іменем україни
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого - судді Орлової С.О.,
суддів Квасневської Н.Д., Кульбаби В.М.,
за участю прокурора Голюги В.С.,
захисника ОСОБА_1
розглянула в судовому засіданні 17 січня 2013 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 на вирок Зарічного районного суду м. Суми від 3 листопада 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 14 лютого 2012 року щодо ОСОБА_2.
Вироком Зарічного районного суду м. Суми від 3 листопада 2011 року засуджено
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянина України, не судимого,
- за ч. 4 ст. 296 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, на 1 рік 6 місяців позбавлення волі.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 296 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, на 1 рік 6 місяців позбавлення волі, щодо якого судові рішення в касаційному порядку не оскаржуються.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у солідарному порядку на відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по 1500 грн. кожному.
Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 14 лютого 2012 року вирок залишено без зміни.
За вироком суду ОСОБА_2 засуджено за те, що він 22 вересня 2010 року після 20 год. 30 хв., разом з ОСОБА_3, який був у стані алкогольного сп'яніння, на літньому майданчику кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2» на АДРЕСА_1, скоїв хуліганські дії, які супроводжувалися особливою зухвалістю, поєднані із застосуванням предметів, заздалегідь заготовлених для нанесення тілесних ушкоджень, - кухонної сокири та частини дерев'яного карнизу. Внаслідок хуліганських дій засуджених потерпілому ОСОБА_6 були спричинені легкі тілесні ушкодження, а потерпілому ОСОБА_7 фізичний біль. Крім того, приблизно на одну годину було призупинено діяльність кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2», оскільки обслуговуючий персонал не мав можливості виконувати свої обов'язки, порушено спокій та відпочинок відвідувачів кафе, а також пошкоджено майно кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2», яке належить приватному підприємцю ОСОБА_8, на загальну суму 1423,22 грн.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_1 порушує питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_2 та закриття кримінальної справи за відсутністю в його діях складу злочину. Посилається на неправильне застосування кримінального закону, порушення вимог кримінально-процесуального закону, однобічність і неповноту досудового і судового слідства, що потягло необґрунтоване засудження ОСОБА_2 Вказує, що суд не врахував, що засуджений у даній справі сам отримав значні тілесні ушкодження, в той час, як у потерпілого ОСОБА_6 виявлено лише незначний забій суглоба. Вважає, що апеляційним судом необгрунтовано залишено вирок без зміни.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення захисника на підтримання касаційної скарги, думку прокурора про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судові рішення без зміни з таких підстав.
Доводи захисника про недоведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні хуліганства за викладених у вироку обставин, є безпідставними, оскільки перевірялися судами першої та апеляційної інстанцій і визнані такими, що суперечать матеріалам кримінальної справи.
Апеляційний суд обгрунтовано погодився з рішенням суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину, оскільки місцевий суд, дослідивши докази в судовому засіданні, проаналізувавши показання засудженого, який не визнав своєї вини, та інші докази, якими спростовуються доводи засудженого, дійшов висновку про доведеність його вини, належно обґрунтувавши своє рішення. Зокрема, вина ОСОБА_2 підтверджується показаннями потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про обставини вчинення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 хуліганських дій в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2», показаннями потерпілої ОСОБА_8 про те, що під час бійки на площадці кафе було пошкоджено меблі та посуд, внаслідок чого їй спричинено матеріальну шкоду. Ці показання суд обгрунтовано поклав в основу вироку, оскільки вони повністю узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, які були очевидцями події та пояснили про її обставини, свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 - працівників державної служби охорони, які були викликані на місце події та затримали засуджених, даними акту виявлення та вилучення кухонної сокири у ОСОБА_3 та двох частин дерев'яної палиці у ОСОБА_2, висновком судово-медичної експертизи про характер і локалізацію тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_6, даними протоколу відтворення обстановки і обставин події за участю потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6, свідків ОСОБА_11, ОСОБА_10, даними протоколів очних ставок між засудженими з потерпілими та свідками.
Таким чином, суд повно і всебічно дослідив зібрані у справі докази, дав їм належну оцінку і дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Розглядаючи справу щодо ОСОБА_2, суд апеляційної інстанції дотримався вимог ст. 377 КПК України, проаналізував всі доводи апеляції щодо незаконності вироку суду першої інстанції, дав вичерпну відповідь на всі доводи апеляцій засудженого ОСОБА_2 та його захисника і обґрунтовано залишив їх без задоволення, мотивувавши своє рішення належним чином.
Посилання у касаційній скарзі на неповноту судового розгляду, що, на думку захисника, полягає в тому, що судом не дано правової оцінки факту отримання засудженим ОСОБА_2 тілесних ушкоджень під час конфлікту з потерпілими, є необгрунтованими. Так, розгляд справи провадиться судом тільки відносно підсудних і тільки в межах пред'явленого їм обвинувачення, тому суд, розглядаючи справу лише в межах пред'явленого ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обвинувачення, дотримався вимог ч. 1 ст. 275 КПК України (1960 року).
Перевіркою матеріалів кримінальної справи не встановлено порушень вимог кримінально-процесуального закону, що ставили б під сумнів обґрунтованість та законність постановлених щодо ОСОБА_2 судових рішень.
Керуючись статтями 394-396, 398 КПК України від 28 грудня 1960 року та пунктами 11, 15 Перехідних положень КПК України від 13 квітня 2012 року, колегія суддів
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Вирок Зарічного районного суду м. Суми від 3 листопада 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 14 лютого 2012 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни.
С.О. Орлова Н.Д. Квасневська В.М. Кульбаба