Справа № 22/0590/13170/12 Головуючий у 1 інстанції: Ткаченко Л.В.
Категорія: 37 Доповідач: Краснощокова Н.С.
19 грудня 2012 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді: Краснощокової Н.С.
суддів: Никифоряка Л.П., Мальованого Ю.М.
при секретарі: Забавіній М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Калінінського районного суду міста Донецька від 21 листопада 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, Восьма донецька державна нотаріальна контора про визнання недійсними заповіту та свідоцтва про право на спадщину за заповітом,
Рішенням Калінінського районного суду м. Донецька від 21 листопада 2012 року у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання недійсними заповіту та свідоцтва про право на спадщину за заповітом відмовлено.
У апеляційній скарзі позивач просить скасувати вищевказане рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Вважає оскаржуване рішення незаконним, необґрунтованим та ухваленим з грубими порушеннями норм матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначає, що суд не взяв до уваги його посилання на те, що заповіт в порушення ст. 1247 ЦК України не був підписаний особисто заповідачем, ніяких причин, по яких він не міг сам особисто прочитати і підписати заповіт не було. Висновок експертизи про нібито неможливість підписати заповіт не містить категоричного, однозначного та безапеляційного ствердження про те, що заповідач не міг самостійно підписати заповіт. Показаннями свідків підтверджено, що заповідач сам ходив на пошту, отримував пенсію, про що власноруч розписувався у відомостях. Експертиза призначена за ініціативою судді, суд не оголосив, які саме питання були поставлені, ухвалу про призначення експертизи не оголосив, позбавив позивача можливості ставити додаткові питання експерту, клопотати про долучення до справи додаткових документів для проведення експертизи та користуватись іншими правами, передбаченими ЦПК України. Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_11 дали протилежні свідчення про те, що заповіт підписаний власноруч заповідачем ОСОБА_5, що протирічить фактичним обставинам, адже заповіт був підписаний іншою особою. Суд не дослідив витребуванні з прокуратури Калінінського району м. Донецька матеріали перевірки за його заявою про підробку оскаржуваного заповіту. Також судом не враховано, що нотаріус при посвідченні заповіту не роз'яснив заповідачу зміст статті 1241 ЦК України щодо його права на обов'язкову частку у спадщині, адже він є непрацездатним сином заповідача, бо був і є пенсіонером, і він своєчасно подав заяву у нотаріальну контору про прийняття спадщини.
Суд першої інстанції при ухваленні рішення виходив із наступних встановлених ним обставин.
Оспорюваний заповіт від імені ОСОБА_6 складений по формі та посвідчений приватним нотаріусом відповідно до вимог ст. ст. 1247,1248,1253 ЦК України. На час укладання заповіту 08 червня 2007 року, заповідач діяв за власною волею, усвідомлював значення своїх дій та міг керувати ними, що підтверджується матеріалами справи та поясненнями свідків. З висновку акту посмертної експертизи обласного центру судово-психіатричної експертизи від 17 квітня 2012 року вбачається, що ОСОБА_5 в період підписання заповіту 08.06.2007 року міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Суд також не прийняв до уваги посилання позивача на те, що він має право на обов'язкову частку у спадщині після смерті батька, оскільки це спростовано матеріалами справи.
В засіданні апеляційного суду позивач підтримував апеляційну скаргу та наполягав на її задоволенні, представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_7 та третя особа ОСОБА_3 проти скарги заперечували та просили рішення залишити без зміни.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення позивача, представника відповідача та третьої особи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову суд обґрунтовано виходив із того, що відсутні передбачені законом підстави для визнання недійсними заповіту та свідоцтва про право на спадщину, виданого на підставі заповіту.
Так, із справи вбачається, що позивач є сином ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2. (а.с.52, 53).
8 червня 2007р. ОСОБА_6 заповів належну йому частину квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_8 - його онуці, дочці його сина ОСОБА_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3.
Із заповіту вбачається, що заповіт записаний нотаріусом за допомогою загальноприйнятних технічних засобів зі слів заповідача ОСОБА_6, у зв'язку з тим, що ОСОБА_6 не може сам прочитати текст заповіту та підписати його заповіт посвідчено в присутності свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11, у зв'язку з хворобою ОСОБА_6 та на його особисте прохання заповіт прочитано йому свідками уголос та в його присутності підписано за заповідача ОСОБА_12, вдома за адресою: АДРЕСА_2.
23 червня 2008р. ОСОБА_2 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_6 на 1/5 частину квартири за адресою: АДРЕСА_2.
Позивач просив визнати недійсними заповіт та свідоцтво про право на спадщину, оскільки в порушення волевиявлення батька не було вільним, підстав для підписання заповіту за батька сторонньою особою не було, бо ніяких причин, з яких спадкодавець не міг би прочитати чи підписати заповіт не було, крім того, не враховано його право на обов'язкову долю у спадщині, бо він є непрацездатним сином спадкодавця.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_12, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 підтвердили, що заповіт посвідчувався нотаріусом вдома у заповідача, волевиявлення його було направлене на складання заповіту саме на онуку ОСОБА_10, свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_11 підтвердили, що заповідачу було важко підписати заповіт, бо у нього тремтіли руки.
Згідно з висновком комісійної судово - медичної експертизи ОСОБА_6 на момент складення заповіту 8.06.2007р. страждав наступними захворюваннями: церебральним атеросклерозом, хронічною судинною мозковою недостатністю 2-3 ступеня, ішемічною хворобою серця у вигляді атеросклеротичного кардіосклерозу, хронічним пієлонефритом. При огляді лікарем відмічено наявність у ОСОБА_6 вираженої слабкості. Вказані захворювання ( особливо церебральний атеросклероз і хронічна судинна мозкова недостатність), що призвели до вираженої слабкості, могли не дозволити ОСОБА_6 самостійно поставити підпис при складанні заповіту.
У справі також проведено посмертну судово - психіатричну експертизу, згідно з висновками якої ОСОБА_6 в період підписання заповіту 8.06.2007р. виявляв органічне ураження головного мозку (церебральний атеросклероз, гіпертонічну хворобу, хронічну судинно- мозкову недостатність), психоорганічний синдром (органічний розлад особистості і поведінки, обумовлений захворюванням мозку в редакції МКБ-10) і за своїм психічним станом 8.06.2007р. міг розуміти значення своїх дій та керувати ними.
Згідно з ч.4 ст. 207 ЦК України якщо фізична особа у зв'язку з хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно, за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша особа. Підпис іншої особи на тексті правочину, що посвідчується нотаріально, засвідчується нотаріусом або посадовою особою, яка має право на вчинення такої нотаріальної дії, із зазначенням причин, з яких текст правочину не може бути підписаний особою, яка його вчиняє.
Статтею 1248 ЦК України визначено, що нотаріус посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним. Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках (стаття 1253 цього Кодексу).
За правилами ст. 1253 ЦК України на бажання заповідача його заповіт може бути посвідчений при свідках. У випадках, встановлених абзацом третім частини другої статті 1248 і статтею 1252 цього Кодексу, присутність не менш як двох свідків при посвідченні заповіту є обов'язковою. Свідками можуть бути лише особи з повною цивільною дієздатністю. 4. Свідками не можуть бути: 1) нотаріус або інша посадова, службова особа, яка посвідчує заповіт; 2) спадкоємці за заповітом; 3) члени сім'ї та близькі родичі спадкоємців за заповітом; 4) особи, які не можуть прочитати або підписати заповіт. Свідки, при яких посвідчено заповіт, зачитують його вголос та ставлять свої підписи на ньому. У текст заповіту заносяться відомості про особу свідків.
Зазначені вимоги закону при посвідченні заповіту дотримані. Волевиявлення заповідача перевірено нотаріусом, в присутності свідків, доказів того, що заповідач не хотів посвідчення саме такого заповіту не надано. Процедура оформлення заповіту не порушена. Нотаріус, свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_11 підтвердили, що заповідачу було важко підписати заповіт, бо у нього тремтіли руки, а висновком експертизи підтверджено, що заповідач мав хвороби, які призвели до вираженої слабкості і могли не дозволити ОСОБА_6 самостійно поставити підпис при складанні заповіту.
Доказів протилежного, про те, що саме на час посвідчення заповіту заповідач був здоровий, міг писати, підписував якісь інші документи не надано.
Та обставина, що свідок ОСОБА_13 показала в судовому засідання, що заповідач сам підписав заповіт, не могла бути підставою для визнання заповіту недійсним, оскільки свідок давала показання більше, ніж через три роки після події та на питання суду уточнила, що вже погано пам'ятає події.
Доводи апеляційної скарги про порушення вимог процесуального закону при призначенні судової медичної експертизи не можуть бути підставою для скасування рішення. Так, з ухвали про призначення експертизи вбачається, що вона призначена за клопотанням представника позивача, висновок експертизи був оголошений в присутності представника позивача 1.07.2012р., клопотань щодо призначення додаткової експертизи, для з'ясування додаткових питань, для дослідження інших доказів позивачем не заявлялось. Не заявлено такого клопотання і при поданні апеляційної скарги.
Також суд обґрунтовано прийшов до висновку про те, що посилання позивача на наявність у нього права на обов'язкову долю у спадщині після смерті батька спростоване матеріалами справи.
Так, із справи вбачається, що позивач ІНФОРМАЦІЯ_1, на час смерті батька йому виповнилось 53 роки.
Згідно з ч.1 ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка). Непрацездатними є особи, які на день відкриття спадщини досягли пенсійного віку або визнані інвалідами. Згідно з ч.1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції, що діяла на час відкриття спадщини особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років. Оскільки позивач не досяг пенсійного віку 60 років та не був інвалідом, він не мав права на обов'язкову долю у спадщині після смерті батька. Факт пільгового призначення йому пенсії за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України не свідчить про те, що позивач був непрацездатним.
За вказаних обставин, висновки суду про відсутність підстав для задоволення позову та визнання недійсними заповіту і свідоцтва про право на спадщину за заповітом є вірним.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Рішення суду відповідає встановленим у справі фактичним обставинам, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального закону і підстав для його скасування, як про це просить апелянт, немає.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, Апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Калінінського районного суду міста Донецька від 21 листопада 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді: