"23" січня 2013 р. м. Київ К-27863/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючої: Гончар Л.Я.,
Суддів: Гордійчук М.П.,
Конюшка К.В.,
при секретарі: Домбровському І.В.,
за участю представників сторін: від позивача ОСОБА_2, від відповідача: Шокурова Г.М., Волосян Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за касаційними скаргами ОСОБА_5, ОСОБА_6, комунального підприємства "Горлівське міське бюро технічної інвентаризації" на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_7 до комунального підприємства "Горлівське міське бюро технічної інвентаризації", треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання дій та рішень незаконними, скасування рішень, визнання недійсним витягу про реєстрацію прав власності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_7 звернувся до суду з позовом до комунального підприємства "Горлівське міське бюро технічної інвентаризації", треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання незаконним та скасування рішення від 24.06.2008 про реєстрацію права приватної спільної часткової власності ОСОБА_5 на приміщення №3, №6 загальною площею 407,40 кв.м. у будинку літ. "З-1" за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язання скасувати зроблений в Реєстрі прав власності на нерухоме майно запис реєстраційний номер 14839609 про реєстрацію за ОСОБА_5 права приватної спільної часткової власності на приміщення №3, №6 загальною площею 407,40 кв.м. у будинку літ. «3-1»за адресою АДРЕСА_1, та номер запису 586 в книзі 266; визнати Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно номер 19301811 від 24.06.2008, виданий Комунальним підприємством «Горлівське міське бюро технічної інвентаризації»ОСОБА_5 недійсним; визнання незаконними дій Комунального підприємства «Горлівське міське бюро технічної інвентаризації»щодо прийняття рішення від 23.05.2006. про реєстрацію права власності та внесення першого запису до електронного Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з існуванням права власності на об'єкт нерухомого майна - будинок літ. «3-1»за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер 14839609; визнати незаконним та скасувати рішення Комунального підприємства «Горлівське міське бюро технічної інвентаризації»від 23.05.2006 про реєстрацію права власності та внесення до електронного Реєстру прав власності на нерухоме майно запису про існуюче право власності на об'єкт нерухомого майна - будинок літ. «3-1»за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер 14839609; визнати незаконними дії Комунального підприємства «Горлівське міське бюро технічної інвентаризації»щодо внесення до Реєстру прав власності на нерухоме майно щодо до відомостей (змін до відомостей) про об'єкт нерухомого майна - будинок літ. «3-1»за адресою: АДРЕСА_1, номер майна в реєстрі 14839609 та власників нерухомого майна ОСОБА_7, ОСОБА_6, з підстав неправдивості цих відомостей та невідповідності відомостям, зазначеним на паперових носіях.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що на підставі договору купівлі продажу від 10.01.2000 він є власником частини будівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.
06.06.2006 між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 укладено договір купівлі продажу, відповідно до якого ОСОБА_8 придбав у власність приміщення №3, №6 в будинку літ. «З-І», яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Комунальним підприємством «Горлівське міське бюро технічної інвентаризації»прийняте рішення про реєстрацію права приватної спільної часткової власності ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 06.06.2006, про що зроблено запис у книзі 266 та видано витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно за номером 19301811 від 24.06.2008. Таку реєстрацію позивач вважає незаконною, оскільки від моменту складання договору до моменту подання заяви про реєстрацію пройшло більш року, тому об'єкт нерухомості, який належав ОСОБА_5 перед реєстрацією права власності, повинен пройти інвентаризацію. Позивач вказує на те, що не зважаючи на те, що обов'язкова інвентаризація об'єкта нерухомого майна не була проведена, відповідач здійснив незаконну реєстрацію права власності ОСОБА_5 на нерухоме майно, якого не існує. Вважає, що відповідач повинен здійснювати реєстрацію спільної власності на нерухоме майно за заявою усіх власників нерухомого майна.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 31 грудня 2009 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2010 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 грудня 2009 року скасовано, прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково:
визнано незаконними дії та скасовано рішення КП "Горлівське міське бюро технічної інвентаризації" від 24.06.2008 про реєстрацію права приватної спільної часткової власності ОСОБА_5 на приміщення №3, №6 загальною площею 407,40 кв.м. у будинку літ. "З-1" за адресою: АДРЕСА_1, за результатами якого видано Витяг № 19301811 від 24.06.2008;
зобов'язано Комунальне підприємство «Горлівське міське бюро технічної інвентаризації»скасувати зроблений в Реєстрі прав власності на нерухоме майно запис реєстраційний номер 14839609 про реєстрацію за ОСОБА_5 права приватної спільної часткової власності на приміщення №3, №6 загальною площею 407,40 кв.м. у будинку літ. «3-1»за адресою АДРЕСА_1, та номер запису 586 в книзі 266;
визнано незаконними дії та скасовано рішення КП "Горлівське міське бюро технічної інвентаризації" щодо прийняття рішення від 23.05.2006 про реєстрацію права власності та внесення першого запису до електронного Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з існуванням права власності на об'єкт нерухомого майна - будинок літ. «3-1»за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер 14839609;
визнано незаконними дії КП "Горлівське міське бюро технічної інвентаризації" щодо внесення до Реєстру прав власності на нерухоме майно щодо до відомостей (змін до відомостей) про об'єкт нерухомого майна - будинок літ. «3-1»за адресою: АДРЕСА_1., номер майна в реєстрі 14839609 та власників нерухомого майна ОСОБА_7, ОСОБА_6, з підстав неправдивості цих відомостей та невідповідності відомостям, зазначеним на паперових носіях;
в задоволенні іншої частини позову відмовлено.
У поданій касаційній скарзі комунальне підприємство "Горлівське міське бюро технічної інвентаризації" із посиланнями на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
У свою чергу, у поданій касаційній скарзі ОСОБА_5, ОСОБА_6 із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просили скасувати рішення суду апеляційної інстанції та закрити провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційних скарг, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарги не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", чинного на момент виникнення спірних правовідносин, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться за наявності кадастрового плану земельної ділянки та даних технічної інвентаризації інших об'єктів нерухомого майна, речові права стосовно яких підлягають державній реєстрації.
Згідно з пунктом 3.6 розділу 6 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 №7/5, чинного на момент виникнення спірних правовідносин (далі -Тимчасове положення), реєстрація прав проводиться після технічної інвентаризації об'єкта, права щодо якого підлягають реєстрації.
Пунктом 2.5 розділу 2 Тимчасового положення встановлено, що якщо заява про реєстрацію прав власності на нерухоме майно подається не пізніше як через дванадцять місяців після виникнення цього права, то об'єкт не підлягає повторній технічній інвентаризації. Якщо строк подачі заяви порушено, то реєстрації прав власності повинна передувати технічна інвентаризація об'єктів.
Відповідно до пункту 3.3 розділу 3 Тимчасового положення у реєстрації прав на нерухоме майно може бути відмовлено, якщо, зокрема, не проведено інвентаризаційних робіт або вони проведені не тим БТІ, яке здійснює реєстрацію прав власності на нерухоме майно.
Згідно з абзацом четвертим частини першої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" у державній реєстрації права може бути відмовлено в разі, якщо, зокрема, подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що право власності за третьою особою -ОСОБА_5 виникло на підставі договору купівлі-продажу від 06.06.2006, із заявою про реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна ОСОБА_5 звернувся до відповідача 24.06.2008; технічна інвентаризація об'єкта нерухомого майна не проводилась.
З урахуванням викладеного, зважаючи на обставини, встановлені судами попередніх інстанцій на підставі доказів, досліджених під час судового розгляду справи, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо протиправності рішення комунального підприємства "Горлівське міське бюро технічної інвентаризації" від 24.06.2008 про реєстрацію права приватної спільної часткової власності ОСОБА_5 на приміщення №3, №6 загальною площею 407,40 кв.м. у будинку літ. "З-1" за адресою: АДРЕСА_1, та дій, пов'язаних із внесенням до Реєстру прав власності на нерухоме майно відомостей (змін до відомостей) про об'єкт нерухомого майна - будинок літ. «3-1» за адресою: АДРЕСА_1., номер майна в реєстрі 14839609 та власників нерухомого майна ОСОБА_7, ОСОБА_6,
При цьому, колегія суддів вказує на помилковість позиції суду першої інстанції в частині відсутності факту порушення прав чи оспорення інтересів позивача у зв'язку з прийняттям відповідачем оспорюваного рішення.
Так, відповідно до абзацу четвертого пункту 3.1 розділу 3 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 №127, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, роботи з інвентаризації повинні здійснюватися за обов'язковою участю власника (власників) будинків, у присутності якого (яких) проводиться обстеження, що фіксується в абрисі чи ескізі, з обов'язковим підписанням цих документів власником (власниками).
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач на підставі договору купівлі продажу від 10.01.2000 є власником частини будівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Таким чином, вчинення відповідачем дій, спрямованих на реєстрацію права власності на частину об'єкта нерухомого майна, право власності на іншу частину якого належить позивачеві, за відсутності проведення інвентаризаційних робіт, у тому числі, за участю всіх власників будинку, безпосередньо зачіпає права та інтереси позивача у справі.
Одночасно з викладеним, колегія суддів вказує на необґрунтованість доводів касаційної скарги ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в частині неналежності розгляду переданого на вирішення суду спору в порядку адміністративного судочинства.
Так, відповідно до частини другої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
За змістом пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з пунктом 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій.
Абзацом другим статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", чинного на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі - державна реєстрація прав) -це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.
Відповідно до частини п'ятої розділу V "Прикінцеві Положення" Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", чинного на момент виникнення спірних правовідносин, до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.
Аналіз наведених положень свідчить про те, що на момент виникнення спірних правовідносинах комунальним підприємствам бюро технічної інвентаризації були делеговані владні повноваження у сфері суспільних правовідносин, пов'язаних зі здійсненням від імені держави дій щодо державної реєстрації прав власності на нерухоме майно.
З урахуванням викладеного, зазначений органи у розумінні пункту 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України діяв як суб'єкт владних повноважень.
Наявність можливого конфлікту майнових інтересів між позивачем та третіми особами не впливає на публічно-правовий характер спору між позивачем та відповідачем як суб'єктом владних повноважень.
Враховуючи зазначене, зважаючи на обставини, встановлені судами попередніх інстанцій на підставі доказів, досліджених під час судового розгляду справи, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів погоджується з позицією суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.
Доводи касаційних скарг висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.
Правова оцінка встановлених обставин справи судом апеляційної інстанції дана вірно, порушень норм матеріального чи процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення не допущено.
Згідно з частиною першою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Касаційні скарги ОСОБА_5, ОСОБА_6, комунального підприємства "Горлівське міське бюро технічної інвентаризації" залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2010 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута в порядку ст. ст. 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: