Справа № 22ц-0590/12218/12 Головуючий у 1 інстанції Радченко Л.А.
Категорія 5 Доповідач Папоян В.В.
5 грудня 2012 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого-судді Краснощокової Н.С.
суддів Папоян В.В., Безрученко Ю.О.
при секретарі Забавіній М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 на рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 24 жовтня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - публічне акціонерне товариство «Уксоцбанк» про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на автомобіль, -
Заочним рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 24 жовтня 2012 року було відмовлено у задоволені позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання дійсним договору купівлі-продажу автомобіля який було укладено між сторонами і оформлено шляхом складання розписки та наданням відповідачем на ім'я позивача генеральної довіреності на автомобіль НОМЕР_1.
З таким судовим рішенням не погодився позивач, подав на нього апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення його позовних вимог. Зазначав, що судом не враховано, що розписка, яка складена сторонами, є письмовою формою договору.
В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до частини 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав:
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що відповідачу на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2, виданого 30 березня 2005 року Артемівським МРЕВ ДАЇ ГУ УМВС України у Донецькій області, на праві власності належить автомобіль марки CHEVROLET AVEO SF69Y, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.
7 жовтня 2011 року ОСОБА_3 видав позивачу ОСОБА_2 строком по 7 жовтня 2016 року посвідчену приватним нотаріусом Артемівського районного нотаріального округу довіреність на право розпорядження цим автомобілем. 7 жовтня 2011 року ОСОБА_3 видав розписку про отримання від ОСОБА_2 грошових коштів за автомобіль в сумі 50 000 грн.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на автомобіль, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що вони не ґрунтуються на законі. Спірний автомобіль не був знятий з обліку в органах ДАЇ, залишався зареєстрованим за відповідачем, останнім заява про зняття з обліку автомобіля не подавалася, тобто в установленому порядку відчуження спірного автомобіля між його власником ОСОБА_3 і ОСОБА_4 не проводилося, та положення ст.. 220 ЦК України, на яку позивач посилався як на підставу своїх вимог на спірні правовідносини не розповсюджується, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Апеляційний суд не приймає до уваги доводи апеляційної скарги оскільки згідно ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
Проте, закон не вимагає обов'язкового нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу автомобіля, тому посилання позивача на норми частини другої ст. 220 ЦК України не ґрунтується на законі.
Апеляційний суд не приймає до уваги доводи апеляційної скарги стосовно виникнення права власності оскільки відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з п. 3 частини 1 ст. 208 ЦК України правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у 20 і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною 1 ст. 206 цього Кодексу, належить вчиняти у письмовій формі.
Згідно зі ст. 244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Тобто довіреність - це документ, який визначає обсяг та зміст повноважень, наданих тим, кого представляють, своєму представнику.
Враховуючи зазначене, видачу загальної довіреності на транспортний засіб, що був у експлуатації та має особливості цивільного обороту, та розписки без укладення договору купівлі-продажу у відповідності із «Порядком здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери» який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 N 1200 не можна вважати договором, що укладений у відповідності з законом з дотриманням форми, встановленої ст. 208 ЦК України, і допускає перехід права власності до третіх осіб.
Посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що при укладанні договору купівлі-продажу спірного автомобіля між ним та відповідачем було досягнуто домовленості та погоджено усі належні умови купівлі-продажу автомобіля, зокрема щодо ціни, передачі автомобіля у власність, тощо, не спростовують висновків суду, оскільки законом встановлені особливості набуття права власності на транспортні засоби.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив правовідносини, які склалися між сторонами, повно, всебічно і об'єктивно перевірив доводи і заперечення сторін, встановленим фактам і доказам дав правильну правову оцінку і дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволені позовних вимог. Висновки суду ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам Закону. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи і висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Виходячи з наведеного, та враховуючи доводи апеляційної скарги, рішення суду відповідає вимогам діючого законодавства і підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд Донецької області, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 24 жовтня 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: