Справа №22ц-0590/12723/12 Головуючий у 1 інстанції Колієв С.А.
Категорія 27 Доповідач Биліна Т.І.
17 грудня 2012 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Лоленко А.В.,
суддів Солодовник О.Ф., Биліни Т.І.,
при секретарі Таранові М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду в місті Донецьку апеляційну скаргу Кредитної спілки „Аккорд" на рішення Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 18 жовтня 2012 року по справі за позовом Кредитної спілки „Аккорд" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору,
24 липня 2012 року Кредитна спілка (надалі КС) «Аккорд» звернулась до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості по кредитному договору у розмірі 13099,04 грн. Позов обґрунтовано тим, що 26 червня 2007 року між КС «Аккорд» та членом кредитної спілки ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № Д0-07/483 відповідно до умов якого фінансова установа зобов'язалась надати позичальнику кредит на соціальні потреби, а позичальник зобов'язався належним чином виконати умови, зазначеного договору. Внаслідок неналежного виконання відповідачем рекомендованого графіку, сума боргу по укладеному договору за тілом кредиту дорівнює 3239,56 гривень, по нарахованих відсотках 3517,07 гривень, за пенею 2239,56 гривень, сума індексу інфляції та 3% річних складає 4102,85 гривень, що в підсумку дорівнює 13099,04 гривень. За вказаних обставин КС «Аккорд» просив суд стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості.
Рішенням Гірницького районного суду м.Макіївки Донецької області від 18 жовтня 2012 року в задоволенні зазначених позовних вимог КС „Аккорд" відмовлено з підстав спливу позовної давності.
Не погодившись із зазначеним рішенням КС „Аккорд" подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам, порушення застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове про задоволення позовних вимог.
В судове засідання апеляційної інстанції представник позивача та відповідач ОСОБА_1 не з'явилися про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, а саме телефонограмами від 13.12.2012 року, зареєстрованими в журналі телефонограм Апеляційного суду Донецької області. У відповідності до ч.2 ст.305 ЦПК України неявка осіб належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи не перешкоджає її розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, та перевіривши наведені в скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення скасуванню.
Постановляючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд виходив з того, що 26 червня 2007 року між КС «Аккорд» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №ДО-07/483, відповідно до умов якого фінансова установа зобов'язалась надати позичальнику кредит в розмірі 4400 гривень на соціальні потреби, а позичальник зобов'язався їх прийняти, належним чином використати і повернути у порядку і на умовах, зазначених у договорі. Відповідач визнала в судовому засіданні отримання від позивача грошових коштів в розмірі 4400 гривень. Згідно умов договору позичальник зобов'язався щомісячно сплачувати кредитній спілці нараховані проценти виходячи з розрахунку 0,13151 на фактичний залишок кредиту за кожен день користування (п.2.3 договору) та частину кредиту згідно рекомендованого графіку платежів з кінцевим терміном погашення 29 червня 2008 року (додаток №1). Проте, свої зобов'язання за кредитним договором відповідач належним чином не виконувала, станом на 3 липня 2012 року вона має прострочену заборгованість за кредитом у розмірі 3239,56 гривень, за відсотками 3517,07 гривень, позивачем нарахована пеня у загальному розмірі 36865,28 гривень. Рішенням кредитного комітету позивача від 3 липня 2012 року розмір пені зменшено до 2239,56 гривень (а.с.7, 8). Встановивши факт неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за вказаним кредитним договором, суд першої інстанції задовольнив клопотання останньої про застосування наслідків спливу позовної давності та відмовив в задоволенні позову.
Однак, виходячи з наявних в матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції доказів суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що підстави для відмови в задоволенні позову не відповідають обставинам справи та положенням закону.
Таким чином, враховуючи положення ст..309 ЦПК України, у суду апеляційної інстанції є підстави для скасування рішення першої інстанції та прийняття нового.
Апеляційний суд вважає встановленими наступні обставини.
Між КС «Аккорд» та ОСОБА_1 був укладений 26 червня 2007 року кредитний договір №ДО-07/483, який відповідач, хоча і не належним чином, але виконувала шляхом погашення заборгованості, а саме 26.06.2009 року в сумі 400грн., 20.02.2009 року в сумі 250грн., 01.04.2009 року в сумі 200грн.; 30.07.2009 року в сумі 300грн.; 24.09.2010 року в сумі 200грн.; 29.10.2010 року в сумі 200грн.; 03.12.2010 року в сумі 150грн.; 27.05.2011 року в сумі 100грн.; 27.07.2011 року в сумі 100грн.; 09.2011 року в сумі 100 грн.; 11.2011 року в сумі 100грн. (а.с.82-87)
Як вбачається з п.5.1 укладеного між сторонами договору договір діє з моменту підписання та до повного його виконання сторонами (а.с.11).
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідач, погашаючи частково заборгованість по кредитному договору вчиняла дії, які свідчать про визнання нею своєї заборгованості по кредитному договору.
На теперішній час договір не виконано (а.с.8), що свідчить про його чинність, а тому підстави для застосування строку позовної давності відсутні.
Відповідно до ст. 1049 та ст. 1054 ЦК України позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором.
Відповідно ст. 623 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, а отже боржник, який порушив зобов'язання має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки. При цьому ч.1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
В частині другій статті 625 ЦК України зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з частинами першою та другою статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку; позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Враховуючи викладене, слід вважати, що судом необґрунтовано не застосовано ч. 1 ст. 264 ЦК України щодо переривання строку позовної давності по відношенню до правовідносин, які склалися між сторонами у справі, а як наслідок безпідставність відмови в задоволенні позову про стягнення заборгованості за кредитним договором з підстав спливу позовної давності.
Заборгованість станом на 03 липня 2012 року за тілом кредиту становить 3 239,56 грн., за процентами складає 3 517,07 грн. інфляційною складовою та 3% річних у сумі 4102,85 грн., що підтверджено наведеними розрахунками за договором № Д0-07/483 від 26 червня 2007 року, укладеному між сторонами (а.с.5,6,8,11) Вказані розрахунки не викликають сумніву у правильності проведення.
Відповідно до частини другої статті 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до п. 3.2 кредитного договору при порушенні строків сплати кредиту спілка має право нарахувати пеню, позичальник зобов'язується сплатити пеню в розмірі 0.5% від суми остаточної заборгованості за кожний день прострочення.
З урахуванням зазначеного з відповідача необхідно стягнути пеню за період з 04 липня 2011 року по 03 липня 2012 року в розмірі 11160,74грн., однак до стягнення підлягає сума 2239,56 гривень, визначена рішенням кредитного комітету позивача від 3 липня 2012 року.
У відповідності до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що оскільки при ухваленні рішенні суд допустив невідповідність висновків обставинам справи, та ухвалив рішення з порушенням норм матеріального права, воно відповідно до вимог ст.309 ч.1 п.п. 3, 4 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки „Аккорд" заборгованості за кредитним договором №ДО-07/483 від 26 червня 2007 року в сумі 13099,04 грн., яка складається з залишку кредиту в сумі 3239,56грн., залишку процентів в сумі 3517,07грн., штрафних санкцій в сумі 2239,56 грн., інфляційних складових та 3 відсотків річних в сумі 4102,85грн.
У відповідності до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, які дорівнюють сумі 214,60 грн.
Керуючись ст. ст. 303-316 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Кредитної спілки „Аккорд" задовольнити.
Рішення Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 18 жовтня 2012 року скасувати.
Позовні вимоги Кредитної спілки „Аккорд" задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки „Аккорд" заборгованість за кредитним договором №ДО-07/483 від 26 червня 2007 року в сумі 13099(тринадцять тисяч дев'яносто дев'ять) грн. 04 коп., яка складається з залишку кредиту - 3239,56грн., залишку процентів - 3517,07грн., штрафних санкцій - 2239,56 грн., інфляційних складових та 3 відсотків річних - 4102,85грн. та судові витрати в сумі 214(двісті чотирнадцять)грн.60 коп.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цим рішенням.
Головуючий:
Судді: