Справа № 22ц-12967/12 Головуючий у 1 інстанції Чапланова О.М.
Категорія 32 Доповідач: Лоленко А.В.
17 грудня 2012 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого: Лоленко А.В.
суддів: Солодовник О.Ф., Биліни Т.І.
при секретарі Таранов М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Торезі Донецької області на рішення Торезького міського суду Донецької області від 28 листопада 2012 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Торезі Донецької області про відшкодування моральної шкоди ,-
Рішенням Торезького міського суду Донецької області від 28 листопада 2012 року позов ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Торезі Донецької області про відшкодування моральної шкоди задоволено частково.
Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Торезі Донецької області на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Торез Донецької області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1, в рахунок відшкодування заподіяної йому професійним захворюванням моральної шкоди 12000 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Судом встановлено, що згідно із трудовою книжкою (а.с. 6-7) позивач тривалий час працював на підприємствах вугільної промисловості з повним робочим днем під землею. Відповідно до наказу № 321-к від 10.09.2004 року ОСОБА_1 11.09.2004 року звільнений з шахти «Імені К.І. Кисельова» в/о «Торезантрацит» за п. 2 ст. 40 КЗпП України у зв'язку із виявленою невідповідністю виконуємій роботі внаслідок стану здоров'я, що перешкоджає продовженню зазначеної роботи.
За період роботи на підприємствах вугільної промисловості у позивача виникло професійне захворювання.
На підставі повідомлення про професійне захворювання від 09.07.2004 року (а.с. 12) проведено розслідування хронічного професійного захворювання за результатами якого складено акт № 55 від 20.07.2004 року (а.с. 10-11)
Згідно із довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги № 113864 (а.с. 9) при огляді МСЕК 12.08.2004 року позивачу вперше встановлено 40 % втрати професійної працездатності з 04.08.2004 року безстроково у зв'язку з професійним захворюванням. Визначено потребу у медикаментозному і санітарно-курортному лікуванні за професійним захворюванням.
Згідно з довідкою МСЕК № 016210 (а.с. 8) при огляді 12.08.2004 року позивачу встановлено 3 групу інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням безстроково. Протипоказана праця в підземних умовах з токсичними речовинами, важка фізична праця. Визначено потребу у додатковому лікуванні.
В апеляційній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду просить рішення суду скасувати, відмовити в позові, так як рішення не відповідає вимогам закону.
Суд вважає можливим справу розглянути у відсутності позивача ОСОБА_1, який належним чином повідомлений про розгляд справи телефонограмою, належним чином оформленною та надіслав заяву про розгляд справи за його відсутністю.
Вислухавши доповідача, пояснення представника Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Куйбишевському районі м. Донецька, який підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення суду скасувати, відмовити позивачу в позові, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Суд дійшов обгрунтованого висновку, що позивач має право на відшкодування моральної шкоди, оскільки таке право у позивача виникло, коли йому вперше встановлено 40% втрати працездатності , згідно з висновком МСЕК від 12 серпня 2004 року.
Право позивача на відшкодування моральної шкоди закріплено ст.. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" та згідно з пунктом "е" п. 1 частини 1 ст. 21 та частини 2 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування у встановленому законодавством порядку зобов'язаний виплатити потерпілому грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому цієї шкоди. Зазначені норми не містять будь-яких інших додаткових умов щодо відшкодування моральної шкоди, в редакції, яка діяла на момент виникнення права у позивача на відшкодування моральної шкоди, тобто на 12 серпня 2004 року.
Законом України "Про державний бюджет України на 2006 рік" від 20 грудня 2005 року №-3235-1У зупинено на 2006 рік дію абзацу 4 ст. 1 та абзацу 4 ст. 1 в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей, підпункту "е" п. 1 ст. 21, ч. 3 ст. 28 та ч. 3 ст.34 Закону, а також згідно п. 22 ст. 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року №-489-У, який набрав чинності з 1 січня 2007 року, з метою приведення окремих норм законів у відповідність з цим Законом зупинено на 2007 рік дію абзацу 4 ст. 1 в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку, підпункту "е" пункту 1 частини 1 ст. 21, частини 3 ст. 34.
Таким чином право на відшкодування моральної шкоди виникло у позивача ще до надрання чинності як законом України "Про державний бюджет України на 2006 рік" так і Законом України "Про державний бюджет України на 2007 рік".
Таким чином, суд дійшов обґрунтованого висновку про необхідність стягнення моральної шкоди з відділення Фонду - відповідача.
Визначення судом моральної шкоди в розмірі 12000 грн. відповідає встановленим обставинам справи, переживанням, які відчував потерпілий в зв"язку з ушкодженням здоров"я, його станом здоров"я, тривалістю лікування, з врахуванням висновку МСЕК від 12 серпня 2004 року, коли позивачу вперше встановлена стійка втрата працездатності - 40% в зв'язку з професійним захворюванням.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не є підставами для скасування рішення суду.
Рішення суду відповідає вимогам матеріального та процесуального закону і підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Торезі Донецької області відхилити.
Рішення Торезького міського суду Донецької області від 28 листопада 2012 року залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою суду.
Головуючий:
Судді: