Справа № 119/1744/12
Провадження № 1/117/2/13
18 лютого 2013 року Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого - судді Тощевої О.О.
при секретарі - Ібрагімової А.С.
за участю:
прокурора - Архірєєва Д.С.
потерпілого - ОСОБА_1
представника
потерпілого - ОСОБА_2
захисника
обвинуваченого - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Совєтський Совєтського району АР Крим кримінальну справу відносно:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Фергана, громадянина України, маючого повну загальну середню освіту, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, працюючого приватним підприємцем, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України не судимого,
обвинуваченого у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, -
ОСОБА_4 30 серпня 2008 року приблизно о 12 годині, знаходячись на полі лот НОМЕР_3, розташованому поблизу с. Іллічеве Совєтського району АР Крим, керуючи автомобілем марки «Кіа Сід», номерний знак НОМЕР_1, навмисно наїхав на ОСОБА_1, в результаті чого спричинив тілесні ушкодження у вигляді: тупої травми правого коліна попереду і правого стегна попереду; закритого внутрішнього пошкодження правого колінного суглобу у виді подовжнього неповного пошкодження медіального меніска; неповного подовжнього пошкодження передньої хрестообразної зв'язки, з яких взяті окремо пошкодження правого колінного суглобу відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я строком більш ніж на 21 добу.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 вину свою у вчинені вказаного злочину не визнав повністю, вказавши на наступне. 30 серпня 2008 року на належному йому полі лот НОМЕР_3, розташованому поблизу с. Іллічеве Совєтського району АР Крим, він комбайном збирав соняшник. Дане поле знаходилось в оренді у потерпілого ОСОБА_1 в період часу з 2001 року по 2003 рік. Але потерпілий продовжував сіяти і вбирати врожаї на його лоті, незаконно виправивши у договорі оренди дати на 2004 рік по 2009 рік. Підсудний неодноразово просив, щоб ОСОБА_1 сплачував йому орендну плату, в чому той відмовляв. Отримавши в липні 2008 року державний акт на вказану земельну ділянку, підсудний приїхав на поле, де побачив соняшник, який він не сіяв. При цьому, ОСОБА_1 заперечував, що це його соняшник. Тоді підсудний найняв комбайн для збору цього соняшника. Коли комбайн почав працювати, приїхав на поле ОСОБА_1 з яким було ще декілька чоловік. Між ними виникла сварка, під час якої потерпілий наніс підсудному декілька ударів, заявивши, що той знаходиться на його полі. Після завданих ударів підсудний впав на землю. Після чого підсудний наказав своєму водію, якого найняв збирати соняшник, їхати з поля, оскільки турбувався за нього, а потім зі свого мобільного телефону викликав міліцію, а ОСОБА_1 у цей час наказав своїм робочим розвантажувати насіння з найнятого підсудним комбайна. Потім на поле приїхав комбайн ОСОБА_1, якому підсудний за допомогою свого автомобіля став заважати косити соняшник, перегородивши цьому комбайну шлях, в результаті цього, потерпілий підійшов до автомобіля підсудного і почав сідати на капот. Щоб не пошкодити капот і бампер, підсудний від'їхав назад. Проте ОСОБА_1 знову намагався сісти на капот автомобіля, тоді підсудний різко здав назад і потерпілий по інерції впав на землю, при цьому контакту тіла потерпілого з автомобілем не було. ОСОБА_1 впав самостійно. Вже сидячі на землі він почав кликати свою дружину, яка знаходилась на краю поля, щоб вона його знімала на відеокамеру. Підсудний об'їхав ОСОБА_1, який самостійно піднявся з землі і потім знову підійшов до двері автомобіля підсудного з водійської сторони та почав щось кричати. Підсудний заблокував двері автомобіля, а потім об'їхавши комбайн виїхав на дорогу, де зупинився і став чикати міліцію. Підсудний вказує, що у час падіння потерпілого на землю, на полі біля них, крім підсудного, потерпілого і його робітника ОСОБА_5 більш нікого не було.
Однак, незважаючи на невизнання підсудним своєї вини, його вина у скоєні злочину повністю підтверджується показаннями потерпілого та свідків:
- показаннями потерпілого ОСОБА_1 наданих у судовому засіданні в тій частині, що 30 серпня 2008 року йому зателефонував сторож ОСОБА_6, який охороняв поле лот НОМЕР_3, та повідомив, що на поле заїхав чужий комбайн і розпочав збирання соняшника. Приїхавши на місце, він побачив автомобіль ОСОБА_4 та чужий комбайн, який збирав врожай. Після чого зателефонував своєму заступнику ОСОБА_7 та іншим працівникам підприємства СТОВ „Лідер". Пізніше збирання врожаю комбайном ОСОБА_4 було зупинено, а комбайн СТОВ „Лідер" розпочав збирати врожай. Проте, підсудний на своєму автомобілі став заважати роботі цього комбайна, зупинивши перед ним свій автомобіль. Знаходячись на полі, потерпілий повернувся спиною до автомобіля і наказав комбайнеру, щоб той не припиняв збирання врожаю, та в цей час почув поштовх у спину. Він зрозумів, що це робив ОСОБА_4 своїм автомобілем, при цьому зробив це декілька разів. Після одного з таких поштовхів потерпілий впав на капот автомобіля. Коли встав і обернувся обличчям до автомобіля, який спочатку від'їхав назад, побачив, що автомобіль направився вперед у його напрямку. Потерпілий намагався ухилитися від наїзду, але не встиг та отримав удар в область правого коліна бампером автомобіля. Від удару впав на землю і почув різку біль у коліні. ОСОБА_4 тим часом намагався зникнути з місця події, однак працівники потерпілого затримали його на виїзді з полю, перегородивши йому проїзд. Коліно у потерпілого стало різко опухати, після чого йому викликали швидку і доставили до лікарні. Крім того, зазначав, що раніше травми коліна у нього не було;
- показаннями ОСОБА_8 допитаного в судовому засіданні в якості свідка, який показав, що у 2008 році він працював водієм у СТОВ „Лідер" на автомобілі марки „ГАЗ 53", на якому 30 серпня 2008 року приїхав на поле, де працював чужий комбайн. На полі знаходився потерпілий ОСОБА_9 та ОСОБА_4 на своєму автомобілі марки „Кіа Сід". Робота чужого комбайна була зупинена. Після чого на поле зайшов працювати комбайн ОСОБА_9 Проте, ОСОБА_4 на своєму автомобілі почав перешкоджати роботі комбайна, перекриваючи рух. В цей час ОСОБА_8 знаходився у своєму автомобілі приблизно на відстані 200 метрів від них і бачив як до автомобіля підсудного підійшов ОСОБА_9 та став перед ним. У цей час автомобіль ОСОБА_4 здав назад і різко поїхав у перед на потерпілого, після чого ОСОБА_9 упав на землю, а ОСОБА_4 об'їхав його і виїхав на край поля. Зазначив, що після падіння на землю ОСОБА_9 не міг самостійно пересуватися. Підтвердив свої первинні показання, оскільки тоді більш пам'ятав події що відбулися на полі;
- показаннями ОСОБА_7 допитаного в судовому засіданні в якості свідка, який показав, що працює заступником директора у СТОВ „Лідер". 30 серпня 2008 року йому повідомили про те, що ОСОБА_4 проводить збирання врожаю на полі, яке належить СТОВ „Лідер". Приїхавши на поле він побачив чужий комбайн і ОСОБА_4 на своєму автомобілі. Роботу комбайна вони зупинили та запустили на поле працювати свій комбайн. В цей час ОСОБА_4 на своєму автомобілі перегородив рух комбайна. Він сидів у автомобілі марки „ГАЗ 53" з ОСОБА_8 і все бачив на відстані приблизно 200 метрів. Бачив як до автомобіля ОСОБА_4 підійшов потерпілий і став перед ним. Після чого ОСОБА_4 від'їхав назад та різко поїхав вперед на ОСОБА_9, вдаривши останнього. ОСОБА_9 після зіткнення впав на коліна, а підсудний об'їхав його і виїхав на край поля. ОСОБА_7 потім виїхав на дорогу з метою перегородити рух підсудному, щоб він не уїхав з місця події. Зазначив, що він бачив зіткнення, після якого допоміг ОСОБА_9, так як останній шкандибав і не міг самостійно пересуватися. Підтвердив свої первинні показання на очній ставці з ОСОБА_4, які були оголошенні у судовому засіданні;
- показаннями ОСОБА_10 допитаної в судовому засіданні в якості свідка, яка показала, що працює юристом у СТОВ „Лідер". 30 серпня 2008 року їй повідомили про те, що на полі, належного СТОВ „Лідер", знаходиться чужий комбайн, який збирав врожай. Тоді вона разом з ОСОБА_7 приїхали на поле, де побачила ОСОБА_4 і чужий комбайн, робота якого була зупинена. Після чого потерпілий прийняв рішення провести позапланове збирання врожаю. У зв'язку з чим, комбайн СТОВ „Лідер" приїхав на поле і почав працювати. Проте до комбайну під'їхав ОСОБА_4 і став заважати його роботі, зупинивши свій автомобіль перед ним. В цей час свідок знаходилась за комбайном, а ОСОБА_1 попереду комбайна. Коли машина ОСОБА_4 почала їхати у їх напрямку вона увімкнула відеокамеру і почала знімати. Комбайн також почав рухатись і вона побачила із-за комбайна ОСОБА_1, який піднявся з землі та, шкандибаючи йшов у її напрямку і кричав, щоб зупинили ОСОБА_4 Потерпілий повідомив, що на нього наїхав ОСОБА_4 Після чого вони викликали швидку і міліцію. Зазначила, що раніше травму коліна потерпілий не отримував;
- показаннями лікаря хірурга Совєтського РТМО ОСОБА_11 допитаного в судовому засіданні в якості свідка, з яких вбачається, що 30 серпня 2008 року він знаходився на чергуванні у лікарні. До нього на прийом звернувся ОСОБА_1, який пояснив, що на нього було здійснено наїзд автомобілем. При його огляді був встановлений діагноз «пошкодження зв'язок колінного суглобу правої ноги». Такий діагноз був встановлений попередньо, а ОСОБА_9 направлений до 6 міської лікарні м. Сімферополя для встановлення точного діагнозу, так як на той час у лікарні не було травматолога і спеціального обладнання. Результати огляду було відображено у відповідній довідці;
- показаннями ОСОБА_5 допитаного в судовому засіданні в якості свідка, який показав, що 30 серпня 2008 року він приїхав на комбайні СТОВ „Лідер" збирати соняшник. Під час збирання, ОСОБА_4 на своєму автомобілі перегородив йому шлях. Він почав здавати назад, але ОСОБА_4 просувався за ним. Після чого підійшов ОСОБА_1 і став перед автомобілем ОСОБА_4 В якийсь момент свідок відвернувся, а коли обернувся, то побачив як потерпілий стоїть на коліні, а ОСОБА_4, об'їхавши його, поїхав далі. Зазначав, що ОСОБА_1 після наїзду при ходьбі шкандибав, однак раніше він не бачив цього у потерпілого;
- показаннями ОСОБА_12 допитаного в судовому засіданні в якості свідка, який показав, що на початку червня 2008 року він був запрошений на футбольний матч в якості арбітра. Гра відбувалася у с. Іллічево Совєтського району АР Крим. В склад однієї з команд входив потерпілий ОСОБА_1, якого під час гри було замінено, у зв'язку з отриманою травмою. Він не звертав уваги на те, яка саме була отримана травма. Потім через декілька днів він дізнався, що у потерпілого були зламані ребра;
- показаннями судово-медичного експерта ОСОБА_13 допитаного в судовому засіданні в якості експерта, в тій частині, що у потерпілого було виявлено закрите внутрішнє пошкодження правого колінного суглобу, часткове пошкодження передньої хрестообразної зв'язки і внутрішнього меніска. Травма правого колінного суглобу і синці на правій верхній кінцівки у потерпілого могли утворитися при обставинах, які виникли при подіях 30 серпня 2008 року. При дослідженні потерпілого 08 вересня 2008 року були виявлені садінь (подряпини) під коричнюватими, підсохлими корочками, що частково відійшли на нижній треті передньої поверхні правого стегна і на передній поверхні правого коліна. Зазначив, що підтверджує раніше зроблений висновок і показання дані на досудовому слідстві. Робив висновок на підставі медичних документів. Крім того, вказав, що при пошкоджені христообразної зв'язки крововилив повинен бути у залежності від величини пошкодження, проте часткове пошкодження меніска може і не супроводжуватися активним крововиливом, або крововилив може відбуватися в окружні тканини. Вказав, що меніск і зв'язки це різні речі. Пошкодження медіального меніска, яке було спричинено потерпілому відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Також рубцева тканина є наслідком загоєння і мінімальний строк її утворення складає більш тижня;
Показання свідків в цілому узгоджуються між собою та з письмовими доказами, зібраними у ході досудового слідства, дослідженими під час судового розслідування, а саме:
- заявою ОСОБА_9 про спричинення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_4 (а.с. 20 Т.1);
- довідкою лікаря хірурга Совєтської ЦРЛ ОСОБА_11, яка свідчить про те, що ОСОБА_1 звертався до нього за допомогою 30.08.2008 року і йому був встановлений діагноз: забив правого колінного суглобу з пошкодженням зв'язок (а.с. 30, Т.1);
- протоколом огляду місця події та таблицею ілюстрацій до нього, а саме ділянки відкритої місцевості на полі, розташованого поблизу с. Іллічеві Совєтського району АР Крим, під час проведення якого ОСОБА_1 показав, що ОСОБА_4 здійснив наїзд на нього в тій час, коли він стояв боком до автомобілю, завдавши вдару у його праве коліно, після чого він впав на землю (а.с. 38-41, Т.1);
- протоколом огляду автомобіля марки «Кіа Сід», номерний знак НОМЕР_1 та фототаблицею, згідно якого, на капоті цього автомобіля, яким керував ОСОБА_4, виявлено дві вм'ятини (а.с. 82-84, Т.1);
- довідкою Совєтської центральної районної лікарні, яка свідчить про те, що ОСОБА_1 звертався до лікарні за допомогою та у період часу з 01.09.2008 року по 01.10.2008 року йому видавався лікарняний з діагнозом: забив правого колінного суглобу з пошкодженням зв'язок (а.с. 91, Т.1);
- актом судово-медичного дослідження (обстеження) № 287 від 22.10.2008 року, згідно якого ОСОБА_1 було діагностовано тілесні ушкодження у вигляді закритого внутрішнього пошкодження правого колінного суглобу у виді подовжнього неповного пошкодження медіального меніска; неповного подовжнього пошкодження передньої хрестообразної зв'язки, з яких взяті окремо пошкодження правого колінного суглобу відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я строком більш ніж на 21 добу (а.с. 131-132 Т.1);
- актом судово-медичного дослідження (обстеження) №90 від 14.04.2010 року (а.с. 139-140 Т.1) та висновком експерта №27 від 08.06.2010 року (а.с. 148-149 Т.1), з висновку яких вбачається, що травма у ОСОБА_1 могла утворитися в результаті вдару бампером рухаючогося автомобіля по передній поверхні в область правого колінного суглобу при вертикальному або близькому до нього положення потерпілого і відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості як такі, що викликали тривалий розлад здоров'я. Крім того, травма правого колінного суглобу могла з'явитися при вказаних ОСОБА_1 обставинах. Проте, травма правого колінного суглобу при падінні потерпілого ОСОБА_1 з капоту автомобіля спиною на ґрунт при вказаних ОСОБА_4 обставинах події виключається;
- протоколом виїмки від 09.09.2010 року, відповідно з яким автомобіль марки «Кіа Сід», номерний знак НОМЕР_1, належний ОСОБА_4, було вилучено (а.с. 166, Т.1);
- протоколом огляду автомобілю марки «Кіа Сід», номерний знак НОМЕР_1 в якості речового доказу (а.с. 167, Т.1);
- протоколом очної ставки між ОСОБА_1 та ОСОБА_4, де потерпілий наполягає на своїх показаннях, які не протиріччять обставинам справи і у цілому узгоджуються з іншими доказами (а.с. 180-181 Т.1);
- протоколом очної ставки ОСОБА_8 з ОСОБА_4, де свідок наполягає на свої раніше наданих показаннях (а.с. 225 Т.1);
- протоколом очної ставки ОСОБА_6 з ОСОБА_4, де свідок наполягає на раніше наданих ним показаннях (а.с. 226 Т.1);
- протоколом виїмки медичних документів і фото знімків (а.с. 250 Т.1);
- висновком комісійної судово-медичної експертизи №10 від 28.04.2012 року, згідно якої ОСОБА_1 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді тупої травми правого коліна спереду і правого стегна у нижній треті спереду - ссадини на правом коліні спереду, ссадина нижньої треті правого стегна, закрите внутрішнє пошкодження правого колінного суглобу у вигляді подовжнього неповного пошкодження медіального меніска, неповного подовжнього пошкодження передньої хрестообразної зв'язки, що встановлено при оперативному втручанні (ортоскопії). Вказана травма правої нижньої кінцівки спричинена впливом твердого предмету або при вдарі о такий з місцеприкладанням сили в область правого коліна спереду і нижньої треті правого стегна спереду, що могло мати місце при травмуванні цієї ділянки тіла частинами рухаючого автотранспорту; узяті окремо пошкодження правого колінного суглобу, відносяться до середнього ступеня тяжкості пошкоджень, як такі, що спричинили тривалий розлад здоров'я строком більш ніж на 21 добу. При цьому, травма коліна у ОСОБА_1 більш ймовірно була спричинена ударом частиною рухаючогося транспорту в область коліна, оскільки в даному випадку розвивається більше травмуюче зусилля (а.с. 140-142 Т.2).
З досліджених судом показань свідків вбачається, що факт наїзду ОСОБА_4 на ОСОБА_1 знайшло своє підтвердження, при цьому, надані свідками у судовому засіданні свідчення узгоджуються між собою та іншими доказами по справі, а також не протиріччять показанням наданим ними на досудовому слідстві. У суду немає підстав для того, щоб ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідками. Дані про їх заінтересованість у результаті розгляду справи відсутні, неприязних відносин між ними та підсудним не було, тим самим причин його оговорювати не має.
До доводів ОСОБА_4 про те, що він не здійснював наїзд на ОСОБА_1, а потерпілий сам впав на землю і отримав травму коліна, яка за ствердженнями підсудного, потерпілим була отримана ще раніше, а також до доводів його захисника - адвоката ОСОБА_3 в яких він зазначав, що ОСОБА_1 отримав травму коліна раніше, що підтвердила проведена операція, оскільки під час її проведення при ортоскопії колінного суглобу потерпілого, крові виявлено не було, а це свідчить про отримання травми не менш 3-4 тижнів потому, тобто раніше ніж 30 серпня 2008 року, коли було здійснено наїзд, і тому на підставі цього підсудного потрібно оправдати, суд відноситься критично і тому розцінює ці доводи, як спосіб захисту та уникнення підсудним від кримінальної відповідальності за вчинений ним злочин, оскільки ці доводи не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, виходячи з іншого.
В основу ствердження як підсудного, так і його захисника про отримання ОСОБА_1 раніше травми коліна, лягли показання наданих у судовому засіданні лікарів клініки «Гінезіс» ОСОБА_14 та ОСОБА_15, яки були допитані у якості свідків. З пояснень яких вбачається, що під час проведення ОСОБА_1 операції, яка проводилась у клініки «Гінезіс», ортоскопії колінного суглобу, не було виявлено крові. На підставі чого свідками було зроблено висновок, що травма була отримана 3-4 тижня потому, оскільки така травма повинна супроводжуватися крововиливом. Потім усе переходить у рубцевий процес. Строк формування рубця 3-4 тижня, та строк його дозрівання 6-8 тижнів. Відсутність крові у колінному суглобі і наявність рубцевої ткані свідчить про давність травми. Також у своїх показаннях лікар ОСОБА_16 зазначав, що зі слів лікаря ОСОБА_17 у червні 2008 року потерпілий ОСОБА_1 звертався до нього з травмою грудної клітини та колінного суглобу.
Суд виходить з того, що вказані лікарі не є судово-медичними експертами, тому на їх висновки не можливе опиратися, оскільки по даній справі було проведено судово-медичне дослідження та декілька судово-медичних експертиз. Крім того, дані показання цих лікарів про відсутність крові у колінному суглобі, що було виявлено під час проведення операції, не підтверджуються записами зробленими у медичних документах на ОСОБА_1 Разом із тим, ствердження підсудного і його захисника про отримання ОСОБА_1 травми коліна у червні 2008 року не підтверджуються відповідними доказами, а також, спростовуються показаннями свідків допитаних у судовому засіданні, які вказували, що вони не бачили, щоб потерпілий отримував травму коліна і шкандибав до подій 30.08.2008 року. Зокрема із свідчень ОСОБА_12 вбачається, що на футбольному матчі у червні 2008 року ОСОБА_1 не отримував травму коліна.
Також у висновку комісійної судово-медичної експертизи №10 від 28.04.2012 року, зазначається про те, що при огляді ОСОБА_1 та ортоскопії суглобу описання оперативного втручання проведено лаконічно, без уточнюючих особливостей, без зазначення наявності новіальної (суглобної) рідини і крові, яка могла бути присутньою, але не відмічена.
Щодо звернення ОСОБА_1 до лікаря ОСОБА_17, то в амбулаторній карті із клініки «Гінезіс» мається лише один запис лікаря ОСОБА_17 про огляд потерпілого і в ній вказано на наявність «фронтальної і сагітальної нестабільності» в колінному суглобі, що згідно висновку судово-медичної експертизи №10 від 28.04.2012 року означало би розрив усіх зв'язок колінного суглобу і пошкодження менісків, повну утрату функції суглобу і неможливість переміщення без костилів, а не тільки кульгавість, як відмічалося лікарем ОСОБА_17 Крім того, ним було пальпаторно (на дотик) відмічений біль (зовнішньої) поверхні суглобу, і його огляд не супроводжувався об'єктивними дослідженнями - рентген знімками, пункцією суглоба.
Проте, як вбачається з наданих у судовому засіданні показань експерта ОСОБА_13, при пошкоджені христообразної зв'язки крововилив повинен бути у залежності від величини пошкодження, проте часткове пошкодження меніска, яке було діагностовано потерпілому, може і не супроводжуватися активним крововиливом, або крововилив може відбуватися в окружні тканини. При цьому, пошкодження медіального меніска, яке було спричинено потерпілому відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Також на підтвердження цих тверджень лікар ОСОБА_15 вказував на те, що травма меніска може і не приводити до крововиливу.
Тому, суд не приймає до уваги ствердження підсудного та його захисника про отримання потерпілим ОСОБА_1 травми коліна раніше до подій 30.08.2008 року, оскільки таки ствердження не чим не доведені та не підтверджені.
Досліджені судом показання інших свідків та експерта наданих у судовому засіданні суд вважає правдивими й приймає їх до уваги, оскільки вони узгоджувалися з сукупністю інших доказів, досліджених у судовому засіданні.
Таким чином, на підставі аналізу показань свідків, експерта ОСОБА_13 й досліджених по справі пісьмових доказів, суд приходить до висновку про наявність вини підсудного ОСОБА_4 у скоєнні цього злочину в межах обвинувачення, вважаючи, що дії підсудного ОСОБА_4 органами досудового слідства правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 122 КК України як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я строком більш ніж на 21 добу.
Вивченням особистості підсудного встановлено, що ОСОБА_4 раніше в силу ст. 89 КК України не судимий, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, є фізичною особою - приватним підприємцем, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває (а.с. 158-172 Т.2, а.с. 112-113 Т.3).
Призначаючи підсудному ОСОБА_4 міру кримінального покарання, відповідно до ст. 65 КК України суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним діяння, спосіб та обстановку його скоєння, а також враховує тяжкість скоєного ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.
Крім того, призначаючи покарання суд враховує досліджені дані про особу винного, бере до уваги відсутність обставин, які обтяжують та пом'якшують його покарання.
На підставі викладеного, суд вважає необхідним і достатнім призначити підсудному ОСОБА_4 покарання у вигляді обмеження волі в межах строку, встановленого для даного виду покарання Загальною частиною КК України та передбаченого санкцією ч.1 ст.122 КК України.
При цьому, виправлення та перевиховування підсудного ОСОБА_4 на думку суду повинно проходити у містах обмеження волі, а крім того, законних підстав для застосування до підсудного положення статей 69, 69-1, 75 КК України відсутні.
Вирішуючи питання про запобіжний захід до набрання вироком законної сили, суд не знаходить підстав для зміни раніше обраного підсудному запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд.
Питання про речові докази належить вирішити відповідно до ст. 81 КПК України (в редакції 1960 року).
Витрати пов'язані із затратами на проведення автотехнічної експертизи у розмірі 1288 (одна тисяча двісті вісімдесят вісім) гривень 80 копійок, які відповідно до ст. 93 КПК України (в редакції 1960 року) повинні бути стягнуті з підсудного в дохід держави.
Крім цього, потерпілим ОСОБА_1 заявлено цивільний позов до підсудного ОСОБА_4 про стягнення на свою користь завданої злочином матеріальної та моральної шкоди.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в результаті скоєного злочину потерпілому були завдані тілесні ушкодження, а саме травма правого коліна, в наслідок чого він неодноразово знаходився на стаціонарному лікуванні, були проведені дві операції, у зв'язку з чим на лікування цієї травми ним були понесені витрати на придбання медичних засобів під час лікування та після лікування, витрати на проведення операцій, на поїздки у м. Сімферополь для лікування та смт. Нижньогірський для проходження судово-медичної експертизи, у зв'язку з чим понесені витрати на загальну суму 11 635 гривень 62 копійки, яку просить стягнути на свою користь з підсудного.
Разом із тим ОСОБА_1 зазначає у позовній заяві, що внаслідок злочинних дій підсудного, йому було завдано фізичного болю, який він відчував в результаті отриманих тілесних ушкоджень, а також під час проведених операцій. При цьому, потерпілий відчув душевний біль пов'язаний з спричиненням йому тілесних ушкоджень і протиправною поведінкою ОСОБА_4, який відмовився добровільно відшкодувати матеріальну шкоду. Крім того, зазначає, що в результаті скоєного злочину постраждала його ділова репутація, оскільки являючись керівником підприємства СТОВ „Лідер" він змушений був постійно відволікатися від роботи, приділяючи увагу і час лікуванню отриманої травми. У зв'язку з чим, вважає, що йому було завдано моральну шкоду, яку він оцінює у 11 000 (одинадцять тисяч) гривень та просить стягнути на свою користь з підсудного.
Розглянувши позовну заяву та заслухавши пояснення потерпілого і його представника, суд доходить висновку, що вимоги про стягнення матеріальної шкоди підлягають задоволенню в повному обсязі на підставі ст. 1166 ЦК України, оскільки сума позову підтверджена потерпілим документально (а.с.169-195 Т.3).
Разом із тим, з урахуванням ступеню глибини і тривалості душевних страждань які потерпілий зазнав в результаті протиправних дій, характеру самого діяння і спричиненої шкоди, суд виходить з положень ч.3 ст. 23 ЦК України, згідно якої розмір грошового стягнення моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізувати, ступені вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, яки мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.
Приймає до уваги викладене, з урахуванням характеру та продовження фізичних і моральних страждань, пережитих потерпілим у зв'язку з скоєнням злочину, а також виходячи з основ розумності та справедливості, суд вважає, позовні вимоги про стягнення моральної шкоди обґрунтованими, та такими що підлягають задоволенню у повному обсязі і на підставі ст. 1167 ЦК України стягнути з підсудного на користь потерпілого моральну шкоду у розмірі 11000 (одинадцять тисяч) гривень.
На підставі викладеного, керуючись статями 323, 324 КПК України (у редакції 1960 року), суд -
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України та призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року 6 (шість) місяців обмеження волі.
Запобіжний захід підсудному до набрання вироком законної сили залишити без змін - підписка про невиїзд.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення автотехнічної експертизи у розмірі 1288 (одна тисяча двісті вісімдесят вісім) гривень 80 копійок.
Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення завданої злочином матеріальної та моральної шкоди - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 11635 (одинадцять тисяч шістсот тридцять п'ять) гривень 62 копійки та моральну шкоду в розмірі 11000 (одинадцять тисяч) гривень, а усього 22635 (двадцять дві тисячі шістсот тридцять п'ять) гривень 62 копійки.
Речовий доказ по справі: автомобіль марки «Кіа Сід», номерний знак НОМЕР_1, який знаходиться на зберіганні на території Совєтського РВ ГУ МВС України в АР Крим - повернути ОСОБА_4 в його повне розпорядження, як законному власнику цього транспортного засобу.
Речовий доказ по справі: диск з відеозаписом - DVD-R, 4.7 GB, 120min, 8x, «VALUEPACK» by traxdata, лицева сторона чорного кольору, залишити зберігатися у матеріалах кримінальної справи.
Вирок може бути оскаржено протягом п'ятнадцяті діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Автономної Республіки Крим шляхом подачі апеляційної скарги через Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим.
Головуючий суддя: