив за це оплату, що жодним чином не можна назвати примусом. Жодне із прийнятих рішень міської ради по питанню виготовлення технічної документації для заключення договорів оренди на земельні ділянки починаючи з 2005р. позивачем у судовому порядку оскаржене не було, хоча було достатньо часу на будь-якому етапі її виготовлення звернутися в суд.
У зв'язку із вищевикладеним Відповідач - 1 просить позов ВАТ «ЖЦПК»до Жидачівської міської ради по даній справі відхилити, оскаржуваний договір оренди земельної ділянки укладений 20.11.2007р. між Жидачівською міською радою та ВАТ «ЖЦПК»залишити в силі.
Позиція Відповідача -2 Управління земельних ресурсів у Жидачівському районі Львівської області.
У відзиві № 2157 від 26.09.2008 року на позовну заяву ВАТ «ЖЦПК»про визнання договору недійсним та спонукання про вчинення дій»зазначено, , що ВАТ «ЖЦПК»користується земельними ділянками на підставі Державного акту серії ЛВ № 14 від 12.09.1995 року виданого Жидачівською міською радою , законність якого підтверджено рішенням Арбітражного суду Львівської області від 13.02.1997 року.
Відповідач-2 вважає, що позовну заяву ВАТ «Жидачівський ЦПК» про визнання недійсним Договору оренди землі від 20.11.2007 року слід задовольнити частково, зокрема в частині задоволення вимог позову про стягнення судових витрат з Управління земельних ресурсів у Жидачівському районі просить відмовити.
Відповідач 3 в судове засідання не з'явився, своїм правом передбаченим на подання відзиву на позовну заяву, не скористався, в зв'язку з чим справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами згідно ст.75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін суд виходять з наступного:
Предметом спору у даній справі є дійсність (чи недійсність) укладеного між сторонами у справі Договору оренди земельної ділянки.
Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. У статті 203 ЦК України зазначається, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Відповідно до ч.3 ст. 215 ЦК України встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Таким чином, в даній статті мова йде про відповідність закону саме змісту правочину, тому з'ясуванню підлягає відповідність правочину - тобто Договору оренди землі від 20.11. 2007 вимогам законодавства, що регулює дані правовідносини.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін суд,
Встановив:
20.11. 2007 року між ВАТ «ЖЦПК»(орендар) та Жидачівською міською радою (орендодавець) було укладено Договір оренди землі. Відповідно до п.2 Договору оренди об'єктом оренди є земельна ділянка загальною площею 0,8041 га, тому числі 0,1549 га під відстійником, 0,4311 га під газоном, 0,145 га під канавою, 0,035 га під будівлею та 0.0381 га під площадкою. Договір оренди зареєстрований у Жидачівському районному відділі Львівської регіональної філії ДП «Центр ДЗК»у Державному реєстрі земель 17.01.2008 року за № 040845100003.
Відповідно до п.2 Договором оренди землі - Об'єктом оренди виступає земельна ділянка, яка складає частину земельної ділянки, якою користується Позивач на праві постійного користування , що посвідчується Державним актом на право постійного користування Серія ЛВ № 14, зареєстрованого в Книзі записів Державних актів на право постійного користування землею 12.09.1995 під № 6.
26.12.1995року створено Відкрите акціонерне товариство «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат»за наказом Фонду державного майна України № 56-АТ від 25.12.1995 року шляхом перетворення державного підприємства Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат у відкрите акціонерне товариства з наступним продажем акцій, що належали державі в майні товариства згідно плану приватизації.
Факт правонаступництва відповідачами не оспорювався та підтверджується наданими суду статутом підприємства позивача та іншими наданими Позивачем доказами.
На виконання Указу Президента України N 210/93 постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.93 N 508 затверджено Положення про порядок корпоратизації підприємств, згідно з пунктом 15 якого з моменту державної реєстрації відкритого акціонерного товариства активи і пасиви підприємства, структурного підрозділу (одиниці) переходять до відкритого акціонерного товариства. Акціонерне товариство стає правонаступником прав і обов'язків корпоратизованого підприємства.
Відповідно до п. 7. статті 34. Закону України «Про підприємства в Україні», в редакції від 23.01.1991р. яка діяла на момент перетворення Державного підприємства на ВАТ «Жидачівський целюзно-паперовий комбінат» - «При перетворенні одного підприємства в інше до підприємства, яке щойно виникло, переходять усі майнові права і обов'язки колишнього підприємства».
Відповідно до п.3 ст. 30 ЗК України в редакції від 13.03.1992 та чинною на момент перетворення державного підприємства - При передачі підприємствами, установами і організаціями будівель та споруд іншим підприємствам, установам і організаціям разом з цими об'єктами до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій знаходяться зазначені будівлі та споруди.
Факт дійсності Акту на право постійного користування земельними ділянками загальною площею 170,23 га встановлений рішенням арбітражного суду Львівської області 13.02.1997р. у справі № 3/133 за Позовом ВАТ «ЖЦПК»до Жидачівської міської ради. Відповідно до ст.35 ГПК України, факти встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спрів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Виходячи із вищенаведеного суд не приймає до уваги аргументи Жидачівської міської ради що право постійного користування було припинено з ліквідацією державного підприємства Жидачівський целюлозно-паперовий завод і в порядку правонаступництва до ВАТ «ЖЦПК»не перейшло.
Суд не може погодитись із доводами Жидачівської міської ради, що відповідно до чинного законодавства Державний акт на право постійного користування землею не може бути документом, що підтверджує право користування ВАТ «ЖЦПК»на земельні ділянки для ведення підприємницької діяльності, тому що це суперечить вимогам ст. ст. 92, 93 Земельного кодексу України, а єдиним можливим способом, як зазначає Відповідач -1 закріплення права користування земельною ділянкою є укладення договору оренди земельної ділянки.
Дане твердження Відповідача-1 спростовується наступним:
Як зазначено вище, ВАТ «ЖЦПК»став правонаступником майнових прав і обов'язків колишнього державного підприємства, щодо права постійного користування земельною ділянкою загальною площею 0,8041 га, під відстійником газоном, канавою, будівлею та площадкою, що засвідчує Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою від 12.09.1995р.
В редакції ст.7 Земельного кодексу від 13.03.1992 року, яка діяла на момент правонаступництва - промисловим, транспортним та іншим несільськогосподарським підприємствам, установам і організаціям земельні ділянки можуть належати на праві постійного користування. На той час Земельний кодекс України не пов'язував право постійного користування юридичних осіб із формою власності.
У період з 1998 по 2005 р.р. Позивач звертався до Жидачівської міської ради з клопотаннями про вилучення із постійного користування певних частин земельної ділянки, у зв'язку з добровільною відмовою від права постійного користування на такі частини земельної ділянки і Жидачівською міською радою були прийняті рішення про вилучення з постійного користування наступних земельних ділянок із загальної земельної ділянки, якою користується ВАТ «ЖЦПК»на підставі Державного акту на право постійного користування землею:
1) Рішення № 377 від 09.10.1998 року - вилучено земельну ділянку площею 3,552 га;
2) Рішення № 522 від 31.12.1998 року - вилучено земельну ділянку площею 2,00 га;
3) Рішення № 1505 від 23.05.2000 року - вилучено земельну ділянку площею 2,6га;
4) Рішення № 2203 від 15.03.2001 року - вилучено земельні ділянки площею 5,1973га, 0,5490га;
5) Рішення № 2803 від 14.11.2001 року - вилучено земельну ділянку площею 0,1935га;
6) Рішення № 2104 від 13.07.2004 року - вилучено земельну ділянку площею 0,7136га;
7) Рішення № 3217 від 25.05.2005 року - вилучено земельні ділянки площею 1,06га, 0,6493га, 0,0354га, 0,0208га, 0,1538га, 0,06га.
Загальна площа земельних ділянок, від права постійного користування якими відмовився позивач, становить 16,7847 га.
Суд виходить з того, що Жидачівська міська рада приймаючи рішення про вилучення із земельного користування вказаних вище земельних ділянок у ВАТ «ЖЦПК»визнала тим самим факт постійного користування згідно Державного акту на право постійного користування виданого 12.09.1995р після перетворення державного підприємства у ВАТ.
01.01.2002 року набрав чинності ЗК України, ч.2 ст. 92 (в редакції від 12.05.2004 року) якого передбачено, що права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації.
Згідно п. 6 Постанови Верховної Ради України «Про земельну реформу»№ 563-ХІІ від 18.12.1990 року, з наступними змінами та доповненнями (далі - Постанова про земельну реформу) та п. 6 розділу X «Перехідні положення»ЗК України громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них, а у разі не переоформлення після закінчення вказаного строку, раніше надане їм право користування земельною ділянкою втрачається.
Відповідно до рішень Відповідача -1 № 3217 від 25.05.2005 року та рішенням 23.05.2007№1501, яким було передбачено терміни заключення та державної реєстрації договорів оренди (до 20.06.2007р). Позивач замовив Технічну документацію із землеустрою при проведенні робіт для укладення договору оренди, що була затверджена рішенням Жидачівської міської ради № 1501 від року та включала інвентаризацію земель, відповідно до якої площа земельної ділянки, якою користується позивач на праві постійного користування становить 141,2862 га, в тому числі і земельна ділянка загальною площею 0,8041 га.
22.09.2005 року Рішенням Конституційного Суду України № 5рп/2005 у справі №1-17/2005 (далі - рішення КСУ від 22.09.2005 року), п. 6 розділу X Перехідних положень ЗК України та п. 6 Постанови про земельну реформу були визнані неконституційними.
При цьому, абз. п.5.3. рішення КСУ від 22.09.2005 року встановлено, що використання терміна «набувають», що означає «ставати власником чого-небудь, здобувати що-небудь», після набрання чинності статтею 92 ЗК України свідчить, що ця норма не обмежує і не скасовує діюче право постійного користування земельними ділянками, набуте в установлених законодавством випадках за станом на 1 січня 2002 року.
Також, абз.З п.5.4. рішення КСУ від 22.09.2005 року визначено, що поняття «набувають права»за змістом ч.2 ст. 92 ЗК України поширюється лише на випадки первинного отримання земельної ділянки із земель державної та комунальної власності.
Крім того, абз.18 п.5.5. зазначеного рішення регламентовано, що відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою»№ 449 від 02.04.2002 року раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні в разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.
Враховуючи зміст наведених норм чинного законодавства України, Державний акт на право постійного коригування земельною ділянкою станом на дату звернення до суду є чинним, а отже ВАТ «ЖЦПК»належить право постійного користування земельною ділянкою площею 0,8014 га.
Додатково необхідно також зауважити, що згідно абз.5 п.5.6. рішення Конституційного суду України від 22.09.2005 року право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених законодавством.
Такі підстави передбачені ст. 141 ЗК України, а саме:
- добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;
- вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;
- припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;
- використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;
- використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;
- систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Відповідно до положень п 3, п..4 ст. 142 ЗК України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його письмовою та оформленою належним чином заявою до суб'єкта, який здійснює функції власника земельної ділянки. В матеріалах справи відсутні докази про добровільну відмову від права постійного користування та відповідне рішення власника земельної ділянки про припинення постійного користування земельною ділянкою 0,8041 га
Відповідно до ст.142 ЗК України Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.
Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" визначає правові, економічні, організаційні засади створення у складі державного земельного кадастру єдиної системи державної реєстрації речових прав на земельні ділянки та інше нерухоме майно і обмежень цих прав. На сьогоднішній день, створення єдиної системи державної реєстрації речових прав на земельні ділянки та інше нерухоме майно не відбулося. Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року N 1088 "Про створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру" встановлено, що до створення державного реєстру прав на землю та нерухоме майно:
Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах (далі - Центр ДЗК) проводить реєстрацію земельних ділянок та прав на них шляхом внесення записів про реєстрацію земельних ділянок та прав на них до бази даних державного реєстру земель;
адміністратором бази даних державного реєстру земель є Центр ДЗК;
Відповідно до п.2 Положення «Про порядок ведення державного земельного кадастру» затвердженого Постановою КМУ від 12 січня 1993 р. N 15 - Державний земельний кадастр включає дані реєстрації права власності, права користування землею та договорів на оренду землі, обліку кількості та якості земель, бонітування грунтів, зонування територій населених пунктів, економічної та грошової оцінки земель.
Внесення до державного реєстру земель відомостей про припинення постійного користування здійснюється відповідно до Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Держкомзему України від 02.07.2003 N 174, зареєстрованого в Мін'юсті 25.07.2003 за N 641/7962.
В матеріалах справи відсутнє підтвердження внесення відомостей до реєстру земель про припинення постійного користування ВАТ «ЖЦПК».
В матеріалах справи також відсутні докази про припинення право постійного користування земельною ділянокою з інших підстав передбачених ст..141 ЗК України.
ВАТ «ЖЦПК»не зверталося до Жидачівської міської ради із заявою про добровільну відмову від права постійного землекористування цією земельною ділянкою в порядку, передбаченому ч.З ст. 142 ЗК України, а Жидачівська міська рада не приймала рішення відповідно до ч.1, 3 ст. 149 ЗК України про вилучення земельної ділянки, та не наданої ВАТ «ЖЦПК»у постійне користування, для суспільних або інших потреб, і не повідомила про органи державної реєстрації, що свідчить про право постійного користування Позивача земельною ділянкою на підставі Державного акта №14 від 12.09.1995р.
Отже, на момент укладення оспорюваного договору оренди земельна ділянка, що складає його предмет, перебувала (та перебуває на даний момент) у постійному користуванні ВАТ «ЖЦПК»та не була згідно Закону вилучена з такого користування позивача, що унеможливлює передання такої земельної ділянки у наступне користування, в тому числі на праві оренди, в силу прямого припису ч.5 ст. 116 Земельного кодексу України.
Статтею 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України. Правочин може бути визнано недійсним у разі, якщо зміст правочину суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільною законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Згідно з пунктом 3 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 12.03.99 року N 02-5/111 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними»з подальшими змінами угоди, які містять порушення Закону, не породжують будь-яких бажаних сторонами результатів, незалежно від рішення суду і волі сторін та їх вини в укладенні протизаконної угоди. Правові наслідки таких угод настають лише у вигляді повернення сторін у початковий стан або в інших формах, передбачених законом. «Відповідно п.1 ст. 203 ЦК «Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства».
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення позову в частині визнання недійсним Договору оренди землі від 20.11.2007 року в зв'язку з невідповідністю вимогам ст.ст. 116, 123, 124 Земельного кодексу України, а також визнання за позивачем права постійного користування земельною ділянкою площею 0, 8041 га відстійником, газоном, канавою, будівлею та площадкою.
Відповідно до п. 2 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно»Державна реєстрація речових прав скасовується в разі припинення дії договору, укладення іншого договору або винесення судом відповідного рішення, про що вносяться дані до Державного реєстру прав.
Відповідно до пункту "г" статті 15, статті 204 Земельного кодексу України ведення державного земельного кадастру, у тому числі державної реєстрації земельних ділянок, належить до повноважень центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин. Згідно зі статтею 202 Земельного кодексу України державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель. Державний реєстр земель складається з двох частин: а) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок; б) Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.
Указом Президента України від 17 лютого 2003 року № 134/2003 "Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру" функції з державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру покладено на Державний комітет України по земельних ресурсах.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1088 "Про створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру", наказом Держкомзему України від 23.05.2003 № 135 "Про створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них» та іншими нормативно-правовими актами України повноваження з реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них, договорів оренди землі, а також забезпечення створення і ведення автоматизованої системи державного земельного кадастру покладено на Центр державного земельного кадастру (далі - Центр ДЗК)..
Враховуючи зазначене, реєстрація державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди (суборенди) землі відноситься до компетенції Центру ДЗК.
На сьогодні державна реєстрація земельних ділянок здійснюється відповідно до Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Держкомзему України від 02.07.2003 № 174 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.07.2003 за № 641/7962 (далі - Тимчасовий порядок).
Згідно з абзацом 11 підпункту 1.2 Тимчасового порядку реєстратори державного реєстру земель - це структурні підрозділи Центру ДЗК, які мають доступ та вносять відомості до АС ДЗК, ведуть Поземельну книгу, здійснюють видачу та реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, а також ведуть книгу реєстрації. Крім того, Тимчасовим порядком визначено порядок взаємодії між територіальними органами земельних ресурсів, структурними підрозділами Центру ДЗК та виконавцями робіт при веденні державного реєстру земель. Підпунктом 1.2 Типового положення про районний (міський) відділ регіональної філії Центру ДЗК (далі - філія Центру ДЗК), схваленого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 31.10.2003 № 279, визначено, що Відділ є структурним підрозділом філії Центру ДЗК.
Враховуючи вищевикладене суд вважає обґрунтованими і такими що підлягають задоволенню вимоги позивача в частині зобов'язання Львівської регіональної філії «Центр ДЗК»провести відображення відомостей про припинення Договору оренди землі від 20.11. 2007 року загальною площею 0,0841 га, що був укладений між Жидачівською міською радою та ВАТ «ЖЦПК»
Керуючись ст. 1 ЗУ «Про оренду землі», ст. 144 Конституції України, ст. 104, ч.2 ст.108, ч.1 ст.ст. 203, 215, 792 Цивільного кодексу України, ст. 7, ст.30, ч.2.ст. 92, 93, 116, 141, ст. 142, 149 Земельного кодексу України, ст.173 ЗУ «Про місцеве самоврядування в України», ЗУ «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно», ст.ст. 22, 35, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 115-117 ГПК України суд -
Позов задоволити повністю.
Визнати недійсним Договір оренди землі від 20.11.2007 року площею 0,8041 га під відстійником, газоном, канавою, будівлею та площадкою, укладеного між Жидачівською міською радою та ВАТ «ЖЦПК», який зареєстрований у Жидачівському районному відділі Львівської регіональної філії ДП «Центр ДЗК»у Державному реєстрі земель 17.01.2008 року за № 040845100003.
Зобов'язати Жидачівський районний відділ земельних ресурсів скасувати державну реєстрацію Договору оренди землі площею 0,8041 га (Державного реєстру земель 17.01.2008р. за № 040845100003).
Визнати за ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» право постійного користування земельною ділянкою площею 0,8041 на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ЛВ № 14, зареєстрованого 12.09.1995 року в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 6
Стягнути з Жидачівської міської ради (81700, Львівська область, м.Жидачів, вул..Шашкевича, 2; код ЄДРПОУ 04056167) на користь ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» (81700, Львівська область, м.Жидачів, вул..Фабрична, 4, код ЄДРПОУ 00278801 р/р 26004050002251 в ЗАТ КБ «Приватбанк» МФО 305299) судові витрати -85,00 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Петрик І.Й.