ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Шевченка 16, м. Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
27 січня 2009 р.
Справа № 8/38-17/129
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л.М. при секретарі судового засідання Жураківська М.І, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", вул.Шолуденка, 1, м.Київ, 04116
до відповідача Державного підприємства "Теплокомуненерго", вул.Б.Хмельницького, 14, смт.Богородчани, Івано-Франківська область, 77700
про стягнення боргу та штрафних санкцій за поставлений природний газ в сумі 124 552,33 грн. в т.ч. 70000 грн. 01 коп. основного боргу, 9583 грн. 57 коп. пені, 37963 грн.. 69 коп. інфляційних та 7005 грн. 06 коп. 3% річних.
Представники:
Від позивача: Овчарук О.О. - представник, (довіреність №164/10 від 26.12.08р.);
Від відповідача: Капущак Г. В. - представник, (довіреність №19 від 22.01.08р.);
Від відповідача: Пташник Т.В. - представник, (довіреність №10 від 9.01.09р.).
встановив: заявлено позов про стягнення боргу та штрафних санкцій за поставлений природний газ в сумі 124 552,33 грн. в т.ч. 70000 грн. 01 коп. основного боргу, 9583 грн. 57 коп. пені, 37963 грн. 69 коп. інфляційних та 7005 грн. 06 коп. 3% річних.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 19.06.2008р. у справі №8/38-17/129 задоволено частково позовні вимоги ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" та стягнуто ДП "Теплокомуненерго" 70000,01 грн. основного боргу; 4791,79 грн пені; 2170,00 грн. інфляційних втрат; 350,14 грн. трьох відсотків річних, 773,39 грн. державного мита, 73,24 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 13.10.08 скасовано рішення господарського суду Івано-Франківської області від 19.06.08 у справі №8/38 в частині стягнення 9583 грн. 57 коп. пені, 37963 грн. 69 коп. інфляційних та 7005 грн. 06 коп. -3% річних, справу в цій частині направлено на новий розгляд до господарського суду Івано-Франківської області, в решті позовних вимог рішення господарського суду від19.06.08 залишене без змін.
Розпорядженням голови господарського суду Івано-Франківської області від 18.11.08 справу №8/38 передано на новий розгляд судді Неверовській Л.М.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Просить стягнути з відповідача пеню за період з 17.11.07 по 17.05.08 в розмірі 9583,57 грн., три відсотки річних за період з 11.02.06 по 17.05.08 в розмірі 7005,06 грн., та інфляційних за період з лютого 2006 по квітень 2008 в розмірі 37963,69 грн.
Представники відповідача проти вимог позивача заперечує посилаючись на:
- Закон України від 01.07.03р "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію" від 20 лютого 2003 року N 554-IV;
- Закон України від 20.12.06р "Про реструктуризацію заборгованості за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і комунальні послуги, що утворились станом на 1 грудня 2006року" від 20 грудня 2006 року за N 498-V;
- неправильне нарахування позивачем інфляційних та 3% річних, мотивують тим, що відповідач позивачу заборгував по Договору № 06/05-2295-ТЕ-15 на час звернення до суду 70000 грн. за поставлений природний газ. Тому врахування встановленого індексу інфляції має нараховуватись від даної суми, а не від суми 1421888,32 грн. боргу, як це робить позивач.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, встановив:
30.12.2005р. між Державним підприємством "Теплокомуненерго" (далі ДП "Теплокомуненерго") та Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі ДК "Газ України") був укладений договір №06/05-2295-ТЕ-15 на постачання природного газу виключно для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій.
Згідно умов вказаного договору позивач, на протязі періодів з січня по квітень 2006 року та з жовтня по грудень 2006 року здійснив поставку природного газу відповідачеві на загальну суму 866812,63 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи акти прийому-передачі від 31.01.06, від 28.02.06, від 31.03.06, від 30.04.06, від 31.10.06, від 30.11.06, від 31.12.06.
Відповідач, за отриманий газ за вказаними актами прийому-передачі, здійснив часткову оплату в сумі 796812,62 грн. Згідно акту проведеної між ДК "Газ України" та підприємством "Теплокомуненерго" звірки розрахунків, заборгованість відповідача, станом на 31.03.08 становила 70000,01 грн. Як вбачається з поданих доказів оплати за газ, розрахунків оплата за поставлений газ здійснювалася з порушенням встановлених договором строків.
Згідно п. 6.1 договору поставки остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі природного газу до 10 числа наступного за місяцем поставки газу.
Пунктом 7.2. договору №06/05-2295 ТЕ-15 передбачено, що в разі неоплати або несвоєчасної оплати за поставлений природний газ у строки встановлені договором покупець сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу. Відповідно до п.7.5 договору неустойка нараховується протягом шести місяців, що передують моменту звернення з позовом.
Відповідно до розрахунків, позивач відповідачу нарахував пеню за період з 17.11.07 по 17.05.08 в розмірі 9583,57 грн., три відсотки річних за період з 11.02.06 по 17.05.08 в розмірі 7005,06 грн., та інфляційних за період з лютого 2006 по квітень 2008 в розмірі 37963,69 грн.
Суд вважає позовні вимоги частково обґрунтованими.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
У відповідності до ст. 230 Господарського кодексу України у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасником господарських відносин, до нього застосовуються штрафні санкції (штраф, пеня)
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Разом з тим відповідно до ст. 5 Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію" від 20 лютого 2003 року N 554-IV на суму реструктуризованої заборгованості не нараховується пеня житлово-комунальним підприємствам на їх заборгованість перед постачальниками енергоносіїв, інших матеріальних цінностей, що використовуються для надання послуг.
Стаття 1 Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію" від 20.02.03 № 554-IV встановлює, що заборгованість з квартирної плати та плати за комунальні послуги (водо-, тепло-, газопостачання, послуги водовідведення, електроенергія, вивезення побутового сміття та рідких нечистот) наймачів жилих приміщень та власників жилих будинків або квартир, яка склалася на дату набрання чинності цим Законом перед надавачами житлово-комунальних послуг, реструктуризується на термін до 60 місяців залежно від суми боргу та рівня доходів громадян на дату реструктуризації.
Відповідно до ст. 5 Закону України від 20.02.03 № 554-IV на суму реструктуризованої заборгованості не нараховується пеня житлово-комунальним підприємствам на їхню заборгованість перед постачальниками енергоносіїв, інших матеріальних цінностей, що використовуються для надання послуг.
В подальшому було прийнято Закон України "Про реструктуризацію заборгованості за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і комунальні послуги, що утворились станом на 1 грудня 2006року" від 20.12.06 № 498-У.
Статтею 1 Закону від 20.12.06 № 498-У встановлено, що заборгованість з квартирної плати (плати за утримання житла) та плати за комунальні послуги (водо-, тепло-, газопостачання, послуги водовідведення, електроенергія, вивезення побутового сміття та рідких нечистот) наймачів жилих приміщень та власників жилих будинків або квартир, яка склалася станом на 1 грудня 2006 року, перед надавачами зазначених послуг реструктуризується у порядку, визначеному Законом України "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію" від 20.02.03 № 554-IV.
На виконання вимог даних законів відповідач заключив та надав суду договори з населенням на реструктуризацію заборгованості терміном погашення до 60 місяців. Заборгованість населення, яка станом на 01.07. 2003 року було реструктуризовано до жовтня 2008року, заборгованість на початок 2007 року було реструктуризовано до лютого 2012 року.
Заборгованість населення перед відповідачем станом на 01.01.2007 року по договорах реструктуризації 2003-2004р.р. згідно Закону України № 554-IVвід 20.02.03 становить 157147 грн. 63 коп.
Заборгованість населення перед відповідачем станом на 01.01.07 по договорах реструктуризації, згідно закону України № 498-У від 20.12.06 становить 113584 грн 23 коп.
Укладені договори свідчать про те, що заборгованість населення реструктуризовано. На заборгованість населення розповсюджується Закон від 20.02.03 № 554-IV, що призвело до несвоєчасного отримання плати за надані послуги по постачанню теплової енергії. Відповідно, відповідач не зміг розрахуватися за отриманий природний газ.
Оскільки, відповідач відноситься до надавачів житлово комунальних послуг, а предметом договору від 30.12.2005 року є постачання природного газу для потреб населення, з урахуванням положень ст.ст.1,5 Закону України “Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожитий газ та електроенергію» від 20.02.2003 року № 554-IV., на суму реструктуризованої заборгованості пеня не нараховується.
З огляду на викладене, в частині стягнення 9583 грн. 57 коп. пені слід відмовити в позові.
Положеннями ст. 625 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок боржника сплатити борг з врахуванням інфляційних втрат та річних на вимогу кредитора за весь період прострочення.
Борг відповідача перед позивачем згідно розрахунку виник з лютого 2006р в сумі 142888 грн. 32 коп., який відповідач періодично погашав і станом на 31.03.08 борг відповідача становив 70000 грн. 01 коп. ( даний борг на виконання рішення суду від 19.06.08 по справі №8/38 було погашено пл. дорученням №2 від 20.10.08р), відповідно із лютого 2006р по квітень 2008р було правомірно позивачем нараховано 37963 грн. 69 коп. - інфляційних втрат, та з 11.02.06 по 17.05.08 - 7005 грн. 06 коп. трьох відсотків річних.
Крім того, при розрахунку інфляційних втрат та трьох відсотків річних від простроченої суми позивач за кожен конкретний місяць врахував проплати і загальну кількість днів прострочення.
Відповідач в судове засідання подав платіжне доручення №304 від 21.10.08 про сплату 8158 грн. 56 коп. санкцій на виконання рішення господарського суду від 19.06.08 по справі №8/38, яке в подальшому було скасовано постановою ВГСУ. За наведених обставин даний платіж про сплату слід зарахувати в погашення інфляційних втрат.
З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню в сумі 29805 грн. 13 коп.
В частині стягнення 8158 грн. 56 коп. інфляційних припинити провадження у справі відповідно до п.1-1 ст.80 ГПК України.
Вимога позивача про стягнення 7005 грн. 06 коп. трьох відсотків річних підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11, 509,526, 546, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.20,193 Господарського кодексу України, Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію" від 20.02.03 № 554-IV, Закону України "Про реструктуризацію заборгованості за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і комунальні послуги, що утворились станом на 1 грудня 2006року" від 20.12.06 № 498-У, 49,83, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов задоволити частково.
Стягнути з ДП "Теплокомуненерго", вул. Б.Хмельницького, 14, смт. Богородчани, Івано-Франківська область, 77700 (р/р 2600330075 Богородчани ВОБ, МФО336622, код ЄДРПОУ 22168970 на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116, р/р260083013814 в ГОУ ПІБ України, МФО300012, код ЄДРПОУ 31301827) 29805 грн. 13 коп. інфляційних та 7005 грн. 06 коп. - річних, 449 грн. 69 коп. державного мита, 97 грн. 24 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В частині стягнення 8158 грн. 56 коп. інфляційних припинити провадження у справі.
В частині стягнення 9583 грн. 57 коп. пені відмовити в позові.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
рішення підписане 02.02.09
Виготовлено в АС "Діловодство суду"