Справа №22ц - 0590/8721/ 2012р. Головуючий у 1 інстанції: Лаптєв М.В.
Категорія: 23 Доповідач: Краснощокова Н.С.
21 листопада 2012р. Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого судді: Краснощокової Н.С.
суддів: Безрученко Ю.О., Никифоряка Л.П.
при секретарі: Папченко М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу Слов'янського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_1 на заочне рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 12 червня 2012р. у справі за позовом Слов'янського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Агрофірма «Шахтар» орендного підприємства «Шахта ім. О.Ф. Засядько» про визнання договору оренди землі недійсним,
У квітні 2012р. Слов'янський міжрайонний прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Агрофірма «Шахтар» орендного підприємства «Шахта ім. О.Ф. Засядько» про визнання договору оренди землі недійсним.
Посилався на те, що договір оренди землі від 1.01.2007р., укладений між Дочірнім підприємством «Агрофірма «Шахтар» та ОСОБА_2 останній не підписував, що підтверджено, крім заяви самого ОСОБА_1, висновками спеціаліста при проведенні почеркознавського дослідження.
Заочним рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 12 червня 2012р. у задоволенні позову відмовлено.
У апеляційній скарзі Слов'янський міжрайонний прокурор просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимог у повному обсязі. Посилається на порушення судом вимог матеріального і процесуального закону, зокрема, судом не враховано, що договір оренди між ОСОБА_1 та відповідачем, датований 1.01.2007р., ОСОБА_1 не підписував, що підтверджено висновком спеціаліста, а тому цей договір є нікчемним. Суд у рішенні зазначив, що позивач не спростовував факту одержання орендної плати за землю та позивач був обізнаний про укладення договору від 1.01.2007р., однак, цей висновок суперечить обставинам справи. В судовому засіданні ОСОБА_1 і прокурор зазначили, що ОСОБА_1 дійсно є орендодавцем земельної ділянки, але передав цю ділянку в оренду відповідачу на підставі іншого договору від 9.01.2001р. терміном дії на 12 років, тому позивач вважав, що він отримує орендну плату саме за цим договором оренди. Оригінал договору був наданий суду, але суд не прийняв його до уваги. Крім того, апелянт посилається на порушення порядку ухвалення заочного рішення, оскільки представник відповідача являвся до суду і давав пояснення та не з'ясована думка прокурора про заочний розгляд справи. Зміст рішення не відповідає вимогам ст. 215 ЦПК України, в описовій частині не викладена позиція відповідача, пояснення осіб, що брали участь у справі, інші докази, які були досліджені судом, у мотивувальній частині відсутні посилання на статті процесуального закону.
В засіданні апеляційного суду прокурор Гайфулін О.О., позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 підтримували апеляційну скаргу та наполягали на її задоволенні, представник відповідача ОСОБА_4 проти апеляційної скарги заперечувала та просила рішення залишити без зміни.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову з наступних підстав.
Із справи вбачається, що ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка площею 4, 350 га на території Черкаської селищної ради, цільове призначення якої ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Згідно з договором оренди землі від 1.01.2007р. ця земельна ділянка передана ОСОБА_1 в оренду відповідачу строком на 12 років до 31.12.2018р. включно. Договір зареєстрований в Слов'янському відділі реєстрації земель, про що у державному реєстрі земель по Черкаській сільській раді вчинено запис від 11 жовтня 2007 року за № 04716700287.
Також 1.01.2007р. складено акт прийому - передачі земельної ділянки між сторонами.
ОСОБА_1, не визнаючи факту підписання ним вказаного договору і акту прийому - передачі, звернувся до прокурора, який, в інтересах позивача, просив визнати договір оренди недійсним, посилаючись на висновок спеціаліста, яким проведено почеркознавське дослідження. Згідно з висновком спеціаліста від 26.12.2011р. два підписи від імені ОСОБА_1 в графі «орендодавець» договору оренди землі та в графі «земельну ділянку здав» акту приймання - передачі земельної ділянки в реєстраційній справі виконано, вірогідно, не ОСОБА_1, а іншою особою.
Відмовляючи в задоволенні позову суд виходив із того, що ступінь вірогідності у висновку не була вирахувана та встановлена достовірно, а висновок спеціаліста не може розглядатись, як належний доказ, яким є лише висновок експерта. Суд також зазначив, що позивач не спростував факту одержання ним щорічно орендної плати, що свідчить про його обізнаність щодо укладення договору оренди.
З вказаними висновками суду погодитись неможливо, оскільки вони не відповідають матеріалам справи, також судом порушені вимоги процесуального закону, які потягли за собою ухвалення неправильного рішення.
Так, згідно із ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. (ч.1 ст. 58 ЦПК України).
Згідно із ст. 59 ЦПК України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно із ч.4 ст. 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Висновок спеціаліста є письмовим доказом і підлягає оцінці судом у сукупності з іншими доказами у справі.
У разі, якщо суд вважав, що висновок спеціаліста не є допустимим доказом, він зобов'язаний роз'яснити стороні її право заявити клопотання про призначення судової експертизи та попередити про наслідки не вчинення такої дії. Однак судом такого роз'яснення та попередження не вчинено.
Зазначивши, що позивач отримував орендну плату і це свідчить про його обізнаність щодо укладення договору суд не надав оцінки наданому позивачем оригіналу договору оренди земельної ділянки від 9 січня 2001р. та його поясненням про те, що він вважав, що отримує орендну плату саме за цим договором.
Під час розгляду справи у апеляційному суді було задоволено клопотання позивача та призначено судову почеркознавчу експертизу. За висновком судово - почеркознавчої експертизи, складеним 5.11.2012р. експертом Донецького науково - дослідного інституту судових експертиз підписи від імені ОСОБА_1 в договорі оренди землі від 1.01.2007р., на зворотній стороні третього аркушу в графі «орендодавець» під рядком ОСОБА_1 та в акті прийому - передачі земельної ділянки від 1.01.2007р., розташований в графі «Земельну ділянку здав» під рядком ОСОБА_1 виконані не ОСОБА_1, а іншою особою.
Згідно із ст. 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається у письмовій формі.
Частиною 2 ст. 207 ЦПК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Оскільки висновками спеціаліста та судово - почеркознавчої експертизи підтверджено, що підпис у договорі оренди землі вчинено не ОСОБА_1, а відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що підпис вчинено саме позивачем слід задовольнити позов та визнати договір оренди землі недійсним у зв'язку з недотриманням письмової форми, а саме - не підписанням його позивачем.
При цьому доводи відповідача про те, що позивач отримував орендну плату, отже знав про існування договору та погоджувався з ним, не можуть бути підставою для відмови у позові, оскільки позивач пояснення позивача про те, що він вважав, що отримує орендну плату на підставі договору оренди земельної частки (паю) від 9.01.2001р., оригінал якого долучено до справи.
Згідно із п.п.3,4 ЦПК України невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.
Згідно із ч.1 ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати за проведення судово - почеркознавської експертизи у розмірі 2 211 грн., факт оплати цих витрат підтверджено оригіналом квитанції.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 316 ЦПК України, Апеляційний суд
Апеляційну скаргу Слов'янського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.
Заочне рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 12 червня 2012р. скасувати.
Позов Слов'янського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати недійсним договір оренди землі, укладений 1 січня 2007р. між Дочірнім підприємством "Агрофірма "Шахтар" орендного підприємства "Шахта ім. О.Ф. Засядько" та ОСОБА_1, зареєстрований в Слов'янському відділі реєстрації земель, про що у державному реєстрі земель по Черкаській сільській раді вчинено запис від 11 жовтня 2007 року за № 04716700287.
Стягнути з Дочірнього підприємства "Агрофірма "Шахтар" орендного підприємства "Шахта ім. О.Ф. Засядько" на користь ОСОБА_1 витрати на проведення експертизи в розмірі 2211 (дві тисячі двісті одинадцять),00 гривен.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді: