Ухвала від 11.12.2012 по справі 2-1978/12

Справа №22ц/0590/11632/2012 Головуючий в 1 інстанції Орєхов О.І.

Категорія 56 Доповідач: Пономарьова О.М.

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2012 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Пономарьової О.М.,

суддів Лісового О.О.,Янчук Т.О.,

при секретарі Люліній Я.О.,

за участю

представника позивача Кузнецова О.І.,

представника відповідача Нідченко Д.Є.,

представника третіх осіб ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу відповідача відділу Державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 17 жовтня 2012 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до відділу Державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, про виключення з акту опису майна та звільнення з-під арешту, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 17 жовтня 2012 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства (далі ПАТ) «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до відділу державної виконавчої служби (далі ВДВС) Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, про виключення з акту опису майна та звільнення з-під арешту задоволено.

Знято заборону із предмета іпотечного договору - чотирьохкімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1.

Звільнено з-під арешту та усунуто перешкоду у здійсненні права власності на предмет іпотечного договору - чотирьохкімнатну квартиру, за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_4, ОСОБА_5, шляхом вилучення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, які були накладені відділом державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку на предмет іпотеки - чотирьохкімнатну квартиру, за адресою: АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі відповідач ВДВС Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку просив скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. В обгрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на те, що державним виконавцем провадились всі необхідні дії у рамках чинного законодавства для задоволення вимог стягувача іпотекодержателя за виконавчим провадженням про звернення стягнення на предмет іпотеки. Зняття арешту із зазначеного майна суперечить вимогам ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. Рішення суду у строк, встановлений для самостійного виконання боржниками, - не виконано та не надано документального підтвердження повного виконання рішення.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача ВДВС Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку Нідченко Д.Є. підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник позивача ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» Кузнецов О.І. заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив рішення суду залишити без змін, як правильне та законне.

Представник третіх осіб ОСОБА_3 також просила рішення суду залишити без змін.

Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представників сторін та третіх осіб, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції.

Перевіряючи справу в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд виходить з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що арешт на майно, що є предметом застави Банку, накладений з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження, таке майно має бути звільнено з під арешту за постановою начальнику ВДВС. Накладення арешту на все майно боржників,а також і на нерухоме майно - чотирьохкімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на праві власності та знаходиться у заставі, порушує право ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» на задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна у зв'язку з тим, що накладення арешту унеможливлює Банку скористатись правом заставодержателя щодо звернення стягнення на спірне майно.

Такий висновок суду є правильним і відповідає встановленим у справі обставинам та вимогам закону.

Як встановлено судом першої інстанції і вбачається з матеріалів справи, 08 лютого 2007 року між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 15-93/40-376/07 терміном до 05 лютого 2027 року.

За іпотечним договором № 15-94/40-947/07 від 08 лютого 2007 року, для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, ОСОБА_5, ОСОБА_4 передали в іпотеку належне їм на праві власності майно, а саме: чотирьохкімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1, загальна площа 106,9 кв.м., житловою 72,7 кв.м. Іпотечний договір посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_7, про що в книзі реєстрації зроблено запис за № 465.

Згідно з іпотечним договором, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язань за кредитним договором, зобов'язання за ним не буде виконане Іпотекодавцем в повному обсязі, Іпотекодержатель має право одержати задоволення за рахунок звернення стягнення на Предмет іпотеки в позасудовому або судовому порядку, або на підставі виконавчого напису нотаріусу, згідно іпотечного договору, Закону України «Про іпотеку» та норм чинного законодавства.

ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» звернувся до суду про стягнення заборгованості з ОСОБА_4, ОСОБА_5 за кредитним договором № 15- 93/40-376/07, і рішенням суду вимоги банку задоволені в повному обсязі.

Встановлено, що після отримання виконавчого листа та копії рішення, в березні 2011 року виконавчий лист відправлено до ВДВС Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку, на підставі якого 15 квітня 2011 року державним виконавцем Мирошниченко П.І. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження та арешт всього майна, що належить ОСОБА_4, ОСОБА_5, у тому числі квартири за адресою: АДРЕСА_1, яка перебуває у іпотеці у ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк».

Як вбачається з Витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, на вищезазначену квартиру існує 6 записів арештів.

Звертаючись до суду з позовом, позивач посилався на те, що з боку ВДВС Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку порушено права Банку, як Заставодержателя, оскільки за рахунок продажу вказаної квартири, за рішенням суду, ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» має право задовольнити свої вимоги, що прямо передбачено нормами чинного законодавства, а саме ст.12 Закону України «Про іпотеку» та ст. 33 цього Закону.

Згідно з п. 5.2.1.3. Іпотечного договору 15-94/40-947/07, Іпотекодавець має право продажу предмету застави третій особі безпосередньо на користь Іпотекодержателя.

Встановлено, що ОСОБА_4, ОСОБА_5 самостійно погодилися реалізувати предмет іпотеки, а саме квартиру за адресою: АДРЕСА_1.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог банку, суд першої інстанції підставно виходив з того, що відповідач порушив порядок накладення арешту, встановлений Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до положень статей 11, 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець під час відкриття або здійснення виконавчого провадження має право накласти арешт на майно боржника.

Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації (ст.52 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення, а отже і арешт, на заставлене майно боржника для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, може бути звернено лише у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; коли вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону «Про виконавче провадження», про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про знятгя арешту із заставленого майна.

Суд першої інстанції встановив, що повідомлень від ВДВС до Банку на надходило.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про порушення відповідачем порядку накладення арешту, встановлений Законом «Про виконавче провадження», є правильним і відповідає встановленим у справі обставинам.

Згідно з ч. З ст. 60 Закону «Про виконавче провадження» майно боржника має бути звільнено з-під арешту за постановою начальника відділу державної виконавчої служби, якому підпорядкований державний виконавець, якщо арешт був накладений з порушенням порядку, встановленого Законом «Про виконавче провадження».

Оскільки суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що арешт на майно, що є предметом застави Банку, накладений з порушенням вимог Закону «Про виконавче провадження», накладення арешту ВДВС на все майно боржників, а також і на нерухоме майно, а саме: чотирьохкімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_5, ОСОБА_4 на праві власності, яка знаходиться у заставі, порушує право ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» на задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна та унеможливлює Банку скористатись правом заставодержателя щодо звернення стягнення на спірне майно, суд дійшов підставного висновку, що позовні вимоги ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про виключення з акту опису майна та звільнення з-під арешту підлягають задоволенню.

Доводи апелянта про те, що не надходило письмових заяв з бажанням придбати стягувачем предмета іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна та що іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим ч. 1 ст. 49 Закону України «Про іпотеку», апеляційний суд визнає такими, що не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність.

Апеляційний суд визнає, що наведені в апеляційній скарзі відповідача доводи є необґрунтованими і не належать до тих підстав, із якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення щодо скасування або зміни оскаржуваного рішення.

Згідно із статтею 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції при розгляді справи вимог матеріального чи процесуального законів або неправильної оцінки досліджених по справі доказів, то підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу відповідача відділу Державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку відхилити.

Рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 17 жовтня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: О.М.Пономарьова

Судді: О.О.Лісовий

Т.О.Янчук

Попередній документ
29073855
Наступний документ
29073857
Інформація про рішення:
№ рішення: 29073856
№ справи: 2-1978/12
Дата рішення: 11.12.2012
Дата публікації: 07.02.2013
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд Донецької області
Категорія справи: