79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
11.02.13 Справа № 5015/4906/12
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого - судді Давид Л.Л.
Суддів Данко Л.С.
Юрченка Я.О.
при секретарі судового засідання Карнидал Л.Ю.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"№ 14/2-623 від 24.12.2012р. (вх. № Львівського апеляційного господарського суду 75 від 10.01.2013р.)
на рішення господарського суду Львівської області від 11.12.2012 р.
у справі № 5015/4906/12 (суддя -Гоменюк З.П.)
за позовом Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України", м. Київ
до Комунального підприємства „Дрогобичтеплоенерго" Дрогобицької міської ради, м. Дрогобич
про стягнення 963 420 грн. 58 коп.
за участю представників сторін:
від позивача: Гусак Б.М. - представник (довіреність № 14-5 від 08.01.2013 р.);
від відповідача: Панас Ю.А. - представник (довіреність б/н від 23.07.2012 р.);
Рішенням господарського суду Львівської області від 11.12.2012 р. (суддя - Гуменюк З.П.) позов задоволено частково, стягнуто з Комунального підприємства „Дрогобичтеплоенерго" Дрогобицької міської ради (надалі - відповідач) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (надалі - позивач) 812677грн. 87коп. заборгованості за спожитий природний газ, 12421грн. 26 коп. пені, 56887 грн. 45 коп. 7% штраф, 8158 грн. 53 коп. інфляційних втрат та 23590 грн. 41 коп. 3 % річних, 19268 грн. 41 коп. витрат по сплаті судового збору. В частині стягнення суми пені в розмірі 49685 грн. 05коп. - відмовлено.
Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання за укладеним між сторонами у справі договором № 14/2496/11 від 30.09.2011 р. на купівлю - продаж природного газу щодо повної та своєчасної оплати отриманого газу, внаслідок чого виникла заборгованість по його оплаті в сумі 812677,87 грн., а тому відповідач повинен сплатити позивачу не лише зазначену суму боргу, а ще 56887,45 грн. - 7% штрафу, 8158,53 грн. - інфляційних втрат, 23590,41 грн. - 3% річних, 12421,26 грн. - зменшений розмір пені.
Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 11.12.2012 р. в частині зменшення пені та прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з Комунального підприємства «Дрогобичтеплоенерго» 49685,05 грн. пені. В іншій частині рішення господарського суду Львівської області від 11.12.2012 р. у даній справі залиши без змін.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема, вказує на вину відповідача у виникненні боргу, а його важкий фінансовий стан не є винятковим випадком та підставою для зменшення неустойки. Крім того, при розгляді даної справи суд дослідив лише ступінь виконання зобов'язання боржником, не виконавши при цьому вимоги закону щодо оцінки майнового стану сторін, які беруть участь у зобов'язанні, що призвело до порушення вимог ст. 551 Цивільного кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України. В оскаржуваному рішенні жодним чином не вмотивовано, не наведено та необґрунтовано в чому саме полягає винятковість обставин у даній справі та не надано жодних належних доказів щодо винятковості таких обставин.
Скаржник зазначає, що зменшення судом пені спричиняє позивачу додаткові збитки та дозволяє відповідачу в подальшому порушувати договірні умови.
Комунальне підприємство «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради у відзиві на апеляційну скаргу без номера від 25.01.2013 р. (вх. № Львівського апеляційного господарського суду 502) заперечує доводи останньої та просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, оскільки суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. У даному випадку порушення термінів виконання грошових зобов'язань перед позивачем компенсуються за рахунок нарахованих та стягнених з відповідача 3% річних у розмірі 23590,41 грн., 7% штрафу у розмірі 56887,45 грн. та інфляційних втрат у розмірі 8158,53 грн.
В судове засідання 11.02.2013 р. з'явились представники позивача та відповідача, які підтримали свої вимоги та заперечення з мотивів, викладених в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.
Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою та відзивом на неї, оцінивши зібрані по справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення господарського суду Львівської області нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.
30 вересня 2011 р. між Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» (Продавець - за договором) та Комунальним підприємством „Дрогобичтеплоенерго" (Покупець- за договором) укладено Договір № 14/2496/11 на купівлю - продаж природного газу (а.с. 11-16) з додатковою угодою до нього за № 1 від 30.09.2011 р. ( а.с. 17) та додатковою угодою № 2 від 11.10.2011р. (а.с. 18).
Згідно п. 1.1. Договору продавець зобов'язується предати у власність покупця у 4 кварталі 2011 р. та у 2012 році імпортований природний газ, для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах цього Договору. Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями, іншими споживачами, та використовується теплогенеруючими (теплопостачальним) підприємствами на власні потреби та втрати.
Пунктом 2.1. зазначеного Договору встановлено, що продавець передає покупцеві з 1 жовтня 2011 р. по 31 грудня 2012 р. газ в обсязі 5400 тис. м. куб., в т.ч. по місяцях.
Розділом ІІ Договору передбачено кількість та якість природного газу, який поставлятиметься, розділом ІІІ - порядок та умови передачі газу; розділом ІV - порядок обліку газу, V - ціна газу.
Пунктом 3.4. Договору сторони погодили, що не пізніше 5-го числа, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газорозподільного (газотранспортного) підприємства три примірники акта приймання - передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газорозподільному (газотранспортному) підприємству по одному примірнику оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.
Згідно укладеної сторонами додаткової угоди № 2 до договору на купівлю - продаж природного газу від 30.09.2011 р. № 14/2496/11 з 11 жовтня 2011 р. внесено зміни в п. 5.2., який викладено в наступній редакції: «ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 3382,00 грн. без урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та податку на додану вартість. До сплати за 1000куб.м. природного газу - 3382,00 грн., крім того цільова надбавка - 2% та ПДВ - 0%, всього з цільовою надбавкою та ПДВ - 3449,64 грн. До ціни газу додається загальний тариф на послуги з транспортування природного газу, який становить 302,30 грн., крім того ПДВ - 20% -60,64 грн., всього з ПДВ - 362,76 грн. Уразі поставки газу на споживаючі об'єкти покупця, які безпосередньо підключені до магістральних або промислових трубопроводів нафто- газовидобувних підприємств, тариф на послуги з транспортування 1000 куб.м. газу цими трубопроводами встановлюється в розмірі 262,25 грн., крім того ПДВ - 20%-52,45 грн., разом з ПДВ - 314,70 грн.».
Як вбачається з матеріалів справи, згідно умов вказаного Договору, на підставі підписаного двома сторонами Акту приймання - передачі природного газу від 31.10.2011р. (а.с. 19) позивач передав відповідачу у жовтня 2011 р. природній газ у кількості 213,167 тис. куб. м. на суму 812667,87 грн., з яких 735349,41 грн. вартість газу без ПДВ, 64440,38 грн. - послуги з транспортування з врахуванням ПДВ 20% на суму 12888,08 грн.
Отже, місцевим судом вірно, на підставі зібраних у справі доказів, встановлено, що позивачем на виконання умов вищевказаного Договору, було поставлено відповідачу товар: природній газ на загальну суму 812667,87 грн. (Даний факт не заперечується відповідачем).
Відповідно до положень ст.509 Цивільного кодексу України - зобов"язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку. Зобов"язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов"язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зібрані у справі докази свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 812677,87 грн. основного боргу за природний газ, чого відповідач не заперечує, а тому позов ПАТ НАК «Нафтогаз України» в частині стягнення з Комунального підприємства «Дрогобичтеплоенерго» основного боргу за Договором №14/2496/11 від 30.09.2011. місцевим господарським судом задоволено вірно.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до 6.1. договору, оплата за газ здійснюється виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.
Однак, відповідач своїх зобов"язань належним чином не виконав, заборгованість в розмірі 812677грн. 87коп. не сплатив.
Відповідно до п. 7.1. Договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим Договром.
Відповідно до п.7.2 Договору, у разі невиконання покупцем (відповідачем) п.6.1 цього договору, він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю (позивачу) крім суми заборгованості пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу. Пеня сплачується протягом трьох банківських днів з моменту отримання покупцем вимоги продавця.
З огляду на викладене, позивач також правомірно просить стягнути з відповідача 7% штрафу, розмір якого становить 56887 грн. 45коп.
Крім того, позивач звернувся до відповідача з вимогою від 28.02.2012р. №26-1312/1.6-12 про сплату пені в розмірі 36236 грн. 52коп. (за період з 14.11.2011р. по 27.02.2012р.), яка була залишена відповідачем без відповіді та задоволення. В подальшому у розрахунку до позовної заяви позивач просить за неналежне виконання відповідачем обов'язку щодо оплати спожитого газу, відповідно до п.7.1. та п. 7.2. Договору стягнути з відповідача 62106,32 грн. пені за період з 14.11.2011 р. по 14.05.2012 р.
Статтею 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Згідно ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідач 06.12.2012 р. звернувся в місцевий господарський суд з клопотанням про зменшення суми пені за прострочення виконання зобов'язання в порядку вимог п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, мотивовуючи його наявністю заборгованості населення за комунальні послуги, несвоєчасною державною компенсацією коштів за невідповідність тарифів собівартості надання послуг з теплопостачання та проінформував суд, що стягнення штрафних санкцій може призвести до неможливості здійснення власної діяльності, і, відповідно, може призвести до неплатоспроможності відповідача.
Відповідно до п. 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» з наступними змінами зазначено, вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони , що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересу сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язань, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язань, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Судова колегія зазначає, що зменшення розміру неустойки в порядку п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України є правом суду, а обставини застосування даних норм є оціночними та , водночас, потребують відповідного доведення заінтересованою особою з урахуванням норм ст. ст. 32,34 Господарського процесуального кодексу України.
Судова колегія, досліджуючи договір купівлі - продажу природного газу, з'ясувала, що предметом даного договору є природний газ, який передається покупцю для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами, організаціями та іншими споживачами.
Зокрема, як вбачається із довідки КП «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради № 01/1904 від 30.10.2012 р. та доданих документів, комунальне підприємство працює за тарифами для трьох груп споживачів: населення, бюджет та інші; тарифи підприємства встановлюються Національною комісією, що здійснює регулювання у сфері комунальних послуг, дебіторська заборгованість підприємства становить 7,3 млн. грн., з державного бюджету України недофінансовано підприємство на суму 11,6 млн. грн.; у зв'язку із скрутним матеріальним становищем КП «Дрогобичтеплоенерго», між останнім та Дрогобицькою ОДПІ 28 квітня 2012 р. було укладено договір про розстрочення грошових зобов'язань (податкового борг) на загальну суму 769956,09 грн.
Крім того, із доданих розрахунків за енергоносії за 2011 р. Комунальне підприємство «Дрогобичтеплоенерго» спожило енергоносіїв на загальну суму 27795,6 тис.грн., з них проплачено 23729,1 тис. грн.., що становить 84,5 % проплати.
Судовою колегією також з'ясовано, що відповідачем ведеться претензійно - позовна робота і станом на 01.10.2012 р. у Дрогобицький міськрайонний суд подано 51 заяву про видачу виконавчих листів про стягнення заборгованості з фізичних осіб на суму 367 тис. грн. (Довідка, а.с. 53).
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Судова колегія зазначає, що штраф та пеня є санкціями за невиконання грошового зобов'язання, а не основним боргом, а тому при зменшенні штрафу та пені позивач не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому стані.
В судовому засіданні з'ясовано, що споживачем основної кількості послуг, для надання яких було поставлено природний газ, є населення, якому відповідач згідно законодавства не має можливості нараховувати штрафні санкції за несвоєчасне проведення розрахунків, при цьому позивачем не доведено факту завдання йому збитків внаслідок несвоєчасної плати відповідачем коштів, а відтак зважаючи на викладені в клопотанні обставини та визнання суми боргу, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає за можливе, як виняток, в силу вимог ст. 233 Господарського кодексу України та ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням як інтересів позивача та відповідача зменшити розмір пені до 12421,26 грн. (20% від заявленого розміру).
Крім того, судова колегія зазначає, що позивачем компенсуються свої збитки внаслідок невчасного виконання зобов'язань відповідачем за рахунок нарахування та стягнення : 3 % річних за кожен день - 23590,41 грн., 7% - штрафу - 56887,45 грн., інфляційних втрат - 8158,53 грн.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно наданого суду розрахунку, який перевірено судовою колегією, розмір інфляційних втрат, який слід стягнути з відповідача за період з листопада 2011 року по березень 2012 року включно становить 8158грн. 53коп., 3 % річних за період з 14.11.2011р. по 02.11.2012р. - 23590грн. 41коп.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, висновки місцевого господарського суду щодо стягнення з відповідача 8 12677,87 грн. заборгованості за спожитий газ, 56887,45 грн. -7% штрафу, 8158,53 грн. інфляційних втрат, 23590,41 грн. 3 % річних та пені 12421,26 грн. є вірними та документально підтвердженими.
Враховуючи наведене, судова колегія, вважає, що всі обставини, які мають значення для справи, були з'ясовані повністю і у відповідності із вимогами закону.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Львівської області від 11.12.2012 р. у справі № 5015/4906/12 залишити без змін, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"№ 14/2-623 від 24.12.2012р. (вх. № Львівського апеляційного господарського суду 75 від 10.01.2013р.) - без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України в порядку та строки, передбачені статтями 109-110 Господарського процесуального кодексу України.
4. Справу № 5015/4906/12 повернути господарському суду Львівської області.
повний текст постанови підписано 12.02.2013 р.
Головуючий суддя Давид Л.Л.
Суддя Данко Л.С.
Суддя Юрченко Я.О.