13 лютого 2013 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Луспеник Д.Д., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 вересня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 20 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини, дружини та додаткових витрат на дитину,
У серпні 2012 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що вона перебуває з відповідачем у шлюбі з 3 серпня 2009 року, мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Подружні відносини між ними фактично припинені, ОСОБА_3 проживає окремо, матеріальної допомоги їй не надає. Дитина мешкає з нею, страждає на тяжку хворобу, у віці півтора місяці син переніс складну операцію, потребує спеціального догляду та умов, придбання дорогих ліків, витрат на лікування та обстеження. Вона таких коштів не має, оскільки не працює у зв'язку з доглядом за дитиною, а відповідач має непоганий, хоча нерегулярний і мінливий, дохід.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_2 просила суд стягнути з відповідача аліменти на утримання сина в розмірі 900 грн щомісячно, кошти на її утримання в розмірі 700 грн щомісячно до досягнення дитиною трьох років та кошти на додаткові витрати на дитину в розмірі 500 грн щомісячно.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 вересня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 20 грудня 2012 року, позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на її користь аліменти: на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 500 грн, починаючи з 29 серпня 2012 року до досягнення дитиною повноліття 17 лютого 2030 року; на її утримання в розмірі 150 грн, починаючи з 29 серпня 2012 року до досягнення дитиною трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 додаткові витрати на утримання дитини в розмірі 150 грн. У решті позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального й процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог у повному обсязі.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Зі змісту оскаржуваних судових рішень й доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що скарга є необґрунтованою і наведені у ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності зазначених судових рішень.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,
У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини, дружини та додаткових витрат на дитину за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 вересня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 20 грудня 2012 року відмовити.
Додані до скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ Д.Д. Луспеник