Справа № 22ц/0590/12268/2012 Головуючий в 1 інстанції - Тараньова В.С.
Категорія 34 Доповідач - Барсукова О.І.
Іменем України
24 грудня 2012 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді: Санікової О.С.,
суддів: Барсукової О.І., Соломахи Л.І.,
при секретарі : Пасічній О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3, про відшкодування матеріальної шкоди
за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на заочне рішення Будьоннівського районного суду м. Донецька від 12 квітня 2012 року, -
В червні 2012 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2,третя особа ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди суд, мотивуючи свої вимоги тим, що їй на підставі права власності належить земельна ділянка та розташований на ній житловий будинок, розташовані за адресою: АДРЕСА_1. Відповідачка, яка є сусідкою позивачки, проводила будівельні роботи на своїй земельній ділянці, розташованій за адресою: АДРЕСА_2. Внаслідок вказаних робіт, екскаватором був поламаний шифер на належному позивачці сараї, Відповідачка обіцяла замінити пошкоджений шифер та відшкодує завдану моральну шкоду. Оскільки відповідачки не відшкодувала завдану шкоду, просила суд зобов'язати ОСОБА_2 відшкодувати завдану шкоду в натурі: замінити зламаний шифер, відновити карниз сараю, замінити дошки на стелі сараю та повернути їй судові витрати.
Заочним рішенням Будьоннівського районного суду м. Донецька від 12 квітня 2012 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди задоволено. ОСОБА_2 зобов'язано замінити зламаний шифер, поновити карниз сараю, замінити пошкоджені дошки на стелі сараю. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Вважає, що позовні вимоги не доведені, а вона не є належним відповідачем по справі. На її думку, суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку стосовно визнання нею вини щодо завдання шкоди позивачці, оскільки вона навіть не була присутня при розгляді справи в судовому засіданні, а в запереченнях на позовну заяву вказала, що позов не визнає.
В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_2 не з'явилась, про розгляд справи повідомлена телефонограмою, зареєстрованою в журналі телефонограм №1 12.12.2012 року за № 10176 відповідно до вимог ч.6 ст.74 ЦПК України.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, в заяві на адресу апеляційного суду просила розглянути справу без її участі.
ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності в інтересах позивачки ОСОБА_1 та в своїх інтересах в якості третьої особи, проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив її відхилити, рішення Будьонівського районного суду м. Донецька від 12 квітня 2012 року залишити без змін.
Відповідно до частини 2 статті 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом, а тому апеляційний суд розглядає справу у відсутність осіб, що не з'явилися.
Вислухавши суддю-доповідача, ОСОБА_3, дослідивши матеріали цивільної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка визнала свою провину в пошкодженні майна та зобов'язалася відшкодувати позивачу завдану шкоду.
Проте погодитись з таким висновком суду першої інстанції не можна з таких підстав.
Статтею 1166 ЦК України встановлені загальні підстави відшкодування шкоди в рамках недоговірних (деліктних ) зобов'язань, відповідно до яких майнова шкода, завдана майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно зі ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками відповідно до цивільного законодавства є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе що шкоди завдано не з її вини.
Судом встановлено, що відповідно до акту на право власності на земельну ділянку серії ДН № 053182 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки по АДРЕСА_1.
Згідно постанови дільничного інспектора Будьоннівського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області від 15.08.2008 року в порушенні кримінальної справи по ст. 194 КК України щодо ОСОБА_2 відмовлено відповідно до п.2 ст.6 КПК України.( а.с. 9).
Згідно вимогам ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Стаття 11 ЦПК України передбачає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази надаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Заперечуючи проти заявленого позову, ОСОБА_2 вказала, що не проживає та не є власником будинку АДРЕСА_2, а тому неє належним відповідачем за позовом ОСОБА_1
Встановлено, що АДРЕСА_2 згідно відомостей БТІ м. Донецька, належить ОСОБА_4 .( а.с.26).
Згідно відомостей адресно-довідкового відділу УНІРФО ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 не зареєстрована.( а.с.11)
З постанови Будьонівського РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області про відмову в порушенні кримінальної справи вказано, що влітку 2008 року власник будинку АДРЕСА_2 проводив будівельні роботи на своїй земельній ділянці, при виконанні яких малогабаритний екскаватор поламав лист шиферу на належному йому сараї. ( а.с.9).
Вказана постанова не оскаржена та не скасована та не може бути підставою для відшкодування шкоди саме ОСОБА_2
Звертаючись в суд з позовом позивачка не конкретизувала свої вимоги, не надала жодного доказу щодо завданої їй шкоди ( обсягу, вартості) та не довела наявність в завданій шкоді відповідачки.
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення позову, на вказані обставини уваги не звернув.
Згідно ст. 309 ч. 1 п. 3 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.
За таких обставин рішення суду першої інстанції необхідно скасувати, ухвалити нове рішення, яким ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 відмовити.
Керуючись ст.ст. 307, 309 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Заочне рішення Будьоннівського районного суду м. Донецька від 12 квітня 2012 року скасувати та ухвалити нове.
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3, про відшкодування матеріальної шкоди.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді: