Справа № 22ц/0590/12882/2012
Головуючий у І інстанції Шестопалова Я.В.
Категорія 37 Доповідач Барков В.М.
18 грудня 2012 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Маширо О.П.,
суддів Баркова В.М.,
Принцевської В.П.,
при секретарі Бакунець Я.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 14 листопада 2012 року в справі за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Ленінської районної у м. Донецьку ради про визнання права власності у порядку спадкування,
У вересні 2012 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом в якому просив визнати за ним право власності на будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Рішенням Ленінського районного суду м. Донецька від 14 листопада 2012 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2, який просив задовольнити апеляційну скаргу, вивчивши письмові матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що майно, на яке позивач просить визнати право власності, спадкодавцю на момент смерті не належало, а тому позов задоволенню не підлягає.
З таким висновком суду не можна не погодитися.
Як встановлено судом, на підставі письмового договору ОСОБА_3 17 жовтня 1957 року надано в безстрокове користування земельну ділянку площею 40 0 м2 під забудову (а.с. 6-7).
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 помер (а.с. 5).
Відповідно до змісту розділу VII ЦК Української РСР 1963 року, який був чинним на час смерті ОСОБА_3 , до складу спадщини входять лише ті права та обов'язки, носієм яких за життя був сам спадкодавець і які належали йому на законних підставах.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в а. 1 п. 9 своєї постанови від 04 жовтня 1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» із змінами, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України від 25 грудня 1992 року № 13, від 25 травня 1998 року № 15 суди мають враховувати, що право власності на жилий будинок, збудований громадянином на відведеній йому в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої Ради.
Таким чином, оскільки вказаний будинок спадкодавцем ОСОБА_3 у встановленому законом порядку в експлуатацію не введений, право власності на нього за ним визнано не було, тому до складу спадщини спірний будинок не увійшов і право на нього у позивача, як у спадкоємця ОСОБА_3, не виникло, відтак ОСОБА_2 звернувся до суду за захистом неіснуючого права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.
З урахуванням зазначеного апеляційний суд вважає, що ухвалене судом першої інстанції рішення відповідає вимогам процесуального і матеріального закону, є законним, справедливим та обґрунтованим і підстав для його скасування не має.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 14 листопада 2012 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий
Судді
1