Ухвала
іменем україни
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Орлової С.О.,
суддів Швеця В.А., Кульбаби В.М.,
за участю прокурора Опанасюка О.В.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 07 лютого 2013 року справу за касаційною скаргою заступника прокурора м. Севастополя на постанову Ленінського районного суду м. Севастополя від 31 травня 2012 року щодо ОСОБА_5
Постановою Ленінського районного суду м. Севастополя від 31 травня 2012 року
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,
звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 222 КК України на підставі ст. 47 КК України у зв'язку з передачею на поруки трудового колективу СП «Національна фінансова компанія».
В апеляційному порядку справа не переглядалася.
Органами досудового слідства ОСОБА_5 обвинувачувався в тому, що будучи головою ОК «Житлово-будівельне товариство «Стандарт», що в м. Севастополі, по вул. Горького, 9, в період з 08 вересня по 06 жовтня 2008 року, при оформленні договорів кредитування фізичних осіб з АКБ СР «Укрсоцбанк», надав банку завідомо неправдиву інформацію, внаслідок якої вчинив шахрайські дії з фінансовими ресурсами, на загальну суму 600000 доларів США, що за курсом НБУ становило 2 921 700 гривень.
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати постанову суду і справу направити на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону. В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що суд, передчасно прийняв рішення про застосування ст. 47 КК України, оскільки ОСОБА_5 заподіяної ним шкоди не відшкодував, що свідчить про відсутність умови, необхідної для звільнення особи від кримінальної відповідальності - щирого каяття особи, обов'язковим елементом якого, на його думку, є відшкодування шкоди.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який вважав, що постанову суду необхідно скасувати, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 47 КК України, ст. 10 КПК України від 28.12.1960 року (в редакції закону від 18.09.2012 року) особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації.
Виходячи із роз'яснень, які містяться в п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» підставою для звільнення особи від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки трудового колективу є щире розкаяння особи, яке свідчить про її бажання спокутувати провину перед колективом підприємства, установи чи організації та виправити свою поведінку.
Оцінка щирості каяття має враховувати встановлені достовірні факти поведінки особи, що вчинила злочин, і в першу чергу, її ставлення до наслідків скоєного злочину, намагання та можливості відшкодування заподіяної шкоди.
Однак, приймаючи своє рішення суд не звернув належним чином уваги на ту обставину, в матеріалах справи відсутнє будь-яке підтвердження вчинення ОСОБА_5 дій, спрямованих на відшкодування заподіяної злочинними діями шкоди, розмір якої, до того ж є великим, які б свідчили про його бажання усунути наслідки вчиненого ним злочину.
Суд, перевіривши наявність формальних умов, достатніх для звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК України, не звернув належним чином уваги на зазначену обставину, яка, на думку колегії суддів, відображає, в даному конкретному випадку, істинне ставлення обвинуваченого до скоєного злочину.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що постанову суду не може бути визнано законною та обґрунтованою, у зв'язку з чим вона підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд, під час якого суд має повно та об'єктивно дослідити обставини справи, і в залежності від установленого, прийняти рішення, яке б відповідало вимогам закону.
Керуючись ст. ст. 394 - 398 Кримінально - процесуального кодексу України від 28.12.1960 року (в редакції закону від 18.09.2012 року) та п. п. 11, 15 Перехідних положень Кримінального процесуального кодексу України від 13 квітня 2012 року, колегія суддів,
касаційну скаргу прокурора задовольнити.
Постанову Ленінського районного суду м. Севастополя від 31 травня 2012 року щодо ОСОБА_5 скасувати і справу направити на новий судовий розгляд.
С.О. Орлова В.А. Швець В.М. Кульбаба