Справа № 22ц/0590/13145/2012 Головуючий в 1 інстанції - Писанець Н.В.
Категорія 26 Доповідач - Барсукова О.І.
Іменем України
24 грудня 2012 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді: Санікової О.С.,
суддів: Барсукової О.І., Соломахи Л.І.,
при секретарі : Пасічній О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Куйбишевському районі м. Донецька про відшкодування моральної шкоди
за апеляційними скаргами Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Куйбишевському районі м. Донецька , ОСОБА_1
на рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 21 листопада 2012 року,-
Рішенням Куйбишевського районного суду м. Донецька від 21 листопада 2012 року позов ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Куйбишевському районі м. Донецька ( далі - відділення Фонду) про відшкодування моральної шкоди задоволено частково. З відповідача на користь ОСОБА_1 стягнуто 3 000 грн.
В апеляційній скарзі відділення Фонду просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 21 листопада 2012 року змінити, стягнути на його користь з відповідача на відшкодування моральної шкоди 15 000грн., посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та не врахував тяжкість отриманого ним ушкодження здоров'я.
В судовому засіданні апеляційного суду представник відділення Фонду Нестеренко Н.В., яка діє на підставі довіреності, доводи апеляційної скарги підтримала, просила її задовольнити, апеляційну скаргу позивача відхилити.
Представник ОСОБА_1 за дорученням ОСОБА_3, доводи апеляційної скарги позивача підтримала, просила її задовольнити, а апеляційну скаргу відповідача - відхилити.
Вислухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково, а рішення суду першої інстанції зміні з наступних підстав.
Відповідно до ч.3 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини (факти), якими обґрунтовувались позовні вимоги і заперечення та якими доказами вони підтверджуються і обґрунтовано прийшов до висновку про задоволення позову про стягнення моральної шкоди в межах, передбачених частиною 3 статті 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", яка діяла на час прийняття рішення МСЕК про втрату професійної працездатності, але невірно застосував до спірних правовідносин норми трудового законодавства.
Згідно акту № 2 про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1 від 8 січня 2002 року позивач при виконанні трудових обов'язків отримав закритий перелам обох кісток лівої голені ( а.с.6-7).
Висновком МСЕК від 06.08.2002року йому вперше була встановлена стійка втрата професійної працездатності у розмірі 30% внаслідок нещасного випадку на виробництві ( а.с.5)
Відповідно до вимог ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року (в редакції за станом на день виникнення правовідносин - 01.03.2005 р.) (далі Закон), у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку виплатити потерпілій особі грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди.
Згідно ст. 13 Закону, страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у ст. 14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.
Як вбачається з вимог ч.4 ст. 14 Закону, до професійного захворювання належить захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов'язаних з роботою.
Виходячи з вищевикладеного, право на отримання грошової виплати в рахунок відшкодування моральної шкоди у позивача виникло з моменту встановлення йому втрати професійної працездатності за професійним захворюванням, зумовленим шкідливими умовами праці. Відповідно до наданих позивачем доказів це право виникло з 06.08.2002р. (висновок МСЕК, за яким ОСОБА_1 вперше встановлено втрату професійної працездатності 30%).
Оскільки втрата працездатності вперше виникла в період дії вищевказаного Закону, то саме Фонд повинен провести виплату грошової компенсації на відшкодування моральної шкоди.
Визнаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, суд урахував конкретні обставини справи, важкість отриманої ОСОБА_1 травми, характер та ступінь моральних страждань, довгострокове перебування останнього на лікуванні у зв'язку із травмою, порушення нормального укладу життя.
Проте визначена судом сума на відшкодування моральної шкоди в розмірі 3 000 грн., на думку апеляційного суду, є недостатньою і не відповідає характеру та обсягу моральних страждань позивача. При визначенні розміру суми відшкодування моральної шкоди, суд не врахував, що внаслідок отриманої на виробництві травми позивач був вимушений залишити роботу за спеціальністю, тривалий час лікувався,до теперішнього часу відчуває фізичні та моральні страждання, обумовлені травмою, періодично змушений проводити курси лікування, що порушує його нормальні життєві зв'язки та потребує від нього докладати додаткові зусилля для організації життя.
Виходячи із принципу справедливості, як того вимагає ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, апеляційний суд вважає, що на користь позивача підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди сума в розмірі 9000 гривень.
Апеляційний суд не може прийняти до уваги доводи Фонду про відсутність у позивача доказів спричинення йому моральної шкоди, яка у даному випадку, на їх думку, повинна бути підтверджена висновком МСЕК. Відповідно до діючого законодавства втрата працездатності, яка встановлена висновком МСЕК, вже сама по собі свідчить про спричинення моральної шкоди, оскільки стан здоров'я потерпілого погіршено. Обов'язкове ж призначення МСЕК з приводу встановлення факту спричинення моральної шкоди передбачається у випадку відсутності вищевказаних доказів.
Безпідставні доводи Фонду про необхідність покладення обов'язку відшкодування моральної шкоди на підприємство, оскільки з введенням в дію Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», такий обов'язок було покладено на Фонди. Вперше втрату професійної працездатності позивачу встановлено в період його дії.
Керуючись ст.ст.307, 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційні скарги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Куйбишевському районі м. Донецька та ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 21 листопада 2012 року змінити.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Куйбишевському районі м. Донецька на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 9 000 (дев'ять тисяч) гривень.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді: