13 лютого 2013 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:
головуючого Луспеника Д.Д.,
суддів: Лесько А.О., Хопти С.Ф.,
Червинської М.Є., Черненко В.А.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до житлово-будівельного кооперативу «Орджонікідзевський-158» про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Донецької області від 7 листопада 2012 року та касаційною скаргою житлово-будівельного кооперативу «Орджонікідзевський-158» на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 22 серпня 2012 року й рішення апеляційного суду Донецької області від 7 листопада 2012 року,
У листопаді 2011 року ОСОБА_3 звернулася до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що в період з 1 лютого 2009 року до 19 липня 2011 року вона працювала головою правління житлово-будівельного кооперативу «Орджонікідзевський-158» (далі - ЖБК «Орджонікідзевський-158»). При звільненні з нею не було проведено розрахунок, а саме: не виплачено частину заробітної плати за липень 2011 року, компенсацію за 69 днів невикористаної відпустки.
Ураховуючи викладене, позивач, уточнивши позовні вимоги, просила суд стягнути з відповідача заборгованість із заробітної плати в розмірі 379 грн 42 коп., компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 3 789 грн 57 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 22 серпня 2012 року позов ОСОБА_3 задоволено та стягнуто з ЖБК «Орджонікідзевський-158» на її користь заборгованість із заробітної плати в розмірі 379 грн 42 коп., компенсацію за невикористані дні відпустки в розмірі 3 789 грн 57 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 20 липня 2011 року до 22 серпня 2012 року в розмірі 26 893 грн 44 коп., а всього 31 062 грн 43 коп., з яких підлягають утриманню податки та обов'язкові платежі. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Донецької області від 7 листопада 2012 року рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні скасовано, ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. У решті - рішення суду залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального й процесуального права, просить рішення апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
У касаційній скарзі ЖБК «Орджонікідзевський-158», посилаючись на порушення судами норм матеріального й процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарг та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню, а касаційна скарга ЖБК «Орджонікідзевський-158» частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_3, суд першої інстанції правильно виходив із того, що заробітна плата за відпрацьовані дні липня 2011 року та компенсація за невикористану відпустку були нараховані їй, виходячи із заробітної плати 900 грн, а потім 1 300 грн, проте її заробітна плата становила 1 900 грн. Крім того, з вини відповідача був затриманий розрахунок з нею з 20 липня 2011 року до 22 серпня 2012 року.
Такі висновки суду першої інстанції є правильними, відповідають матеріалам справи й вимогам закону.
Скасовуючи рішення районного суду в частині задоволення позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відмовляючи в їх задоволенні, суд апеляційної інстанції виходив із того, що трудові відносини членів житлово-будівельного кооперативу регулюються Законом України «Про кооперацію», примірним статутом житлово-будівельного кооперативу і статутом конкретного житлово-будівельного кооперативу, а статутом ЖБК «Орджонікідзевський-158» не передбачена відповідальність останнього за затримку розрахунку з членами житлово-будівельного кооперативу при їх звільненні з роботи або виключенні з кооперативу.
Проте погодитись із такими висновками апеляційного суду не можна.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 КЗпП України особливості праці членів кооперативів та їх об'єднань, колективних сільськогосподарських підприємств, фермерських господарств, працівників підприємств з іноземними інвестиціями визначаються законодавством та їх статутами. При цьому гарантії щодо зайнятості, охорони праці, праці жінок, молоді, інвалідів надаються в порядку, передбаченому законодавством про працю.
Отже, ст. 3 КЗпП України встановлює особливості праці, але не скасовує загальні положення відносно відповідальності з оплати праці.
Таким чином, оскільки Статут ЖБК «Орджонікідзевський-158» не передбачає відповідальність останнього за затримку розрахунку з членами житлово-будівельного кооперативу при їх звільненні з роботи або виключенні з кооперативу, регулювання цих правовідносин має здійснюватись КЗпП України, інакше умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю, є недійсними (ст. 9 КЗпП України).
Судом установлено, що ОСОБА_3 працювала головою правління ЖБК «Орджонікідзевський-158», при звільненні з нею в порушення вимог ст. 47 КЗпП України не проведено розрахунок.
Відповідно до вимог ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України.
Згідно зі ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Статтею 117 КЗпП України передбачено що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому свої вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Отже, апеляційний суд, неправильно застосувавши норми матеріального права, безпідставно скасував рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, ухвалене згідно із законом.
Відповідно до ст. 339 ЦПК України, установивши, що апеляційним судом було скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити, касаційну скаргу житлово-будівельного кооперативу «Орджонікідзевський-158» задовольнити частково.
Рішення апеляційного суду Донецької області від 7 листопада 2012 року скасувати, рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 22 серпня 2012 року залишити в силі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Д.Д. Луспеник
Судді: А.О. Лесько
С.Ф. Хопта
М.Є. Червинська
В.А. Черненко