іменем україни
8 січня 2013 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Мартинюка В.І.
суддів: Наумчука М.І., Остапчука Д.О.,-
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення боргу шляхом звернення стягнення на майно та визнання права власності за касаційною скаргою ОСОБА_2, представника ОСОБА_3, на рішення апеляційного суду Одеської області від 11 вересня 2012 року,
У лютому 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу шляхом звернення стягнення на майно та визнання права власності.
Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 25 лютого 2009 року позов ОСОБА_3 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 суму боргу у розмірі 23 165 786 грн. шляхом звернення стягнення на належний ОСОБА_1 незавершений будівництвом садовий будинок із господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1. Визнано за ОСОБА_3 право власності на незавершений будівництвом садовий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1.
Рішенням апеляційного суду Одеської області від 11 вересня 2012 року рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 25 лютого 2009 року скасовано в частині звернення стягнення та визнання за ОСОБА_3 права власності на належний ОСОБА_1 незавершений будівництвом садовий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1, та в цій частині ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено. Рішення в частині стягнення з
ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 суми боргу у розмірі 23 165 786 грн. залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_2, представник ОСОБА_3, просить рішення апеляційного суду Одеської області від 11 вересня 2012 року скасувати, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права, та залишити в силі рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 25 лютого
2009 року.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині звернення стягнення та визнання за позивачем права власності на належний відповідачеві незавершений будівництвом садовий будинок з господарськими будівлями та спорудами й відмовляючи в задоволенні позову в цій частині, апеляційний суд виходив із того, що спірне нерухоме майно є предметом іпотеки та не підлягає відчуженню на користь третіх осіб, у тому числі й позивача; за рахунок звернення стягнення на передане в іпотеку майно можуть бути задоволені вимоги лише іпотекодержателя, отже рішенням суду першої інстанції порушено права ПАТ «Місто Банк» як іпотекодержателя земельної ділянки, на якій розташовано спірне нерухоме майно.
Крім того, апеляційний суд зазначав, що рішенням суду першої інстанції в частині звернення стягнення та визнання права власності на нерухоме майно за відповідачем порушено земельне законодавство України, оскільки земельна ділянка, на якій розташоване спірне нерухоме майно, є земельною ділянкою садівничого кооперативу та відноситься до земельних ділянок, що мають цільове призначення - для товарного сільськогосподарського виробництва, а купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення земельних ділянок із вказаним цільовим призначенням, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб, не допускається до набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель. Такі земельні ділянки також не можуть бути відчужені на користь іноземних громадян, а позивач у справі є громадянином Сирії та мешкає в Україні на підставі тимчасової посвідки на постійне проживання.
Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_2, представника ОСОБА_3, відхилити.
Рішення апеляційного суду Одеської області від 11 вересня 2012 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді:В.І. Мартинюк
М.І. Наумчук
Д.О. Остапчук