83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
29.01.13 р. Справа № 5006/11/211/2012
Господарський суд Донецької області у складі судді Соболєвої С.М.,
при секретарі Кротіновій О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», м.Донецьк, ЄДРПОУ 03337119, в інтересах відокремленої одиниці Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Костянтинівкатепломережа» експлуатаційно-ремонтного теплового району у м.Часів Яр, м.Часів Яр Донецької області,
до відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Часів Яр Донецької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,
про стягнення 17 441,51 грн.,
за участю уповноважених представників:
від позивача: Василенко М.А. - за довіреністю;
від відповідача: не з'явився, -
Позивач, Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго», м.Донецьк, в інтересах відокремленої одиниці Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Костянтинівкатепломережа» експлуатаційно-ремонтного теплового району у м.Часів Яр, м.Часів Яр Донецької області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Часів Яр Донецької області, про стягнення 17 441,51 грн., у тому числі 15 656,98 грн. суми основного боргу за надані послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді, 1 413,05 грн. пені, 91,26 грн. інфляційних витрат та 280,22 грн. 3% річних.
В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на укладання договору на постачання теплової енергії в гарячій воді №42 від 20.11.2007р. із відповідачем, систематичне невиконання за ним своїх зобов'язань останнім з оплати отриманого теплопостачання, несплату у повному обсязі заборгованості за теплову енергію по рахункам за листопад 2011р. - лютий 2012р., внаслідок чого утворилась сума основного боргу та виникли підстави для нарахування штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних витрат.
На підтвердження викладених у позові обставин Позивач надав розрахунок суми позовних вимог, копії: договору про постачання теплової енергії в гарячій воді №42 від 20.11.2007р. разом із додатками до нього та додатковими угодами №1-10, рахунків №131 від 30.11.2011р., №150 від 31.12.2011р., №14 від 31.01.2012р., №35 від 29.02.2012р., меморіального ордеру №600510056 від 05.01.2012р. та квитанції до нього, актів про підключення до системи централізованого опалення від 03.11.2011р. та відключення від 02.02.2012р., акту на опломбування вузла обліку витрат теплової енергії від 02.02.2012р., акту звірки взаємних розрахунків від 01.07.2012р., розпоряджень міського голови Часовоярської міської ради №143-рр від 30.09.2011р., №55-рр від 04.04.2012р.
19.12.2012р. представником Позивача до матеріалів справи додані пояснення №юр/7429 від 19.12.2012р., копії: довіреності на представника №юр/4090 від 10.07.2012р., змін до положення про виробничу одиницю Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Костянтинівкатепломережа», наказу №267 від 28.05.2012р., наказу №348 від 30.07.2012р., акту звірки взаємних розрахунків від 17.12.2012р., акту від 15.10.2011р.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.01.2013р., на підставі ст.69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк розгляду справи №5006/11/211/2012 по 14.02.2013р. за наявності відповідного клопотання Позивача.
Представник Позивача у судовому засіданні 29.01.2013р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник Відповідача у судові засідання не з'являвся, причин неявки не повідомив, витребувані судом документи не представив. Про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Керуючись ст.75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає можливим вирішити спір за відсутності представника Відповідача виходячи з наявних матеріалів справи.
Дослідив матеріали справи та оцінив подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Відповідно до статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
20.11.2007р. між сторонами був підписаний договір №42 на постачання теплової енергії в гарячій воді, згідно з умовами якого позивач прийняв на себе зобов'язання постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.
Згідно з п.5.1 договору №42 від 20.11.2007р. у редакції додаткової угоди №10 від 01.10.2011р., облік споживання теплової енергії проводиться споживачам, що мають прилади обліку - за приладами обліку, споживачам, що не мають приладів обліку - згідно з договірними навантаженнями.
За змістом п.5.5 договору №42 від 20.11.2007р. в редакції наведеної угоди, при виході з ладу приладів обліку (несанкціоноване втручання в їх роботу, порушення пломб, механічне пошкодження приладів та елементів вузла обліку, закінчення терміну держповірки тощо), у разі несправності засобів обліку, що не підлягає усуненню - кількість теплової енергії, що відпущена споживачу, визначається теплопостачальною організацією згідно з договірним навантаженням.
Як встановлено судом, згідно з умовами вказаного договору позивачем за період з листопада 2011р. по лютий 2012р. було поставлено відповідачу теплову енергію.
Факт постачання позивачем теплової енергії підтверджується наданими до матеріалів справи актом на включення опалення від 03.11.2011р. та актом на виключення опалення від 02.02.2012р., з боку відповідача не спростований.
За вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Відповідно до п.6.1 договору №42 від 20.11.2007р., у редакції додаткової угоди №10 від 01.10.2011р. до цього правочину, розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до тарифів, встановлених постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України №20 від 30.09.2011р. та складають: теплова енергія 1 Гкал - 905,70 грн. (без ПДВ).
Згідно п.6.4 наведеного договору, якщо споживач розраховується за показниками приладів обліку: при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлене та сплачене до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо оплачується споживачем не пізніше 25-го числа поточного місяця; у випадку коли фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду залишок (сальдо) розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку.
Позивачем проведено нарахування вартості відпущеної теплової енергії за листопад 2011р. по лютий 2012р. за тарифом 905,70 грн. без ПДВ, на загальну суму 19 956,98 грн. з урахуванням податку на додану вартість 20% та виставлено відповідачу рахунки №131 від 30.11.2011р., №150 від 31.12.2011р., №14 від 31.01.2012р., №35 від 29.02.2012р. на сплату цієї суми (отримання відповідачем вказаних рахунків підтверджується відповідними відмітками на них).
Як свідчать матеріали справи, відповідач 05.01.2012р. частково розрахувався за опалення по рахунку №131 від 30.11.2011р. та оплатив його у сумі 4 300,00 грн.
Проте, за висновками суду, свої зобов'язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів в сумі 19 956,98 грн. всупереч ст.ст.526, 530 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав.
В порушення статей 525 та 526 ЦК України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, грошове зобов'язання споживача перед енергопостачальною організацією в сумі 15 656,98 грн. не виконано і на момент прийняття рішення суду.
Наведене Відповідачем не спростовано.
Крім суми основного боргу позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нараховано та пред'явлено до стягнення інфляцію в сумі 91,26 грн. та три проценти річних в сумі 280,22 грн. (період згідно розрахунку).
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний уплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За умовами договору, враховуючи фактичні правовідносини, які склались між сторонами, а також визначення спожитого обсягу теплової енергії за приладами обліку, суд дійшов висновку, що граничним строком оплати є 25 число поточного місяця, за який повинен бути проведений розрахунок.
З врахуванням даного, зважаючи на кінцеву дату прострочення визначену Позивачем як 31.08.2012р., перевіривши розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи «Законодавство» у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. «Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ», суд дійшов висновку про те, що 3% річних та інфляційні витрати підлягають задоволенню у межах заявлених позовних вимог, а саме в розмірі визначеному Позивачем.
Одночасно, Позивачем нарахована та пред'явлена до стягнення пеня із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України в загальному розмірі 1 413,05грн. (період згідно розрахунку).
Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.
Штрафними санкціями, згідно зі ст.230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно п.7.2.3 договору №42 від 20.11.2007р. за весь період несвоєчасної оплати теплової енергії споживачу нараховується пеня в розмірі 1% від належної до сплати суми за кожен день прострочки.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» зазначає, що розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Отже, вказаним нормативним актом встановлений граничний розмір пені.
Як вбачається з розрахунку суми пені, вказаний розрахунок здійснено позивачем з врахуванням положень ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» і тому є правомірним, зважаючи також на те, що договором обумовлена відповідальність у вигляді сплати штрафних санкцій як пеня.
Разом з цим, за висновками суду, позивачем при нарахуванні суми пені не враховано вимоги п.6 ст.232 Господарського кодексу України, згідно яких нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
З урахуванням викладеного, вимоги позивача щодо стягнення пені підлягають частковому задоволенню в сумі 1 261,87 грн. з урахуванням вимог п.6 ст.232 Господарського кодексу України та виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня.
В іншій частині вимоги щодо стягнення пені задоволенню не підлягають як такі, що заявлені безпідставно.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються судом на Відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-
1. Позовні вимоги Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», м.Донецьк, в інтересах відокремленої одиниці Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Костянтинівкатепломережа» експлуатаційно-ремонтного теплового району у м.Часів Яр, м.Часів Яр Донецької області, до відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Часів Яр Донецької області, про стягнення 17 441,51 грн., у тому числі 15 656,98 грн. суми основного боргу за надані послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді, 1 413,05 грн. пені, 91,26 грн. інфляційних витрат та 280,22 грн. 3% річних, задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (84551, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, банківські реквізити не зазначено) на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (83086, м.Донецьк, вул.Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119, банківські реквізити не зазначено) в інтересах відокремленої одиниці Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Костянтинівкатепломережа» експлуатаційно-ремонтного теплового району у м.Часів Яр, м.Часів Яр Донецької області, 17 290,33 грн., у тому числі 15 656,98 грн. суми основного боргу за надані послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді, 1 261,87 грн. пені, 91,26 грн. інфляційних витрат та 280,22 грн. 3% річних.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (84551, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, банківські реквізити не зазначено) на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (83086, м.Донецьк, вул.Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119, банківські реквізити не зазначено) в інтересах відокремленої одиниці Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Костянтинівкатепломережа» експлуатаційно-ремонтного теплового району у м.Часів Яр, м.Часів Яр Донецької області, відшкодування сплаченого судового збору в розмірі 1 595,55 грн.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
6. В судовому засіданні 29.01.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
7. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.
8. Повний текст рішення складено 01.02.2013р.
Суддя Соболєва С.М.