19 лютого 2013 року м. Київ К/9991/4553/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Бим М.Є.(доповідач), Харченка В.В., Чалого С.Я.
розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою приватного підприємства «Сапід»на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року у справі №2а-2389/09/1970 за позовом Контрольно-ревізійного управління в Тернопільській області до приватного підприємства «Сапід»про стягнення суми, -
КРУ в Тернопільській області звернулось до суду з позовом про стягнення з приватного підприємства «Сапід» коштів в сумі 64750,87грн. в дохід Державного бюджету України.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову, якою позов задоволено.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову апеляційного суду посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та залишити в силі постанову суду першої інстанції, яку вважає законною та обґрунтованою.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" від 26 січня 1993 року N2939-XII (в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) з наступними змінами та доповненнями, головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, В державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі -підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Відповідно до ст.10 Закону №2939-ХІІ Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право: 7) пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; 8) у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, одержані підконтрольними установами за незаконними угодами, без встановлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства; 9) накладати у випадках, передбачених законодавчими актами, на керівників та інших службових осіб підконтрольних установ адміністративні стягнення; 10) звертатися до суду в інтересах держави якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
На підставі ст.10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»КРУ може звертатись до суду у випадках коли підконтрольні установи одержали кошти за незаконними угодами, без встановлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства.
Судом встановлено, що КРУ в Тернопільській області проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності представництва Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва в Тернопільській обл., за результатами якої складено Акт ревізії № 08-20-06 від 12.06.2009.
Так, ревізією правильності здійснення видатків на виконання бюджетних програм встановлено, що у 2008 році за кодом програмної класифікації видатків 8681040 «Часткове відшкодування відсоткових ставок за кредитами, що надаються суб'єктам малого та середнього бізнесу на реалізацію інвестиційних проектів»представництву Держкомпідприємництва в області з держбюджету надійшли кошти в сумі 575119 грн. Вказані кошти були розподілені представництвом Держкомпідприємництва в області у відповідності з наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва № 61 від 07.05.2007 «Про затвердження Порядку та умов проведення конкурсів, перелік документів, що необхідні для часткового відшкодування відсоткових ставок за кредитами, що надаються суб'єктам малого та середнього бізнесу на реалізацію інвестиційних проектів»та направлені на часткове відшкодування відсоткових ставок за кредитами суб'єктам малого та середнього бізнесу, зокрема, ПП «Сапід».
Вказаному підприємству фактично відшкодовано з державного бюджету 90577 грн. 38 коп., які перераховано на загальний рахунок вказаного підприємства.
Однак, проведеною ревізією виявлено, що згідно статистичного Звіту про основні показники діяльності підприємства за 2007 рік (форма № 1-підприємництво), який було подано на погодження конкурсній комісії Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, обсяг реалізованої підприємством продукції складав (без ПДВ) 3763,9 тис. грн. На підставі поданого звіту конкурсною комісією визначено ПП «Сапід»суб'єктом середнього бізнесу (середнім підприємством).
Однак, згідно Звіту про фінансові результати підприємства за 2007 рік (форма №2-м), передбаченого Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва», який був поданий до конкурсної комісії в пакеті документів, дохід (виручка) ПП «Сапід»від реалізованої продукції складає 2 804,1 тис. грн.
Таким чином, ПП «Сапід»фактично являючись малим підприємством, згідно п.7 ст.63 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на час момент виникнення спірних правовідносин) або суб'єктом малого бізнесу, подало до конкурсної комісії недостовірну інформацію щодо свого фінансового стану, а тому сума часткового відшкодування відсоткових ставок за кредитами ПП «Сапід»повинна була скласти 25826 грн. 50 грн.
Згідно кредитного договору № 61/08-КЛВ-08 від 23.05.2008 відповідач ПП «Сапід»одержав позику у ВАТ «Родовід Банк»в розмірі 1000000 грн. Отже, сума зайво відшкодованих коштів складає 64750 грн. 87 коп.
Відповідно до ч.2 ст.21 Бюджетного кодексу України кошти бюджету, які отримують фізичні та юридичні особи, що не мають статусу бюджетної установи (одержувачі бюджетних коштів), надаються лише через розпорядника бюджетних коштів.
Тобто, отримавши бюджетні кошти, відповідач набув статусу одержувача бюджетних коштів.
Враховуючи вищенаведене, правильними є висновок апеляційного суду про обґрунтованість вимоги КРУ про стягнення зайво отриманих бюджетних коштів.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що апеляційним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Згідно ч.3 ст. 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу приватного підприємства «Сапід»- відхилити.
Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, що встановлені статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: