іменем україни
06 лютого 2013 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Луспеника Д.Д.,
суддів: Гулька Б.І., Лесько А.О.,
Хопти С.Ф., Червинської М.Є.
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк», приватного акціонерного товариства «Юпітер Страхування життя» про стягнення суми за касаційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 21 серпня 2012 року та рішення апеляційного суду Донецької області від 2 жовтня 2012 року,
У квітні 2012 року ОСОБА_3 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік, ОСОБА_4, яким за життя було укладено кредитний договір з публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний банк» (далі - ПАТ «ВІЕЙБІ Банк») від 06 червня 2008 року. На виконання умов зазначеного договору ним були укладені договори страхування життя від 06 червня 2008 року та від 20 травня 2010 року із закритим акціонерним товариством «ВІЕЙБІ Життя», правонаступником якого є приватне акціонерне товариство «Юпітер Страхування життя» (діла - ПАТ «Юпітер Страхування життя»). Страховими випадками за умовами зазначених договорів є смерть страхувальника внаслідок нещасного випадку та втрата працездатності. Позивачка належним чином повідомила відповідачів про настання страхового випадку, однак страхові виплати вчинені не були. У зв'язку із цим просила стягнути солідарно з відповідачів 82 272 грн. 00 коп. страхового відшкодування та 10 тис. грн. моральної шкоди.
Заочним рішенням Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 21 серпня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Донецької області від 02 жовтня 2012 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено з інших правових підстав.
У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить вказані судові рішення скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що вигодонабувачем за договорами страхування є ПАТ «ВІЕЙБІ Банк», а оскільки банк з вимогами до суду не звертався, то права позивачки не порушені.
Скасовуючи рішення районного суду та відмовляючи в позові з інших підстав, апеляційний суд виходив із того, що смерть ОСОБА_4 сталася внаслідок хвороби, що не є страховим випадком за умовами договорів страхування життя; крім того, судом зазначено про те, що ОСОБА_4 не було сплачено черговий страховий платіж, а тому дія договору страхування була припинена.
Проте повністю з таким висновком апеляційного суду погодитись не можна з наступних підстав.
Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам закону рішення апеляційного суду не відповідає.
Судом установлено, що ОСОБА_4 6 червня 2008 року було укладено кредитний договір з ПАТ «ВІЕЙБІ Банк». На виконання умов зазначеного договору ним були укладені договори страхування життя від 06 червня 2008 року та від 20 травня 2010 року із ПАТ «Юпітер Страхування життя». Страховими випадками за умовами зазначених договорів є смерть страхувальника внаслідок нещасного випадку та втрата працездатності.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. 14 червня 2011 року позивачка звернулася до ПАТ «ВІЕЙБІ банк» із заявою про виплату страхового відшкодування у звґязку із смертю її чоловіка, але у страховій виплаті їй було відмовлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 985 ЦПК України страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також замінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Відповідно до п. 6 договору страхування від 20 травня 2010 року належна частка страхової суми вигодонабувачу - кредитодавцю дорівнює розміру заборгованості страхувальника за кредитним договором.
Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування (а, отже, і рішення суду) не може ґрунтуватися на припущеннях.
При ухваленні рішення апеляційним судом у порушення вимог ст. ст. 212-214, 316 ЦПК України не було встановлено причинний звґязок смерті ОСОБА_4 із діагнозом, на який посилалися відповідачі як на підставу для відмови у виплаті страхового відшкодування. Зважаючи на те, що чоловік позивачки помер у віці 36 років, а позивачка просила допитати судово-медичних експертів, суд мав дослідити чи підпадають обставини його смерті під страховий випадок.
Крім того, судом не було зґясовано розмір заборгованості померлого за кредитним договором, ані розмір страхової виплати. Вказане має значення для правильного вирішення справи, оскільки у разі, якщо розмір страхового відшкодування більший за розмір кредитної заборгованості, то право позивачки на стягнення цього відшкодування не пов'язано з позицією вигодонабувача. Також судом не зґясоване відношення вигодонабувача - ПАТ «ВІЕЙБІ Банк», чи вимагає він виплати страхового відшкодування на свою користь.
Пославшись на те, що страхувальник прострочив оплату чергового платежу, у зв'язку з чим, на думку апеляційного суду, дія договору страхування припинена, суд не звернув уваги на те, що згідно з умова договору остання дата чергового платежу - 14 числа кожного місяця, а чоловік позивачки помер 6 червня, тобто строк місячного платежу ще не настав.
Враховуючи те, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, судом не встановлені, рішення апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для його скасування із передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України
Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення апеляційного суду Донецької області від 02 жовтня 2012 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Д.Д. Луспеник
Судді: Б.І. Гулько
А.О. Лесько
С.Ф. Хопта
М.Є. Червинська