ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
м. Київ
05.02.2009 р. № 6/577-25/21-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І. при секретарі судового засідання Зубко Л.П. вирішив адміністративну справу
Товариство з обмеженою відповідальність "Дніпро-Вікторія"
до Державна податкова інспекція у Оболонському районі м.Києва
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0001402360/0 від 30.07.2004р.
За участю представників:
від позивачаКириченко Р.М. (довіреність від 03.04.2008р. )
від відповідача Косякевич Ю.С. (довіреність від 41/9/10-008 від 10.01.09р.)
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 05.02.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Дніпро-Вікторія” звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0001402360/0 від 30.07.2004р.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.04.2008р. у справі №25-21-а постанови Господарського суду м. Києва від 07.04.2006р. , та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.08.206р. скасовано, а справу передано до Окружного адміністративного суду м. Києва на новий розгляд.
Ухвалою від 26.06.2008р. Окружний адміністративний суд м. Києва прийняв справу до свого провадження та присвоїв №6/577-25/21-а.
Позовні вимоги обґрунтовані неправомірністю висновків зроблених під час перевірки, у зв'язку з чим позивач вважає наявними підстави для визнання нечинним прийнятого податкового повідомлення - рішення про застосування штрафних санкцій, згідно складеного акту перевірки. Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що відповідачем неправомірно була нарахована сума штрафних санкцій в сумі 33 483 грн. 30 коп. за невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначених у денному звіті реєстратора розрахункових операцій (надалі - РРО), за результатами перевірки діяльності Криворізької філії Товариства, оскільки Відповідачем були пораховані разом кошти каси структурного підрозділу та кошти каси РРО, перші з яких знаходились в сейфі (касі підприємства) та відповідали розміру, відображеному в касовій книзі, а в РРО знаходились кошти згідно Х-звіту. Також, Позивач зазначає, що відповідно до законодавства кожний підрозділ Товариства має касу структурного підрозділу з власним лімітом залишку грошових коштів та касу РРО, а грошові кошти з каси структурного підрозділу використовувались як призовий фонд. Товариство вважає, що податкове повідомлення-рішення Інспекції № 0001402360\0 від 30.07.2004 року має бути визнано недійсним згідно Інструкції про умови та правила провадження підприємницької діяльності (ліцензійні умови) зі створення та утримання гральних закладів, організації азартних ігор та контроль за їх дотриманням, затвердженої Наказом Ліцензійної палати України № 86 від 11.09.1998 року, Положення "Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління національного банку України від 19.02.2001 року № 72, Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 614 від 01.12.2000 року, ст.ст. 4, 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та ст.ст. 6, 17, 104, 106 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідач позов не визнав та зазначив, що при проведенні Центральною міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Кривому Розі перевірки букмекерської контори Криворізької філії ТОВ «Дніпро-Вікторія»було встановлено порушення п. 13 ст. 3 Закону №265/95-ВР від 06.07.1995р. «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: незабезпечено відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі, яка зазначена в Х-звіті у розмірі 6696,66 грн. За вказане порушення до ТОВ «Дніпро-Вікторія»були застосовані штрафні санкції на підставі п.1 ст.17. ст. 22 Закону №265/95 від 06.07.1995р. «Про застосування у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»із змінами та доповненнями (надалі Закон №265/95).
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
Суб'єкт підприємницької діяльності ТОВ „Дніпро Вікторія" здійснює фінансово-господарську діяльність на підставі Свідоцтва про державну реєстрацію від 18.05.1999р. та зареєстровано як платник податків в Державній податковій інспекції у Оболонському районі м. Києва за адресою : м. Київ, вул. Лароша Гавро, 7 кв. 32.
18.06.2004р. року Центральною міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Кривому Розі було проведено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності букмекерської каси Криворізької філії ТОВ «Дніпро Вікторія»та складено Акт № 000239 від 18.06.2004 року.
На підставі вказаного акту відповідач повідомленням-рішенням №0001402360/0 від 30.07.2004р. застосував до позивача штрафні (фінансові) санкції відповідно до статті 22 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг" в розмірі 33 483, 30 гривень.
Позивач не погодився з вказаним податковим повідомленням -рішенням та в порядку передбаченому п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ оскаржив його в адміністративному порядку.
За результатом розгляду скарг ТОВ «Дніпро-Вікторія»ДПА у м. Києві та ДПА України, податкове повідомлення -рішення залишено без змін, скарги підприємства -без задоволення.
Як свідчать матеріали справи, в результаті проведення перевірки господарської одиниці позивача було виявлено порушення позивачем пункту 13 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме встановлено невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у звіті РРО(9284,15 грн.) сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО (2587,49 грн.) Сума невідповідності склала 6 696,66 грн.
В зауваженнях до акту перевірки директор Коляда Є.П. зазначила, що сума 6696,66 грн. знаходилась в сейфі підприємства.
Згідно п.13 ст. З Закону суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
У відповідності до ст. 2 Закону №265/95 місце проведення розрахунків - це місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо. Цією ж статтею передбачено, що:
- денний звіт -документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених з його застосуванням.
- розрахункова операція -приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки -оформлення відповідного розрахункового щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
- реєстратор розрахункових операцій -пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться : електронний контрольно-касова апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерна-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.
Відповідно до п. 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого Постановою правління НБУ від 15.12.2004 № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320 каса підприємства - це приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів.
Готівкові розрахунки - платежі готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.
Таким чином, каса підприємства є місцем проведення готівкових розрахунків.
Як свідчать матеріали справи, під час здійснення перевірки в приміщенні, де знаходиться РРО виявлені кошти в сумі 9284,15 грн. Відповідно до Звіту РРО за 18.06.2004 сума готівкових коштів склала 2587,49 грн. Сума невідповідності складає 6696,66 грн. Матеріалами справи підтверджується, що готівкові кошти в сумі 6696,66 грн. знаходилися у приміщені де знаходиться РРО, тобто на місці проведення розрахунків.
Твердження позивача про те, що кошти на які виявлена невідповідність є коштами каси структурного підрозділу, зберігалися в сейфі та не мають відповідати сумі звіту РРО судом не приймається до уваги зважаючи на наступне.
Згідно з пп. 4.5 п. 4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого Наказом ДПА України від 01.12.2000р. № 614 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за № 107/5298 внесення або видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватися через РРО з використанням операцій „службове внесення" та „службова видача", якщо таке внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція „службове внесення" використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.
Відповідно до видаткового касового ордеру № 260 від 18.06.04 позивачем було здійснено службовий внесок до касового апарату на суму 3355,97 грн. Згідно даних касової книги протягом дня 18.06.2004р. інших службових внесків до РРО позивачем не здійснювалося.
Відповідно до пояснень перевіряючих - старшого державного податкового інспектора В.В. Єршової та державного податкового інспектора О.А.Піскарьова, сейф, який знаходиться на місці проведення розрахунків поруч з РРО, на момент проведення перевірки був відкритий, ключ знаходився в замку, готівкові кошти частково знаходилися в сейфі, частково в РРО. Готівкові кошти рахувалися касиром позивача Іщенко О.В., хоча відповідно до Наказу № 9/1 від 03.07.2003 (копія в матеріалах справи) відповідальною особою за ведення касової книги та зберігання готівки в касі (сейфі) є директор Криворізької філії ТОВ „Дніпро - Вікторія" Коляда Є.П.
Враховуючи викладене, вільний доступ касира до сейфу під час здійснення перевірки свідчить про те, що кошти із сейфу використовувалися ним для здійснення розрахунків без внесення в РРО.
Згідно ст. 22 Закону №265/95 у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність. на підставі чого до ТОВ «Дніпро-Вікторія»були застосовані фінансові санкції.
Тому застосування податковим органом санкцій, передбачених нормами ст. 22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" є обґрунтованим.
Суд не погоджується з твердженням позивача, щодо невідповідності форми рішення, яким були застосовані штрафні (фінансові) санкції до позивача з огляду н наступне.
Згідно ст. 15 Закону №265/95 контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових та позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Відповідно до п.п. 2.6 п. 2 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платників податків, що затверджений Наказом ДПА України від 21.06.01р №253 та зареєстрований в Мін'юсті 06.07.01р за № 567/5758 (далі - Порядок №253), в редакції, що була чинна на момент винесення рішення, під податковим повідомленням-рішенням слід розуміти рішення керівника податкового органу (його заступника) щодо обов'язку платника податків сплатити донараховану суму податків, зборів (обов'язкових платежів), застосованих штрафних (фінансових санкцій) (у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності) за порушення податкового та іншого законодавства, що приймається за результатами перевірки платника податків. До іншого законодавства у даному випадку слід віднести Закон №265/95 про РРО , а саме ст.17 та ст.22 даного Закону.
Відповідно до п.5 Інструкції про застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, що затверджено Наказом ДПА України від 17.03.01р за № ПО та зареєстровано в Мін'юсті 23.03.01р № 268/5459 (далі - Інструкція №110), до платників податків за порушення норм податкового та іншого законодавства, які контролюються органами державної податкової служби, застосовуються штрафні (фінансові) санкції, передбачені чинним законодавством; згідно п.8 даної інструкції інші штрафні санкції, які встановлюються нормативно-правовими актами, контроль за виконанням вимог яких покладено на органи державної податкової служби, застосовуються в частині, що не суперечить Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами " та в розмірах, визначених такими нормативно-правовими актами. При цьому дія Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" щодо таких штрафних (фінансових) санкцій розповсюджується в частині процедури узгодження належних до сплати штрафних (фінансових) санкцій, порядку виписки та вручення податкового повідомлення.
В преамбулі Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181-ПІ зі змінами та доповненнями (далі Закон №2181) зазначено, що "цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів),... нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Отже, нарахована сума фінансових санкцій за порушення порядку застосування РРО є нічим іншим як фінансовою санкцією за порушення іншого законодавства платником податків, а, отже, може застосовуватись на підставі Закону України № 2181-НІ.
У зв'язку з відсутністю на той час (тобто до 10.08.2005р, коли були внесені відповідні зміни до Порядку №253) законодавчо встановленої форми виписування рішення за порушення у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", органи державної податкової служби правомірно використовували для застосування згаданих вище штрафних (фінансових) санкцій форму "Р", передбачену для виписування податкового повідомлення-рішення за результатами документальних перевірок, що в свою чергу не суперечить нормам Закону України № 2181.
При відсутності в чинному законодавстві встановлених вимог щодо форми і змісту рішення органу державної податкової служби про застосування до суб'єктів підприємницької діяльності фінансових санкцій, встановлених статтями 17, 22 Закону N 265/95, прийняття цим органом щодо таких фінансових санкцій податкового повідомлення-рішення та направлення останнього суб'єкту підприємницької діяльності не виходить за межі контролюючих повноважень вказаного органу.
Згідно з ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Позивач не надав суду належних доказів щодо правомірності заявлених вимог.
Таким чином, відповідач, як суб'єкт владних повноважень довів правомірність винесеного податкового повідомлення -рішення №0001402360/0 від 30.07.2004р. на загальну суму 33483,30 грн. Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва,
1. В адміністративному позові відмовити.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя Добрянська Я.І.