06 лютого 2013 р. № 2-а- 13290/12/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддя Бабаєв А.І.
при секретарі судового засідання Безщасній Т.О.
за участі:
представника позивача Суркової Л.П.,
представника відповідача Іванової Л.І.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом Повного товариства "Ломбард ПРАТ "Грантполіс" і компанія" до Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
Повне товариство "Ломбард ПРАТ "Грантполіс" і компанія" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комінтернівського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції (61068, м. Харків, пров. Клейменівський, 6) з накладення арешту та внесення в акт опису й арешту майна серія АА № 765032 від 11.11.2010 року квартири у будинку готельного типу, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1
- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції (61068, м. Харків, пров. Клейменівський, 6), якою проведено опис майна ОСОБА_3 і накладено на нього арешт в частині накладення арешту та внесення в акт опису й арешту майна серія АА № 765032 від 11.11.2010 року квартири у будинку готельного типу, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1
- зобов'язати Комінтернівський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції (61068, м. Харків, пров. Клейменівський, 6) в особі начальника Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції зняти арешт та виключити з акту опису й арешту майна серія АА № 765032 від 11.11.2010 року квартиру у будинку готельного типу, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1
- зобов'язати Комінтернівський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції (61068, м. Харків, пров. Клейменівський, 6) в особі начальника Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції здійснити дії, що випливають зі зняття арешту квартири у будинку готельного типу, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, а саме: дії з вилучення запису про арешт квартири у будинку готельного типу, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що накладення арешту Комінтернівським відділом ДВС Харківського міського управління юстиції на майно боржника ОСОБА_3, що є предметом забезпечення по кредитному договору № С-30/10-2009 від 23.10.2009 року позбавляє права ПТ "Ломбард ПРАТ "Грантполіс" і компанія" задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за кредитом. При цьому зазначив, що мав пріоритетне право на задоволення своїх вимог, оскільки право застави виникло раніше ніж був накладений арешт на заставлене майно та вартість заставленого майна є значно нижчою ніж розмір заборгованості боржника перед позивачем. Таким чином, вважає дії відповідача стосовно накладення арешту на заставлене майно протиправними.
В судове засідання представник позивача прибула, позов підтримала та просила задовольнити позов.
Відповідач, Комінтернівський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції проти позову заперечував. В обґрунтування заперечень зазначив, що дії Комінтернівського ВДВС Харківського міського управлінню юстиції відповідають вимогам Закону України "Про виконавче провадження".
В судове засідання представник відповідача прибула, проти позову заперечувала та просила відмовити у задоволені позову.
Треті особи, в судове засідання не прибули, про дату час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності прийшов до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 27.04.2010 року Комінтернівським районним судом м. Харкова було видано стягувачу - ПАТ КБ Приват Банк виконавчий лист № 2-760/2010. Виконавчий документ виданий за рішенням про стягнення ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ Приват Банк заборгованості за кредитом в розмірі 44 976 грн. 60 коп., суму сплаченого судового збору в розмірі 449 грн. 77 коп. та 120 грн. 00 коп. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, всього присуджено до стягнення суму коштів в розмірі 45 546,37 грн.
Стягувачем до Комінтернівського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції було подано заяву з проханням відкрити виконавче провадження та провести виконавчі дії по виконанню зазначеного виконавчого листа Комінтернівського районного суду м. Харкова. В заяві стягувач просив накласти арешт на все майно, що належить на праві власності боржнику - ОСОБА_3, а саме на однокімнатну квартиру у будинку готельного типу, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.
25.06.2010 року державним виконавцем Комінтернівського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 19955992 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ЗАТ КБ "Приват Банк" заборгованості в розмірі 45 546,37 грн.
На підставі вказаної постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 19955992 було накладено арешт на однокімнатну квартиру у будинку готельного типу, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Частиною 1 статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21.04.1999 року (надалі - Закон № 606-XIV) визначено, що примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Відповідно до ст. 3 Закону № 606-XIV (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи: 1) виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду, Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України та Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України; 2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках, передбачених законом; 3) судові накази; 4) виконавчі написи нотаріусів; 41) опротестовані нотаріусом векселі, крім векселів, опротестованих у недатуванні акцепту; 5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень цих комісій; 6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) рішення органів державної влади, прийняті з питань володіння і користування культовими будівлями та майном; 8) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу; 9) рішення інших органів державної влади у випадках, якщо за законом їх виконання покладено на державну виконавчу службу; 10) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
Згідно ст. 24 Закону № 606-XIV (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Виконавчий документ, виданий на підставі рішення, яким надана відстрочка виконання, приймається державним виконавцем до виконання після закінчення терміну відстрочки в межах строку, встановленого для пред'явлення цього виконавчого документа.
У разі відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, забезпечення позовних вимог строк для добровільного виконання не встановлюється.
Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.
За заявою стягувача, з метою забезпечення виконання рішення про майнові стягнення, державний виконавець постановою про відкриття виконавчого провадження вправі накласти арешт на майно боржника (крім коштів) та оголосити заборону на його відчуження. Одночасно з винесенням такої постанови державний виконавець може провести опис і арешт майна боржника в порядку, визначеному цим Законом.
Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами начальнику відповідного органу державної виконавчої служби або до відповідного суду у 10-денний строк.
Судом встановлено, що строк пред'явлення до виконання виконавчого листа № 2-760/2010, виданого 27.04.2010 року Комінтернівським районним судом м. Харкова не закінчився і цей документ відповідає вимогам встановленим Законом 606-XIV та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення. Також, постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 19955992 від 25.06.2010 року винесена державним виконавцем у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа. Стягувач в заяві просив накласти арешт на все майно боржника, а саме на однокімнатну квартиру у будинку готельного типу, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Враховуючи вище зазначене суд вважає, що позовні вимоги щодо визнання протиправними дій Комінтернівського ВДВС Харківського міського управління юстиції з накладення арешту та внесення в акт опису й арешту майна серія АА № 765032 від 11.11.2010 року квартири у будинку готельного типу, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Комінтернівського ВДВС Харківського міського управління юстиції, якою проведено опис майна ОСОБА_3 і накладено на нього арешт в частині накладення арешту та внесення в акт опису й арешту майна серія АА № 765032 від 11.11.2010 року квартири у будинку готельного типу, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 не підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Комінтернівського ВДВС Харківського міського управління юстиції зняти арешт та виключити з акту опису й арешту майна серія АА № 765032 від 11.11.2010 року квартири у будинку готельного типу, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 23.10.2009 року між ПТ "Ломбард ПРАТ "Грантполіс" і компанія" та ОСОБА_4, було укладено договір фінансового кредиту № С-30/10-2009, відповідно до умов якого кредитор надав на умовах строковості, платності кредитні кошти в сумі 60 000,00 грн. Забезпеченням по договору є іпотечний договір від 23.10.2009 року посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_7 реєстраційний № 2286. (а.с.10-15).
За вказаним іпотечним договором майном, яке передається в іпотеку є однокімнатна квартира у будинку готельного типу, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві приватної спільної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на житло № 3-07-296963 виданого відділом приватизації житлового фонду Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Виконавчого комітету Харківської міської ради 13.05.2007 року. (а.с. 16). Вартість квартири за договором іпотеки оцінена в 83 000,00 грн.
Відомості про обтяження предмета застави на користь позивача, згідно вимог ст. 11 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" були внесені до Державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 23.10.2009 року за № 9177337, що підтверджується наявним у матеріалах справи витягом (а.с. 38-40).
ОСОБА_4 не виконав належним чином прийняті на себе зобов'язання за договором фінансового кредиту № С-30/10-2009 від 23.10.2009 року, заборгованість складає 114 345,28 грн.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про заставу" застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Згідно положень ст. 19 Закону України "Про заставу" за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.
Частиною 1 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
Відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя.
Частиною 3 статті 54 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі:
- виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів;
- якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.
Згідно ч. 4 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателя не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або тоді, коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника знаходиться у заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.
Судом встановлено, що постановою Комінтернівського відділу ДВС ХМУЮ від 25.06.2010 року відкрито виконавче провадження № 19955992 з примусового виконання виконавчого листа № 2-760, виданого 27.04.2010 року Комінтернівським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_3 на користь ЗАТ КБ "Приват Банк" заборгованості в розмірі 45 546,37 грн. (а.с. 88).
На підставі вказаної постанови накладено арешт на однокімнатну квартиру у будинку готельного типу, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.
У зазначений п. 4 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" строк, державний виконавець не повідомив ПТ "Ломбард ПРАТ "Грантполіс" і компанія", як іпотекодержателя, про винесення постанови про арешт майна ОСОБА_3
Як зазначає ПТ "Ломбард ПРАТ "Грантполіс" і компанія" про накладення арешту на майно дізналось з витягу з Єдиного Державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 37080663 від 25.07.2012 року.
30.07.2012 року ПТ "Ломбард ПРАТ "Грантполіс" і компанія" звернулося до Комінтернівського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції із скаргою про зняття арешту із заставного майна.
Згідно п. 3 ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" з майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом.
Відповідачем було відмовлено у скасуванні арешту.
З вищезазначеного вбачається, що право застави виникло раніше ніж було накладено арешт на заставлене майно, а вартість заставленого майна є значно нижчою ніж розмір заборгованості боржника перед позивачем.
Отже, можливість звернення стягнення на заставне майно в силу ч. 3 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" в даному випадку виключається.
Статтею 12 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" передбачено, що на підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом. Задоволення прав чи вимог декількох обтяжувачів, на користь яких встановлено обтяження одного й того ж рухомого майна, здійснюється згідно з пріоритетом, який визначається в порядку, встановленому цим Законом.
Так, в силу статті 14 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом. Обтяжувачі, які зареєстрували обтяження одного і того ж рухомого майна одночасно, мають рівні права на задоволення своїх вимог. Обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження.
Також, стаття 572 Цивільного кодексу України вказує на те, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Частиною 1 ст. 590 Цивільного кодексу України зазначено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що позивач має переважне право на задоволення своїх вимог із іпотечного майна - однокімнатної квартири у будинку готельного типу, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві приватної спільної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4, порівняно із іншими кредиторами, які не є заставодержателями.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не надано доказів правомірності накладення арешту на майно боржника ОСОБА_4, що є предметом забезпечення по договору фінансового кредиту № С-30/10-2009 від 23.10.2009 року.
Враховуючи викладене, суд вважає, що накладення арешту на майно, яке перебуває в заставі позивача порушують права останнього, як заставодержателя, який має вищий пріоритет, на переважне задоволення своїх вимог до боржника за рахунок майна переданого в заставу.
Отже, позовні вимоги про зобов'язання Комінтернівського ВДВС Харківського міського управління юстиції зняти арешт та виключити з акту опису й арешту майна серія АА № 765032 від 11.11.2010 року квартири у будинку готельного типу, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Комінтернівського ВДВС Харківського міського управління юстиції в особі начальника Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції здійснити дії, що випливають зі зняття арешту квартири у будинку готельного типу, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, а саме: дії з вилучення запису про арешт квартири у будинку готельного типу, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, суд зазначає наступне.
Вказані позовні вимоги є дублюванням позовних вимог про зобов'язання Комінтернівського ВДВС Харківського міського управління юстиції зняти арешт та виключити з акту опису й арешту майна серія АА № 765032 від 11.11.2010 року квартири у будинку готельного типу, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, оскільки передбачають виконання відповідачем однакових дій. Позов в цій частині є задоволеним.
Відповідно позовні вимоги про зобов'язання Комінтернівського ВДВС Харківського міського управління юстиції в особі начальника Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції здійснити дії, що випливають зі зняття арешту квартири у будинку готельного типу, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, а саме: дії з вилучення запису про арешт квартири у будинку готельного типу, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна не підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 163, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Повного товариства "Ломбард ПРАТ "Грантполіс" і компанія" до Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Зобов'язати Комінтернівський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції (61068, м. Харків, пров. Клейменівський, 6) зняти арешт та виключити з акту опису й арешту майна серія АА № 765032 від 11.11.2010 року квартиру у будинку готельного типу, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.
У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Бабаєв А.І.
Повний текст постанови виготовлений 11.02.2013 року.