Справа № 413/4726/12
2/212/397/13
08 лютого 2013 року Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу,
в складі: головуючого судді - КУЛІГІНОЇ Т. Д., при секретарі - ВІНКЛЕР Ю.І., за участю представника відповідача - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду міста Кривого Рогу цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, -
Позивачка ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, який підтримала в судовому засіданні в повному обсязі.
Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5, кожна окремо, позовні вимоги ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди - не визнали.
Дослідивши надані суду письмові докази, вислухавши сторони, та представника відповідача, суд прийшов до висновку про те, що позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди - задоволенню не підлягає, за наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_3 зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1, власником якого є її дочка ОСОБА_6, що підтверджено свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 29.06.2000 року, виданим державним нотаріусом Першої криворізької державної нотаріальної контори Шабліян Є.М., та записом на Свідоцтві про реєстрацію права власності в Криворізькому бюро технічної інвентаризації 12.07.2000 року.
Відповідачка ОСОБА_5 яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2, отримала право на спадщину після смерті свого батька ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджено свідоцтвом про його смерть, виданим Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області ІНФОРМАЦІЯ_1, на будинок та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3,.
Після отримання спадщини, ОСОБА_5 розпорядилася своєю власністю, та продала будинок та частину земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3, а частину земельної ділянки подарувала ОСОБА_4 22.05.2012 року.
Відповідачка ОСОБА_4, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_4, з 22.05.2012 року володіє частиною земельної ділянки, за адресою: АДРЕСА_3, відповідно до договору дарування, від 22.05.2012 року, зареєстрованого та посвідченого державним нотаріусом Другої криворізької державної нотаріальної контори ОСОБА_9, відповідно до реєстру № 2-1805.
За вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 24.04.2012 року ОСОБА_4 була визнана винною за ч.1 ст.125 КК України, та засуджена до штрафу у розмірі 850 гривень, що підтверджено вироком суду, який набрав законної сили 05.07.2012 року, що підтверджено копією Ухвали колегії суддів судової палати по кримінальним справам Апеляційного суду Дніпропетровської області, яким апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відхилено, а вирок суду першої інстанції залишено без змін.
Події, де позивачка ОСОБА_3 була визнана потерпілою, а відповідачка ОСОБА_4 визнана винною, сталися 30.05.2009 року.
За вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 24.04.2012 року, окрім покарання, частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, та з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 стягнуто у відшкодування матеріальної шкоди - 20 грн. 58 коп., та у відшкодування моральної шкоди - 500 грн.
З описової частини вироку Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 24.04.2012 року вбачається, що ОСОБА_4 було визнано винною за ч.1 ст.125 КК України, у заподіянні потерпілій ОСОБА_3 легких тілесних ушкоджень, внаслідок заподіяння їй ударів в область грудної клітки і по рукам, якими потерпіла закривала голову, і не встановлено факт знищення, або пошкодження засудженою ОСОБА_4 (забору) замощення, що входить до домоволодіння АДРЕСА_1
Позовні вимоги заявлені ОСОБА_3 а саме матеріальна шкода, у розмірі 6703 грн., які вона просить суд стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 стосуються тих же подій, які сталися 30.05.2009 року, і як пояснила позивачка ОСОБА_3 в судовому засіданні складаються з вартості лікування, та вартості втраченого нею врожаю за ці роки, бо внаслідок відсутності (забору) замощення врожаї були знищенні собаками, а також вартістю (забору) замощення, який засуджена раніше ОСОБА_4, та власниця будинку ОСОБА_5 досі не відновили.
Разом з тим, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 не є належним позивачем за її позовними вимогами, в частині стягнення з відповідачів вартості (забору) замощення, бо не є власником ні домоволодіння в цілому, ні цього (забору) замощення.
Крім того, позовні вимоги про вартість (забору) замощення не конкретизовані, бо не визначена окремо вартість (забору) замощення.
З наданих суду письмових доказів, а саме фіскальних чеків про оплату лікування, та призначення такого лікування позивачці ОСОБА_3 в 2009 році лікування, то всі вони є наслідком лікування позивачки від різних хвороб: печінки, нирок, очей, підшлункової залози, хронічного панкреатиту, та інш., причинний зв'язок яких з наслідками заподіяння їй легких тілесних ушкоджень ОСОБА_4 - відсутній.
Крім того, щодо позовних вимог ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди за події 30.05.2010 року, то вони були предметом розгляду у порядку кримінального провадження, відповідно до вимог ст. 27 КПК України, та відповідно до вимог ст.28 КПК України вирішені по суті, що підтверджено вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 24.04.2012 року.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_3 пояснила свої позовні вимоги до відповідачки ОСОБА_5 тим, що вона успадкувала майно після смерті свого батька ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, і таким чином, вона вважає повинна відшкодувати їй вартість (забору) замощення.
При цьому, позивачка не надала суду будь яких доказів винних дій самого ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, у заподіянні їй матеріальних збитків та моральної шкоди.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 не довела свої позовні вимоги до ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди.
Аналізуючи надані суду докази, в їх сукупності, суд прийшов до висновку про те, що в задоволені позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди - слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 22, 23, 1166, 1167 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10, 60, 79, 80, 88, 212, 214, 215, 218 Цивільно-процесуального кодексу України, суд ,-
У задоволені позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 судові витрати у розмірі, у розмірі 214 гривень 60 копійок (майновий спір), та 107 гривень 30 копійок (немайновий спір) на користь держави.
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу протягом десяти днів з дня його проголошення.
СУДДЯ: КУЛІГІНА Т.Д.