Справа № 22ц-0590/12316/12 Головуючий у 1 інстанції Худіна О.О.
Категорія 37 Доповідач Санікова О.С.
3 грудня 2012 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Санікової О.С.
суддів Барсукової О.І., Дундар І.О .
при секретарі Пасічній О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2 до Артемівської міської ради, Першої артемівської державної нотаріальної контори, третя особа ОСОБА_3 про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини
за апеляційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, на рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 5 листопада 2012 року,-
В апеляційній скарзі ОСОБА_4, в інтересах якого діє ОСОБА_2, просить скасувати рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 5 листопада 2012 року, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_4 до Артемівської міської ради, Першої Артемівської нотаріальної контори, третя особа ОСОБА_3 про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини відмовлено, - та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
В обгрунтування апеляційної скарги ОСОБА_4, в інтересах якого діє ОСОБА_2, посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи і, зокрема на те, що суд не встановив того, що строк ОСОБА_4 пропущений з поважних причин - проживання за межами України, в іншій державі і відсутність матеріальної можливості приїхати на територію України в місто Артемівськ, тому він вимушений був звернутись до нотаріальної контори за місцем свого проживання і реєстрації для написання заяви про прийняття спадщини, а рідний брат чоловіка ОСОБА_4 завірив, що спадщина буде розділена по закону; судом не враховано, що підтвердженням того, що він не відмовлявся від спадщини є нотаріально завірена нотаріусом Мірнінського нотаріального округу Республіки Саха (Якутія) і внесена в реєстр нотаріальних дій заява на ім'я нотаріальної контори міста Артемівська від 5 листопада 2004 року, яка повторно у 2010 році була отримана і відправлена в нотаріальну контору міста Артемівська; суд також не звернув уваги на інші докази, які свідчать про те, що він не відмовлявся від спадщини і вважав, що він прийняв спадщину; ОСОБА_4 вважає, що не пропустив строк, оскільки був впевнений, що його нотаріально посвідчена заява здана в нотаріальну контору в установлені законом строки.
У судовому засіданні апеляційного суду представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 є його матір'ю.
Згідно повідомлення Першої артемівської нотаріальної контори 18 листопада 2005 року згідно заяви ОСОБА_4 про прийняття спадщини було заведено спадкову справу на майно ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року, в якій заявник повідомив, що інших спадкоємців, крім нього, передбачених законом, немає. Свідоцтво про право на спадщину видано на ім'я спадкоємця 18 листопада 2005 року. Заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини за цією спадковою справою від інших осіб не надходило. Крім того, повідомлялось про неможливість надати журнали вхідної кореспонденції до 2009 року, оскільки вони знищені у зв'язку із закінченням строку зберігання. До повідомлення надана заява ОСОБА_4, в якій зазначено, що інших спадкоємців немає.
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 18 листопада 2005 року, спадкоємцем майна ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, є її син ОСОБА_4, що мешкає в АДРЕСА_1, який 18 вересня 2008 року продав зазначену квартиру ОСОБА_3; ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_4 помер.
Судом досліджена копія заяви ОСОБА_1, яка посвідчена нотаріусом Мірнінського нотаріального округу Республіки Саха (Якутія), від 20 травня 2010 року про прийняття спадщини, яка залишилась після смерті його матері ОСОБА_5. В даній заяві зазначено, що вона повинна бути пред'явлена нотаріусу до закінчення 6-ти місячного строку з дня смерті спадкодавця.
Судом оглянуті матеріали цивільної справи №2-25/12 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації міста Артемівська», Перша артемівська державна нотаріальна контора про визнання договору купівлі-продажу недійсним, включення у свідоцтво про право на спадщину за законом та визнання права власності в порядку спадкування.
Згідно довідки про здійснення нотаріальної дії №145 від 20 травня 2010 року, виданої нотаріусом Мірнінського нотаріального округу Респудліки Саха (Якутія), яка міститься в матеріалах зазначеної цивільної справи, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2. 7 листопада 2004 року оформив заяву до нотаріальної контори міста Артемівська про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року, з проханням про видачу йому свідоцтва про право на спадщину, підпис на якому був посвідчений нотаріусом Мірнінського нотаріального округу Республіка Саха (Якутія) 8 листопада 2004 року за №5259.
Відповідно до довідки Першої артемівської державної нотаріальної контори згідно архівних даних по спадковій справі на майно ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, заяву про прийняття спадщини подавав тільки ОСОБА_4, в якій він повідомив, що інших спадкоємців, передбачених законодавством немає. Крім ОСОБА_4 до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини ніхто не звертався.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відмовляючи ОСОБА_4, в інтересах якого діє ОСОБА_2, в задоволенні позовних вимог про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, суд виходи з того, що позивач ОСОБА_4 не довів того, що причини попуску ним строку для подачі заяви про прийняття спадщини є поважними; поважність причин є оціночною категорією і тому суд, дослідивши причини пропуску строку для прийняття спадщини, зазначені позивачем, не вважав їх поважними та такими, що пов'язані з об'єктивними, непереборними та істотними труднощами для позивача для вчинення дій, пов'язаних із прийняттям спадщини.
Такі висновки суду є правильними.
Згідно ч.1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Статтею 1272 ЦК України передбачено, що, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв спадщину. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, дастатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Як роз'яснено у п. 24 постанови №7 Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом ОСОБА_5 - мати позивача ОСОБА_1 і ОСОБА_4 була власником квартири АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_5 померла.
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 18 листопада 2005 року, спадкоємцем майна ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, є її син ОСОБА_4, що мешкає в АДРЕСА_1.
Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_1 від 19 травня 2010 року, з якою він звертався до Артемівського мсіькрайонного суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, він приїжджав на поховання матері в м. Артемівськ і між ним та братом була домовленість про те, що він (позивач) передасть брату заяву про прийняття спадщини і той оформить спадкові права в рівних частках. Таким чином, позивачу був відомий порядок оформлення спадкових прав.
Проте, як встановлено судом першої інстанції у встановленому законодавством порядку ОСОБА_1 не звернувся в нотаріальну контору за місцем відкриття спадщини із заявою про прийняття спадщини у встановлений законодавством шестимісячний строк.
Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 8 лютого 2012 року встановлено, що позивач та його представник не надали доказів про прийняття позивачем спадщини за законом, оскільки з довідки про вчинення нотаріальних дій від 20 травня 2010 року нотаріусом Мірнінського нотаріального округу Республіки Саха (Якутія) не вбачається, що ОСОБА_1 надав у шестимісячний термін оригінал чи копію заяви до нотаріуса міста Артемівська від 5 листопада 2004 року про прийняття спадщини.
В матеріалах цивільної справи №2-25/12 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації міста Артемівська», Перша артемівська державна нотаріальна контора про визнання договору купівлі-продажу недійсним, включення у свідоцтво про право на спадщину за законом та визнання права власності в порядку спадкування, яка досліджена судом першої інстанції, є заява ОСОБА_1, яка посвідчена нотаріусом Мірнінського нотаріального округу Республіки САХА (Якутія), від 20 травня 2010 року про прийняття спадщини, яка залишилась після смерті його матері ОСОБА_5. В даній заяві зазначено, що вона повинна бути пред'явлена нотаріусу до закінчення 6-ти місячного строку з дня смерті спадкодавця.
Звертаючись до суду з позовом у травні 2012 року про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, як на підставу пропуску строку для подання заяви на прийняття спадщини ОСОБА_1 посилався на те, що не мав можливості особисто звернутись до нотаріуса, оскільки не проживає на території України, є юридично необізнаної людиною, яка не знає українського законодавства.
Проте, як правильно зазначив суд першої інстанції, такі доводи не можуть бути визнані поважними причинами, оскільки спростовуються встановленими по справі обставинами. Будь-яких інших підстав вважати, що позивач з поважних причин своєчасно не прийняв спадщину, позивачем не наведено та не доведено в судовому засіданні.
Таким чином, розглядаючи справу, суд першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно перевірив доводи і заперечення сторін, встановленим фактам і доказам дав вірну правову оцінку та дійшов правильного висновку про те, що вимоги ОСОБА_4 є необгрунтованими. Висновки суду грунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам закону.
Доводи, на які посилається позивач в апеляційній скарзі, були предметом дослідження при розгляді цивільних справ, в тому числі даної справи і у апеляційного суду немає підстав вважати такі висновки суду неправильними.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Рішення суду ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 , 314 ч.1, 315 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, відхилити.
Рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 5 листопада 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів після набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Судді: