ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
м. Київ
03.02.2009 р. № 8/384
Окружний адміністративний суд міста Києва колегією суддів Пилипенко О.Є.(головуючий), Ковзель П.О., Кочан В.М., при секретарі Коваль А.В.
За результатами розгляду у відкритому судовому засіданні адміністративної справи
За позовомДержавної інспекції з енергозбереження
ДоМіністерства палива та енергетик України
Третя особаЛуганське обласне комунальне підприємство «Луганськтеплокомуненерго»
ПроЗобов'язання вчинити певні дії
За участю представників сторін
від позивача: Лонська Ю.В. за дов. № 12/139-1611 від 26.06.2008 р.
від відповідача: Кошарський О.В. за дов. № 29/2008 від 31.12.2008 р.
від третьої особи: Айрапетян Д.Ю. за дов. № 18/01-90-09 від 19.01.2009 р.
Державна інспекція з енергозбереження звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовними вимогами до Міністерства палива та енергетик України про зобов'язання відповідача видати наказ про виключення ЛОКСТП «Луганськтеплокомуненерго»з переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, а також здійснити відповідний запис у Реєстрі підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ЛОКСТП «Луганськтеплокомуненерго»не подає звітності за результатами проведення розрахунків із застосуванням механізмів визначених Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу». В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на п. 3.5.1 ст. 3 вказаного Закону, де зазначено, що уразі, якщо протягом 3 місяців з дня видання Міністерством палива та енергетики України наказу про включення підприємства до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, це підприємство не надає звітності за результатами проведення розрахунків із застосуванням механізмів, визначених цим Законом, Міністерство палива та енергетики України приймає рішення про виключення цього підприємства з переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості.
Відповідач проти позовних вимог заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позову. Свою позицію виклав в письмових запереченнях на адміністративний позов, в яких зазначив, що Закон України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»не встановлює обов'язковості прийняття рішення про виключення підприємства та строки, у які має здійснюватись таке виключення. Крім того, зазначив, що виключення ЛОКСТП «Луганськтеплокомуненерго»з переліку підприємств призведе до банкрутства підприємства та зауважив, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що підприємством не подається звітність.
Третя особа надала письмові заперечення на позов, просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначила, що ЛОКСТП «Луганськтеплокомуненерго»щомісячно звітує та не порушує порядку звітності, на підтвердження чого були надані засвідчені копії реєстрів рекомендованих листів та фіскальних чеків.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення учасників судового процесу, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно -правових відносин, має право на звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом.
Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ч.1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.
Відповідно до ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Отже, згідно з вищенаведеними нормами права, позивач має право звернутись до адміністративного суду з позовом лише у разі, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
Луганське обласне комунальне підприємство «Луганськтеплокомуненерго»внесено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».
Позивач вказує на те, що ЛОКСТП «Луганськтеплокомуненерго»не підтверджує своєї заборгованості перед державним бюджетом України та не складало акту про наявність та розмір заборгованості, яку передбачено погасити із застосуванням механізмів, визначених пунктів 6.1. та 6.2. ст. 6 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».
Відповідно до п. 6.1. ст. 6 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», однією з умов застосування кожного механізму погашення заборгованості, встановленого цим Законом, є підтвердження учасниками розрахунків сум заборгованості в тій частині, яку передбачається погасити на умовах, визначених цим Законом.
У процесі підтвердження заборгованості учасниками розрахунків самостійно в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, на підставі відповідних документів встановлюються та уточнюються суми дебіторської та кредиторської заборгованостей, що підлягають погашенню. За результатами встановлення та уточнення сум заборгованості складається акт про наявність та розмір заборгованості, яку передбачається погасити із застосуванням механізмів, визначених цим Законом (п. 6.2. ст. 6 Закону).
Отже, учасниками розрахунків самостійно встановлюється та уточнюються суми заборгованостей.
У п. 6.2. ст. 6 вказаного Закону передбачено, що даний процес визначено у порядку Кабінету Міністрів України - Порядку підтвердження заборгованості, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії, затвердженого Постановою Кабміну від 22.02.2006 № 191 (далі -Порядок).
Згідно п. 5 Порядку, процес підтвердження заборгованості передбачає встановлення (уточнення) сум заборгованості учасником розрахунків - ініціатором підтвердження заборгованості (далі - ініціатор) самостійно на підставі підтвердних документів (договорів, рахунків-фактури, накладних та інших документів, що підтверджують наявність господарських відносин і заборгованості в учасників розрахунків) та складення акта про наявність та розмір заборгованості.
Для погодження сум заборгованості ініціатор подає іншому учаснику розрахунків складені ним два примірники акта про наявність та розмір заборгованості.
В матеріалах справи наявні копії реєстрів та фіскальних чеків, які підтверджують надання звітності щодо наявності та розміру заборгованості ЛОКСТП «Луганськтеплокомуненерго».
Щодо обов'язку Міністерства палива та енергетики України виключити підприємство з переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу на підставі п. 3.5.1. Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»суд вважає, за необхідне зазначити наступне.
Пунктом 3.5.1. зазначеного Закону передбачено, що у разі, якщо протягом трьох місяців з дня видання Міністерством палива та енергетики України відповідного наказу підприємство паливно-енергетичного комплексу не надає звітності за результатами проведених розрахунків із застосуванням механізмів, визначених цим Законом, Міністерство палива та енергетики України приймає рішення про виключення підприємства з переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості.
Також, відповідно до ст. 16 Порядку ведення реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, що беруть участь у процедурі погашення заборгованості, та користування його даними, затвердженого Постановою Кабміну від 07.12.2005 р. № 1163 передбачено, що підприємство виключається з реєстру на підставі наказу Мінпаливенерго у разі:
- неподання ним протягом трьох місяців з дати видання Мінпаливенерго наказу про затвердження переліку звітності за результатами проведених згідно із Законом розрахунків;
- надходження до адміністратора реєстру рішення підприємства про припинення участі у процедурі погашення заборгованості.
Відповідач заперечуючи проти позову, зауважив, що пунктом 3.5.1. Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»на нього не покладено обов'язку прийняття рішення про виключення підприємства з переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, а також строки, у які має здійснюватися таке виключення це є лише право відповідача.
З огляду на вищенаведене, суд не вбачає підстав для задоволення адміністративного позову, оскільки позивачем не надано доказів в підтвердження того, що ЛОКСТП «Луганськтеплокомуненерго»не подає звітності щодо наявності та розміру заборгованості, чим порушує права та охоронювані законом інтереси позивача.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, судом визнається, що позивачем у позовній заяві не були наведені обставини, які б підтверджувались достатніми доказами, які б свідчили про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем, не підтверджують обставини, на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог, та були спростовані доводами відповідача.
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо зобов'язання Міністерства палива та енергетики України видати наказ про виключення ЛОКСТП «Луганськтеплокомуненерго»з переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, а також щодо здійснення відповідного запису у Реєстрі підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, не підлягають задоволенню.
На підставі ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 17, 94, 158, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя О.Є. Пилипенко
Суддя П.О. Ковзель
Суддя В.М. Кочан
Дата підписання повного тексту постанови: 06.02.2009 р.