Справа № 22/0590/12955/12 Головуючий у 1 інстанції: Мелещенко Л.В.
Категорія: 26 Доповідач: Краснощокова Н.С.
19 грудня 2012 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді: Краснощокової Н.С.
суддів: Никифоряка Л.П., Мальованого Ю.М.
при секретарі: Забавіній М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в місті Єнакієве Донецької області на рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 23 листопада 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в місті Єнакієве Донецької області про відшкодування моральної шкоди,
Рішенням Єнакіївського міського суду Донецької області від 23 листопада 2012 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Єнакієве Донецької області на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 6 000 ( шість тисяч) грн.
У апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та ухвалення рішення, яке суперечить діючому законодавству. Не враховано, що Фондом соціального страхування від нещасних випадків витрати на медичну та соціальну допомогу фінансуються, якщо потребу в них визначено висновками МСЕК, у справі відсутній висновок лікаря - психіатра лікувально - профілактичної установи, лікарсько - консультаційної або медико - соціальної експертної комісії про стрес, який зазнав потерпілий ОСОБА_1 від нещасних випадків на виробництві, дані про депресію або інші негативні прояви в стані потерпілого. Клопотання відповідача про призначення МСЕК для підтвердження факту спричинення моральної шкоди у ОСОБА_1 відхилено. Позивачем не надано доказів, на підставі яких можна зробити висновок про спричинення моральної шкоди. Не враховано, що Єнакіївським відділенням Фонду позивачеві сплачено одноразову допомогу та виплачуються щомісячні страхові виплати. Позивач був повідомлений про шкідливі умови роботи та наслідки їх дії на організм, але продовжував працювати, розуміючи, що подальша трудова діяльність може призвести до погіршення здоров'я та користувався пільгами, які передбачені для тих, хто працює в таких умовах. Також судом не враховано, що нещасні випадки у позивача виникли з вини роботодавця, тому підстав для стягнення моральної шкоди з відділення Фонду немає.
Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив із наступних встановлених ним обставин.
Відповідно до копії трудової книжки позивач працював у Єнакіївському металургійному заводі та на підприємствах вугільної промисловості. Висновком МСЕК від 19 грудня 2002 року йому безстроково за сукупністю встановлено 40% втрати професійної працездатності, з яких 20% підтверджено за трудовим каліцтвом від 13 грудня 1985 року, тобто до утворення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, та 20% втрати працездатності вперше встановлено за трудовим каліцтвом від 23 вересня 1996 року. Нещасний випадок, який стався з позивачем 23 вересня 1996 року є страховим випадком, внаслідок якого Фонд зобов'язаний відшкодувати грошову суму за моральну шкоду. Факт наявності ушкодження здоров'я позивачу підтверджується актом розслідування нещасного випадку № 67 від 25.09.1996 року, висновком МСЕК про втрату працездатності у зв'язку із нещасним випадком. Врахувавши, що позивач втратив працездатність через трудове каліцтво на 20%, вимушений лікуватись, трудове каліцтво зумовило порушення нормальних життєвих зв'язків позивача, негативно відбилось на його фізичному та психічному стані, змінився спосіб його життя суд визнав, що позивачу спричинена моральна шкода, у відшкодування якої стягнув з відповідача 6000 грн.
В засідання апеляційного суду сторони не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені, зокрема, апелянту передана телефонограма, прийнята головним спеціалістом Дем'янець Ю.М. 13.12.2012р.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Задовольняючи позов частково суд обґрунтовано виходив із встановлених у справі фактичних обставин та вимог діючого законодавства.
Так, судом встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що позивач, працюючи на Єнакіївському металургійному заводі 13 грудня 1985р. отримав трудове каліцтво - травму стопи правої ноги з ампутацією пальця. 23.12.1996р., позивач, під час роботи проходчиком підземним у ВО «Орджонікідзевугялля» в результаті нещасного випадку на виробництві отримав трудове каліцтво - травму правої ноги - відкритий перелом нігтьової фаланги правої стопи, обширні рвані рани правої голені та стопи, травматичне відшарування шкіри до 1,5% поверхні тіла.
Висновком МСЕК від 19.12.2012р. позивачу встановлено безстроково втрату професійної працездатності 40% за сукупністю травм, 20% за трудовим каліцтвом від 13.12.1985р. та 20% вперше за трудовим каліцтвом від 23.09.1996р.
Позивач посилався на те, що через трудові каліцтва та втрату здоров'я на виробництві йому спричинено моральну шкоду, так, він під час травмування і в даний час відчуває фізичний біль, особливо при фізичному навантаженні, зміні погодних умов, він вимушений приймати ліки, його турбують обмеження руху в правій нозі, хромота, неможливість довго рухатися, перебувати в положення стоячи, загальна слабкість та підвищена втомлюваність, порушено його спокій та відпочинок. Наслідки травам прогресують та погіршується перебіг наявних у нього інших захворювань. Обмежена його рухома активність, він вимушений відмовитись від занять спортом, активним відпочинком, не може належно допомагати своїй матері похилого віку, хвилюється через те, що сам вимушений звертатись за допомогою родичів.
Суд прийняв до уваги, що 20% втрати професійної працездатності у зв'язку з трудовим каліцтвом, заподіяним позивачу 23.09.1996р. вперше встановлено висновком МСЕК від 19.12.2002р., тобто в період дії абзацу 4 статті 1, підпункту "є" пункту 1 частини першої статті 21, частини третьої статті 28 та частини третьої статті 34 Закону України від 23 вересня 1999 року N 1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" (далі Закон № 1105-XIV). Факт трудового каліцтва підтверджений актом розслідування нещасного випадку на виробництві від 25.12.1996р., епікризом з Центральної лікарні м. Єнакієве, висновком МСЕК від 19.12.2012р. Оскільки встановлено, що внаслідок трудового каліцтва позивач втратив професійну працездатність на 20% безстроково, чим підтверджено погіршення його стану здоров'я та через що позивач відчуває фізичні та моральні страждання суд обґрунтовано стягнув відшкодування моральної шкоди з відповідача.
Доводи апеляційної скарги про відсутність медичного висновку чи висновку МСЕК на підтвердження факту спричинено моральної шкоди безпідставні, оскільки згідно із Законом № 1105-XIV та положеннями ЦПК України проведення експертизи щодо встановлення факту спричинення моральної шкоди не є обов'язковим.
Факт сплати одноразової допомоги та щомісячних страхових виплат не звільняє відповідача від обов'язку відшкодувати позивачу, як застраховані особі, моральну шкоду, передбачену Законом № 1105-XIV.
Посилання на наявність вини роботодавця та відсутність через це підстав для стягнення відшкодування моральної шкоди з відділення Фонду також не спростовують висновків суду, оскільки втрата професійної працездатності вперше встановлена позивачу висновком МСЕК від 19.12.2002р., в період дії Закону № 1105-XIV в редакції, яка передбачала відшкодування моральної шкоди.
Інші доводи скарги висновків суду не спростовують.
Рішення суду відповідає встановленим у справі фактичним обставинам, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального закону і підстав для його скасування, як про це просить апелянт, немає.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, Апеляційний суд
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Єнакієве Донецької області відхилити.
Рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 23 листопада 2012 року
залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді: