3
Справа № 22ц-0590/12572/12 Головуючий 1 інстанції - Попова В.О.
Категорія 27 Доповідач Биліна Т.І.
10 грудня 2012 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Лоленко А.В.,
суддів Солодовник О.Ф., Биліни Т.І.,
при секретарі Таранові М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 30 жовтня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за договором позики,
Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 30 жовтня 2012 року вимоги ОСОБА_2 за зазначеним позовом задоволено. З відповідача на користь позивача стягнуто суму боргу в розмірі 25000грн., 3 відсотки річних в розмірі 158 грн. 22 коп. вирішено питання про розподіл судових витрат по справі.
В апеляційній скарзі відповідач оспорює обґрунтованість судового рішення та ставить питання про його скасування та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог, оскільки вважає, що рішення суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального законодавства. Наведені у рішенні висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Суд не прийняв до уваги його пояснення щодо фактичної відсутності договірних відносин. Грошових коштів від позивача він не отримував. Розписку написав під тиском, оскільки сподівався, що позивач не стане звертатися до правоохоронних органів з питання притягнення його до кримінальної відповідальності за скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.289 КК України. Угода здійснена особою проти його дійсної волі, внаслідок фізичного або психологічного тиску визнається судом недійсною. Внаслідок того, що гроші фактично не передавалися, вважати за таких обставин дійсним договір позики не має законних підстав.
В судовому засіданні апеляційної інстанції відповідач доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, а саме телефонограмою за №1089 від 05.12.2012 року, зареєстрованою в журналі телефонограм Апеляційного суду.
Заслухавши суддю-доповідача, відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, та перевіривши наведені в скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п.2 постанови „ Про судове рішення у цивільній справі " № 14 від 18 грудня 2009 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до ст.2 ЦПК , вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст.8 ЦПК , а також правильно витлумачив ці норми. Якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Обґрунтованим вважається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставинах, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень,підтверджених доказами, які були досліджені у судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також, якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові ) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики ) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Стаття 1047 ЦК України встановлює, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або іншій документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того,що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості ніж встановлено договором. Це положення не застосовується до випадків , коли договір був укладений під впливом обману,насильства,зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.
Судом першої інстанції встановлено, що між сторонами склались цивільно-правові відносини за договором позики, зміст договору відповідає вимогам чинного законодавства та містить всі суттєві умови, необхідні для договорів даного виду (а.с.52). Згідно розписки від 28.10.2011 року ОСОБА_1 взяв у ОСОБА_2 в борг грошові кошти в розмірі 25000 гривень, які зобов'язався повернути до 30.12.2011 року. Вказаний борг у зазначений в договорі строк відповідач не повернув. Оскільки, відповідач порушив умови договору позики, вимоги позивача були задоволені.
Враховуючи, що у визначений у договорі позики строк зобов'язання належним чином виконано не було, суд, обґрунтовано, стягнув у примусовому порядку суму боргу з урахуванням 3 % річних від простроченої суми за неналежне виконання грошового зобов'язання, що відповідає вимогам ст.ст.526, 625, 1046, 1047 ЦК України.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В судовому засіданні відповідачем не надано переконливих доказів щодо безгрошовості угоди позики, укладеної між сторонами 28 жовтня 2011 року та не доведено що угода підписана ним під впливом тиску чи насильства з боку позивача.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення боргу та 3% річних за неналежне виконання грошового зобов'язання.
Посилання у скарзі та ні обставини, що договір є недійним оскільки не відповідає волевиявленню відповідача, суд знаходить неспроможними, оскільки відповідач не оскаржував договір позики з підстав неотримання ним грошових коштів, крім того вони спростовуються змістом самої угоди позики.
Інші наведені в апеляційній скарзі доводи також є непереконливими, не спростовують висновків суду і не належать до тих підстав, із якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення щодо скасування або зміни оскаржуваного рішення.
Відповідно до ч.1. ст.303 ЦПК України під час розгляду справи у апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Враховуючи викладене, апеляційний суд визнає, що рішення суду ухвалено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права та передбачені законом підстави для його скасування відсутні.
У відповідності до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 303-315 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 30 жовтня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цією ухвалою.
Головуючий :
Судді: