Справа № 22/0590/12670/12 Головуючий у 1 інстанції: Мачуський О.М.
Категорія: 24 Доповідач: Краснощокова Н.С.
19 грудня 2012 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді: Краснощокової Н.С.
суддів: Никифоряка Л.П., Мальованого Ю.М.
при секретарі: Забавіній М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» на ухвалу Пролетарського районного суду міста Донецька від 15 листопада 2012 року по цивільній справі за заявою Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» про видачу судового наказу для примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_2 та ОСОБА_3,
Ухвалою Пролетарського районного суду міста Донецька від 15 листопада 2012 року відмовлено у прийнятті заяви ДП «Регіональні електричні мережі» про видачу судового наказу.
У апеляційній скарзі заявник просить скасувати ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для відкриття провадження. Зазначає, що суд невірно послався на пропуск ним строку позовної давності, через що, на думку суду виник спір про право. Оскільки боржниками не було заявлено клопотання про застосування строку позовної давності, тому спору про право у даному випадку не існує. Невиконання боржником своїх обов'язків по здійсненню платежів за електроенергію завдають матеріальну шкоду апелянту, він, як кредитор, мав право вимагати від боржника виконання зобов'язань по оплаті заборгованості.
В засіданні апеляційного суду представник апелянта Донець Є.О. підтримував апеляційну скаргу та наполягав на її задоволенні.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Із справи вбачається, що 31.10.2012р. заявник звернувся із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованості за обліковану електроенергію за період з 1.10.2009р. по 30.09.2012р. в сумі 4 812, 15 грн.
Відмовляючи у прийнятті заяви суд виходив із того, що заявник звернувся з вимогою про стягнення заборгованості після спливу строку позовної давності, тому вбачається спір про право, з яким заявник може звернутись у позовному провадженні.
Такі висновки є правильними.
Дійсно згідно із ч.1 ст. 96 ЦПК України судовий наказ може бути видано у разі, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Проте згідно ч.3 ст. 100 ЦПК України суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу у разі, якщо із заяви і поданих документів вбачається спір про право.
Як роз'яснено у п. 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» наявність спору про право (пункт 2 частини третьої статті 100 ЦПК), яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні (ч.3 ст. 267 ЦК України).
Доводи апеляційної скарги про те, що боржниками не було зроблено заяви про застосування строку позовної давності не спростовують висновків суду, а навпаки, підтверджують їх, адже зробити таку заяву боржники можуть лише при розгляді справи у позовному провадженні.
За вказаних обставин доводи апеляційної скарги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст.312 ч.1 п.1 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Керуючись ст. ст. 307, 312, 313-315 ЦПК України, Апеляційний суд
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» відхилити.
Ухвалу Пролетарського районного суду міста Донецька від 15 листопада 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді: