14 лютого 2013 рокуСправа № 803/93/13-a
Волинський окружний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого - судді Димарчук Т.М.,
суддів Каленюк Ж.В., Дмитрука В.В.,
при секретарі судового засідання Головатій І.В.,
за участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві соціальної політики України та до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради про визнання протиправними та скасування рішень,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві соціальної політики України (надалі Комісія при Міністерстві соціальної політики України, Комісія, відповідач 1) про визнання протиправним та скасування рішення у формі протоколу № 48 від 07.06.2012 року в частині визнання безпідставною видачі ОСОБА_1 посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 та до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради (надалі відповідач 2) про скасування рішення про вилучення у ОСОБА_1 посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та припинення виплати йому компенсації та пільг на оплату житлово-комунальних послуг з 07 червня 2012 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у вересні 1991 року йому було видано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 1986 році серії НОМЕР_1. 18 січня 2001 року йому було повторно видано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році категорії 2 серії НОМЕР_2.
Комісією при Міністерстві соціальної політики України вирішено визнати безпідставною видачу йому посвідчення учасника ліквідації аварії на ЧАЕС категорії 2, а відповідачем 2 прийнято рішення про вилучення у нього посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 2 серії НОМЕР_2 від 18.01.2001 року на підставі протоколу № 48 від 07.06.2012 року. Вважає рішення відповідачів протиправними, оскільки під час надання йому статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та видачі відповідних посвідчень ним були надані усі необхідні документи, що підтверджували факт виконання робіт у зоні відчуження, зокрема, трудова книжка та розпорядження тресту «Івано-Франківськгазкоммунстрой» № 26 від 30.06.1987 року.
У судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та пояснив, що він працював у Волинському спеціалізованому будівельно-монтажному управлінні по газифікації на посаді водія і брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 30-ти кілометровій зоні в с. Бобер Поліського району Київської області в період з 10.08.1987 року по 01.09.1987 року, що підтверджується записом у його трудовій книжці. Також ствердив, що в період з 01.10.1987 року по 30.10.1987 року в селі Бобер не був, а довідка № 313 від 15.12.1992 року видана Малим підприємством по газифікації не відповідає дійсності.
Представник Комісії при Міністерстві соціальної політики України в судове засідання не з'явився. У письмових запереченнях позовних вимог не визнав та зазначив про документальне не підтвердження підстав для встановлення позивачу статусу ліквідатора наслідків Чорнобильської катастрофи, а саме не підтверджено факт виконання робіт у зоні відчуження. Зокрема, посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 було видано ОСОБА_1 на підставі довідки Волинського малого підприємства по газифікації № 313 від 15.12.1992 року, в якій зазначалося, що позивач в період з 01.10.1987 року по 30.101987 року виконував роботи по газифікації в селі Бобер. Однак, зустрічною перевіркою Державної фінансової інспекції у Волинській області не підтверджено факт виконання робіт ОСОБА_1 у селі Бобер. Тому, на підставі представлених документів, Комісією було визнано безпідставною видачу ОСОБА_1 посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Просив розглянути справу за його відсутності, а в задоволенні позовних вимог відмовити.
Представник Департаменту соціальної політики Луцької міської ради Романова І.Л. позовних вимог не визнала та пояснила, що 10.09.2012 року на адресу департаменту надійшов лист Волинської обласної державної адміністрації № 5019/44/2-17 щодо вилучення посвідчення учасника ліквідації категорії 2 у ОСОБА_1 Свої вимоги Волинська ОДА обґрунтувала тим, що протоколом № 48 від 07.06.2012 року Комісії зі спірних питань при Міністерстві соціальної політики України визнано безпідставною видачу ОСОБА_1 посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2, так як не підтверджено факт виконання робіт у зоні відчуження. Таким чином, на виконання листа Волинської ОДА від 03.09.2012 року департаментом 14.09.2012 року надіслано позивачу повідомлення про вилучення посвідчення та припинення виплати компенсацій. Однак, позивач відмовився повертати департаменту відповідне посвідчення, що підтверджується актом. Вказує на те, що дії департаменту були такими, що відповідають вимогам чинного законодавства та просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 25 вересня 1991 року позивачу видано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 1986 році серії НОМЕР_1.
На підставі заяви ОСОБА_1 від 20.12.1992 року йому було повторно видано посвідчення категорії 2 серії НОМЕР_3 від 15.01.1993 року. Вказане посвідчення видане позивачу на підставі довідки № 313 від 15.12.1992 року та довідки про заробітну плату № 316 від 15.12.1992 року. Згідно довідки № 313 від 15.12.1992 року ОСОБА_1 працював у Волинському СБМУ по газифікації на посаді водія і брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в 30-ти кілометровій зоні в с. Бобер Поліського району Київської області з 01.10.1987 року по 30.10.1987 року (а.с.89). З довідки № 316 від 15.12.1992 року вбачається, що ОСОБА_1 за жовтень 1987 року нарахована заробітна плата у розмірі 179 карбованців 74 копійки з застосуванням коефіцієнту 1,25.(а.с. 90). В подальшому, у зв'язку з втратою позивачем вказаного посвідчення, йому був виданий дублікат, а саме посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році категорії 2 серії НОМЕР_2 від 18 січня 2001 року.
Контрольно-ревізійним управлінням у Волинській області 28.11.2011 року проведена зустрічна звірка у товаристві з обмеженою відповідальністю «Волиньгазбуд» щодо документального підтвердження достовірності виданих довідок про оплату праці учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС, фактичної участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та перебування на забрудненій території працівників, які знаходяться в пенсійних справах в управлінні Пенсійного фонду міста Луцька. Перевіркою встановлено, що у зберігача архівних документів колишнього Волинського спеціалізованого будівельно-монтажного управління по газифікації - в ТзОВ «Волиньгазбуд», знайдені документи, які свідчать про перебування громадянина ОСОБА_1 у періоді з 11.08.1987 року по 31.08.1987 року та у періоді з 22.09.1987 року по 30.09.1987 року у селі Шкнева Поліського району і нарахування йому у жовтні 1987 року заробітної плати за цей період із застосуванням коефіцієнта 1, 25. При цьому, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 року № 1067 село Бобер відноситься до зони відчуження, а село Шкнева - до зони посиленого радіологічного контролю.
Волинською обласною державною адміністрацією супровідним листом від 22.03.2012 року № 1737/31/2-12 на розгляд Комісії зі спірних питань при Міністерстві соціальної політики України були надіслані копії первинних документів, на підставі яких було видане посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС громадянину ОСОБА_1 та довідка від 28.11.2011 року № 060-29/002 зустрічної звірки у ТзОВ «Волиньгазбуд» щодо документального підтвердження достовірності виданих довідок про оплату праці учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС, фактичної участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та перебування на забрудненій території працівників, які знаходяться в пенсійних справах в управлінні Пенсійного фонду міста Луцька.
Комісія зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві соціальної політики України винесла рішення № 48 від 07.06.2012 року, пунктом 10 якого визнано безпідставною видачу ОСОБА_1 посвідчення учасника ліквідації аварії на ЧАЕС категорії 2, оскільки не підтверджено факт виконання робіт у зоні відчуження. Також Комісією вказано, що посвідчення підлягає вилученню з повідомленням місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.
З листа Волинської обласної державної адміністрації № 5019/44/2-17 від 03.09.2012 року, адресованому виконавчому комітету Луцької міської ради вбачається, що оскільки, рішенням Комісії зі спірних питань при Міністерстві соціальної політики України від 07.06.2012 року визнано безпідставною видачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 серії НОМЕР_2 ОСОБА_1, тому дане посвідчення підлягає вилученню.
Листом № 10984/11.2-9 від 14.09.2012 року Департамент соціальної політики Луцької міської ради повідомив позивача про вилучення посвідчення, припинення пільг на оплату житлово-комунальних послуг з 07 червня 2012 року та виплат компенсацій, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01 серпня 2012 року.
Відповідно до акту про вилучення посвідчення від 11 вересня 2012 року ОСОБА_1 відмовився повертати посвідчення Департаменту соціальної політики Луцької міської ради.
Проаналізувавши вищевикладене, колегія суддів погоджується з рішеннями відповідачів і вважає їх законними та обґрунтованими з огляду на таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я визначає Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28.02.1991 року (з наступними змінами та доповненнями).
Згідно ч.1 ст.10 вказаного Закону України учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 14 Закону України № 796-ХІІ від 28.02.1991 року для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження у 1987 році - не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи. Частиною першою статті 15 Закону передбачено, що підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.
Відповідно до ч.1 ст. 65 Закону України № 796-ХІІ від 28.02.1991 року учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.
На момент подачі ОСОБА_1 первинних документів для отримання посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 2 у грудні 1992 року діяв Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.1992 року № 501 (надалі Порядок).
Відповідно до п.2 Порядку посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (у редакції від 19 грудня 1991 р. із змінами і доповненнями від 1 липня 1992 р.), іншими актами законодавства України.
Згідно п. 10 вказаного Порядку видача посвідчень учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС провадиться на підставі одного з таких документів:
а) посвідчення про відрядження в зону відчуження;
б) військовий квиток і довідка командира військової частини про участь в ліквідації наслідків аварії в зоні відчуження;
в) довідка про підвищену оплату праці в зоні відчуження ( із зазначенням кількості днів і населеного пункту);
г) рішення суду про встановлення факту перебування в зоні відчуження.
Як вбачається з матеріалів особової справи ОСОБА_1, йому було видане посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі довідки № 313 від 15.12.1992 року та довідки про заробітну плату № 316 від 15.12.1992 року. (а.с.88).
Згідно довідки № 313 від 15.12.1992 року ОСОБА_1 працював у Волинському СБМУ по газифікації на посаді водія і брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в 30-ти кілометровій зоні в с.Бобер Поліського району Київської області з 01.10.1987 року по 30.10.1987 року. (а.с. 89). Разом з тим, позивач в судовому засіданні ствердив, що у жовтні 1987 року в селі Бобер не перебував, а довідка № 313 від 15.12.1992 року не відповідає дійсності.
З довідки № 316 від 15.12.1992 року вбачається, що ОСОБА_1 за жовтень 1987 року нарахована заробітна плата у розмірі 179 карбованців 74 копійки з застосуванням коефіцієнту 1, 25.(а.с. 90) . Разом з тим, у зазначеній довідці не вказано, що оплата праці позивачу є підвищеною за роботу в зоні відчуження, не зазначено населеного пункту в якому перебував ОСОБА_1, а також кількості днів перебування у такому пункті, як того вимагає пп.в п.10 Порядку. Крім того, Контрольно-ревізійним управлінням у Волинській області встановлено, що у жовтні 1987 року позивачу виплачена заробітна плата з застосуванням коефіцієнта 1, 25 за виконання робіт у селі Шкнева Поліського району у період з 11.08.1987 року по 31.08.1987 року та у періоді з 22.09.1987 року по 30.09.1987 року.
Згідно додатку № 1 до постанови Кабінету Міністрів УРСР від 23 липня 1991 року № 106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» с. Бобер Поліського району Київської області відноситься до зони відчуження, а село Шкнева - до зони посиленого радіологічного контролю.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 51 затверджений новий (діючий) Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. При цьому, згідно пункту 12 Порядку спірні питання визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, вирішуються комісією при Мінпраці, до складу якої, крім спеціалістів зазначеного Міністерства включаються спеціалісти МОЗ, МНС, Мін'юсту, Міноборони, Держкомгідромету та Київської облдержадміністрації за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Комісія зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС діє на підставі «Положення про Комісію зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» (надалі Положення), затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 17 травня 2006 року N187, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 травня 2006 року за N626/12500.
Відповідно до п.п. 1.1. п.1 Положення Комісія зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (далі - Комісія) - це постійно діючий колегіальний орган, що створюється при Міністерстві праці та соціальної політики України (далі - Мінпраці України) для розгляду спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Основними принципами діяльності Комісії є: законність; колегіальність; повнота розгляду наданих документів та інших підтвердних матеріалів; обґрунтованість прийнятих рішень; незалежність членів Комісії (недопущення втручання в діяльність Комісії фізичних та юридичних осіб, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування); компетентність членів Комісії.
Основними завданнями Комісії є розгляд спірних питань осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, з метою визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії та перевірка правильності видачі посвідчень постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Згідно із п.5 Положення рішення Комісії приймаються колегіально і є обов'язковими для виконання Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями щодо визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і видачі відповідного посвідчення або його вилучення як такого, що видане безпідставно.
У разі встановлення цими комісіями факту необгрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії посвідчення на підставі рішення комісії підлягає вилученню.
Викладені вище обставини підтверджують факт неоднозначності та суперечності наданих позивачем документів один одному, що за переконанням суду свідчить про законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві соціальної політики України, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Суд не приймає до уваги пояснення позивача про те, що він брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 30-ти кілометровій зоні в с. Бобер Поліського району Київської області в період з 10.08.1987 року по 01.09.1987 року, оскільки посвідчення ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС йому видано за перебування в селі Бобер за період з 01.10.1987 року по 30.10.1987 року.
Департамент соціальної політики Луцької міської ради, виконуючи лист Волинської обласної державної адміністрації № 5019/44/2-17 від 10.09.2012 року діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому в цій частині позовні вимоги не підлягають до задоволення також.
Керуючись ст.ст.11, 17, 158, 160 ч.3, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», положення про Комісію зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві соціальної політики України про визнання протиправним та скасування рішення у формі протоколу № 48 від 07.06.2012 року в частині визнання безпідставною видачі ОСОБА_1 посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2, відмовити.
В задоволенні позову до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 15 лютого 2013 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий-суддя Т.М. Димарчук
Судді Ж..В. Каленюк
В.В. Дмитрук