Справа № 22ц-11788\12 Головуючий у 1 інстанції Медінцева Н.М.
Категорія 46 Доповідач Янчук Т.О.
Іменем України
25 грудня 2012 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого Лісового О.О.
суддів: Никифоряк Л.П., Янчук Т.О.
при секретарі Люліній Я.О.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 19 жовтня 2012 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, про розподіл сумісного майна подружжя, витребування майна із чужого незаконного володіння
Встановив:
В серпні 2011 року ОСОБА_1 звернулася в суд з зазначеним позовом до відповідача в обґрунтування якого зазначила, з початку січня 2000 року вони проживали разом з ОСОБА_2 однією сім'єю без реєстрації шлюбу, 26 грудня 2003 року шлюб між ними був зареєстрований в відділі реєстрації актів цивільного стану Артемівської міської ради. 15 вересня 2008 року шлюб між ними рішенням Артеміського міськрайонного суду Донецької області було розірвано. За період спільного проживання ними було придбано спільне майно , а саме квартира АДРЕСА_1 , кухня «Корона» вартістю 1700 грн., кухонний м'який куток вартістю 750 грн, холодильник «Рейфорд» вартістю 1300 грн.,журнальний стіл вартістю 100 грн, стінка в зал вартістю 1500 грн, пральну машинку вартістю 1500 грн. В зазначений період ОСОБА_2 було придбано та привезено з республіки Ліван музикальний центр, відеомагнітофон, радіотелефон, фотоапарат, телевізор. Крім того у відповідача знаходяться її особисті речі , а саме газова плита, м'яка мебель «Ракушка», прихожа, стіл під комп'ютер, диван «Малютка», двоспальне ліжко, холодильник «Донбасс», тумба під телевізор, тумба під білизну, які він в добровільному порядку не хоче повернути. Просила суд встановити факт спільного проживання її з відповідачем однією сім'єю, визнати квартиру спільною сумісною власністю, провести розділ зазначеної квартири, визнавши за ними право власності по 1\2 частині, розділити майно придбане ними , стягнувши на її користь 1\2 частину його вартості 6675 грн. Витребувати у ОСОБА_2 належне їй на праві приватної власності майно : газова плита, м'яка мебель «Ракушка», прихожа, стіл під комп'ютер, диван «Малютка», двоспальне ліжко, холодильник «Донбасс», тумба під телевізор, тумба під білизну.
В судовому засіданні позивачка неодноразово уточнювала позовні вимоги, просила суд встановити факт сумісного проживання її з ОСОБА_2 однією сім'єю з 01.01.2000 року по 26.12.2003 рік. Визнати квартиру АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя, розділити спірну квартиру визнавши за кожним з ним право власності по 1\2 частині.
Визнати спільною сумісною власністю подружжя придбане у шлюбі майно: кухню «Корона» вартістю 1300 грн.,кухонний м'який куток вартістю 600 грн,холодильник «Рейнфорд» вартістю 1300 грн, журнальний стілець вартістю 100 грн,меблі до зали вартістю 1500 грн.,пральну машинку вартістю 1500 грн, радіотелефон вартістю 400 грн.,музикальний центр вартістю 1000 грн, відеомагнітофон вартістю 400 грн, фотоапарат вартістю 400 грн, телевізор вартістю 700 грн, а всього на загальну суму 9200 грн. Здійснити розподіл майна між ними , визнавши за нею право власності на холодильник «Рейнфорд», пральну машинку, меблі до зали, кухонний м'який куток,, а всього на загальну суму 4900 грн., а майно : кухня «Корона», радіотелефон, музикальний центр, відеомагнітофон, фотоапарат, телевізор, журнальний стілець, а всього на загальну суму 4200 грн. визнати на праві власності за відповідачем. Витребувати у ОСОБА_2 її особисте майно : газову піч вартістю 750 грн. м'які меблі «Ракушка» 1250 грн., меблі до прихожої вартістю 920 грн, стілець під комп'ютер вартістю 340 грн., диван «Малютка» вартістю 750 грн., двоспальне ліжко 1700 грн.,, а всього на загальну суму 5710 грн.
Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 19 жовтня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано спільним майном подружжя : кухню «Корона» вартістю 1300 грн., кухонний м'який куток вартістю 600 грн., холодильник «Рейнфорд» вартістю 1300 грн., журнальний стілець вартістю100 грн., меблі до залу (стінка)-1500 грн.,пральна машина-1500 грн., меблі до прихожої -920 грн., м'які меблі «Ракушка» -1250 грн, стілець під комп'ютер -350 грн, диван «Малютка» - 750 грн, двоспальне ліжке 1700 грн., а всього на загальну суму 11270 грн.
Розділено майно, визнано за ОСОБА_1 на праві власності майно: меблі до зали ( стінка) вартістю 1500 грн; м'які меблі «Ракушка» вартістю 1250 грн; меблі до прихожої вартістю 920 грн; двоспальне ліжко вартістю 1700 грн.; стілець під комп'ютер вартістю 350 грн, а всього на загальну суму 5720 грн. За ОСОБА_2 визнано право власності на майно: пральну машинку вартістю 1500 грн.;кухню «Корона» вартістю 1300 грн; диван «Малютка» вартістю 750 грн, кухонний мягкий куток -600 грн. журнальний стілець вартістю 100 грн, холодильник «Рейнфорд» вартістю 1300 грн, а всього на загальну суму 5550 грн.
Визнано приватним майном ОСОБА_2: радіотелефон вартістю 400 грн.; музикальний центр вартістю 1000 грн.; відеомагнітофон вартістю 400 грн.; фотоапарат вартістю 400 грн; телевізор вартістю 700 грн, газову плиту вартістю 750 грн, а всього на загальну суму 3650 грн. В іншій частині позовних вимог відмовив.
В апеляційній скарзі позивачка просить скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення, посилаючись на те, що висновки суду не випливають з доказів по справі, не ґрунтуються на законі.
Судом першої інстанції встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 26 грудня 2003 року, під час сумісного життя придбали майно, суд дійшов до висновку, що сумісно нажите майно підлягає розподілу, з врахуванням рівних часток сторін у сумісній власності. Визнано приватним майном ОСОБА_2 радіотелефон вартістю 400 грн.; музикальний центр вартістю 1000 грн.; відеомагнітофон вартістю 400 грн.; фотоапарат вартістю 400 грн; телевізор вартістю 700 грн, газову плиту вартістю 750 грн, а всього на загальну суму 3650 грн. В іншій частині позовних вимог відмовив.
В судове засідання сторони не з'явилися про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог п.3, 4 ч. 1 ст.309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права. Апеляційний суд вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи.
Задовольняючи позовні вимоги позивача про розподіл сумісного майна подружжя, суд першої інстанції виходив з того, що сторони під час шлюбу придбали спірне майно, частки сторін суд визнав рівними, а тому розподілив вказане майно між подружжям. До складу сумісного майна подружжя суд включив диван «Малютка» вартістю 750 грн . Проте з висновками суду в зазначеній частині погодитись неможливо.
Як вбачається із наданих суду доказів, гарантійного талону , диван «Малютка» вартістю 750 грн., було придбано 01 грудня 2003 року, в якому стоїть підпис позивачки. Визнаючи вказаний диван спільним майном подружжя, суд виходив з того, що підпис . який стоїть в гарантійному талоні підлягає сумніву, щодо того, що він зроблений позивачкою, тому дійшов до висновку, що зазначений диван є спільною власністю подружжя.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
У порушення вказаної норми матеріального права суд визнав спільним майном подружжя диван «Малютка» , який було придбано 01 грудня 2003 року до шлюбу між сторонами, такий висновок не грунтується на законі. Крім того, належних та допустимих доказів , щодо спростування підпису позивачки на гарантійному талоні відносно придбання дивану «Малютки» в матеріалах справи відсутні. ( а.с.122)
За таких підстав висновки в рішенні щодо включення до складу сумісного майна подружжя дивану «Малютка» неможливо вважити обґрунтованими. Оскільки зазначений диван було придбано до шлюбу, таке майно, вартістю 750 гривень підлягає виключення зі складу сумісного майна подружжя.
Встановлено, що сторони придбали сумісне майно на загальну суму 11270 гривень. В зв"язку із виключенням із складу сумісного майна дивану « Малютка» вартістю 750 грн., загальна вартість сумісного майна становить 10520 гривень, частка кожного з подружжя становить 5260 гривні.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Сімейного кодексу України майно, що є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Оскільки апеляційний суд виключив з переліку майна подружжя диван «Малютка» , для розподілу в натурі сумісного майна з врахуванням його вартості, апеляційний суд вважає, що за ОСОБА_1 слід визнати право власності на меблі до залу ( стінку) вартістю 1500 грн; м'які меблі «Ракушка» вартістю 1250 грн; кухонний м'який уголок вартістю 600 грн журнальний стілець вартістю 100 грн; двухспальне ліжко вартістю 1700 грн, а всього на суму 5150 грн.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на пральну машинку вартістю 1500 грн, кухню «Корона» вартістю 1300 грн; меблі до прихожої вартістю 920 грн ; стілець під комп'ютер вартістю 350 грн, холодильник «Рейнфорд» вартістю, а всього на загальну суму 5370 грн.
Таким чином, позивачці виділене майно на суму 5150 грн., відповідачу на суму 5150 грн., з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню 220 гривень.
Крім того як вбачається із матеріалів справи, 12.11.2003 року, до шлюбу ОСОБА_1 було придбано газову плиту Норд-501 ( а.с.123-124) вартістю 750 грн, яку просила витребувати її як особисте майно у відповідача. Позивачка пояснювала в судовому засіданні , що газова плита була встановлена в квартирі, де вони спільно з відповідачем проживали . Суд першої інстанції дійшов до висновку, що за загальними правилами здачі будівництва під житло в експлуатацію передбачена наявність в приміщеннях кухонного обладнання (газової пічки, колонки), тому визнав за відповідачем право приватної власності на вказану газову плиту. Однак такий висновок суду першої інстанції не ґрунтується на законі. За вказаних обставин, оскільки газова плита вартістю 750 грн., була придбана позивачкою до шлюбу, підстав для визнання її приватною власністю ОСОБА_2 не має.
Оскільки диван «Малютка» вартістю 750 грн., газова плита вартістю 750 грн було придбано позивачкою до шлюбу, то таке майно підлягає витребуванню у відповідача.
Крім того апеляційний суд не може погодитись з висновками суду першої інстанції , щодо відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про встановлення факту спільного сумісного проживання, визнання квартири АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю .
Враховуючи те , що є таке , що надбало законної сили рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 27.07.2011 року з приводу спору між тими же сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, тому в цій частині провадження по справі на підставі п.2 ч.1 ст.205 ЦПК.України підлягає закриттю.
Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК.України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб. які беруть участь у справі.
Оскільки суд ухвалюючи рішення по справі про визнання приватним майном ОСОБА_2, радіотелефону вартістю 400 грн., музикального центру - 1000грн., відеомагнітофону -400 грн, фотоапарату -400 грн, телізова-700 грн., вийшов за межі заявлених позовних вимог, чим порушив ст.11 ЦПК.України, тому в цій частині рішення суду підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 303, 307, ст. 309 ЦПК України, апеляційний суд
вирішив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 19 жовтня 2012 року скасувати.
Визнати загальним сумісним майном подружжя: кухню «Корона» вартістю 600 грн., холодильник «Рейнфорд» вартістю 1300 грн, кухонний м'який уголок вартістю 600 грн; журнальний стілець вартістю 100 грн; меблі до залу( стінка) вартістю 1500 грн; пральну машинку вартістю 1500 грн; меблі до прихожої вартістю 920 грн; м'які меблі «Ракушка» вартістю 1250 грн; стілець під комп'ютер вартістю 350 грн, двухспальне ліжко вартістю 1700 грн, а всього на загальну суму 10520 грн.
Здійснити розподіл спільного майна, визнати за ОСОБА_1 право власності : на меблі до залу ( стінку) вартістю 1500 грн; м'які меблі «Ракушка» вартістю 1250 грн; кухонний м'який уголок вартістю 600 грн журнальний стілець вартістю 100 грн; двухспальне ліжко вартістю 1700 грн, а всього на суму 5150 грн.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на пральну машинку вартістю 1500 грн, кухню «Корона» вартістю 1300 грн; меблі до прихожої вартістю 920 грн ; стілець під комп'ютер вартістю 350 грн, холодильник «Рейнфорд» вартістю, а всього на загальну суму 5370 грн.
Витребувати у ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 речі які являються її приватною власністю, а саме газову плиту вартістю 750 грн., диван «Малютка» вартістю 750 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 різницю вартості в розподілі майна 220 грн.
Провадження в частині позовних вимог встановлення факту спільного проживання між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 однією сім'єю з 01.01.200 року по 26 грудня 2003 року, визнання квартири АДРЕСА_1 спільної сумісною власністю подружжя, та розподіл її з визнанням права власності за кожним по 1\2 частині закрити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий:
Судді: