"23" січня 2013 р. м. Київ К-33249/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючої: Гончар Л.Я.,
Суддів: Гордійчук М.П.,
Конюшка К.В.,
при секретарі: Домбровському І.В.,
за участю представників сторін: від позивача: Сєтова М.О.; від відповідача: Білецької А.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Студія "Артекс" постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Студія Артекс" до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про визнання рішень недійсними,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Студія Артекс" звернулось до суду з позовом до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про визнання недійсними рішень відповідача від 01.11.2006 № 877 та від 29.11.2006 № 1034.
Позовні вимоги мотивовано протиправністю оскаржуваних рішень як таких, що прийнято Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення із перевищенням наданих повноважень, на підставі необґрунтованих висновків щодо порушення товариством з обмеженою відповідальністю "Студія Артекс" Закону України "Про рекламу", Закону України "Про телебачення і радіомовлення" в частині ведення реклами на іншій, ніж українській мові, не відособлення реклами від іншої інформації за допомогою певних засобів, недотримання наявності передбаченого об'єму національного аудіовізуального продукту, недотримання ліцензійних умов, розпалювання міжнаціональної ворожнечі.
Постановою Господарського суду міста Києва від 19 квітня 2007 року позов задоволено: визнано нечинними рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 01.11.2006 № 877 "Про результати перевірки ТОВ "Студія Артекс" та від 29.11.2006 №1034 "Про результати перевірки ТОВ "Студія Артекс".
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2010 року постанову Господарського суду міста Києва від 19 квітня 2007 року скасовано, прийнято нову, якою у задоволенні позову відмовлено.
У поданій касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Студія Артекс" із посиланням на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення представнику Національної ради в Автономній Республіці Крим Низовому В.І. та керівнику секретаріату Кримсько-Таврійського регіону Лєпіній Л.С. видані посвідчення №113 та №270 на проведення перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Студія Артекс" на період з 04.10.2006 по 06.10.2006, за результатами якої складено акт від 06.10.2006 № КМ № 11/06.
Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 01.11.2006 №877 на підставі інформації представника Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Низового В.І. та керівника секретаріату представників Кримсько-Таврійського регіону Лєпіної Л.С. щодо діяльності позивача констатовано факт наявності порушень в діяльності товариства з обмеженою відповідальністю "Студія Артекс" статті 6 Закону України "Про рекламу" в частині мови реклами, статті 9 Закону України "Про рекламу" в частині відокремлення обсягу національного аудіовізуального продукту, статті 9 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" в частині обсягу національного аудіовізуального продукту, пункту 7 статті 27 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" в частині програмної концепції (мова ведення програм, жанровий розподіл програмного наповнення).
В подальшому, Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення заступнику начальника управління контролю та моніторингу Летюху Ю.І., головному спеціалісту відділу моніторингу Поляк Ю.В., спеціалісту ІІ категорії відділу моніторингу Харченко А.І., заступнику начальника юридичного управління Назаренку Д.О., керівнику секретаріату Кримсько-Таврійського регіону Лєпіній Л.С. видані посвідчення на проведення перевірки позивача на період з 06.11.2006 по 01.12.2006.
У період з 07.11.2006 по 13.11.2006 року спеціалістом ІІ категорії відділу моніторингу Харченко А.І. здійснено моніторинг програм і передач товариства з обмеженою відповідальністю "Студія Артекс", про що складено акт здійснення моніторингу; 17.11.2006 відповідачем здійснено перевірку діяльності позивача щодо дотримання телерадіоорганізацією законодавства України та умов ліцензії, за результатами якої складено акт № КМ № 15/06.
На підставі розглянутої інформації департаменту контрольно-аналітичної роботи про результати перевірки позивача Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення прийнято рішення від 29.11.2006 №1034, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Студія Артекс" оголошено попередження, позивача зобов'язано протягом місяця привести діяльність у відповідність до чинного законодавства та умов ліцензії від 09.12.2005 №2429 і до 29.12.2006 поінформувати про результати цієї роботи Національну раду, невідкладно припинити поширення в ефірі безпідставних тверджень про утиски мовно-етнічних прав російськомовних радіослухачів Автономної Республіки Крим, що може призвести до національної ворожнечі та до 01.12.2006 поінформувати про це Національну раду, вказано на неприпустимість використання радіоефіру у власних цілях цієї телерадіоорганізації, що проявляється в поширенні нею однобічної та тенденційної, штучно політизованої інформації про ситуацію в інформаційному просторі Автономної республіки Крим та непредставлення різних точок зору жителів Криму щодо обговорюваних питань, а наявні у Національної ради матеріали та документи, в яких зафіксовано ознаки умисних дій, спрямованих на розпалювання національної ворожнечі та ненависті, приниження національної честі та гідності та перешкоджання у законній діяльності органу державної влади, вирішено надіслати за належністю до Генеральної прокуратури України. Крім того, рішення № 1034, копії скарг громадян, установ і організацій на зловживання позивачем свободою слова, а також результати перевірки обставин позаконкурсного отримання ліцензії на мовлення в населених пунктах Автономної Республіки Крим та порушення порядку прорахунку і освоєння радіочастот ухвалено передати правоохоронним органам і керівникам центральних органів влади для врахування та вживання відповідних заходів реагування згідно з їх компетенцією, департаменту контрольно-аналітичної роботи доручено здійснити повторну перевірку позивача.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з недоведеності з боку відповідача наявності фактів порушення товариством з обмеженою відповідальністю "Студія Артекс" Закону України "Про телебачення і радіомовлення", Закону України "Про рекламу", а також порушення відповідачем порядку проведення перевірок.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду апеляційної інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, виходив з правомірності оскаржуваних рішень як таких, що прийнято відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, за наявності фактів порушення товариством з обмеженою відповідальністю "Студія Артекс" законодавства про рекламу.
Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 11 Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" для забезпечення виконання повноважень Національної ради в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі призначаються представники Національної ради. Представник Національної ради зобов'язаний здійснювати: нагляд за дотриманням ліцензіатами умов ліцензії; нагляд за виконанням ліцензіатами ліцензійних умов та умов ліцензії; моніторинг телерадіопрограм; нагляд за дотриманням ліцензіатами визначеного законодавством порядку мовлення під час проведення виборчих кампаній та референдумів, інформування Центральної виборчої комісії, відповідних територіальних виборчих комісій, Національної ради про виявлені порушення; надсилати до Національної ради подання про факти порушень законодавства у галузі телерадіомовлення.
Згідно зі статтею 13 Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" та пункту 6.1 Інструкції Національної ради з питань телебачення і радіомовлення про порядок здійснення перевірок телерадіоорганізацій України, затвердженої рішенням відповідача від 21.12.2005 № 906, до повноважень Національної ради віднесено, в тому числі, здійснення моніторингу телерадіопрограм ліцензіата, а також застосування в межах своїх повноважень санкцій відповідно до закону.
Згідно з пунктом 3.5 Інструкції Національної ради з питань телебачення і радіомовлення про порядок здійснення перевірок телерадіоорганізацій України, затвердженої рішенням відповідача від 21.12.2005 № 906, для проведення перевірки Національною радою видається документ у формі посвідчення на право проведення перевірки за підписом голови Національної ради, скріплений печаткою.
Судом першої інстанцій встановлено, що відповідачем порушено строки проведення першої перевірки, а саме, перевірка проведена 09.10.2006, хоча в посвідченні на перевірку вказано період з 04.10.2006 по 06.10.2006.
Разом з тим колегія суддів зазначає, що таке порушення строків не є значним, а тому не може бути самостійною підставою для задоволення позову, якщо під час розгляду справи в суді встановлено обґрунтованість та законність висновків, прийнятих за результатами перевірки.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про рекламу" в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, застосування мови у рекламі здійснюється відповідно до чинного законодавства України про мови. Знаки для товарів і послуг наводяться у рекламі у тому вигляді, в якому їм надана правова охорона в Україні відповідно до чинного законодавства, зокрема статті 6 quinquies Паризької конвенції про охорону промислової власності.
Відповідно до статті 35 Закону України "Про мови в Українській РСР" тексти офіційних оголошень, повідомлень, плакатів, афіш, реклами і т.ін. виконуються українською мовою. Поряд з текстом, викладеним українською мовою, може бути вміщено його переклад іншою мовою.
Судами попередніх інстанцій встановлено та не заперечується позивачем, що транслювання частини реклами здійснювалось товариством з обмеженою відповідальністю "Студія Артекс" російською мовою.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про наявність порушень позивачем статті 6 Закону України "Про рекламу".
Згідно зі статтею 9 Закону України "Про рекламу" в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, реклама має бути чітко відокремлена від іншої інформації, незалежно від форм чи способів розповсюдження, таким чином, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу. Реклама у теле- і радіопередачах, програмах повинна бути чітко відокремлена від інших програм, передач на їх початку і наприкінці за допомогою аудіо-, відео, комбінованих засобів, титрів, рекламного логотипу або коментарів ведучих з використанням слова "реклама".
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач займається радіомовленням і розміщує у своїй програмі виключно звукову рекламу. Зважаючи на викладене, відокремлення реклами від програми має відбуватися за допомогою засобів, які можливо сприйняти слухачу -даному випадку, за допомогою звукових засобів. Колегія суддів вказує на необґрунтованість доводів касаційної скарги в частині можливості використання інших основних способів для ідентифікації реклами на радіо, оскільки абсолютна більшість споживачів мають змогу сприймати тільки звукову складову радіопрограми, яка є основною та єдиною, передбаченою ліцензією.
З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції в частині того, що належним способом донести таку інформація є звукове відтворення слова "реклама", а відтак, враховуючи встановлений судами попередніх інстанцій факт нездійснення позивачем такого відокремлення, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про порушення товариством з обмеженою відповідальністю "Студія Артекс" статті 9 Закону України "Про рекламу".
Відповідно до статті 9 Закону України "Про телебачення та радіомовлення" у загальному обсязі мовлення кожної телерадіоорганізації не менше 50 відсотків має становити національний аудіовізуальний продукт або музичні твори українських авторів чи виконавців.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про телебачення та радіомовлення" ліцензія на мовлення -документ державного зразка, який видається Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення та засвідчує право ліцензіата відповідно до умов ліцензії здійснювати мовлення, використовувати канали мовлення, мережі мовлення, канали багатоканальних телемереж.
Згідно з частинами 5, 7 статті 27 Закону України "Про телебачення та радіомовлення" визначені ліцензією на мовлення та додатками до ліцензії організаційні, технологічні та змістовні характеристики мовлення, а також організаційно-технічні, фінансові, інвестиційні зобов'язання ліцензіата становлять умови ліцензії на мовлення. Ліцензіат зобов'язаний виконувати умови ліцензії. Національна рада контролює виконання ліцензіатами умов ліцензій, а в разі їх порушення -застосовує штрафні санкції відповідно до вимог цього Закону.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ліцензією на право користування каналами мовлення, яка видана товариству з обмеженою відповідальністю "Студія Артекс", передбачено, що не менше 50 відсотків ефірного часу повинні становити передачі на українській мові.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що обсяг передач українською мовою в залежності від дати перевірки складає 35,79 відсотки та 4,4 відсотки.
Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.
З урахуванням викладеного, зважаючи на обставини, встановлені судами попередніх інстанцій на підставі доказів, досліджених під час судового розгляду справи, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів погоджується з позицією суду апеляційної інстанції щодо правомірності оскаржуваних рішень як таких, що прийнято відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, за наявності фактів порушення товариством з обмеженою відповідальністю "Студія Артекс" Законів України "Про телебаченні і радіомовлення" та Закону України "Про рекламу", у зв'язку з чим вказує на обгрунтованість позиції суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову.
Правова оцінка встановлених обставин справи судом апеляційної інстанції дана вірно, порушень норм матеріального чи процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення не допущено.
Згідно з частиною першою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Студія "Артекс" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2010 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута в порядку ст. ст. 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: