"07" лютого 2013 р.Справа № 5024/1076/2011
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді В.Б. Туренко
суддів: Л.І. Бандури, Л.В. Поліщук
при секретарі судового засідання: С.В. Гавричкові
за участю представників сторін:
від позивача - С.В. Міщенко
представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день, час та місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Дитячий заклад санаторного типу "Дельфін"
на рішення господарського суду Херсонської області від 09.10.2012р.
у справі № 5024/1076/2011
за позовом Публічного акціонерного товариства „Райффайзен банк Аваль" в особі Херсонської обласної дирекції „Райффайзен Банк „Аваль"
до Приватного підприємства „Дитячий заклад санаторного типу „Дельфін"
про стягнення 4 717 048,29 грн., шляхом звернення стягнення на заставне майно
У червні 2011 року ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" в особі Херсонської обласної дирекції звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з ПП „Дитячий заклад санаторного типу „Дельфін" заборгованості за кредитними договорами, яка виникла станом на 04.05.2011 р. в сумі 4 717 048,29 грн., з яких 4 529 064 грн. заборгованість по кредиту, 176 561,39 грн. заборгованість по відсоткам, 114 222,30 грн. пеня за порушення строків сплати відсотків, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - цілісний майновий комплекс дитячого оздоровчого табору „Дельфін", що знаходиться за адресою: Херсонська обл., м. Скадовськ, „Цукур" територія 14. (а.с. 2-8 т.1).
Рішенням господарського суду Херсонської області від 11.10.2012 р. позовні вимоги задоволено. (а.с. 56-59 т.2).
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.02.2012 р. вищевказане судове рішення залишене без змін. (а.с. 132-140 т.2).
02.07.2012 р. постановою Вищого господарського суду України попередні судові рішення скасовані, справу передано на новий розгляд до господарського суду Херсонської області. (а.с. 84-88 т.3).
Ухвалою місцевого господарського суду від 27.07.2012 р. справу прийнято до провадження суддею Соловйовим К.В. із призначенням її до розгляду. (а.с. 101 т.3).
У відзиві на позов відповідач зазначив про його безпідставність. (а.с. 126-127 т.6, а.с. 97 т.7).
09.10.2012р. позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої останній просив суд розглянути справу виходячи із позивних вимог лише про стягнення з відповідача 4 717 048,29 грн. заборгованості, без звернення стягнення цього боргу на заставне майно. У розгляді зазначеної заяви судом було відмовлено, оскільки позивачем фактично змінений предмет позову вже після початку розгляду справи по суті. (а.с. 99-100 т.7).
Відповідач звернувся до суду з клопотанням про призначення судової експертизи для встановлення факту наявності (чи відсутності) заборгованості відповідача перед позивачем за кредитними договорами № 010/03-051/434-1 від 15.12.2005р., № 010/03-051/434-4 від 26.02.2007р., № 010/03-051/434-5 від 12.11.2007р., № 010/03-051/434-6 від 14.10.2008р. станом 06.06.2011р. (дата подання до суду позовної заяви), яке відхилено судом першої інстанції з мотивів його необґрунтованості. (а.с. 46 т.6).
Рішенням господарського суду Херсонської області від 09.10.2012 р. (суддя Соловйов К.В.), оформленим відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 19.10.2012 р., позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Приватного підприємства „Дитячий заклад санаторного типу „Дельфін" на користь Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" в особі Херсонської обласної дирекції „Райффайзен Банк Аваль" - 4 529 064,60 грн. заборгованості за кредитом, 176 561,39 грн. нарахованих відсотків за кредитом, 11 422,30 грн. пені за порушення строків сплати відсотків за кредитом, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки -цілісний майновий комплекс дитячого оздоровчого табору „Дельфін", місцезнаходження якого - Херсонська обл., м. Скадовськ, „Цукур" територія 14. Стягнуто з Приватного підприємства „Дитячий заклад санаторного типу „Дельфін" на користь Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" в особі Херсонської обласної дирекції „Райффайзен Банк Аваль" - 25 500 грн. витрати по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. Визначено початкову ціну предмета іпотеки - цілісного майнового комплексу дитячого оздоровчого табору "Дельфін" для подальшої реалізації цього предмета іпотеки, у розмірі - 15 220 000 грн. (а.с. 111-116 т.7).
Не погодившись з даним рішенням, відповідач 27.10.2012 р. звернувся з апеляційною скаргою, яка була повернута ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 16.11.2012 р. на підставі п.3 ч.1 ст. 97 ГПК України. Усунувши недоліки, скаржник 14.12.2012 р. повторно звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив вищезазначене рішення суду скасувати, у позові відмовити, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права. Одночасно скаржником заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку подання апеляційної скарги, яке задоволено судовою колегією відповідно до ст.ст. 53, 93 ГПК України, про що зазначено в ухвалі суду апеляційної інстанції від 28.12.2012 р.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив про її необґрунтованість.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.
15.12.2005 р. Акціонерний поштово-пенсійний банк „Аваль", в особі Херсонської обласної дирекції,(правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль" в особі Херсонської обласної дирекції „Райффайзен Банк Аваль") „Банк" та Приватне підприємство „Дитячий оздоровчий комплекс „Дельфін" (правонаступником якого є Приватне підприємство „Дитячий заклад санаторного типу „Дельфін") „Позичальник" уклали Генеральну кредитну угоду № 010/03-051/434, згідно умов якої банк зобов'язався надавати позичальнику грошові кошти в порядку і на умовах, визначених у кредитних договорах, укладених в межах генеральної кредитної угоди, в розмірі не більше 1 000 000,00 грн.
Пунктом 6.3 зазначеної генеральної кредитної угоди передбачено, що банк має право достроково вимагати погашення заборгованості позичальника за кредитом, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом, комісійні тарифи та штрафні санкції, та звернути стягнення на предмет застави. (а.с.17-19 т.1).
З урахуванням додаткових угод № 1 від 26.02.2007р. № 2 від 12.11.2007р., № 3 від 13.10.2008р. та № 010/03-051/434/4 від 27.09.2010р. сторонами визначено ліміт кредитування в розмірі 6 027 100 грн. з кінцевим строком погашення 01.10.2018р. (а.с. 20-23 т.1).
11.01.2006р. в забезпечення належного виконання зобов'язань по генеральній кредитній угоді № 010/03-051/434 від 15.12.2005р., сторонами укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Зоріною Л.М. за № 23, відповідно до умов якого іпотекодавець - ПП „Дитячий заклад санаторного типу „Дельфін", зобов'язаний до 14.12.2010р. повернути іпотекодержателю - ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" в особі Херсонської обласної дирекції „Райффайзен Банк Аваль" кредит у розмірі 1 000 000 грн., сплатити відсотки за його користування та комісійні тарифи, а також неустойку у розмірі, строки та у випадках, передбачених генеральною кредитною угодою від 15.12.2005р. та усіма кредитними договорами укладеними в її рамках та цим Іпотечним договором. У відповідності до даного договору банк має право у випадку невиконання іпотекодавцем своїх зобов'язань за генеральною кредитною угодою отримати задоволення за рахунок іпотечного майна - цілісного майнового комплексу дитячого оздоровчого табору „Дельфін", що знаходиться за адресою: Херсонська область, м. Скадовськ, „Цукор" територія 14.
Пунктом 1.3. договору передбачена заставна вартість предмета іпотеки в сумі 2 053 389,00 грн.
Розділом 5 договору іпотеки встановлений порядок звернення стягнення на предмет іпотеки. (а.с. 84-86 т.1).
07.03.2007р. між позивачем та відповідачем укладений договір іпотеки, з урахуванням додаткових угод до нього № 1 від 13.11.2007р. та № 2 від 15.10.2008р., за умовами якого ПП „Дитячий заклад санаторного типу „Дельфін" (іпотекодавець), зобов'язався відповідати за виконання Генеральної кредитної угоди № 010/03-051/434 від 15.12.2005р. та усіх кредитних договорів укладених в її межах, тим же іпотечним майном - цілісним майновим комплексом дитячого оздоровчого табору „Дельфін", що знаходиться за адресою: Херсонська область, м. Скадовськ, „Цукур" територія 14.
Відповідно до п.1.5. договору в редакції від 13.11.2007 р. заставна вартість предмета іпотеки визначена сторонами у розмірі 6 163 400 грн., в редакції договору від 15.10.2008 р. - 15 220 000,00 грн.
Розділом 6 договору встановлений порядок звернення стягнення на предмет іпотеки. (а.с. 87-91 т.1).
26.02.2007 р. між ВАТ „Райффайзен Банк Аваль" в особі Херсонської обласної дирекції „Райффайзен Банк Аваль" (Кредитор) та Базилюк Галиною Павлівною (Поручитель) укладений договір поруки, згідно з п.1.2. якого Поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед Кредитором відповідати по зобов'язанням Боржника - ПП „Дитячий оздоровчий комплекс „Дельфін", які виникають з умов Генеральної кредитної угоди №010/03-051/434 від 15.12.2005 р. та додаткової угоди №1 до неї від 26.02.2007 р. та всіх кредитних договорів, що укладені в її рамках та додаткових угод до неї, що можуть бути укладені в подальшому, в повному обсязі цих зобов'язань.
Пунктом 2.1. договору сторони визначили, що у випадку невиконання Боржником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору, Поручитель несе солідарну відповідальність перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Боржник, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, комісійної винагороди, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки. (а.с. 92-93 т.1).
14.10.2008 р. між ВАТ „Райффайзен Банк Аваль" в особі Херсонської обласної дирекції „Райффайзен Банк Аваль" (Банк) та Базилюком Юрій Петровичем (Поручитель) укладений договір поруки, відповідно до умов якого Поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед Банком відповідати по зобов'язанням Боржника - ПП „Дитячий оздоровчий комплекс „Дельфін", які виникають з умов Генеральної кредитної угоди №010/03-051/434 від 15.12.2005 р., додаткової угоди №1 від 26.02.2007 р., додаткової угоди №2 від 12.11.2007 р. та додаткової угоди №3 від 14.10.2008 р. до неї, а саме: повернути кредит в розмірі 6 027 100,00 грн., проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи), в розмірі, строки та у випадках передбачених Кредитним договором, а також виконати інші умови Кредитного договору в повному обсязі. (а.с. 98 т.1).
На виконання та в межах Генеральної кредитної угоди банком та позичальником укладено 4 кредитні договори:
- № 010/03-051/434-1 від 15.12.2005р. (а.с.24-26 т.1) ;
- № 010/03-051/434-4 від 26.02.2007р. (а.с.33-37 т.1) ;
- № 010/03-051/434-5 від 12.11.2007р. (а.с.63-68 т.1) ;.
- № 010/03-051/434-6 від 14.10.2008р (а.с.46-53 т.1) .
15.12.2005р. сторонами укладено Кредитний договір № 010/03-051/434-1, з урахуванням додаткових угод до нього № 1 від 12.09.2006р., № 010/03-051/434-1/3 від 18.11.2009р. та № 010/03-051/434-1/4 від 27.09.2010р., за змістом якого Банк, зобов'язався надати відповідачу, як позичальнику, кредит в розмірі 177 200 грн. строком до 01.09.2011р., зі сплатою 21,5 % річних, з погашенням кредиту та відсотків згідно до графіку.
Відповідно до умов зазначеного договору та додаткових угод до нього, які є невід'ємними частинами цього договору, сторони узгодили умови надання та забезпечення кредиту (пункт 3), цільове призначення кредиту (пункт 2), права та обов'язки сторін (пункти 5, 6, 7, 8), строк та умови дії Договору (пункт 9), відповідальність сторін (пункт 10).
Пунктом 10.1. кредитного договору сторони обумовили відповідальність позичальника у випадку прострочення сплати кредиту та процентів в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожний день прострочення від суми заборгованості. (а.с. 24-32 т.1).
На виконання умов договору Банк надав Позичальнику кредит в розмірі 177 200 грн., однак, отримані в кредит кошти згідно до графіку погашення кредиту, в повному обсязі не повернув, проценти за їх користування в повному обсязі не сплатив, у зв'язку з чим станом на 04.05.2011р. має заборгованість у сумі 177 200 грн. заборгованості по кредиту та 9 394,03 грн. нарахованих відсотків.
Крім того, Банк нарахував за договором кредиту пеню в розмірі 564,67 грн. за період з 01.11.2010р. по 04.05.2011р. за непогашення процентів за кредитом.
26.02.2007р. між сторонами укладено кредитний договір № 010/03-051/434-4, з урахуванням додаткових угод до нього № 1 від 12.11.2007р., № 010/03-051/434-4/3 від 18.11.2009р. та № 010/03-051/434-4/4 від 27.09.2010р., за умовами якого Банк зобов'язався надати відповідачу, як позичальнику, кредит в розмірі 214 472 доларів США, зі сплатою 12 % річних, строком до 25.02.2017р., з погашенням кредиту та відсотків згідно до графіку.
Положеннями вищезазначеного кредитного договору та додаткових угод до нього, які є невід'ємними частинами цього договору, сторони узгодили умови надання та забезпечення кредиту (пункт 3), цільове призначення кредиту (пункт 2), права та обов'язки сторін (пункти 5, 6, 7, 8), строк та умови дії Договору (пункт 9), відповідальність сторін (пункт 10).
Відповідно до пункту 10.2. кредитного договору, сторони обумовили відповідальність позичальника у випадку прострочення сплати кредиту та процентів в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожний день прострочення від суми заборгованості. (а.с. 33-45 т.1).
На виконання умов договору Банк надав Позичальнику кредит в розмірі 214 472 доларів США, однак ПП „Дитячий заклад санаторного типу „Дельфін", прийняті на себе за кредитним договором зобов'язання в повному обсязі не виконало, отримані в кредит кошти згідно до графіку в повному обсязі не повернуло, проценти за їх користування в повному обсязі не сплатило, у зв'язку з чим станом на 04.05.2011р. заборгованість становить 196 032,87 доларів США, що еквівалентно 1 561 460,61 грн., заборгованості по сплаті кредиту 3 995,85 доларів США, що еквівалентно 31 828,14 грн., заборгованості по нарахованим відсоткам.
В подальшому, Банк нарахував за договором кредиту пеню в розмірі 349,39 дол. США, що еквівалентно 2 727,23 грн. за період з 01.11.2010 р. по 04.05.2011 р. за непогашення процентів за кредитом.
12.11.2007р. між сторонами укладений кредитний договір № 010/03-051/434-5, з урахуванням додаткових угод до нього № 1 від 08.08.2008р., № 2 від 09.01.2009р., № 010/03-051/434-5/3 від 18.11.2009р., № 010/03-051/434-5/4 від 24.02.2010р., № 010/03-051/434-5/5 від 24.02.2010р., № 010/03-051/434-5/6 від 08.06.2010р. та № 010/03-051/434-5/7 від 27.09.2010р., за умовами якого Банк, зобов'язався надати відповідачу, як позичальнику, кредит в розмірі 2 300 000 грн., зі сплатою 19 % річних, з погашенням кредиту та відсотків згідно до графіку.
Відповідно до умов вказаного договору та додаткових угод до нього, які є невід'ємними частинами цього договору, сторони узгодили умови забезпечення зобов'язань позичальника (пункт 2), умови надання кредиту та погашення заборгованості позичальника (пункт 3), права та обов'язки сторін (пункти 5, 6, 7, 8), строки та умови дії Договору (пункт 9), відповідальність сторін (пункт 10) та інше.
Згідно пункту 10.2. кредитного договору сторони обумовили відповідальність позичальника у випадку прострочення сплати кредиту та процентів в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожний день прострочення від суми заборгованості. (а.с. 63-83 т.1).
На виконання умов договору Банк надав Позичальнику кредит в розмірі 2 300 000 грн., але отримані в кредит кошти згідно до графіку в повному обсязі не повернув, проценти за їх користування в повному обсязі не сплатив, у зв'язку з чим заборгованість, станом на 04.05.2011р. складає 2 042 444,52 грн. заборгованості по сплаті кредиту, 95 687,12 грн. заборгованості по нарахованим відсоткам. Крім того, Банк нарахував за договором кредиту пеню в розмірі 5 748,35 грн. за період з 01.11.2010р. по 04.05.2011р. за непогашення процентів за кредитом.
14.10.2008р. сторони уклали кредитний договір № 010/03-051/434-6, з урахуванням додаткових угод до нього № 010/03-051/434-6/4 від 23.02.2010р., № 010/03-051/434-6/5 від 24.02.2010р., № 010/03-051/434-6/6 від 08.06.2010р., № 010/03-051/434-6/7 від 27.09.2010р., за умовами якого Банк зобов'язався надати позичальнику, кредит в розмірі 762 581,60 грн., зі сплатою 21,5 % річних, з погашенням кредиту та відсотків згідно до графіку повернення кредиту та сплати інших платежів, строком до 25.02.2017р.
Відповідно до умов кредитного договору № 010/03-051/434-6 та додаткових угод до нього, які є невід'ємними частинами цього договору, сторони узгодили проценти та комісійні винагороди (стаття 2), коригування процентної ставки (стаття 3), порядок надання та погашення кредиту, процентів та інших платежів за договором (стаття 4, 5), дострокове погашення кредиту (стаття 6, 7), права та обов'язки сторін (стаття 8, 9), відповідальність сторін (стаття 10).
Пунктом 10.2. кредитного договору сторони обумовили відповідальність позичальника, а саме: за порушення строків повернення кредиту, процентів за користування передбачених п.п. 1.1 та 6.1 даного договору, позичальник сплачує кредитору - пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяло на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення від суми заборгованості. (а.с. 46-62 т.1).
На виконання умов договору Банк надав Позичальнику кредит в розмірі 762 581,60 грн., однак, отримані в кредит кошти згідно до графіку в повному обсязі не повернув, проценти за їх користування в повному обсязі не сплатив, у зв'язку з чим станом на 04.05.2011р. у відповідача склалась заборгованість у сумі 747 959,47 грн. по сплаті кредиту, 39 652,10 грн. заборгованості по нарахованим відсоткам.
На підставі зазначеного, Банк нарахував за договором кредиту пеню в розмірі 2 382,05 грн. за період з 01.11.2010р. по 04.05.2011р. за непогашення процентів за кредитом.
Пунктами 3.2. кредитних договорів № 434-1, № 434-4, п.3.6. кредитного договору № 434-5 та п. 3.3. кредитного договору № 434-6 передбачено, що відсотки за користування кредитом нараховуються на залишок заборгованості за кредитом, починаючи з дня надання кредиту (часткового надання кредиту) до дня повного погашення заборгованості за кредитом.
Відповідно до п.6.1. кредитних договорів №/№ 434-1, 434-4, 434-5, а також п.9.1. кредитного договору № 434-6 позичальник зобов'язався, зокрема, повернути одержаний кредит та сплатити нараховані відсотки за користування кредитом на умовах цих договорів.
Згідно п. 10.1. кредитного договору № 434-1, а також п.10.2. кредитних договорів № 434-4 та № 434-5 у випадку прострочення сплати кредиту та відсотків за користування кредитом, позичальник сплачує на користь банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожний день прострочення від суми заборгованості.
Пунктом 14.3. кредитного договору № 434-6 передбачено, що у випадку прострочення виконання грошових зобов'язань за цим договором позичальник сплачує на користь банку пеню в розмірі 20 % за кожен календарний день прострочення виконання грошового зобов'язання.
З матеріалів справи вбачається, що банк виконав свої зобов'язання за вище переліченими кредитними договорами надавши позичальнику за його письмовими заявками у період дії цих договорів, кредити у наступному розмірі :
- за договором № 434-1 - 799 200,00 грн. (станом на 13.04.2007р.);
- за договором № 434-4 - 283 005,00 дол. США (станом на 25.05.2007р.);
- за договором № 434-5 - 2 399 238,34 грн. (станом на 26.05.2010р.);
- за договором № 434-6 - 876 939,91 грн. (станом на 26.05.2010р.). - а.с.104-113 т.1.
Надання банком позичальнику вказаних кредитів в національній валюті та іноземній валюті в рамках (при виконанні) генеральної кредитної угоди підтверджується:
- розпорядженнями відділу платежів та обліку казначейських, кредитних та документарних операцій банку на проведення оплат за кредитним договором № 434-1 (а.с.86-138 т.4);
- розпорядженнями відділу платежів та обліку казначейських, кредитних та документарних операцій банку на проведення оплат за кредитним договором № 434-4 (а.с.139-150 т.4, а.с.1-23 т.5);
- розпорядженнями відділу платежів та обліку казначейських, кредитних та документарних операцій банку на проведення оплат за кредитним договором № 434-5 (а.с.24-104 т.5);
- розпорядженнями відділу платежів та обліку казначейських, кредитних та документарних операцій банку на проведення оплат за кредитним договором № 434-6 (а.с.105-134 т.5);
- випискою з позичкового та процентних рахунків за кредитним договором № 434-1 (а.с.127-149 т.3);
- випискою з позичкового та процентних рахунків за кредитним договором № 434-4 (а.с.150 т.3, а.с.1-36 т.4);
- випискою з позичкового та процентних рахунків за кредитним договором № 434-5 (а.с.37-53 т.4);
- випискою з позичкового та процентних рахунків за кредитним договором № 434-6 (а.с.54-85 т. 4).
Проте, позичальник свої зобов'язання з повернення кредитів та сплати нарахованих відсотків за користування кредитами належними чином (у повному обсязі) не виконав.
Загальний розмір заборгованості (разом з пенею) позичальника перед банком за генеральною кредитною угодою, згідно з укладеними в її межах кредитними договорами №/№ 434-1, 434-4, 434-5, 434-6 :
- станом на 04.05.2011р. (дата розрахунку позовних вимог) - 4 717 048,29 грн., з яких 4 529 064,60 грн. заборгованості за кредитом, 176 561,39 грн. заборгованості по сплаті відсотків та 11 422,30 грн. пені;
- станом на 06.06.2011р. (дата подання позову) - 4 725 481,40 грн., з яких 4 530 672,08 грн. заборгованості за кредитом, 181 487,49 грн. заборгованості по сплаті відсотків та 13 321,83 грн. пені;
- станом на 01.08.2012р. (на час розгляду справи) - 5 460 596,86 грн., з яких 4 499 310,83 грн. заборгованості за кредитом, 767 303,17 грн. заборгованості по сплаті відсотків та 193 982,84 грн. пені.
Наявність та розмір заборгованості позичальника перед банком у вказаному розмірі та на вказані дати підтверджено матеріалами справи, зокрема, виписками з банківських рахунків позичальника.
Розмір заборгованості позичальника перед банком за генеральною кредитною угодою, з урахуванням усіх укладених в її рамках кредитних договорів, (разом з пенею), станом на 04.08.2011 р. становить - 5 460 596,86 грн.
Невиконання Позичальником своїх зобов'язань стало підставою для звернення Банка з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із наступного.
Відповідно до ч.1, 2 ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.
Частиною 7 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання крім випадків, передбачених законом.
Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 2 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 4 ст. 231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання незалежно або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Відповідно до ч.6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно приписів ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду відносно того, що позовні вимоги у заявленому до стягнення розмірі в сумі - 4 717 048,29 грн., не перевищують розмір наявної станом на час розгляду справи (01.08.2011 р.) заборгованості позичальника перед банком за генеральною кредитною угодою, з урахуванням усіх укладених в її рамках кредитних договорів, (разом з пенею), яка становить - 5 460 596,86 грн.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з позичальника на користь банку заборгованості у розмірі 4 717 048,29 грн., з яких 4 529 064,60 грн. заборгованості за кредитом, 176 561,39 грн. нарахованих відсотків за кредитом, 11 422,30 грн. пені за порушення строків сплати відсотків за кредитом є законними та підлягають задоволенню.
Що стосується вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки, то судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися серед іншого заставою, а також іншими видами забезпечення, які встановлені договором або законом.
Згідно приписів ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Частиною 1 ст. 575 ЦК України передбачено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Статтею 1 Закону України „Про іпотеку" встановлено, що іпотека це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно ст.35 Закону України „Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно Закону.
Посилання скаржника на неналежне виконання банком своїх зобов'язань з надання позичальнику кредитних коштів при виконанні генеральної кредитної угоди є безпідставними та спростовуються матеріалами справи, а саме письмовими заявками позичальника, згідно яких здійснювалося надання кредитів, що є підтвердженням належного виконання банком своїх зобов'язань.
Твердження відповідача про відсутність належних доказів направлення банком позичальнику вимоги про сплату заборгованості не приймаються судовою колегією до уваги з огляду на наступне.
З аналізу приписів кредитних договорів №/№ 434-1, 434-4, 434-5, 434-6 вбачається, що сторонами цих договорів не визначений конкретний вид поштового відправлення для надсилання банком позичальнику письмового повідомлення. Крім цього, у відповідності до положень зазначених договорів банк зобов'язаний направити відповідне письмове повідомлення позичальнику, а не вручити його позичальнику. Строк виконання позичальником зазначеного у письмовому повідомленні зобов'язання обраховується саме з дати направлення повідомлення.
У матеріалах справи наявна письмова вимога - претензія від 13.04.2011р № 120-1/1171, яку банк надіслав поштою позичальнику за його юридичною адресою та поручителям за місцем проживання. (а.с.122-125 т.1). Судова колегія зазначає, що у судовому засіданні апеляційної інстанції представником банку надавались для огляду докази відправлення відповідачу рекомендованими листами вищевказаної вимоги-претензії, які не були вручені, згідно відміток поштового відділення, позичальнику - „за адресою не знаходиться", поручителям - „за закінченням терміну зберігання". Отже, банк належним чином та у узгоджений з позичальником спосіб, з дотриманням положень вказаних кредитних договорів, направив письмове повідомлення про сплату заборгованості та попередив, що у разі невиконання банк розпочне процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки та звернення до суду з позовом про дострокове стягнення заборгованості за кредитними договорами.
Посилання скаржника стосовно відсутності у позичальника заборгованості на час звернення банку до суду з позовом, є необґрунтованими, оскільки в матеріалах справи наявні всі розрахунки по заборгованості, а позичальник всупереч ст. 33, 34 ГПК України не підтвердив свої доводи жодними доказами. Узгодження позичальником з банком відстрочки від сплати заборгованості з повернення кредиту, не звільняло відповідача від обов'язку сплачувати відсотки за користування кредитом.
Пунктами 7.4., 7.6. кредитного договору № 434-1, п.7.4. та 7.7. кредитного договору № 434-4, п.7.3. та 7.7. кредитного договору № 434-5, п.7.1. та 7.2.2. ст.7 кредитного договору № 434-6, передбачено, що у разі порушення позичальником своїх договірних зобов'язань в частині сплати відсотків за користування кредитом, для банку передбачено право вимагати дострокового повернення кредиту, а також стягнення заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій.
Доказів сплати наявної станом на час розгляду справи заборгованості позичальника перед банком за генеральною кредитною угодою (разом з пенею), а саме 5 460 596,86 грн., позичальник не надав.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що позовні вимоги про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на заставне майно - предмет іпотеки підлягають задоволенню.
Судова колегія погоджується з місцевим господарським судом відносно визначеної на підставі ст.39 Закону України „Про іпотеку" початкової ціни реалізації цілісного майнового комплексу - предмета іпотеки у розмірі його заставної вартості, а саме - 15 220 000,00 грн., яку вказано у додатку № 2 від 15.10.2008р до договору іпотеки від 07.03.2007р.(а.с.90 т.1).
Таким чином, рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 99, 103, 105 ГПК України, суд
Рішення господарського суду Херсонської області від 09.10.2012 р. у справі №5024/1076/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.
Повний текст постанови підписано 12.02.2013 р.
Головуючий суддя В.Б. Туренко
Суддя Л.І. Бандура
Суддя Л.В. Поліщук