Ухвала від 24.12.2012 по справі 2/545/9366/12

Справа № 22ц/0590/13109/2012 Головуючий в 1 інстанції - Радченко В.Є.

Категорія 48 Доповідач - Барсукова О.І.

УХВАЛА

Іменем України

24 грудня 2012 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді: Санікової О.С.,

суддів: Барсукової О.І., Соломахи Л.І.,

при секретарі : Пасічній О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів та стягнення додаткових витрат на дитину

за апеляційною скаргою ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_1,

на рішення Сніжнянського міського суду Донецької області від 14 листопада 2012 року, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Сніжнянського міського суду Донецької області від 14 листопада 2012 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів та стягнення додаткових витрат на дитину відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_1 на підставі договору про надання юридичних послуг, просив рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи,порушення норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд в порушення вимог ст.182 ч.2 СК України не взяв до уваги те, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку; вважає, що суд дійшов хибного висновку щодо втрати позивачем статусу дитини та на компенсацію йому додаткових витрат на розвиток його здібностей у зв'язку з досягненням ним повноліття. Крім того, суд не врахував, що позивач навчається в учбовому закладі на денній формі навчання та не має можливості працювати, а відповідач працює та за станом здоров'я може надавати матеріальну допомогу дитині, яка продовжує навчання в більшому розмірі.

В судовому засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_1 ОСОБА_3, який діє на підставі договору про надання юридичних послуг, доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.

ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений телефонограмою, зареєстрованою в журналі телефонограм №4 від 19.12.2012 року за № 652 відповідно до вимог ч.6 ст.74 ЦПК України.

Відповідно до частини 2 статті 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом. Тому апеляційний суд розглядає справу у відсутність осіб, що не з'явилися.

Вислухавши суддю-доповідача, сторони, їх представників, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Постановляючи рішення про відмову в позові, суд першої інстанції виходив з того, що з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на період навчання до липня 2016 року, позивачем не надано доказів того, що в нього або у відповідача відбулися зміни матеріального чи сімейного стану, стану здоров'я сторін, Право на отримання додаткових витрат на дитину, у позивача відсутнє у зв'язку з досягненням ним повноліття. В задоволенні позову в частині стягнення витрат на правову допомогу суд відмовив через недоведеність.

Висновки суду обґрунтовані, відповідають вимогам матеріального та процесуального закону.

При розгляді справи встановлено, що рішенням Сніжнянського міського суду від 8.11.2011 р. з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти у розмірі 200 грн. щомісячно, починаючи з 13.10.2011 р. на період навчання до липня 2016 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Оскільки позивач не надав суду жодного доказу зміни матеріального або сімейного стану, стану здоров'я сторін, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку відповідно до ст.193 СК України щодо відмови у вказаній частині позову.

Що стосується доводів апеляційної скарги щодо відмови в стягненні додаткових витрат на позивача для розвитку його здібностей, то вказані доводи не ґрунтуються на вимогах закону.

Згідно з ч. 1ст. 185 Сімейного кодексу України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Сімейного кодексу України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.

Враховуючи, що на час ухвалення рішення позивачу виповнилось 19 років, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність у ОСОБА_1 статусу дитини відповідно до Сімейного Кодексу України та обґрунтованого відмовив в задоволенні позову у зазначеній частині.

Не заслуговують на увагу і не є підставою для скасування або зміни рішення доводи апеляційної скарги щодо відмови в стягненні витрат на правову допомогу.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 20.12.2011 № 4191-VI "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Згідно зі ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені і документально підтверджені судові витрати.

Оскільки ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позову до ОСОБА_2, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відмови в задоволенні вимоги про стягнення витрат на правову допомогу.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що є відповідно до ст.308 ЦПК України, підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без зміни.

Керуючись ст.ст.307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_1, відхилити.

Рішення Сніжнянського міського суду Донецької області від 14 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді:

Попередній документ
29073862
Наступний документ
29073864
Інформація про рішення:
№ рішення: 29073863
№ справи: 2/545/9366/12
Дата рішення: 24.12.2012
Дата публікації: 07.02.2013
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд Донецької області
Категорія справи: