4
Справа № 22ц-0590-12390-2012 рік Головуючий першої інстанції Арапіна Н.Є.
Категорія: 57 Доповідач: Зайцева С.А.
„07 " грудня 2012 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
Головуючого: Ювченко Л.П.
Суддів: Бугрим Л.М. ,Зайцевої С.А.
При секретарі: Лавицькому Д.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на рішення Торезького міського суду Донецької області від 29 жовтня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства « Центральна збагачувальна фабрика «Донецька» , третя особа Донецьке обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про стягнення допомоги по тимчасовій непрацездатності ,відшкодування моральної шкоди,-
Рішенням Торезького міського суду Донецької області від 29 жовтня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково : стягнуто з ЗАТ» Центральна збагачувальна фабрика»Донецька» на його користь допомогу по тимчасовій непрацездатності у сумі 9148грн.55коп.,у задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди відмовлено;вирішено питання щодо стягнення суми судового збору.
В апеляційній скарзі третя особа Донецьке обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової працездатності просить рішення суду скасувати ,ухвалити нове рішення,яким відмовити у задоволенні позову з тих підстав,що судом першої інстанції неповно з*ясовано обставини ,що мають значення для справи,висновки суду не відповідають обставинам справи та судом порушено вимоги матеріального та процесуального права.
У судове засідання апеляційного суду представник Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової працездатності не з*явився,належним чином були повідомлені про день та час розгляду справи шляхом отримання телефонограми зареєстрованої в журналі телефонограм № 1 за № 2477 (а.с.136). Інші учасники судового розгляду повідомлені про день та час розгляду справи (а.с.135,137,138). Відповідно ч.2.ст.305 ЦПК України неявка сторін не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом першої інстанції встановлено наступне. З 30 квітня 2004 року позивач працює електрослюсарем (слюсарем) черговим і по ремонту обладнання 5 розряду цеху основного виробництва ЗАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Донецька» тимчасово та постійно з липня 2004 року .17 травня 2006 року йому присвоєно 6 розряд (а.с.6-8). Згідно листків непрацездатності та протоколів засідання ЛКК позивач знаходився на амбулаторному та стаціонарному лікуванні в періоди : з 14 квітня по 19 квітня 2011 року ,з 20 квітня 2011 року по 06 травня 2011 року ,з 07 травня 2011 року по 30 червня 2011 року ,з 01 липня по 31 липня 2011 року ,з 01 серпня по 04 серпня 2011 року (а.с.34-47). Згідно довідки МСЕК від 09 серпня 2011 року позивачу первинно з 05 серпня 2011 року встановлено 2 групу інвалідності (а.с.14).
Згідно ст.1 Закону України « Про загальнообов*язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності та витратами, зумовленими похованням » загальнообов*язкове державне соціальне страхування у зв*язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами,зумовленими похованням,передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв*язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною,дитиною-інвалідом,хворим членом сім*ї),вагітності та пологів,часткову компенсацію витрат, пов*язаних із смертю застрахованої особи або членів її сім*ї,а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ,що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом ,громадянами,а також за рахунок інших джерел,передбачених цим Законом.
Згідно п.2.ст.2 вказаного закону застрахована особа - найманий працівник, а у випадках,передбачених цим Законом ,також інші особи (громадяни України ,іноземці ,особи без громадянства та члени їх сімей ,які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України ,згода на обов*язковість якого надана Верховною Радою України) ,на користь яких здійснюється загальнообов*язкове державне соціальне страхування у зв*язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами ,зумовленими похованням.
Страхувальник відповідно до цього Закону - це роботодавець-для осіб,які працюють на умовах трудового договору (контракту ) на підприємствах ,в установах ,організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб,у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах,інших представництвах нерезидентів ,а також обрані на виборні посади в органах державної влади ,органах місцевого самоврядування та в інших органах.
Згідно ст.21 Закону України « Про загальнообов*язкове державне соціальне страхування у зв*язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами,зумовленими похованням « фінансування страхувальників-роботодавців для надання матеріального забезпечення найманим працівникам здійснюється районними ,міжрайонними,міськими виконавчими дирекціями відділень Фонду в порядку , встановленому правлінням Фонду.
Підставою для фінансування страхувальників робочими органами відділень Фонду є оформлена за встановленими зразками заява-розрахунок ,що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами.
Відповідно до п.3.ч.2.ст.27 вказаного Закону , страхувальник зобов*язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення та соціальних послуг відповідно цього Закону.
Частиною 2 статті 35 вказаного Закону передбачена виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми ,не пов*язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням ,Фондом застрахованим особам,починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до встановлення працездатності або встановлення медико-соціальною експертизою комісією -МСЕК інвалідності (встановлення іншої групи ,підтвердження раніше встановленої групи інвалідності ),незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах,встановлених законодавством. Оплата перших п*яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми , не пов*язаної з нещасним випадком на виробництві ,здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку ,встановленому Кабінетом Міністрів України.
Виходячи із вимог Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», виплата матеріального забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітноїю плати ( доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності призначається за основним місцем роботи за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Як встановлено судом першої інстанції Листки тимчасової непрацездатності надані відповідачу - страхувальнику , який не оплатив перших п*яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства та не надав оформлену за встановленим зразком заяву-розрахунок робочому органу відділення Фонду. Тому суд обґрунтовано стягнув з відповідача допомогу по тимчасовій непрацездатності у розмірі 9148 ,55 грн.Доводи апеляційної скарги в цій частині неспроможні.
Відповідно до Порядку нарахування середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат по загальнообов»язковому державному соціальному страхуванню, який затверджений Постановою КМ України № 1266 від 26 вересня 2001 року, розрахунковим періодом для призначення страхових виплат є період роботи за останнім основним місцем роботи перед настанням страхового випадку протягом якого затрахований працював та оплачував страхові внески або за нього сплачувалися страхові внески - останні шість календарних місяців, які передують місяцю, у якому настав страховий випадок. Для страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для осіб у яких через діякий час погіршилося здоров»я у зв»язку з раніш отриманим захворюванням внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання - період роботи за останнім основним місцем роботи перед наступом тимчасової непрацездатності або припиненням трудового договору. Місяці розрахункового періоду (з першого по перше число), у яких застрахований не працював з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка в зв»язку з вагітністю та родами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку та шестирічного по медичним показникам) виключається із розрахункового періоду.
Згідно з Постановою КМ України № 1266 від 26 вересня 2001 року із змінами та доповненнями довідка про середню заробітну плату (дохід) для розрахунку страхових виплат видається роботодавцем за вимогою застрахованої особи або робочих органів виконавчої дирекції фондів загальнообов»язкового державного соціального страхування на підставі платіжних відомостей та інших документів про нараховану заробітну плату.
З матеріалів справи вбачається,що розмір заробітної плати позивача у березні 2011 року склав 2843,74 грн.,у лютому 2011 року -2615,66 грн.,у січні 2011 року -2453,55 грн.,у грудні 2010 року -2973,80 грн. Відомості про заробітну плату у листопаді,жовтні 2010 року відсутні (а.с.84).
Задовольняючи частково позовні вимоги ,та стягуючи з відповідача суму допомоги по тимчасовій непрацездатності ,суд першої інстанції правильно прийшов до висновку,що позивач, який працює на умовах трудового договору на підприємстві відповідача підлягає загальнообов*язковому державному соціальному страхуванню у зв*язку з тимчасовою втратою працездатності в період роботи, має право на допомогу по тимчасовій непрацездатності. Апеляційний суд перевірив доводи апелянта та дійшов висновку щодо їх безпідставності ,оскільки період розрахунку визначено судом згідно законодавству.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для встановлення неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права. При вирішенні заявленого позову судом правильно визначений характер правовідносин між сторонами,вірно застосовано закон,що їх регламентує,повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано оцінку доводам сторін.
Доводи апеляційної скарги були предметом дослідження суду першої інстанції ,висновки суду вони не спростовують. Оскільки рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог в іншій частині ніякою із сторін не оскаржується , тому апеляційним судом законність та обґрунтованість рішення в цій частині не ревізується.
У відповідності до ч.1.ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін,якщо визнає,що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 307,313,315 ЦПК України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відхилити .
Рішення Торезького міського суду Донецької області від 29 жовтня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цією ухвалою.
Судді: