06 лютого 2013 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Макарчука М.А.,
суддів: Мазур Л.М.,Матвєєвої О.А.,
Маляренка А.В.,Писаної Т.О.,
розглянувши в судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_6, зацікавлені особи: публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь», відділ державної виконавчої служби Красноперекопського міськрайонного управління юстиції Автономної Республіки Крим, на дії та бездіяльність державного виконавця, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» на ухвалу Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 17 квітня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 4 липня 2012 року, -
ОСОБА_6 звернувся до суду із вказаною скаргою, в який просив визнати неправомірними дії старшого державного виконавця ВДВС Красноперекопського МУЮ Автономної Республіки Крим Свістунова О.І. щодо передачі на реалізацію квартири АДРЕСА_1 до Кримської філії ТОВ «Укрспецторг Груп» та зобов'язати його призначити рецензування звіту про оцінку цього майна.
Скарга обґрунтована тим, що всупереч вимог статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» старшим державним виконавцем ВДВС Красноперекопського МУЮ Автономної Республіки Крим Свістуновим О.І. неправомірно передано на реалізацію належну ОСОБА_6 квартиру АДРЕСА_1, в порядку примусового виконання рішення Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 21 липня 2009 року, яким було задоволено позовні вимоги ПАТ «Банк «Київська Русь» до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про стягнення суми кредиту та звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки заявник не погодився з експертною оцінкою вказаної квартири і державний виконавець за таких обставин був зобов'язаний призначити рецензування звіту про оцінку майна.
Ухвалою Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 17 квітня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 4 липня 2012 року, частково задоволено скаргу ОСОБА_6 Визнано неправомірними дії державного виконавця Свістунова О.І., які виразилися у передачі на реалізацію квартири АДРЕСА_1 до Кримської філії ТОВ «Укрспецторг Груп», без призначення рецензування звіту оцінки майна. В іншій частині у задоволенні скарги - відмовлено.
У касаційній скарзі ПАТ «Банк «Київська Русь», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постановлені ухвали, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних у кримінальних справ, заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали цивільної справи та вивчивши доводи касаційної скарги, вважає, що вона задоволенню не підлягає.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
При розгляді справи суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та додержання норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій в конкретній справі стосовно її фактичних обставин, встановлених судами при розгляді справи в першій та апеляційній інстанціях. При цьому, перевіряючи законність оскаржуваного судового рішення, суд касаційної інстанції з'ясовує чи враховано судом першої або апеляційної інстанції при ухваленні судового рішення всі факти, що є предметом доказування; чи підтверджено обставини (факти), якими мотивовано рішення, належними й допустимими доказами; чи правильно застосовано норми матеріального права та чи дотримано норми процесуального права.
Відповідно до ст. ст. 1, 5 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів. Державний виконавець зобов'язаний вжити заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Крім того, виконання судових рішень це заключна стадія цивільного процесу, а саме заключний етап у процесі реалізації захисту цивільних прав, а згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини для визначення розумного строку розгляду справи включається період із надходження до суду позовної заяви й закінчується виконанням рішення суду.
Отже, завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом, тому перевірка вчинення таких дій державним виконавцем є фактично перевіркою дотримання положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду й належного виконання рішення суду.
Визначення вартості, оцінка майна боржника проводяться державним виконавцем або суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання в установленому законодавством порядку. Визначення вартості майна боржника безпосередньо державним виконавцем проводиться за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна, з урахуванням фактичного стану майна, у строк не пізніше п'яти робочих днів з моменту проведення опису й арешту майна. Для визначення вартості майна державний виконавець використовує власні знання, дані засобів масової інформації, повідомлення сторін виконавчого провадження та інших осіб, яких державний виконавець у разі необхідності може залучити до проведення визначення вартості майна.
За результатами визначення вартості майна державний виконавець складає акт визначення вартості майна, у якому зазначаються дата опису й арешту цього майна, опис та аналіз зібраних і використаних даних та іншої інформації під час визначення вартості майна, вартість кожного описаного предмета та загальна вартість майна.
З метою належного визначення вартості окремих видів майна, зокрема об'єктів нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден, державний виконавець в установленому порядку залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Відповідно до частини 3 статті 58 Закону, державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем.
У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.
Звіт про оцінку (акт про визначення вартості) майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання або дня його складанням державним виконавцем. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.
Суди першої та апеляційної інстанцій, перевіряючи законність дій державного виконавця, пов'язаних з оцінкою майна боржника, перевірили відповідність його дій положенням статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» та вірно вказали про наявність порушень з боку старшого державного виконавця ВДВС Красноперекопського МУЮ Автономної Республіки Крим Свістунова О.І. положень вказаної статті Закону України «Про виконавче провадження», оскільки державним виконавцем не було здійснено необхідних дій щодо призначення рецензування звіту про оцінку майна.
Таким чином вважати висновок судів першої та апеляційної інстанції необґрунтованим у суду касаційної інстанції підстав немає, а недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення, під час розгляду справи у суді касаційної інстанції не встановлено, а оскільки особа, яка подала касаційну скаргу не навела підстав, які б свідчили про порушення судами норм матеріального чи процесуального права, касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій дотримано вимоги чинного цивільного процесуального закону, а наведені у касаційній скарзі доводи висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.
Керуючись статтями 333, 335, 336, 342, 343, 344, 345, 349 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних у кримінальних справ, -
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» відхилити.
Ухвалу Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 17 квітня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 4 липня 2012 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий:М.А. Макарчук
Судді:Л.М. Мазур
А.В. Маляренко
О.А. Матвєєва
Т.О. Писана