Справа № 22ц/0590/13153/12 Головуючий в 1-й інстанції: Радченко Е.А.
Категорія 79 Доповідач: Тимченко О.О.
27 грудня 2012 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі :
головуючого - судді Жданової В.С.,
суддів: Канурної О.Д., Тимченко О.О.,
при секретарі: Бакунець Я.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на ухвалу Амвросіївського районного суду Донецької області від 13 квітня 2012 року по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення Амвросіївського районного суду Донецької області від 02 квітня 2010 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Рішенням Амвросіївського районного суду Донецької області від 02 квітня 2010 року позовні вимоги ВАТ «Державний ощадний банк України» задоволені в повному обсязі, стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь банку суму заборгованості 257 465 грн. 51 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн. та судовий збір 2 574 грн. 66 коп. на користь держави. Зазначене рішення набрало законної сили і звернуто до виконання.
В березні 2012 року відповідачко ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про розстрочку виконання рішення Амвросіївського районного суду Донецької області від 02 квітня 2010 року, мотивуючи свої вимоги тим, що на її утриманні знаходиться три неповнолітні діти, вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною до трьох років, самостійного заробітку не має.
Ухвалою Амвросіївського районного суду Донецької області від 13 квітня 2012 року заяву задоволено в повному обсязі. Розстрочене виконання рішення Амвросіївського районного суду Донецької області від 02 квітня 2010 року щодо ОСОБА_1 і встановлено порядок його виконання, згідно якого погашення заборгованості здійснюватимуся щомісячними платежами в розмірі 1000 грн. на користь ПАТ «Державний ощадний банк України». Скасовано арешт з рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 в Амвросіївського відділення № 3312 «Державний ощадний банк України».
З вказаною ухвалою суду не погодився ПАТ «Державний ощадний банк України» та приніс апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування ухвали суду та ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1, посилаючись на відсутність повного та всебічного з'ясування обставин справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції безпідставно задовольнив заяву ОСОБА_1, оскільки заявником не надано жодного доказу щодо неможливості виконання рішення суду чи наявності обставин, що утруднюють виконання рішення суду. Вважає, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що кредит надавався ОСОБА_1 для покупки чотирикімнатної житлової квартири, однак вона купила земельну ділянку, чим порушила умови договору, тому є підстави, вважати, що сума кредиту боржницею не витрачена. Також, що суд не врахував, що ОСОБА_1 фіктивно розірвала шлюб зі своїм чоловіком, який також є поручителем по вказаному кредитному договору і грошові кошти стягувались з них в солідарному порядку. Суд першої інстанції в супереч вимогам ст.625 ЦК України зняв арешт з рахунку заявниці, де знаходиться її заробітна платня.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 листопада 2012 року касаційну скаргу ПАТ «Державний ощадний банк України» задоволено частково: ухвалу апеляційного суду Донецької області від 29 травня 2012 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Представник ПАТ «Державний ощадний банк України» в судовому засідання доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.
Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, про що свідчить телефонограма в матеріалах справи ( а.с.199)
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить телефонограма в матеріалах справи ( а.с.198).
Представник відділу державної виконавчої служби Амвросіївського районного управління юстиції у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. (а.с. 204).
Апеляційний суд вважає, що апеляцій скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи клопотання боржника про розстрочку виконання рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд виходив з того, що ОСОБА_2 має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, не працює, перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення трьох років, у зв'язку з чим отримує державну допомогу. Суд не вбачає підстав для відмови у задоволенні заяви в частині скасування арешту рахунку ОСОБА_1 на якому знаходиться її заробітна плата.
Однак з таким висновком суду першої інстанції погодитись неможливо з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та вбачається із матеріалів справи, що рішення Амвросіївського районного суду Донецької області від 02 квітня 2010 року позовні вимоги ВАТ «Державний ощадний банк України» задоволені в повному обсязі, стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь банку суму заборгованості 257 465 грн. 51 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн. та судовий збір 2 574 грн. 66 коп. на користь держави (а.с. 5-7). Зазначене рішення набрало законної сили. За виконавчим листом виданим судом першої інстанції відкрито виконавче провадження та накладено арешт на рахунок ОСОБА_1 де знаходиться її заробітна плата.
Відповідно до ст.373 ЦПК України, за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.
Також з матеріалів справи вбачається, що кредитний договір між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2 за яким заявник ОСОБА_1 виступила як поручитель по зобов'язанням позичальника, був укладений 27 березня 2008 року, на цей час, а також на час ухвалення судового рішення заявник мала двох неповнолітніх дітей.
Враховуючи дані про заробіток ОСОБА_2 при вирішенні питання про розстрочку виконання судового рішення відносно ОСОБА_1 суд не врахував, що ОСОБА_2, який також є солідарним боржником, такої заяви не подавав.
Відповідно до змісту ст. 541 ЦК України, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання, який за даним кредитним договором є неподільним між позичальником та поручителем.
Таким чином, зазначена норма закону, надання розстрочки виконання одному з боржників не подільним зобов'язання суперечить самому змісту солідарного зобов'язання.
Крім того, судом першої інстанції в порушення вимог ст.373 ЦПК України матеріального закону суд визнав наявність у боржника трьох неповнолітніх дітей, факт перебування боржника у відпустці по догляду за дитиною до досягнення трьох років у зв'язку з чим отримує державну допомогу, які утруднюють виконання рішення, що є помилковим.
Обставин якій утруднюють виконання рішення в розумінні ст.373 ЦПК України боржником не наведено.
Вбачається, що при розгляді даної справи суд неправильно застосував вимоги матеріального закону, що призвело в свою чергу до неправильного вирішення спорі.
За вказаних обставин у суду першої інстанції не було правових підстав для задоволення заяву про розстрочку виконання рішення та заяви в частині скасування арешту рахунку ОСОБА_1 на якому знаходиться її заробітна плата.
Апеляційний суд вважає, що заява ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду задоволенню не підлягає.
Таким чином, апеляційний суд скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права, що відповідно до вимог п.2 ч.1 ст. 312 ЦПК України, є підставами для скасування ухвали з постановленням нової.
Керуючись ст. ст. 307, 312, 315 ЦПК України апеляційний суд -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» задовольнити.
Ухвалу Амвросіївського районного суду Донецької області від 13 квітня 2012 року скасувати.
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення Амвросіївського районного суду Донецької області від 02 квітня 2010 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних.
Головуючий: Судді: