Справа 22ц/0775/843/2013 Головуючий у 1 інстанції Сліщенко Ю.Г.
Категорія 53 Доповідач Бугрим Л.М.
18 січня 2013 року апеляційний суд Донецької області у складі суддів:
головуючої: Ювченко Л.П.
суддів: Бугрим Л.М. Канурної О.Д.
при секретарі: Лавицькому Д.Д.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу акціонерного товариства закритого типа « Мостобуд - 7 « на рішення Петровського районного суду м. Донецька від 05 грудня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства закритого типу « Мостобуд -7» про стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації за спричинену моральну шкоду
У листопаді 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до акціонерного товариства закритого типу « Мостобуд -7»- про стягнення заборгованості по заробітній платі .В обгрунтування доводів позовної заяви він посилався на те, що з 1 березня 2000 року по 23 люте 2011 року працював на посаді директора акціонерного товариства закритого типу « Мостобуд - 7». Ухвалою господарського суду Донецької області від 05.10.2010 року відносно підприємства було порушено справу про банкрутство . Арбітражним керуючим його було звільнено з роботи у зв'язку з порушенням справи про банкрутство. Заборгованість по заробітній платі складає 91 674 грн.09 коп., яку просив стягнути з підприємства . Також просив стягнути моральну шкоду у сумі 30 000 грн.
Рішенням Петровського районного суду м. Донецька від 05 грудня 2011 року позов ОСОБА_1 було задоволено частково. На його користь з акціонерного товариства закритого типу « Мостобуд-7 « стягнуто борг по заробітній платі у сумі 85567 грн. 23 коп., у відшкодування моральної шкоди стягнуто 10 000 грн. ,у відшкодування витрат на сплату судового збору 157 грн., а усього стягнуто 95724 грн., у задоволенні іншої частини позову відмовлено. Стягнуто з акціонерного підприємства закритого типу « Мостобуд-7» на користь держави судовий збір у сумі 758 грн. 67 коп. В іншій частині вимог було відмовлено.
На вказане судове рішення акціонерним підприємством закритого типу « Мостобуд -7» була подана апеляційна скарга у якій ставиться питання про його скасування. В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилався на те, що судом дана невірна оцінка доказам та не враховано , що господарським судом Донецької області підприємство визнано банкрутом і відносно нього відкрита ліквідаційна процедура. На підставі ст. 23 Закону України « Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ОСОБА_1 було звільнено з роботи. Відповідно до переданої документації бухгалтерського обліку перед позивачем існувала заборгованість по заробітній платі та іншими прирівняними до неї платежам у сумі 85567 грн.23 коп. По мірі надходження сум позивачеві 12.09.2011 р було перераховано 3057 грн. 30 коп.,09 листопада 2011року - 19518 грн., 28.12.2011 року - 6299 грн . 41 коп. Станом на 28.11 2011 року позивачеві було виплачена вся заборгованість по заробітній платі. 30 січня 2012 р йому було додатково перераховано суму 8775 грн.13 коп. в рахунок компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати .Позов в частині стягнення моральної шкоди не було обґрунтовано і в рішенні суду також відсутні відповідні мотиви, судом не враховано , що позивач був директором та не сплачував заробітну плату робітникам та проти нього за це було порушено кримінальну справу.
У судовому засіданні апеляційного суду представник акціонерного товариства закритого типу « Мостобуд-7 « ОСОБА_2 підтримував доводи апеляційної скарги, посилаючись на те, що підприємством на картковий рахунок ОСОБА_1 було перераховано заробітну плату у сумі 85 566 грн.92 коп., однак , на той час позивач за рішенням суду зобов'язаний був до плати на користь підприємства суму , яка перевищувала борг по зарплаті і тому державним виконавцем перераховані суми були зняті на користь підприємства. У зв'язку із скасуванням судового рішення позивач звернувся до Київського районного суду м. Донецька про поворот виконання рішення суду в частині перерахованих сум. За таких обставин , позивач отримує суму заробітної плати у подвійному розмірі .
У судовому засіданні ОСОБА_1 просив рішення суду залишити без зміни , не заперечував , що з його рахунку як відповідача були зняті суми у відшкодування шкоди за рішенням суду на користь підприємства, однак, на той час він про це не знав . Оскільки у послідуючому рішення суду про стягнення з нього сум на користь підприємства було скасовано, він звернувся до суду з заявою про поворот виконання рішення суду. До цього часу рішення по справі ще не було прийнято.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення сторін , перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги , апеляційний суд вважає , що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з наступних підстав.
Задовольняючі позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того , що відповідач у добровільному порядку перерахував суму боргу по заробітній платі на розрахунковий рахунок ОСОБА_1 , однак, перерахована сума одразу ж була знята за рішенням суду та знову перерахована на користь підприємства у відшкодування шкоди спричиненої позивачем , а оскільки рішення суду було скасовано, суд вважав необхідним стягнути суму боргу з підприємства на користь позивача.
Однак , з таким висновком суду погодитись не можна , оскільки судом дана невірна правова оцінка обставин справи та зроблено неправильний правовий висновок по справі.
Зокрема , з обставин справи вбачається , що позивач знаходився з акціонерним товариством закритого типу « Мостобуд - 7 « у трудових відносинах , працював на посаді директора . Наказом ліквідатора АТЗТ « Мостобуд-7» № 2 від 23.02.2011 року його було звільнено з роботи на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку з прийняттям господарським судом постанови про визнання АТЗТ « Мостобуд - 7 « банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у відповідності зі ст. 23 Закону України « Про поновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.
У відповідності з вимогами ч.1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства , установи , організації, провадиться в день звільнення.
Однак, при звільненні позивача заробітна плата , яка була нарахована у сумі 85 567 грн. 23 коп. як борг сплачена не була через відсутність коштів на підприємстві , оскільки воно визнано банкрутом і лише у процесі здійсненні ліквідаційної процедури на картковий рахунок ОСОБА_1 була перерахована заборгованість по заробітній палаті. Зокрема, платіжним дорученням №246 від 12.09.2011 року було перераховано суму- 3057 грн.71 коп., платіжним дорученням № 345 від 09.11.2011 року перераховано суму - 19518 гр. 11 коп. , платіжним дорученням № 431 від 28.12.20011 року перераховано суму - 62991 грн. 41 коп. Загальна сума перерахованих коштів у погашення боргу складає суму 85 567 грн. 23 коп. ( а.с. а.с. 59 ,60,61,62, 63 ) Вказану суму заборгованості позивач не спростовував.
Рішенням Київського районного суду м. Донецька від 19 жовтня 2011 року з ОСОБА_1 на користь АТЗТ «Мостобуд- 7 « було стягнуто у відшкодування нестачі майна суму 176 637 грн. 40 коп.
Рішенням апеляційного суду Донецької області від 06 грудня 2011 року рішення Київського районного суду м. Донецька від 19.11.2011 року було скасовано в частині стягнення з ОСОБА_1 вартості крану у сумі 40226 грн. та відмовлено у задоволенні цієї частини позову.
Згідно з довідкою АТЗТ « Мостобуд-7» на підставі рішення апеляційного суду Донецької області № 22-10874/2011 станом на 06.12.2011 року взята на баланс заборгованість ОСОБА_1 по нестачі матеріальних цінностей на суму 138 411грн.40 коп. Згідно виконавчому листу № 2-2643 від 20.12.20112 року виконавчою службою Київського районного управління юстиції м. Донецька утримана та перерахована на розрахунковий рахунок підприємства сума 84216 грн із них 27.01 2012 року була перерахована сума -76 221 грн. 58 коп., 15.02.2012 року - сума 7995 грн 08 коп. ( а.с. 71 )
Згідно листу відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції від 25.04.2012 р. на виконанні в ВДВС перебував виконавчий лист виданий 20.12.2011 р апеляційним судом Донецької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТЗТ « Мостобуд-7» 139381 грн. 40 коп.. В процесі примусового виконання з особистого розрахункового рахунку ОСОБА_1, який відкрито у філії Донецьке обласне УП АТ Ощадбанк м. Донецька стягнуто кошти у сумі 93398 грн. 95 коп. Платіжними дорученнями № 265 від 27.02 2012 р на суму 76221 грн. 58 коп., № 511 від 15.02.2012 року на суму 7995грн. 08 коп. стягнуті кошти на загальну суму 84216 грн. 66 коп. ( а.с. 95 )
Як вбачається із довідки від 28 листопада 2012 року виданою ПАТ ТВБВ № 10004/ 0126 філії - Донецького обласного управління АТ « Ощадбанк» дійсно ОСОБА_1 є клієнтом банку і на його ім'я відкрито поточний рахунок з якого на вимогу та на адресу ВДВС Київського районного управління юстиції м. Донецька 18 січня 2012 року було знято 84 711 грн.57 коп., а 8 лютого 2012 року було знято 8 687 грн. 38 коп. ( а.с 59).
Наведені дані свідчать про те, що на рахунок ОСОБА_1 відповідачем вищевказаними платіжним дорученнями у добровільному порядку була перерахована сума заборгованості по заробітній платі у розмірі 85 567 грн. 23 коп. і таким чином, з ним повністю були проведені розрахунки. Окрім того, 30.01 2012 року позивачеві у добровільному порядку АТЗТ « Мостобуд -7 « була сплачена компенсація за несвоєчасну сплачену заробітну плату у сумі 8775 грн.12 коп..
Таким чином, на час постановлення рішення суду відповідач повністю перерахував суму боргу позивачеві, а тому за таких обставин у суду першої інстанції не було підстав для задоволення позову про стягнення заробітної плати.
Та обставина , що перераховані кошти позивачеві у якості боргу по заробітній платі потім були з нього примусово стягнуті на підставі рішення суду та виконавчого листа відділенням державної виконавчої служби у відшкодування шкоди і перераховані на користь АТЗТ « Мостобуд-7» , а у послідуючому це рішення суду скасоване - не давало підстав суду першої інстанції для задоволення позову та механічного заліку боргу .
Судом першої інстанції не було враховано, що у даному випадку законом передбачено механізм відновлення прав позивача щодо повернення коштів знятих на підставі судового рішення , яке скасовано - шляхом повороту виконання рішення суду у відповідності з положеннями ст. 380 ЦПК України . Позивач ОСОБА_1 підтвердив апеляційному суду про те. що таким правом він вже скористався , та ще до вирішення питання апеляційним судом вже звернувся з такою заявою до Київського районного суду м. Донецька .
Також у даному випадку відсутні підстави і для задоволення іншої частини вимог ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди з зв'язку з несплатою суми боргу. Апеляційний суд враховує . що сума боргу була перерахована підприємством на рахунок позивача у добровільному порядку у процесі ліквідаційної процедури та внаслідок появи коштів у зв'язку з реалізацією майна підприємства - банкрута , директором якого був позивач і саме за час його роботи як керівника підприємства утворилась заборгованість по заробітній платі перед робітниками .
На підставі наведеного апеляційний суд доходить висновку про те, що ОСОБА_1 слід відмовити у позові до АТЗТ « Мостобуд- 7» у зв'язку з безпідставністю позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 303 ,304, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу акціонерного товариства закритого типа « Мостобуд - 7 « задовольнити.
Рішення Петровського районного суду м. Донецька від 05 грудня 2012 року скасувати .
ОСОБА_1 у позові до акціонерного товариства закритого типу « Мостобуд-7» про стягнення заробітної плати та компенсації за спричинену моральну шкоду відмовити .
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Судді :